Рішення

від 24.06.2019 по справі 200/5835/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2019 р. Справа№200/5835/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., при секретарі Мурашко Д.О., за участю представника позивача Наумової О.М., представника відповідача Пономарьова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорська транспортна компанія до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

26 квітня 2019 року, адвокат Наумова Оксана Миколаївна, в інтересах позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорська транспортна компанія (ідентифікаційний код 14328081, адреса: 84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого (Орджонікідзе), б. 6Ж) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, м. Маріуполь, вул.130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114). Позивач просив скасувати податкове-повідомлення рішення від 16.04.2019 № 0003071413. Позов вмотивовано тим, що господарські операції між позивачем та ТОВ Анітас , ТОВ БК Артік підтверджені первинними бухгалтерськими, податковими документами, що дає право на віднесення сум податку на додану вартість сплачених при придбанні товарів-послуг до податкового кредиту. Висновок про завищення сум податкового кредиту на загальну суму 165720 грн. є необґрунтованим та безпідставним, а збільшення податкового зобов`язання протиправним.

14 травня 2019 року відповідачем на електронну адресу суду направлено відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що Головним управлінням ДФС у Донецькій області податкове повідомлення-рішення від 16.04.2019 № 0003071413 прийнято правомірно, оскільки за податковою інформацією та аналізом даних ЄРПН, основні засоби у ТОВ Анітас та ТОВ БК Артік відсутні, немає автомобільної техніки та устаткування, у штаті підприємств працює недостатньо осіб, після квітня 2016 року не звітують, тому не підтверджено наявність фізичних можливостей здійснення господарської діяльності, мають ознаку зустрічного транзиту , по ланцюгу постачання виявлена заміна товарної номенклатури у першому ланцюгу постачання, а саме, ТОВ Анітас та ТОВ БК Артік сформували схемний податковий кредит для позивача. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 2 травня 2019 року відкрито провадження у справі, призначене підготовче засідання на 15 травня 2019 року.

Ухвалою суду від 15 травня 2019 року відкладено розгляд справи до 5 червня 2019 року.

15 травня 2019 року адвокатом Наумовою О.М. в інтересах позивача направлено відповідь на відзив із обґрунтуванням своєї позиції, аналогічної викладеної у позові.

Ухвалою суду від 5 червня 2019 року закрито підготовче засідання по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 24 червня 2019 року.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Краматорська транспортна компанія (ідентифікаційний код 14328081, адреса: 84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого (Орджонікідзе), б. 6Ж), зареєстровано як юридична особа Краматорським виконкомом на підставі рішення від 07.04.1993 № 129, перебуває на податковому обліку, зареєстровано платником ПДВ з 22 липня 1997 року, ІПН 143280805150, відповідно до статті 43 КАС України здатне особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, Головне управління державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, місцезнаходження: 87526, Донецька область, вул. 130 Таганрозької дивізії, б. 114), є суб`єктом владних повноважень та відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здатне здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Судом встановлено, що з 04.04.2019 по 05.04.2019 працівниками ГУ ДФС у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Краматорська транспортна компанія (ЄДРПОУ 14328081), за результатами якої складено акт від 08.04.2019 № 356/05-99-14-13/14328081 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Краматорська транспортна компанія (код за ЄДРПОУ 14328081, телефон (06264) 60780, електронна адреса ktk2012office@gmail.com) з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах із контрагентами-постачальниками: ТОВ АНІТАС (код за ЄДРПОУ 39913359), ТОВ БК АРТІК (код за ЄДРПОУ 40015494) за березень 2016 року . За висновками акту, позивачем допущено порушення п.п. 14.1.181 п 14.1 ст .14, п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму 165 720 грн., в тому числі у декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року на суму 165 720 грн., що призвело до завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19) та суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) по декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року у сумі 165 720 грн. (т. 1, а.с. 15-26).

В акті визначено, що за податковою інформацією та аналізом даних ЄРПН, основні засоби у ТОВ Анітас та ТОВ БК Артік відсутні, немає автомобільної техніки та устаткування, у штаті підприємств працює недостатньо осіб, після квітня 2016 року не звітують, тому не підтверджено наявність фізичних можливостей здійснення господарської діяльності, мають ознаку зустрічного транзиту , по ланцюгу постачання виявлена заміна товарної номенклатури у першому ланцюгу постачання, а саме, ТОВ Анітас та ТОВ БК Артік сформували схемний податковий кредит для позивача.

16 квітня 2019 року відповідачем винесене спірне податкове повідомлення-рішення № 0003071413 із розрахунком (т 1, а.с. 27, 28), яким позивачу визначено суму завищеного від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 165 720 грн.

Підприємством до позову, в підтвердження проведення господарських операцій із ТОВ БК Артік та ТОВ Анітас , додано наступні первинні документи.

ТОВ Анітас : видаткову накладну від 5 березня 2016 року № 160 із придбання позивачем у контрагента мітли у кількості 1250 шт. на суму 12500 грн., ТОВ БК Артік : Договір підряду від 25 січня 2016 року № ДГ-000006 із капітального ремонту приміщення цеху, авторемонтних майстерень, що знаходяться за адресою: м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, б. 6 М., додаткову угоду № 1 від 28 січня 2016 року, дефектний акт від 25 січня 2016 року, розрахунок витрат, договірної ціни, узгоджених 26 лютого 2016 року, акт від 28 березня 2016 року № 1081 здачі-прийняття робіт (ремонту будівлі цеху авторемонтних майстерень) на суму 816 100 грн., рахунок-фактуру на переоплату від 01.03.2016 № 2 на суму 190 000 грн., платіжне доручення від 01.03.2016 № 744 на суму 190000 грн., платіжне доручення від 23 березня 2016 року № 3 на суму 29 985 грн., платіжне доручення від 29 березня 2016 року № 9 на суму 277 620 грн., виписку із ОТП БАНКУ, що підтверджує оплату на користь контрагента 29 000 грн. за паливо-мастильні матеріали, податкові накладні від 01.03.2016 № 2, від 18.03.2016 № 680, від 22.03.2016 № 841, від 28.03.2016 № 1081, від 05.03.2016 № 160 (із квитанціями 1, 2), декларацію з ПДВ за березень 2016 року (із квитанціями 1,2).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктами 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у пункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до статей 1, 3, частин першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Із аналізу наданих позивачем документів виходить, що, останні належно оформлені, містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, свідчать про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Позиція податкового органу щодо відсутності трудових ресурсів та майна у підприємств-контрагентів позивача є припущенням, оскільки не ґрунтується на належних доказах.

Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 у справі 804/4940/14 зазначив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Таких висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 30.01.2018 по справі № 2а/1770/3360/12, від 19 червня 2018 у справі №826/7704/16 (адміністративне провадження №К/9901/38191/18).

Наявні в матеріалах справи первинні документи, бухгалтерські та інші супутні документи, надані позивачем, за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред`являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані та під час розгляду справи судом не встановлено.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Верховний суд у постанові від 28 серпня 2018 у справі № 804/12763/13-а сформував наступні критерії оцінки реальності господарської операції та її вплив на формування (як в даному випадку) податкового кредиту: Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 КАСУ, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, сплачений судовий збір у сумі 2 485,80 грн. (квитанція від 23 квітня 2019 року № 246) підлягає стягненню на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,6,90,132,139,193,242-244,246,255 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорська транспортна компанія до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 16.04.2019 №0003071413.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, місцезнаходження: 87526, Донецька область, вул. 130 Таганрозької дивізії, б. 114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорська транспортна компанія (ідентифікаційний код 14328081, адреса: 84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого (Орджонікідзе), б. 6Ж) судовий збір у розмірі 2 485 (дві тисячі чотириста вісімдесят п`ять) грн. 80 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 24 червня 2019 року. Повний текст постанови складений 27 червня 2019 року.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.О. Кошкош