Рішення

від 24.06.2019 по справі 910/2187/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.06.2019Справа № 910/2187/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Міський дім

про стягнення заборгованості за Договором пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 434 від 06.12.2017 у розмірі 1 291 509,18 грн.

Представники сторін:

від позивача: Мельниченко К.Г., довіреність № 050/05-6326 від 12.09.2018;

від відповідача: Луцик М.М., ордер серія ЖТ № 49599.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Міський дім про стягнення заборгованості за Договором пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 434 від 06.12.2017 у розмірі 1 291 509,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 434 від 06.12.2017, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.04.2019.

У судове засідання 01.04.2019 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання до 15.04.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.

03.04.2019 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

03.04.2019 представником відповідача подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

09.04.2019 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 15.04.2019 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.

Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, керуючись статтями 121, 177-185, 234 Господарського процесуального кодексу України, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.05.2019.

07.05.2019 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить врегулювати спір за участю судді, застосувати строки позовної давності до вимог про стягнення пені за 2017 рік у розмірі 4 473,92 грн. та у випадку відсутності згоди зі сторони позивача на врегулювання спору за участі судді, позов задовольнити частково, стягнувши з відповідача 492 328,48 грн. пайового внеску, 55 633,11 грн. інфляційних втрат та 89 604,06 грн. пені.

11.05.2019 представником позивача подано відповідь на відзив відповідача.

У судове засідання 13.05.2019 представники сторін з`явились.

З огляду на приписи ч. 1 ст. 186 ГПК України, заява відповідача про врегулювання спору за участі судді залишена судом без розгляду.

У судовому засіданні представник відповідач заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання можливості сторонами врегулювати спір.

Представник позивача усне клопотання представника відповідача підтримав.

Згідно з ч. 5 ст. 196 ГПК України під час розгляду справи по суті суд сприяє примиренню сторін.

Частиною 2 ст. 192 ГПК України унормовано, що сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

З огляду на наведені приписи процесуального законодавства, з огляду на надані представниками сторін пояснення, з метою мирного врегулювання спірних відносин на підставі взаємних поступок, суд вважає за необхідне надати сторонам час для мирного врегулювання спору, в зв`язку з чим, судом оголошено перерву до 03.06.2019.

У судове засідання 13.05.2019 представники сторін з`явились, представник відповідач подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме доказів направлення звернення до Київської міської ради, та заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання можливості сторонами врегулювати спір.

Представник позивача усне клопотання представника відповідача підтримав.

З огляду на викладене, судом оголошено перерву до 24.06.2019.

У судове засідання 24.06.2019 представники сторін з`явились.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти частини позовних вимог заперечив, з підстав викладених у відзиві.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 24.06.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2017 року між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) та Обслуговуючим кооперативом Житлово-будівельний кооператив (далі - замовник, відповідач) укладено Договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 434 (далі - Договір), предметом якого є сплата замовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв`язку із:

- тип робіт: нове будівництво;

- тип об`єкта: будівництво зблокованих житлових будинків садибного типу літ. А загальною площею 2 554,20 кв.м. (в т.ч. гаражі загальною площею 167,50 кв.м.) (за даними технічного паспорту ТОВ ЕЮБ Гривна-Плюс );

- загальна площа об`єкта: 2 554,20 м 2 , з яких:

Функціональне призначенняПлоща м 2 Житлова 2386,70 Паркінги (гаражі) 167,50 - адреса об`єкта: вулиця Професора Буйка, 28 (Голосіївський район м. Києва).

Відповідно до п. 1.2 Договору розмір пайового внеску становить 547 031,64 грн. (без ПДВ) згідно з розрахунком, що наданий в Додатку № 1 і є невід`ємною частиною цього Договору, та підлягає уточненню після надання фактичних даних технічної інвентаризації та/або загальної кошторисної вартості об`єкту будівництва/реконструкції, визначеної в установленому порядку та фактичними техніко-економічними показниками.

За умовами п. 1.3 Договору пайовий внесок сплачується замовником в строк до 22.12.2017 включно, але в будь-якому випадку в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва/реконструкція в експлуатацію.

Відповідно до ч. 4 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п. 4.2 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415, пайова участь у зв`язку з будівництвом/реконструкцією у складі проекту об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу), технічних приміщень, паркінгів, а саме: гаражі загальною площею 167,50 кв.м. по вул. Професора Буйка, 28 у Голосіївському районі м. Києва не сплачується.

Згідно з п. 2.1 Договору замовник сплачує пайовий внесок у сумі, вказаній у п. 1.2 з врахуванням пп. 2.2, 2.4 цього Договору, у строк визначений п. 1.3 Договору, на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету за наступними реквізитами: одержувач - ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку - 820019; р/р - 31517921700001; банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код ЄДРПОУ - 37993783; код доходів - 24170000; призначення платежу - Пайовий внесок згідно з Договором № від без ПДВ. .

Пунктом 2.2 Договору узгоджено, що у випадку збільшення загальної площі, зміни інших характеристик об`єкту будівництва/реконструкції, вказаного у п. 1.1 цього Договору, замовник зобов`язаний письмово повідомити ці обставини Департаменту економіки та інвестицій не пізніше ніж через 30 днів з моменту, коли ці обставини стали відомі або мали стати відомими замовнику.

Моментом подання повідомлення є момент його надходження до Департаменту економіки та інвестицій та реєстрації відповідно до правил, встановлених в Департаменті економіки та інвестицій.

У відповідності до п. 2.4 Договору сума платежу на момент здійснення оплати коригується на індекс споживчих цін на товари та послуги (далі - індекс інфляції) від місяця, в якому був зроблений розрахунок суми пайового внеску, і щомісяця, що передує тому, в якому здійснюється платіж.

У випадку, якщо індекс інфляції є меншим 100%, в порівнянні з індексом інфляції від дати розрахунку суми пайового внеску, то до розрахунку береться показник 1,0.

Замовник повинен отримати в Департаменті економіки та інвестицій розрахунок суми Пайового внеску, що підлягає сплаті за цим Договором з урахуванням індексу інфляції, не пізніше ніж за три дні до сплати Пайового внеску/відповідної частки Пайового внеску.

Вказаний розрахунок надається замовнику під розписку або із відміткою про отримання на оригінальному примірнику, який залишається в Департаменті економіки та інвестицій.

Пунктами 2.5 та 2.6 Договору визначено, що після сплати повної суми пайового внеску, визначеної з рахуванням п. 1.2, п. 2.3, п. 2.4, п. 3.2, та інших можливих платежів, визначених в пп. 4.1, 4.2, 4.3 цього Договору, замовнику видається Довідка про виконання умов пайової участі в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Довідка про виконання умов пайової участі видається замовнику або його представнику особисто під розписку або із відміткою про отримання на копії довідки, яка залишається у Департаменті економіки та інвестицій.

Замовник зобов`язаний виконати своє зобов`язання по сплаті пайового внеску особисто. Покладення замовником своїх обов`язків, що випливають з цього Договору на іншу особу (або заміна сторони у договорі) допускається виключно за згоди Департаменту економіки та інвестицій, на підставі відповідних юридичних документів або шляхом укладення Додаткової угоди до цього Договору (п. 2.7 Договору).

У відповідності до п. 2.9 Договору підтвердженням виконання замовником зобов`язань за цим Договором є надання Департаментом економіки та інвестицій замовнику довідки про виконання умов пайової участі.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що замовник зобов`язаний перерахувати пайовий внесок на умовах та в порядку, визначених цим Договором.

Додатком № 1 до Договору викладено розрахунок пайової участі.

Як зазначає позивач, відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав, сплативши на виконання умов Договору лише 22.12.2017 - 54 703,16 грн., в зв`язку з чим, позивач звернувся до відповідача із Претензією вих. № 050/8-1300 від 22.02.2018 про сплату заборгованості на суму 538 10,49 грн. та із Претензією вих. № 050/8-3342 від 11.05.2018 про сплату заборгованості на суму 1 164 564,38 грн. до якої додано розрахунок, які залишені відповідачем без задоволення та відповіді, що стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина перша статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначає, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Згідно із ч. 2 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором (ч. 9 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затверджений рішенням Київської міської ради №411/1415 від 15.11.2016 (надалі - Порядок), визначає механізм залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва (далі - пайова участь) та оформлення договорів пайової участі у зв`язку зі здійсненням або намірами на здійснення будівництва (в тому числі нового будівництва та реконструкції) об`єктів (в тому числі будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин) незалежно від їх форми власності.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).

Згідно з п. 4.1 Порядку замовник, який здійснює або має намір здійснити нове будівництво або реконструкцію об`єктів (у разі збільшення загальної площі об`єкта), зобов`язаний до прийняття об`єкта в експлуатацію взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва, крім випадків, передбачених законодавством та цим Порядком. Залучення замовників до пайової участі відбувається на підставі договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, укладеного між виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та замовником (далі - договір про пайову участь).

Виходячи зі змісту ч. 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Розрахунок розміру пайової участі здійснюється відповідно до методики розрахунку пайової участі, визначеної в розділі VI цього Порядку (п. 5.1.9 Порядку).

Розрахунок розміру пайової участі є невід`ємною частиною договору про пайову участь (п. 6.1 Порядку).

Пунктом 6.2 Порядку передбачено, що встановлений згідно з цим Порядком розмір пайової участі не може перевищувати граничного розміру пайової участі, визначеного законодавством України.

Частиною 6 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.

Пунктом 6.5 Порядку встановлено, що у разі якщо загальна кошторисна вартість не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами (не подано замовником затвердженої в установленому порядку проектної документації в частині кошторису відповідно до підпункту 5.1.1 та пункту 6.3 цього Порядку), вона визначається на основі затверджених Київською міською радою нормативів для одиниці створеної потужності (1 (одного) кв. м житлової та нежитлової площі) шляхом їх множення на відповідні площі об`єкта, що були створені внаслідок будівництва/ реконструкції. У такому випадку розрахунок розміру пайової участі при новому будівництві, реконструкції визначається за формулою:

РПУ = Sжитл х Кжитл х І х 4% + Sнежитл х Кнежитл х I х 4%, де

РПУ - розмір пайової участі об`єкта (грн); Sжитл - загальна кошторисна вартість будівництва, реконструкції (в частині додатково створеної площі/квадратних метрів) житлової частини об`єкта будівництва, визначена відповідно до пункту 6.3 Порядку (грн); Sнежитл - загальна кошторисна вартість будівництва, реконструкції (в частині додатково створеної площі/квадратних метрів) нежитлової частини об`єкта будівництва, визначена відповідно до пункту 6.3 Порядку (грн); Кжитл - спеціальний норматив одиниці створеної потужності для будівництва житлових будинків та житлових комплексів (грн/кв.м.); Кнежитл - спеціальний норматив одиниці створеної потужності для будівництва або реконструкції об`єктів нежитлового призначення (грн/м 2); I - індекс інфляції від місяця, в якому було затверджено відповідний норматив, діючий на момент розрахунку, до місяця, що передує тому, в якому здійснюється розрахунок пайової участі (включно). Якщо індекс інфляції менше 100%, то до розрахунку береться показник 1,0. Для розрахунку застосовується індекс споживчих цін, що встановлюється Державною службою статистики України (Індекс інфляції).

Відповідно до п. 1.2 Договору розмір пайового внеску становить 547 031,64 грн. (без ПДВ) згідно з розрахунком, що наданий в Додатку № 1 і є невід`ємною частиною цього Договору, та підлягає уточненню після надання фактичних даних технічної інвентаризації та/або загальної кошторисної вартості об`єкту будівництва/реконструкції, визначеної в установленому порядку та фактичними техніко-економічними показниками.

За умовами п. 1.3 Договору пайовий внесок сплачується замовником в строк до 22.12.2017 включно, але в будь-якому випадку в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва/реконструкція в експлуатацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору відповідачем сплачено 22.12.2017 - 54 703,16 грн., доказів виконання відповідачем своїх зобов`язань зі сплати пайового внеску у повному обсязі та у строк, узгоджений сторонами, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.

При цьому, судом враховано, що за умовами п. 2.4 Договору сума платежу на момент здійснення оплати коригується на індекс споживчих цін на товари та послуги (далі - індекс інфляції) від місяця, в якому був зроблений розрахунок суми пайового внеску, і щомісяця, що передує тому, в якому здійснюється платіж.

У випадку, якщо індекс інфляції є меншим 100%, в порівнянні з індексом інфляції від дати розрахунку суми пайового внеску, то до розрахунку береться показник 1,0.

Замовник повинен отримати в Департаменті економіки та інвестицій розрахунок суми Пайового внеску, що підлягає сплаті за цим Договором з урахуванням індексу інфляції, не пізніше ніж за три дні до сплати Пайового внеску/відповідної частки Пайового внеску.

Вказаний розрахунок надається замовнику під розписку або із відміткою про отримання на оригінальному примірнику, який залишається в Департаменті економіки та інвестицій.

З урахуванням наведеного, позивачем правомірно нараховано інфляцію на суму платежу.

Разом з цим, як вбачається з розрахунку, здійсненого позивачем, останнім збільшено удвічі розмір заборгованості з посиланням на Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затверджений рішенням Київської міської ради №411/1415 від 15.11.2016.

Так, пунктом 8 рішення Київської міської ради №411/1415 від 15.11.2016 "Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва" на період до 31.12.2017 у п.п. 6.4 та 6.5 Порядку у формулі розрахунку розміру пайової участі застосовувати понижуючий коефіцієнт 0,5 як для житлових, так і для нежитлових площ.

Отже, розмір пайової участі у договорах, укладених у 2017 року, повинен обчислюватися із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,5.

З огляду на те, що Договір було укладено між сторонами 06.12.2017, при розрахунку пайової участі підлягає застосуванню понижуючий коефіцієнт 0,5, застосування якого було відображено сторонами у Додатку №1 до Договору (вказана ставка 2% замість 4%).

Однак, ані умовами Договору, ані законодавством не передбачено, що у випадку прострочення сплати замовником пайового внеску умови п. 8 рішення Київської міської ради №411/1415 від 15.11.2016 не підлягають застосуванню.

Доказів на підтвердження внесення змін до Договору щодо ціни договору та способу її визначення (відповідна додаткова угода, тощо) матеріали справи не містять.

За таких обставин, автоматичне подвоєння суми пайового внеску, незалежно від тієї обставини, що відповідачем порушено строки його оплати, не ґрунтується на приписах законодавства та умовах Договору.

Таким чином, обґрунтованою є сума у розмірі 553 916,89 грн. з урахуванням індексу інфляції.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, враховуючи що матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань, в частині своєчасного та повного перерахування суми пайової участі, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 553 916,89 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення 183 681,49 грн. нарахованої пені.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 4.2 Договору у випадку порушення зазначених в п. 1.3 цього Договору строків сплати пайового внеску замовник сплачує пеню в розмірі 0,1% в день, що нараховується на суму простроченої заборгованості.

При цьому, відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Водночас, у п. 4.2 Договору сторонами узгоджено, що пеня, що передбачена даним пунктом Договору, нараховується протягом усього строку прострочення без будь-яких обмежень строків нарахування.

Таким чином, сторонами узгоджено інший строк нарахування пені, ані ж визначений ч. 6 ст. 232 ГПК України.

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 3 949,58 грн. за 2017 рік та 81 620,04 грн. за 2018 рік.

Водночас суд враховує подану відповідачем заяву про застосування строку позовної давності до вимоги про стягнення пені за 2017 рік, у зв`язку з чим зазначає наступне.

Згідно із статтею 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, частинами 3 та 4 статті 267 ЦК України унормовано, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч.1 п.2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Разом із тим положеннями частини шостої статті 232 ГК передбачено особливість порядку застосування господарських штрафних санкцій, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, положення глави 19 ЦК про строки позовної давності підлягають застосуванню з урахуванням особливостей, передбачених частиною шостою статті 232 ГК, а тому:

1) якщо господарська санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день прострочення. Право на позов про стягнення такої санкції за кожен день прострочення виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права;

2) з огляду на те, що нарахування господарських штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, то строк позовної давності спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію. Положення статті 266, частини другої статті 258 ЦК про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду у межах строку позовної давності за основною вимогою, до господарських санкцій не застосовується.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 3-1217гс-16 від 08.02.2017.

Як вбачається з позовної заяви позивача, означена заява була подана позивачем безпосередньо до суду 21.02.2019, а відтак, здійснені позивачем нарахування пені 2017 році, здійснені поза межами річного строку.

Відтак, з урахування пропуску строку позовної давності, враховуючи узгоджений сторонами на власний розсуд інший строк нарахування пені, ані ж визначений ч. 6 ст. 232 ГПК України, судом встановлено, що з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 81 620,04 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Міський дім (03118, м. Київ, вул. Професора Буйко, буд. 28/2; ідентифікаційний код: 39317626) на бюджетний рахунок бюджету розвитку соціального фонду міського бюджету за наступними реквізитами: одержувач ГУК у м. Києві, код банку 899998, р/р 31513921026001, банк одержувача: Казначейство України, ідентифікаційний код: 37993783, код доходів 24170000 пайовий внесок в розмірі 553 916 (п`ятсот п`ятдесят три тисячі дев`ятсот шістнадцять) грн. 89 коп. та пеню в розмірі 81 620 (вісімдесят одна тисяча шістсот двадцять) грн. 04 коп.

3. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Міський дім (03118, м. Київ, вул. Професора Буйко, буд. 28/2; ідентифікаційний код: 39317626) на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код: 04633423) витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 686 (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 32 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 01.07.2019.

Суддя О.А. Грєхова