Рішення

від 20.06.2019 по справі 904/438/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2019м. ДніпроСправа № 904/438/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "САМАРА", смт. Слобожанське, Дніпропетровська область

про стягнення неустойки, інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 6 305,79 грн. за Договором купівлі - продажу природного газу № 1606/15-ТЕ-4 від 31.12.2014 року.

Представники:

від позивача: Пац В.О., довіреність №14-84 від 14.04.2017 року, головний юрисконсульт відділу загальної судової роботи Юридичного департаменту;

від відповідача: Шаховська Т.Й., наказ № 1 від 17.10.2005 року, голова правління;

вільний слухач: ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 07.12.2001 року, громадянка України.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "САМАРА" неустойку, інфляційні втрати та 3% річних у розмірі 6 305,79 грн. за Договором купівлі - продажу природного газу № 1606/15-ТЕ-4 від 31.12.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором купівлі - продажу природного газу № 1606/15-ТЕ-4 від 31.12.2014 року, а саме несвоєчасна оплата відповідачем за переданий позивачем газ та не виконання зобов`язання у строк передбачений Договором.

Розглянувши поданий позов, суд зазначає наступне.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3-4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (6 305,79 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

04.03.2019 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові пояснення вих. № б/н.

04.03.2019 року від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н про застосування строків позовної давності.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2019 року призначено судове засідання з розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження на 28.03.2019 року о 12:30 год.

21.03.2019 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н про долучення до матеріалів справи документів.

28.03.2019 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 28.03.2019, в якій позивач заперечує проти застосування строків позовної давності.

28.03.2019 року у судове засідання з розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2019 року здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 23.04.2019 року о 11:20 год.

11.04.2019 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н про долучення до матеріалів справи документів.

22.04.2019 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 22.04.2019 року про відкладення підготовчого засідання та відповідь на відзив вих. № б/н.

У підготовче судове засідання 23.04.2019 року представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2019 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 27.06.2019 року та підготовче судове засідання відкладено на 06.06.2019 року о 10:00 год.

У підготовчому судовому засіданні 06.06.2019 року сторонами обговорені питання, які виникли з приводу спору по даній справі, та зазначено, що ними були надані всі можливі та допустимі докази по справі.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 06.06.2019 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 20.06.2019 року о 09:45 год.

14.06.2019 відповідач подав до суду клопотання, в якому зазначив, що останній стоїть на обліку в податковій інспекції як неприбуткова організація, у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні вимог у повному обсязі.

20.06.2019 року від позивача до канцелярії суду надійшли письмові пояснення, в яких позивач заперечує проти зменшення суми пені, посилаючись на те, що позивач був гарантованим постачальником та не міг відмовитися від постачання природного газу споживачам, а отже законодавчо зобов`язаний надавати споживачам природний газ, незалежно від свого фінансового становища, наявності чи відсутності заборгованості контрагентів. Водночас, у свою чергу має обов`язок щодо своєчасного розрахунку за імпортований та закуплений природний газ. Несвоєчасність розрахунків за поставлений природний газ споживачів (у тому числі відповідача), як наслідок - нестача коштів, тягне за собою заборгованість перед іноземними партнерами та газопостачальними, газотранспортними підприємствами відповідно до договорів, які передбачають жорсткі санкції за прострочення оплат, обов`язок позивача сплатити неустойку, що спричиняє значні збитки Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ".

Також позивач просить врахувати, що у 2014 через окупацію Автономної Республіки Крим, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" зазнала знецінення інвестицій у Публічного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" та у частки підприємств, що знаходяться на території Автономної Республіки Крим, у сумі 899 806, 00 грн. та знецінення запасів природного газу, розташованого у підземних сховищах та території Автономної Республіки Крим у сумі 1 903 484,00 грн.

Крім того, позивач зазначає, що через несанкціонований відбір природного газу на території проведення антитерористичної операції, визначених Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення АТО" №1669 від 02.09.2014, позивач зазнав збитків у розмірі 1 431 624,00 грн.

З огляду на викладене, позивач просить відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про зменшення пені та задовольнити позовні вимоги повністю.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 194 Господарського процесуального кодексу України).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку, вищевизначеному чинними правовими нормами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "САМАРА" (покупець) було укладено договір купівлі - продажу природного газу № 1606/15-ТЕ-4 від 31.12.2014 року.

Відповідно до п.1.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням (п. 1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 договору продавець передає покупцеві з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року газ обсягом до 29 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів, у січні - 6,5 тис.м 3 , у лютому - 5,0 тис.м 3 , у березні - 4,0 тис.м 3 , у квітні - 3,0 тис.м 3 , у жовтні - 2,5 тис.м 3 , у листопаді - 3,0 тис.м 3 , у грудні - 5,0 тис.м 3 .

Продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця.

Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ (п. 3.1. договору).

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця (п. 3.3. договору).

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов`язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов`язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати у письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (пункт 3.4. договору).

Відповідно до пункту 5.1. договору ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються державною владою України органом.

Пунктом 5.2. договору визначено, що ціна за 1000 куб.м. газу становить 1 091,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу .

До сплати за 1000 куб м. природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1 309,20 грн.

Додатковою угодою №1 від 10.02.2015 до договору купівлі-продажу природного газу від 26.12.2014 №145/45-ПР пункт 5.2 договору викладено в наступній редакції:

Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 5 700,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість.

До сплати за 1000 куб м. природного газу - 6 180,70 грн., крім того ПДВ - 20% - 1 236,14 грн., всього з ПДВ - 7 416,84 грн.

Додатковою угодою №1 від 31.03.2015 до договору купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014 №1606/15-ТЕ-4 пункт 5.2 договору викладено в наступній редакції:

Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2 495,25 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість.

До сплати за 1000 куб м. природного газу - 2 495,25 грн., крім того ПДВ - 20% - 499,05 грн., всього з ПДВ - 2 994,30 грн.

Додатковою угодою №2 від 21.10.2015 до договору купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014 №1606/15-ТЕ-4 пункт 5.2 договору викладено в наступній редакції:

Ціна за 1000 куб. м газу становить 1770,74 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування і розподіл природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою - 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 689,10 грн., крім того ПДВ - 20% - 137,82 грн., всього з ПДВ - 826,92 грн. (вісімсот двадцять шість гривень 92 коп.). В структурі тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами, затвердженого постановою НКРЕКП, враховано вартість газу на виробничо-технологічні витрати та власні потреби газорозподільного підприємства.

До сплати за 1000 куб м. природного газу - 2 495,25 грн., крім того ПДВ - 20% - 499,05 грн., всього з ПДВ - 2 994,30 грн.

Оплата за природний газ з урахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами відповідно до цін і на умовах, зазначених в пункті 5.2. договору.

Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок продавця.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно розділу 11 договору договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до умов договору за актами прийому-передачі газу у 2015 році позивач здійснив на користь відповідача подачу та безперервне транспортування природного газу на загальну суму 38 762,19 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с. 29-35).

Відповідно до частин першої, третьої статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

З огляду на положення підпункту 6.1. договору строк оплати спожитого природного газу є таким, що настав.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 526 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 54 800,00 грн. підлягають задоволенню.

Як визначено у ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Відповідно до п. 7.2. Договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Позивачем нарахована пеня у відповідності з вимогами закону за несвоєчасне виконання договірних зобов`язань за загальний період прострочки з 17.02.2015 по 28.06.2016 у загальному розмірі 3 930,04 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства, та підлягає до стягнення.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача 3% річних за загальний період прострочки з 17.02.2015 по 28.06.2016 у сумі 205,45 грн. та інфляційних втрат за загальний період прострочки з 17.02.2015 по 28.06.2016 у сумі 2 170,30 грн.

Здійснивши перевірку наданих розрахунків, суд дійшов висновку, що визначення розміру пені, відсотків річних та інфляційних втрат здійснено позивачем вірно.

Відповідач просить суд зменшити суми пеню на підставі ст. 233 ГК України. Клопотання мотивоване тим, що Відповідач не є організацією, створеною з метою отримання прибутку. Джерелом надходження коштів до Відповідача, є платежі мешканців будинку за надані їм послуги з опалення квартир.

Згідно 1 ст. 233 Господарського кодексу України, суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки (штрафу), суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій. При цьому, розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Відповідно ч.

До ч.2, 6 ст.4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Отже інших джерел надходження грошових коштів ніж оплата комунальних послуг мешканцями відповідач не має.

З огляду на приписи зазначених норм матеріального права, а також те, що Відповідач є неприбутковою організацією, і причиною прострочення виконання зобов`язання є несвоєчасна сплата мешканцями будинку за надані їм послуги з опалення, тобто в допущенні прострочення відсутня безпосередня вина відповідача, господарський суд вважає за можливе клопотання відповідача задовольнити та зменшити суму заявленої до стягнення пені на 50 % до 1 965,02 грн.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 4 340,77 грн., з яких: 1 965,02 грн. пеня, 205,45 грн. 3% річних, 2 170,30 грн. інфляційні втрати.

Разом з тим, відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд врахувати майновий стан, відсутність основного боргу та умисної вини і відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. В аспекті права на справедливий суд, передбаченого міжнародним договором, суд вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені, інфляційних втрат, 3% річних та судового збору на 70%, суд зазначає таке.

Пунктом 1 статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз зазначених статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів.

Суд вважає за необхідне застосувати у даному випадку приписи зазначених норм з огляду на те, що відповідач в повному обсязі виконав зобов`язання з оплати поставленого природного газу за спірним Договором, незначний термін прострочення оплати вартості газу, відсутність спричинення збитків позивачу простроченням такої сплати.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, тому згідно ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України з відповідача стягується пеня у розмірі 1 965,02 грн.

У той же час, суд зазначає про відсутність правових підстав для зменшення розміру стягнення 3% річних та інфляційних втрат з огляду на таке.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, нарахування процентів і застосуванням індексу інфляції має компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу і 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки норма ч. 1 ст. 625 цього Кодексу є імперативною і не передбачає жодних винятків незалежно від причин прострочення виконання грошового зобов`язання, відповідальність, встановлена ч. 2 ст. 625 ЦК України не може бути зменшена за рішенням суду.

Таким чином, 3% річних та інфляційні втрати, нараховані відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, не є у розумінні статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою та не підлягають зменшенню відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 4 340,77 грн., з яких: 1 965,02 грн. пеня, 205,45 грн. 3% річних, 2 170,30 грн. інфляційні втрати.

В решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "САМАРА" (52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Літня, 11, код ЄДРПОУ 33826125) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) - 1 965,02 грн. - пені, 205,45 грн. - 3% річних, 2 170,30 грн. - інфляційних втрат та 1 921,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 01.07.2019

Суддя В.Г. Бєлік