Рішення

від 06.06.2019 по справі 361/1619/19

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/361/1950/19, cправа № 361/1619/19

06.06.2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 року м.Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

за участю секретаря судових засідань - Телепи Т.А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватне акціонерне товариство Просто-Страхування ,

відповідач - Броварський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства Просто-Страхування , Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про зняття арешту з нерухомого майна та заборони його відчуження,

в с т а н о в и в:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому просить зняти арешт з нерухомого майна та заборону відчуження нерухомого майна, належного йому на праві приватної власності, зокрема будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , накладеного постановою державного виконавця Державної виконавчої служби Броварського району (постанова АА 898303 від 10 січня 2004 року, реєстраційний номер обтяження: 1314738 та 1314741), зареєстровано 20 вересня 2004 року за № 1314738 та № 1314741, реєстратором: Броварська районна державна нотаріальна контора; вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відповідні архівні записи № 1314738 та № 1314741.

В обґрунтування вимог зазначається, що позивачу одноособово на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори належить житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . З метою реалізації належного йому нерухомого майна позивач звернувся до нотаріуса. При підготовці документів стало відомо, що будинок позивача обтяжений на підставі постанови державної виконавчої служби Броварського району від 10 січня 2004 року серії АА 898308. З підстав з`ясування обставин обтяження майна позивач звернувся до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області. Перевіркою Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень встановлено, що на даний час відкритих виконавчих проваджень, де боржником є позивач не виявлено. З підстав звільнення майна з-під арешту позивач змушена звернутися до суду.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився. 20 травня 2019 року його представник ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути дану справу у його відсутність.

Відповідач приватне акціонерне товариство Просто-Страхування (далі - АТ Просто -Страхування ) у судове засідання представника не направило. 02 квітня 2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник відповідача ОСОБА_3 Л ОСОБА_4 зазначив, що АТ Просто-Страхування не є належним відповідачем у даній справі. З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову та стягнути із позивача витрати на правову допомогу. У додаток до відзиву та 02 травня 2019 року відповідачем подано до суду клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

За клопотанням позивача, судом до участі у справі залучено Броварський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Відповідач Броварський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області у судове засідання представника не направив. 20 травня 2019 року до суду надійшло клопотання від уповноваженого представника відділу про розгляд справи у відсутності його представника.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши зібрані по справі докази, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 листопада 2010 року, виданого державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори Падучак-Коваль Л.Л., зареєстрованого у реєстрі № 3-3595, ОСОБА_1 належить житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на нерухоме майно зареєстроване за позивачем 09 листопада 2010 року, що підтверджується відповідним витягом про державну реєстрацію прав.

Згідно із довідкою № 3988 від 14 грудня 2017 року, виданою Великодимерською селищною радою Броварського району Київської області, ОСОБА_1 зареєстрований у житловому будинку АДРЕСА_1 .

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_1 . від 11 квітня

2018 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна значиться два обтяження у вигляді арешту (архівний запис) реєстраційний номер: 1314738 та 1314741, зареєстровано: 20 вересня 2004 року реєстратором: Броварська районна державна нотаріальна контора, 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Незалежності, буд. № 39, підстава обтяження: постанова, АА № 898308, 10.01.2004, Державна виконавча служба Броварського району; об`єкт обтяження: невизначено, майно, состав: ціле, состояние: добудоване, статус: жиле, адреса: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обтяження: 1314738) та невизначене майно, все майно (реєстраційний номер обтяження: 1314741).

Із клопотання Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 20 травня 2019 року вбачається, що при перевірці Автоматизованої системи виконавчих проваджень та книги вхідної кореспонденції, відкритих або закритих виконавчих проваджень де боржником є ОСОБА_1 не виявлено.

До матеріалів справи позивачем додано рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2004 року, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 19 серпня 2004 року та ухвалою Верховного Суду України від 08 лютого 2005 року, яким відмовлено у задоволенні позову закритого акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія з надання екстренної медичної допомоги іноземним громадянам до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_5 про відшкодування шкоди. Можливою підставою обтяження майна позивач вважає наявність спірних правовідносин у яких постановлено вищевказане рішення суду. Разом тим, встановити причину обтяження майна позивача не виявляється можливим, як і встановити у рамках якого саме виконавчого провадження винесено постанову АА № 898308 від 10 січня 2004 року, що стала підставою для внесення даних до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Згідно зі статтею 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За змістом частин першої та другої статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Також, відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Згідно із частиною першою статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 , визначений у Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 став лише у 2010 році відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом.

Частиною п`ятою статті 59 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Враховуючи ту обставину, що на виконанні у відділі ДВС відсутні виконавчі провадження у рамках яких обтяжено майно позивача, підстави для існування арештів на даний час відсутні. При цьому позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ Просто-Страхування є безпідставними, оскілки при розгляді даної справи по суті будь-яких доказів порушення вказаним товариством права позивача встановлено не було.

Вимога позивач про вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна є безпідставною. Достатнім способом захисту порушених прав позивача суд вважає зняття обтяжень у вигляді арештів.

Вирішуючи питання по суті зави відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд керується наступним.

Як передбачено у статті 15 ЦПК України - учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи (пункт 1 частина третя стаття 133 ЦПК), та становлять одну із складових судових витрат (частина перша стаття 133 ЦПК).

Відповідно до частини п`ятої статті 135 ЦПК сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

За змістом статті 137 ЦПК (1) витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. (2) За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. (3) Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (4) Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (5) У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (6) Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із частиною третьою статті 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно із частиною восьмою статті 141 ЦПК, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження обставин щодо понесення витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано договір про надання правничої допомоги адвокатом № 23 від 03 січня

2019 року між АТ Просто-Страхування та Адвокатським бюро Синюк та Партнери . Так, відповідно фактичних судових витрат адвокатом Синюком С.Л. надано правничу допомогу

АТ Просто-Страхування у розмірі - 3 000 грн. 00 коп. Відповідно до акту виконаних робіт від

29 березня 2019 року, що є невід`ємною частиною договору про надання правничої допомоги

№ 23 від 03 січня 2019 року, витрати на правочину допомогу у справі № 361/1619/19 складають 3 000 грн. 00 коп. Разом з тим, доказів, які б свідчили, що АТ Просто-Страхування фактично понесло вказані витрати до суду надано не було. Так із платіжних доручень від 07 березня

2019 року № 4297 й № 4298 вбачається, що оплата юридичних послуг здійснена згідно із договором від 16 квітня 2018 року. До матеріалів справи відповідачем додано договір від 03 січня 2019 року. Акт виконання робіт складено 29 березня 2019 року на підставі договору від 03 січня 2019 року. Станом на 07 березня 2019 року Адвокатським бюро Синюк та Партнери не могло бути надано правову допомогу, так як провадження у даній справі відкрито 05 березня 2019 року, позовна заява з додатками отримана відповідачем 19 березня 2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Таким чином, заява про стягнення із позивача витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 141 ЦПК України стягненню із відповідача Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на користь ОСОБА_1 підлягає судовий збір у розмірі - 768 грн. 40 коп.

Керуючись статтями 141, 263-265 ЦПК України Броварський міськрайонний суд Київської області,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства Просто-Страхування про зняття арешту з нерухомого майна - відмовити.

Позов ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції про зняття арешту з нерухомого майна та заборони його відчуження - задовольнити частково.

Зняти обтяження у виді арешту нерухомого майна: - реєстраційний номер обтяження: 1314738, зареєстровано: 20.09.2004, 12:25:54 за № 1314738 реєстратором: Броварська районна державна нотаріальна контора, 07400, Київська обл., м.Бровари, вул.Незалежності, буд.№ 39, підстава обтяження: постанова, АА № 898308, 10.01.2004, Державна виконавча служба Броварського району; об`єкт обтяження: невизначено, майно, состав: ціле, состояние: добудоване, статус: жиле, адреса: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_1 , Дата народження: 01.01.1963, Причина відсутності коду: архівний запис; Додаткові дані: Архівний номер: 6927961KIEV471, Архівна дата: 25.03.2004, Дата виникнення: 25.03.2004, № реєстра: 245613-2194, внутр. № 0201923А24F52С2F833А.

Зняти обтяження у виді арешту нерухомого майна: - реєстраційний номер обтяження: 1314741, зареєстровано: 20.09.2004, 12:26:54 за № 1314741 реєстратором: Броварська районна державна нотаріальна контора, 07400, Київська обл., м.Бровари, вул.Незалежності, буд.№ 39, підстава обтяження: постанова, АА № 898308, 10.01.2004, Державна виконавча служба Броварського району; об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно; власник: ОСОБА_1 , Дата народження: 01.01.1963, Причина відсутності коду: архівний запис; Додаткові дані: Архівний номер: 6927961KIEV471, Архівна дата: 25.03.2004, Дата виникнення: 25.03.2004, № реєстра: 245613-2194, внутр. № 0201923А24F52С2F833А.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути із Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі - 768 (сімсот шістдесят вісім) 40 коп.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 );

відповідач - приватне акціонерне товариство Просто-Страхування (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Герцена, будинок № 10; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 24745673).

відповідач - Броварський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (місцезнаходження: Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, будинок № 39; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 34837745).

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин