Постанова

від 26.06.2019 по справі 904/212/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2019 року м.Дніпро Справа № 904/212/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Антоніка С.Г.(доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Іванова О.Г.

при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Крила Таврії" на рішення господарського суду Дніпропетровської області (суддя Бєлік В.Г., повне рішення складено 06.05.2019 року) від 02.05.2019р., у справі № 904/212/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа Фід", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Крила Таврії", с. Південне, Нікопольський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 509 427,09 грн. за договором поставки № 18/03 від 30.08.2018 року.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Константа Фід" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Крила Таврії" заборгованість, пеню, 3% річних, інфляційні у розмірі 509427,09 грн. за договором поставки № 18/03 від 30.08.2018 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2019 року позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Крила Таврії" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа Фід" 484 334,58 грн. основного боргу, 19 585,69 грн. пені, 1 632,14 грн. 3% річних, 3 874,68 грн. інфляційних втрат та 7 641,41 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що матеріалами справи доведено лише часткове виконання відповідачем умов спірного договору, в сумі 6368080,78грн., тоді як заборгованість в сумі 484334,58грн. залишилася несплаченою та обґрунтованістю нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що господарським судом неповно з`ясовані обставини того за який період слід застосовувати індекс інфляції за грудень 2018року, а саме: застосування індексу інфляції за грудень 2018 року до суми основного боргу за 14 днів січня 2019 року є помилковими.

Просить суд змінити рішення господарського суду частково в частині нарахування інфляційних втрат.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2019 року відкрите апеляційне провадження у даній справі та розгляд справи призначено у судовому засіданні.

Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.08.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Константа Фід" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Крила Таврії" (покупець) укладений договір поставки № 18/03.

Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити комбікорм на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 3.1. договору поставка товару здійснюється партіями автомобільним транспортом, якщо інше не вказано у відповідній специфікації.

Відповідно до п. 5.2. договору вартість кожної партії Продукції сплачується Покупцем Постачальнику не пізніше ніж в 5 (п`яти) денний строк з дня поставки Продукції, при цьому загальна сума відстрочки платежу не може перевищувати 600 000,00 (шістсот тисяч) грн. (надалі - Ліміт). При досягненні (перевищенні) зазначеного Ліміту, відвантаження наступної продукції здійснюється на умовах попередньої оплати. У разі відвантаження Продукції на суму, більшу розміру попередньої оплати, Покупець зобов`язаний провести розрахунок за поставлену продукцію протягом 1 (одного) банківського дня з моменту поставки.

Позивач, у період з 03.09.2018р. по 29.11.2018р. поставив відповідачу продукцію на загальну суму 6 852 415,36 грн., що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними (а.с. 28-36).

Відповідач умови спірного договору виконав частково, оплативши поставлений в сумі 6 368 080,78 грн., у зв`язку з чим залишилась заборгованість у розмірі 484 334,58 грн. що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків,

Дані обставини не заперечуються сторонами.

Як вбачається з тексту апеляційної скарги, рішення господарського суду оскаржується позивачем лише в частині заявлених позивачем інфляційних втрат.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги, судова колегія враховує наступні положення діючого законодавства України.

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст.ст.525, 526 ЦК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

При цьому, якщо заборгованість погашається в період з 1 по 15 день відповідного місяця, то індекс інфляції цього місяця до заборгованості не застосовується. Якщо ж сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця то дана сума підлягає індексації на інфляцію цього місяця.

Отже в даному випадку інфляційні підлягають нарахуванню лише за грудень місяць.

З матеріалів справи вбачається, що заявлена позивачем до стягнення сума інфляційних втрат нарахована за період з 05.12.2018р. по 14.01.2019р.з застосуванням індексу інфляції 100,8%.

Індекс інфляції в грудні 2018р. складав 100,8%, індекс інфляції в січні 2019р. складав 101%.

Позивач звернувся з позовом до суду 14.01.2019р., тому вимоги про стягнення інфляційних втрат за січень 2019р. позивачем не заявлялися.

Таким чином, сума інфляційних втрат становить: 484334,58грн. (сума боргу) х 100,8% (індекс інфляції) - 484334,58 = 3 874,68 грн.

Отже, розрахунок інфляційних втрат є арифметично вірним, тому колегія суддів вважає правомірним висновок господарського суду про задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача суму інфляційних втрат у розмірі, заявленому позивачем, а саме: 3874,68грн.

Вказане вище спростовує доводи апеляційної скарги про застосування господарським судом індексу інфляції за грудень 2018 року до суми основного боргу за 14 днів січня 2019 року.

Враховуючи, що рішення господарського суду Дніпропетровської області 02.05.2019р. у справі №904/212/19 постановлено з дотриманням вимог ст.276 ГПК України, його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.123, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Крила Таврії" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2019р. у справі № 904/212/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 01.07.2019р.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя М.О.Дармін

Суддя О.Г.Іванов