Ухвала

від 01.07.2019 по справі 908/1609/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.07.2019 Справа № 908/1609/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

розглянувши заяву Фермерського господарства "АЛМАЗ-Р" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" заборгованості в сумі 145190,55 грн.

ВСТАНОВИВ

Фермерське господарство "АЛМАЗ-Р" (заявник) звернулось до Господарського суду Запорізької області із заявою про видачу судового наказу за вих. № б/н від 25.06.2019 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" заборгованості в сумі 145190,55 грн. Крім того, заявник просив судові витрати по справі стягнути з боржника.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2019 року вищевказану заяву про видачу судового наказу передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на те, що 13 липня 2017 року між Фермерським господарством "АЛМАЗ-Р" (далі - заявник, продавець) та боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" (покупець) було укладено договір поставки № 2-170717ФО, за умовами якого постачальник зобов`язується поставляти, а покупець зобов`язується приймати і оплачувати товар на умовах договору. При цьому зазначає, що продавець відповідно до договору поставив покупцю продукцію, загальна вартість якої 178319,46 грн. Вказує, що покупець розрахувався за отриману від продавця продукцію не в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 145190,55 грн. Також зазначає, що вищезазначена заборгованість визнається боржником, що підтверджується складеним та підписаним актом звіряння розрахунків між сторонами з січня по травень 2019 року.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно із ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

За змістом ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Приписами ч. 3 ст. 150 ГПК України визначено, що до заяви про видачу судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до п.п. 2 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір за ставкою 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 192,10 грн.).

В якості доказу сплати судового збору за подання до суду заяви про видачу судового наказу заявник надав засвідчену копію платіжного доручення № 4636 від 21.06.2019 року на суму 192,10 грн.

В пункті 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України зазначено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Водночас відсутність таких відомостей не є підставою для повернення позовної заяви (заяви, скарги), оскільки суд самостійно перевіряє сплату позивачем (заявником, скаржником) належної суми судового збору. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі ; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору .

З урахуванням п. 2.21 вищевказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України надана заявником засвідчена копія платіжного доручення № 4636 від 21.06.2019 року на суму 192,10 грн. не є належним доказом сплати судового збору за подання до суду заяви про видачу судового наказу.

Таким чином, заявником не наданий до заяви належний документ, що підтверджує сплату судового збору, а відтак порушено вимоги п. 1 ч. 3 ст. 150 ГПК України.

Разом з тим, в тексті поданої до суду заяви про видачу судового наказу на першому її аркуші заявник зазначає, що 13 липня 2017 року між заявником Фермерським господарством "АЛМАЗ-Р" (далі - заявник, продавець) та боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" (покупець) було укладено договір поставки № 2-170717ФО.

Проте, на другому та третьому аркуші поданої заяви в переліку доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, та в переліку документів, що додаються до заяви, заявник зазначає договір поставки № 2-170717ФО від 17.07.2017 року.

Отже, в тексті поданої до суду заяви про видачу судового наказу заявник посилається на два договори поставки, а саме: договір поставки № 2-170717ФО від 13.07.2017 року та договір поставки № 2-170717ФО від 17.07.2017 року.

При цьому до заяви заявником додана засвідчена копія договору поставки № 2-170717ФО від 17.07.2017 року.

Втім, договір поставки № 2-170717ФО від 13.07.2017 року до заяви не доданий.

Враховуючи посилання заявника в тексті заяви на два договори поставки з різними датами суд позбавлений можливості визначити, за яким саме договором поставки останній просить видати судовий наказ про стягнення з боржника коштів.

Крім того, в прохальній частині заяви про видачу судового наказу заявником допущені описки в зазначенні свого повного найменування та місцезнаходження, а саме зазначено: … на користь Ферменського господарства АЛМАЗ-Р (адреса місцезнаходження: Херсонська область, Голопристанський район, село Добропілля, вулиця Радянська , буд. 44; … .

Відповідно до доданого до заяви витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1005468076 від 21.06.2019 року повним найменуванням юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 36744663 є: Фермерське господарство АЛМАЗ-Р , а місцезнаходженням є: 75663, Херсонська область, Голопристанський район, село Добропілля, вулиця Центральна , буд. 44.

Згідно із даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1005495559 від 01.07.2019 року повним найменуванням юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 36744663 є: Фермерське господарство АЛМАЗ-Р , а місцезнаходженням є: 75663, Херсонська область, Голопристанський район, село Добропілля, вулиця Центральна , буд. 44.

Поряд з цим, на першому аркуші поданої Фермерським господарством "АЛМАЗ-Р" останнє зазначило, що заява про видачу судового наказу подається в паперовій формі, додані до заяви документи додаються у 2 (двох) примірниках, один для боржника.

Проте, до заяви не доданий другий примірник заяви про видачу судового наказу з доданими до неї документами, який призначався для боржника.

Приписами ч. 2 ст. 156 ГПК України визначено, що одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Приписами ч. 2 ст. 152 ГПК України визначено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Згідно із ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

За таких обставин, суд відмовляє у видачі судового наказу за заявою Фермерського господарства "АЛМАЗ-Р" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" заборгованості в сумі 145190,55 грн. - на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Частиною 1 ст. 153 ГПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст. 147, п. 1 ч. 3 ст. 150, п. 1 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ

1. У видачі судового наказу за заявою Фермерського господарства "АЛМАЗ-Р" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" заборгованості в сумі 145190,55 грн. - відмовити.

2. Звернути увагу учасників судового процесу, що з судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади: http://court.gov.ua/sud5009/. Електронна адреса Господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 01.07.2019 року та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Г. Смірнов