ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
01.07.2019Справа № 910/4699/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали господарської справи
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріа-Груп" (03127, м. Київ, просп. Голосіївський, 132)
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 265 833,33 грн.
Представники: без виклику представників сторін
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІА-ГРУП", ОСОБА_1 про стягнення 265 833,33 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання ТОВ "РІА - ГРУП" (надалі- відповідач-1) умов договору №б/н від 06.11.2018, у останнього виникла заборгованість у розмірі 265 833,33 грн, яку позивач просить солідарно стягнути з відповідача-1 та ОСОБА_1 (надалі- відповідач-2), яка є поручителем відповідача-1 за договором поруки №POR від 06.11.2018.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.04.2019 суд ухвалив звернутися до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в місті Києві із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02.03.2016.
26.04.2019 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в місті Києві, відповідно до якої надано інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2019 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/4699/19 та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Даною ухвалою, суд у відповідності до ст.ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.
З метою повідомлення відповідачів про розгляд справи судом та про їх право подати відзиви на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.05.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача-1, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03127, м. Київ, просп. Голосіївський, 132) та адресу місця реєстрації відповідача-2, отриману згідно даних наявних в Відділі обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області (АДРЕСА_1).
Згідно інформації наявної на сайті УДППЗ "Укрпошта" в сервісі "Відстежити", яка була отримана за запитом суду 10.06.2019, рекомендований лист з повідомленням №0103050254287, яким на адресу відповідача-1 направлялась ухвала суду від 06.05.2019, значаться в стані "відправлення не вручене під час доставки: інші причини".
11.06.2019 з метою належного повідомлення відповідача-1 про відкриття провадження у справі та про його право подати відзив на позовну заяву, суд повторно направив на адресу відповідача-1 (03127, м. Київ, просп. Голосіївський, 132) лист з ухвалою суду від 06.05.2019.
Станом на 19.06.2019 вищевказаний лист був повернений до суду відділенням поштового зв`язку за закінченням встановленого терміну зберігання. Цією ж датою до суду повернувся лист з повідомленням №0103050254287.
За приписами пунктів 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач-1 не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).
В свою чергу, конверт з ухвалою суду, який направлявся на адресу відповідача-2, був вручений останньому 12.05.2019, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0103050254295.
Крім того, 19.06.2019 представником відповідача-2 було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки, відповідачі не скористались своїм правом на подання відзивів у строки встановлені судом, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
06.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріа-Груп" (далі - клієнт, відповідач-1) звернулось до Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (далі - банк, позивач) через систему інтернет-клієнт-банкінгу із Анкетою-заявою про приєднання до умов та правил надання послу "КУБ", відповідно до якої відповідач-1 приєднався до розділу 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг (що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua ).
Згідно з п. 3.2.8.1 Умов та Правил банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни. Кредитування клієнта здійснюється в межах встановленого банком ліміту кредитування, про який банк повідомляє клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання по Умов та правил надання банківських послуг (далі Заява). Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги, придбані Клієнтом через Інтернет-платформу ПриватМаркет ( https://privatmarket.ua ).
Відповідно до п. 3.2.8.3 Умов та Правил банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту терміновий кредит в обмін на зобов`язання клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в Заяві. Заява на приєднання до послуги в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді.
Згідно з п. 3.2.8.3.1 Умов та Правил повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу тільки 6 останніх місяців користування кредитом. Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно зі ст.ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим Договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.
Пунктом 3.2.8.5.3 Умов та Правил визначено, що клієнт зобов`язаний повернути кредит у терміни і в сумах, як встановлено в п.п. 3.2.8.3.1., 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.
06.11.2018 між позивачем та ОСОБА_1 (далі - поручитель, відповідач 2) укладено Договір поруки № POR1541424516039 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання відповідачем-1 зобов`язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.8 "Кредит КУБ" Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Угода), по сплаті, зокрема кредиту в розмірі, що вказаний в угоді.
Якщо під час виконання угоди зобов`язання боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за угодою в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.
Відповідно до п. 1.2 Договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою, в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагородо, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майно, яке належить йому на праві власності.
Пунктом 1.5 Договору поруки визначено, що у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Згідно з п. 2.1.2 Договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь, передбаченого п. 1.1 цього Договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного зобов`язання. Не направлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду із вимогою виконати взяті на себе зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою, незалежно від факту направлення чи не направлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.
Як зазначає позивач, на підставі укладеного договору, 06.11.2018 позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 290 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку відповідача-1.
Однак, відповідач-1 взятих на себе зобов`язань з повернення кредитних коштів у повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідачів із Повідомленням від 18.03.2019 № 30.1.0.0/2-IG6K3KUB06НD9, у якому вимагав погасити існуючу заборгованість.
Однак, оскільки позичальником та поручителем було проігноровано вимогу банку, останній вимушений був звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості по поверненню кредитних коштів в розмірі 265 833,33 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлене договором або не випливає із суті змішаного договору.
Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до норм статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позивач стверджує, що свої зобов`язання за Умовами виконав в повному обсязі, а саме надав 06.11.2018 позичальнику кредитні кошти у розмірі 290 000,00 грн, в свою чергу, відповідач-1 порушив вищезазначені положення Умов в частині повернення кредиту.
З наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку відповідача-1 також вбачається, що банк свої зобов`язання за Умовами виконав належним чином, а саме надав відповідачу-1 кредит.
Як вбачається із банківської виписки по особовому рахунку відповідача-1, клієнт належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість по поверненню кредитних коштів у розмірі 265 833,33 грн.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав належним чином, надавши відповідачу-1 кредитні кошти у відповідності до умов Договору, проте відповідач-1 своїх зобов`язань щодо належного виконання умов Кредитного договору не виконав.
З огляду на викладене, документально доведена заборгованість відповідача-1 перед позивачем за Кредитним договором складає 265 833,33 грн. - заборгованість по поверненню кредитних коштів.
Відповідачем-1 не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо існування у відповідача-1 перед позивачем заборгованості по поверненню кредитних коштів.
Судом встановлено, що з метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за Договором, 06.11.2018 між позивачем та відповідачем-2 укладено Договір поруки.
Відповідно до п. 1.2 Договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою, в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагородо, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майно, яке належить йому на праві власності.
Пунктом 1.5 Договору поруки визначено, що у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Згідно з п. 2.1.2 Договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь, передбаченого п. 1.1 цього Договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного зобов`язання. Не направлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду із вимогою виконати взяті на себе зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою, незалежно від факту направлення чи не направлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.
18.03.2019 позивачем було направлено на адресу відповідача-1 Повідомлення № 30.1.0.0/2-IG6K3KUB06НD9, у якому банк вимагав погасити заборгованість.
Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
З огляду на вищенаведене, оскільки між позивачем та відповідачем-2 було укладено Договір поруки, поручитель зобов`язався відповідати перед банком за зобов`язання позичальника, в разі порушення останнім зобов`язань за Договором.
Таким чином, оскільки факт порушення позичальником зобов`язань за Кредитним договором встановлений судом, а розмір заборгованості позичальника доведений суду первинними документами, вимоги банку до боржника та поручителя є обґрунтованими.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачі під час розгляду справи не надали суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання взятих на себе зобов`язань за Договорами.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідачів в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, згідно з абз. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року N 7 у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Керуючись ст.ст. 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріа-Груп" (03127, м. Київ, проспект Голосіївський, будинок 132; ідентифікаційний код: 39535375) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код: 14360570) заборгованість по поверненню кредитних коштів у розмірі 265 833 (двісті шістдесят п`ять тисяч вісімсот тридцять три) грн 33 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріа-Груп" (03127, м. Київ, проспект Голосіївський, будинок 132; ідентифікаційний код: 39535375) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код: 14360570) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 993 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто три) грн 75 коп.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код: 14360570) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 993 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто три) грн 75 коп.
5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 01.07.2019
Суддя Л. Г. Пукшин
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.07.2019 |
Оприлюднено | 01.07.2019 |
Номер документу | 82710458 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Пукшин Л.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні