Постанова

від 12.06.2019 по справі 0440/6378/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 червня 2019 року м. Дніпросправа № 0440/6378/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2018 року (суддя Павловський Д.П., м. Дніпро) у справі № 0440/6378/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквія"

до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради

про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

У серпні 2018 року ТОВ "Аквія" звернулось до суду із позовом, в якому просило визнати протиправними відмови у видачі сертифікатів відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради № ДП172181581144 від 07.06.2018 р. та №ДП172172230032 від 11.08.2017 р., та скасувати їх, а також зобов`язати відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради видати сертифікат про готовність об`єкта до експлуатації, супермаркету, що знаходиться за адресою: 50008, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, Саксаганський район, вулиця Соборна, будинок 4, та зареєструвати його відповідно до чинного законодавства (т. 1 а.с. 5-12).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2018 р. позов задоволено. Рішення суду мотивовано безпідставністю відмов відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради у прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та у видачі сертифіката № ДП172181581144 від 07.06.2018 р. та №ДП172172230032 від 11.08.2017 р. за заявою ТОВ "Аквія". З огляду на це, суд першої інстанції зазначив про ефективність поновлення порушеного права підприємства шляхом зобов`язання відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради видати сертифікат про готовність об`єкта до експлуатації та зареєструвати його відповідно до чинного законодавства (т. 1 а.с. 156-160).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради оскаржив його в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив про порушення судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вказав на те, що справу було розглянуто судом першої інстанції без належного повідомлення його про дату, час та місце судового розгляду. Що стосується підстав відмови у видачі сертифікатів, скаржник зазначив про ненадання позивачем пояснювальної записки з розрахунком класу наслідків (відповідальності), інструментального обстеження об`єкту та виконавчої документації, наявність яких, на думку скаржника, є обов`язковими умовами для видачі сертифікату.

Також скаржник зазначив про наявність недостовірних даних в акті готовності об`єкта до експлуатації до декларації про початок виконання будівельних робіт № ДП 083152330400, а саме про те, що на час реєстрації вказаної декларації (21.08.2015 р.) зазначена в ній інформація щодо номеру, дати укладення договору оренди та кадастрового номеру земельної ділянки, не відповідала дійсності. Зазначений у вказаній декларації договір оренди № 0409800965 від 04.11.2009 р. взагалі не існує, а зазначеній у декларації земельній ділянці по вул. Соборній, 4, у м. Кривий Ріг кадастровий № 1211000000:06:055:0103 ніколи не присвоювався.

Зазначив, що: позивача відсутні, вказані у декларації № ДП 083152330400, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, що видані Управлінням містобудування і архітектури виконкому Криворізької міської ради 07.07.2015 р. за № 25; дані щодо класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єкта, що зазначені позивачем у декларації, не підтверджені розрахунком класу наслідків; підставою для відмови у видачі сертифіката скаржником визначено невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво (робочий проект № 085-2015).

Щодо позовних вимог про зобов`язання видати сертифікат про готовність об`єкта до експлуатації та зареєструвати його відповідно до чинного законодавства, скаржник зазначив, що вказані вимоги є втручанням в його дискреційні повноваження. Враховуючи вищевикладені обставини, скаржник просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог (т. 1 а.с. 212-218).

06.05.2019 р. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач посилається на безпідставність відмови скаржником у видачі сертифікату готовності об`єкта будівництва до експлуатації.

Так, щодо відсутності пояснювальної записки позивач зазначив, що вказана записка наявна у матеріалах справи, що скаржником не спростовано, та була подана ним скаржнику під час подання заяв на видачу сертифікатів. Крім того, жодної вимоги щодо наявності такої записки чинне законодавство, зокрема Порядок прийняття в експлуатацію закінчених об`єктів від 13.04.2011 р. № 461 та Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", не містить. Щодо відсутності інструментального обстеження об`єкту позивач вказав на те, що відповідно до п. 2 ч. 25 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених об`єктів від 13.04.2011 р. № 461 це є виключним правом скаржника, а не обов`язком позивача та не може бути підставою для відмови у видачі сертифікату. Також відповідно до вказаного Порядку інструментальне обстеження вимагається тільки у випадку самостійно збудованого об`єкту.

Щодо відсутності проведення експертизи проектної документації, позивач зазначив, що проведення такої експертизи не є обов`язковою вимогою Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в редакції станом на 29.05.2017 р. Щодо відсутності договору оренди землі позивач вказав на те, що 14.05.2015 р. на підставі договору купівлі-продажу ТОВ "Аквія" придбало у власність комплекс будівлі та споруд супермаркету будівельних матеріалів по вул. Соборній, 4, в м. Кривий Ріг, що розташований на земельній ділянці № 1211000000:06:055:0103 площею 0,896 га. Згодом, підприємством були придбані інші приміщення, що розташовані за вказаною адресою, проте, мають інші кадастрові номери. Згідно з проектом відведення земельної ділянки усі земельні ділянки були об`єднані в єдину за № 1211000000:06:055:0180. Водночас п. 13 акта готовності об`єкту до експлуатації містить чітке посилання на договір оренди земельної ділянки від 09.01.2018 р. за № 2018005.

Окрім цього, позивач зазначив про наявність містобудівних умов № 22 від 21.10.2016 р. на будівництво магазину супермаркету, що розташований на земельній ділянці за кадастровим

№ 1211000000:06:055:0180. Також позивач вказав на забезпечене законодавством України право скаржника при розгляді питань, пов`язаних з видачею сертифікатів, звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків, неотримання яких не є підставою для продовження строку або відмови у видачі сертифікату.

Що стосується посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, позивач зазначив, що скаржник не скористався своїм правом на подання клопотання про продовження строку на подання відзиву, що, у свою чергу, не є перешкодою для розгляду справи (т. 2 а.с. 19-24). Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Посилаючись на обставини, що викладені вище, представники скаржника та позивача у судовому засіданні 12.06.2019 р. підтримали доводи та вимоги, що відповідно викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 14.05.2015 р. на підставі договору купівлі-продажу ТОВ "Аквія" придбало у власність комплекс будівлі та споруд супермаркету будівельних матеріалів по вулиці Соборна, будинок 4, в місті Кривий Ріг (т. 1 а.с. 36-38).

12.08.2015 р. між ТОВ "Аквія", як замовником, та ПАТ "Дніпропетровська пересувна механізована колона № 246", як генпідрядником, було укладено договір генерального підряду

№ 1208/15 на виконання робіт з реконструкції будівлі супермаркету будівельних матеріалів під супермаркет за адресою: вулиця Соборна, будинок 4, місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область (т. 1 а.с. 56-61).

Початок будівельних робіт було розпочато відповідно до Декларації про початок виконання будівельних робіт № ДП 083152330400 від 21.08.2015 р. (т. 1 а.с. 64-66).

З матеріалів справи вбачається, що 31.07.2017 р., після закінчення будівельних робіт, ТОВ "Аквія" звернулося до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради із заявою про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкта та видачу сертифіката відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 р. за № 461 (далі - Порядок № 461), з додатком у вигляді Акта готовності об`єкта до експлуатації від 26.07.2017 р. (т. 1 а.с. 13-22).

11.08.2017 р. від скаржника надійшла відмова у видачі сертифікату за №ДП172172230032 (т. 1 а.с. 23-24).

25.05.2018 р. позивач подав скаржнику повторну заяву про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкта та видачу сертифіката, у відповідності до Порядку № 461, з урахуванням зауважень, що були вказані у попередній відмові у видачі сертифікату (т. 1 а.с. 25-31).

Проте, 07.06.2018 р. від скаржника повторно надійшла відмова у видачі сертифікату за № ДП 172181581144 (т. 1 а.с. 32-33).

Правомірність відмов скаржника у видачі сертифіката № ДП172181581144 від 07.06.2018 р. та №ДП172172230032 від 11.08.2017 р. є предметом розгляду у межах даної адміністративної справи.

Так, вказані відмови сформовані скаржником у зв`язку з неподанням позивачем документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката, а саме: пояснювальної записки з розрахунком класу наслідків (відповідальності), інструментального обстеження об`єкту, а також виконавчої документації.

Разом із цим, як правильно встановлено судом першої інстанції та скаржником у судовому засіданні не спростовано, що пояснювальна записка була надана позивачем разом із поданням заяв про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачу сертифіката, а також долучена позивачем до матеріалів позовної заяви (т. 1 а.с. 67-78).

Щодо відсутності відомостей про інструментальне обстеження об`єкту, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 25 Порядку № 461 передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об`єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах чинного законодавства щодо з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, за результатами яких складається довідка за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку. Під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, орган державного архітектурно-будівельного контролю має право оглядати об`єкт із здійсненням фото- та відеофіксації, відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати проектну та виконавчу документацію, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, отримувати матеріали, відомості, довідки, пояснення з питань, що виникають під час огляду об`єкта, та залучати в разі потреби установи, організації, у тому числі громадські об`єднання осіб з інвалідністю, державні органи (їх консультативно-дорадчі органи).

З огляду на викладені норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що проведення інструментального обстеження об`єкту, як і витребування документів під час розгляду заяви про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачу сертифіката, є виключно правом скаржника, який є державним органом. Водночас, сама наявність вказаного права не породжує обов`язок суб`єкта господарювання щодо надання документів, які не були витребувані уповноваженим державним органом.

Колегією суддів прийнято до уваги пояснення представника скаржника, що надані у судовому засіданні, стосовно відсутності законодавчо визначеного чіткого переліку документів, які мають бути подані для отримання заявником сертифіката.

Щодо підстави у відмовах у видачі сертифікатів, яка полягає у наявності в акті готовності об`єкта до експлуатації від 26.07.2017 р. та декларації про початок виконаних будівельних робіт розбіжностей щодо договорів оренди земельної ділянки для будівництва на дату реєстрації декларації, колегія суддів зазначає, що скаржником в оскаржуваних відмовах не конкретизовано, про які саме розбіжності йде мова.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що у декларації про початок будівельних робіт від 21.08.2015 р. дійсно зазначено договори оренди № 0409800965 від 04.11.2009 р., № 0409800838 від 01.10.2009 р. на земельні ділянки з кадастровими номерами 1211000000:06:055:0087 та 1211000000:06:055:0103(т. 1 а.с. 64-66).

В актах готовності об`єкта до експлуатації від 26.07.2017 р. та від 14.05.2018 р. зазначено кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 0180 (т. 1 а.с. 15-22, 26-31).

Відповідно до витягу № 111118190 від 19.01.2018 р. за вказаним кадастровим номером 02.10.2015 р. зареєстрована земельна ділянка за адресою: Дніпропетровська область, м АДРЕСА_1 Кривий Ріг, вул АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , на якій розміщено будівлі супермаркету та яка належить ТОВ "Аквія" на праві оренди (т. 1 а.с. 47).

Відповідно до пояснень позивача, що викладені у відзиві на апеляційну скаргу, земельна ділянка за кадастровим номером 1211000000:06:055:0180 утворена шляхом об`єднання земельної ділянки під комплексом будівель і споруд супермаркету будівельних матеріалів по вул. Соборній, 4, в м. Кривий Ріг з прилеглими земельними ділянками, що скаржником не спростовано.

Отже, на час складання декларації про початок будівельних робіт від 21.08.2015 р. земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:06:055:0180 взагалі не існувала, оскільки її було зареєстровано тільки 02.10.2015 р., тому ТОВ "Аквія" не могло зазначити вказаний кадастровий номер у декларації.

Водночас при складанні актів готовності об`єкта до експлуатації від 26.07.2017 р. та від 14.05.2018 р. підприємством зазначено достовірну актуальну інформацію щодо розміщення об`єкта на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000 НОМЕР_2 , що є лише наслідком змін, що відбулися внаслідок об`єднання кількох земельних ділянок, та не спростовують право позивача на користування земельною ділянкою за вказаною адресою для розміщення будівель супермаркету.

Колегія суддів зазначає, що при винесенні оскаржуваних відмов скаржник не скористався наданим йому законодавством України правом звернення до позивача із запитом з метою усунення вказаних розбіжностей, що свідчить про формальний підхід до розгляду заяв позивача з його боку.

Крім того, підставою для відмови є те, що управлінням містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради не надавалися містобудівні умови та обмеження земельної ділянки, з посиланням на лист від 06.06.2018 р. за № 2774. Проте, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Аквія" було отримано Містобудівні умови та обмеження земельної ділянки за № 54 від 18.12.2015 року, які було видано за підписом начальника управління містобудування і архітектури виконкому міської ради П. Гнатовським (т. 1 а.с. 93-94).

Містобудівні умови разом з містобудівним розрахунком виконало ТОВ Проектне бюро "БІФ Будінвест", затверджено керівником позивача 13.08.2015 р. та управлінням містобудування і архітектури виконкому міської ради м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за номером 10/1205-04 від 14.12.2015 р. (т. 1 а.с. 67-78)

Затвердження містобудівних умов також підтверджується листом скаржника №10/794-04 від 01.09.2015 р. та листом управління Держземагенства у Криворізькому районі Дніпропетровської області № 791 від 27.08.2015 року - "Висновок про погодження містобудівного розрахунку" (т. 1 а.с. 80, 83).

21.10.2016 р. Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки № 54 від

18.12.2015 р. визнано такими, що втратили чинність на підставі видачі нових Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки за номером № 22 від 21.10.2016 року за підписом в.о. начальника управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому міської ради О. Бризецьким (т. 1 а.с. 95-96).

14.07.2017 р. на підставі припису головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів архітектури та містобудування Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області внесено зміни до Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 21.10.2016 р. № 22 та викладено їх у новій редакції за підписом в.о. начальника управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому міської ради Л. Горбачовою (т. 1 а.с. 97-98).

04.08.2017 року листом № 3497 управлінням містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому міської ради повідомлено ТОВ "Аквія" про зупинення дії містобудівних умов № 22 від 21.10.2016 року, у зв`язку з відсутністю у відповідача повного пакету документів, та з проханням надати документи до відділу відповідача. ТОВ "Аквія" виконано вимоги відповідача від 04.08.2017 року за № 3497 та надано документи.

Листом № 4737 від 31.10.2017 р. скаржник повідомив ТОВ "Аквія" про усунення зауважень, а також, що пакет документів містобудівних умов було доукомплектовано необхідними документами (т. 1 а.с. 100).

Отже, з моменту оформлення декларації про початок виконання будівельних робіт від 21.08.2015 р. відомості щодо наявності у ТОВ "Аквія" Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки змінилися, внаслідок чого вони не можуть відповідати відомостям, що зазначені у декларації. Проте, вказані обставини не спростовують наявність у підприємства вказаних умов.

Щодо посилання скаржника на відсутність містобудівних умов за № 25 від 07.07.2015 р. колегія суддів зазначає, що вказане твердження спростовано інформацією щодо наявності у ТОВ "Аквія" вказаних умов, що міститься у декларації про початок виконання будівельних робіт від 21.08.2015 р., яка складена та зареєстрована уповноваженим державним органом та на даний час не скасована.

Щодо невідповідності об`єкта проектній документації на будівництво (робочий проект № 085-2015) колегія суддів зазначає, що вказана підстава відсутня в оскаржуваних відмовах № ДП 172181581144 від 07.06.2018 р. та № ДП 172172230032 від 11.08.2017 р., у зв`язку з чим не підлягає розгляду у межах цієї адміністративної справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для відмов у видачі скаржником сертифікатів позивачу.

Колегія суддів також враховує, що на момент закінчення будівельних робіт не підлягали обов`язковій експертизі проекти будівництва об`єктів І-ІІІ категорії складності.

Серед іншого, причиною відмови відповідач зазначає, що в акті інформація про генерального підрядника містить розбіжності з відомостями зазначеними у ЄДР, проте, відповідач чітко не зазначає які саме розбіжності ним виявлено, тому вказана причина відмови є необґрунтованою, та не може бути підставою щодо відмови у видачі сертифікату.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 р. № 3038-VI у разі, якщо після видачі дозволу на виконання будівельних робіт відбулася зміна найменування замовника та/або генерального підрядника, та/або генерального проектувальника, та/або підрядника у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство, в акті готовності об`єкта до експлуатації та в заяві про видачу сертифіката вказується нове (змінене) найменування зазначених осіб (якщо згідно з формою акта та заявою цих осіб їх необхідно вказувати) із зазначенням того, що зміна найменування відбулася у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство. За наявності такого зазначення в акті готовності об`єкта до експлуатації та в заяві про видачу сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю не має права відмовляти у видачі сертифіката з підстави різного найменування зазначених осіб у дозволі на виконання будівельних робіт та в акті готовності об`єкта до експлуатації і в заяві про видачу сертифіката.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" 06.06.2017 року між виконавчим комітетом Криворізької міської ради в особі голови Полтавця А.А ОСОБА_1 та ТОВ "Аквія" в особі директора Кунець Г.А. було укладено договір пайової участі замовників, які мають намір забудови земельної ділянки у м. Кривому Розі, якому було присвоєно номер 286.

Предметом Договору пайової участі є залучення та використання коштів замовника у будівництві й створенні розвитку інженерно-транспортної й соціальної інфраструктури міста під час "Реконструкції існуючої будівлі супермаркету будівельних матеріалів під супермаркет за адресою: 50008, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Саксаганський район, вул. Соборна, 4". Відповідно до умов договору замовник зобов`язувався сплатити суму у розмірі 5200,00 грн., які було сплачено, що підтверджується платіжним дорученням №142 від 02.06.2017 р.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.05.2017 р. було проведено технічну інвентаризацію будівлі супермаркету по вулиці Соборна 4, в місті Кривий Ріг, що належить на праві приватної власності ТОВ "Аквія", Інвентаризаційна справа № 2017-0107.

За результатами технічної інвентаризації було складено Технічний паспорт на будівлю супермаркету по вулиці Соборна, 4, в місті Кривий Ріг. Процес будівництва здійснювався під авторським наглядом за будівництвом згідно з ДНБ А.2.2-4-2003 (т. 1 а.с. 107-137).

Колегія суддів також зазначає, що декларація про початок виконання будівельних робіт подавалась позивачем до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, а заява про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - до новоутвореного органу - відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому міської ради, до якого були передані відповідні функції контролю. При цьому відповідач наголошує на тому, що ним були виявлені певні недоліки, які були, на його думку, допущені під час подання декларації про початок будівництва.

Проте, колегія суддів вважає, що така позиція відповідача порушує принцип "належного урядування", який не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), п. 58).

Щодо посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права колегія суддів зазначає, що обставини, викладені скаржником у відзиві на позовну заяву, досліджені судом апеляційної інстанції та не спростовують висновки суду першої інстанції щодо протиправності відмов у видачі сертифікатів.

Колегія суддів погоджується з твердженням скаржника, що задоволення позовних вимог у повному обсязі є втручанням у його дискреційні повноваження, внаслідок чого вимога щодо зобов`язання скаржника видати сертифікат на об`єкт та зареєструвати його задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та винесення постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2018 року у справі № 0440/6378/18 скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати відмови у видачі сертифікату Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради № ДП172181581144 від 07.06.2018 року та № ДП172172230032 від 11.08.2017 року.

Зобов`язати Відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквія" про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачу сертифіката від 25.05.2018 року та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

В решті позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 27 червня 2019 року.

Головуючий суддя О.М. Панченко

Суддя С.М. Іванов

Суддя В.Є. Чередниченко