Рішення
від 20.06.2019 по справі 916/975/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/975/19 Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бачур А.В.,

за участю представників:

від позивача: Прокоп`єв І.К., за довіреністю

від відповідача: Цимбал С.Ю., за ордером

розглянувши справу № 916/975/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "САП УКРАЇНА" (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд.5)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Заводська, буд.3)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "САП УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" про стягнення заборгованості за надання прав на користування програмним забезпеченням у розмірі 3 800 000грн., заборгованості за послуги з підтримки програмного забезпечення у розмірі 5 087 673,08 грн., 1 380 413,30 грн. пені за порушення грошових зобов`язань, 349 290,12 грн. 3% річних від простроченої суми, 1 185 705,94 грн. інфляційного збільшення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26.12.2003р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "САП УКРАЇНА" (надалі - ТОВ "САП УКРАЇНА", Позивач) та Публічним акціонерним товариством "Одеський припортовий завод" (надалі - АТ "ОПЗ", Відповідач) було укладено договір на передачу прав користування програмним забезпеченням та підтримку програмного забезпечення №073/2003. Так, позивач вказує, що програмне забезпечення, право користування яким було передане Позивачем Відповідачу за договором це 120 ліцензій на системи програмного забезпечення розробки німецької компанії SAP, конфігурація яких початково була передбачена в Додатку 1 до Договору (Програми "SAP"). За твердженнями Позивача, у зв`язку із придбанням ліцензій Відповідач також потребував надання йому послуг з підтримки Програм SAP, сутність якої полягає у забезпеченні безперервного та безперешкодного користування Відповідачем програмним забезпеченням. Особливості надання Програм SAP у користування, сутність та вартість послуг з підтримки визначалися в Додатках 1-3 до Договору. Строк дії Договору - до повного виконання Сторонами своїх договірних зобов`язань (п. 2.1. Договору). Відповідно до п. 2.2. Договору Замовник отримує право користування програмним забезпеченням на необмежений за часовим критерієм строк.

Так, як вказує Позивач, починаючи з 4 кварталу 2017р., Відповідач не здійснює оплату за послуги з підтримки Програм SAP, незважаючи на те, що Акти приймання-передачі наданих послуг за період заборгованості підписані Відповідачем без зауважень.

Як вказує Позивач, Відповідач допустив порушення Договору та Додаткових угод до нього, здійснивши лише часткову оплату за користування Програмами SAP, що створили заборгованість за надання прав користування Програмами SAP та надання послуг підтримки загалом у розмірі 8 887 673,08грн. Так, наявною лишилась заборгованість у сумі 3 800 000грн. за передання прав на використання програмним забезпечення SAP за Фазою 2. та заборгованість у сумі 5 087 673,08грн. за послуги підтримки з підтримки з Програми SAP відповідно до Додаткової угоди №3 та Додаткової угоди №5, що підтверджує наданими рахунками-фактури №206169-03/2017 від 17.07.2017р., №206169/04/2017 від 16.10.2017р., №6218006429-6218006361 від 15.01.2018р., №6218006529-6218006530 від 15.04.2018р., №6218006685-6218006686 від 15.07.2018р.

Ухвалою суду від 08.04.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/975/19, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

03.05.2019р. від АТ "ОПЗ" надійшов відзив на позов (вх.№8640/19), в якому останній позов визнає, підтверджує укладання між сторонами договору на передачу прав користування програмним забезпеченням та підтримку програмного забезпечення №073/2003. Між тим, зазначає, що товариство перебуває у скрутному фінансовому становищі, що спричинило ускладнення здійснення розрахунки у встановлені строки з ТОВ "САП УКРАЇНА". Відповідач відзначає, що листом від 16.04.2019р. №1117 звернувся до ТОВ "САП УКРАЇНА" з планом погашення заборгованості. Крім іншого, відповідач має намір мирним шляхом врегулювати спір.

Ухвалою суду від 06.06.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.06.2019 року.

В судовому засіданні 20.06.2019р. представник позивача позов підтримав, просив суд задовольнити його.

В судовому засіданні 20.06.2019р. представник відповідача позов визнав, просив суд зменшити розмір неустойки, з підстав викладених у клопотаннях 06.06.2019р. за вх.№11298/19, 19.06.2019р. за вх.№12241/19, 20.06.2019р. за вх.№12335/19.

В судовому засіданні 20.06.2019р. закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

26.12.2003 між Товариством з обмеженою відповідальністю "САП УКРАЇНА" (надалі - "Виконавець" або "Компанія SAP") та Публічним акціонерним товариством "Одеський припортовий завод" (надалі - "Замовник" або "Ліцензіат") було укладено Договір на передачу прав користування програмним забезпеченням та підтримку програмного забезпечення №073/2003, відповідно до умов якого, Виконавець в обсягах та на умовах, визначених у цьому Договорі, передає право користування програмним забезпеченням, а Замовник за передання вищезазначеного права в порядку та розмірах, визначених у цьому Договорі, виплачує винагороду Виконавцю. Виконавець також надає послуги з підтримки програмного забезпечення Виконавцем, а Замовник оплачує такі послуги в порядку та розмірах, зазначених цим Договором, а також в Додатках до цього Договору." (п.1.1., 1.2. договору).

Відповідно до п.2.1., 2.2. договору від 26.12.2003р., договір набуває чинності з дати його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх договірних зобов`язань за цим Договором. Замовник отримує право користування програмним забезпеченням на необмежений за часовим критерієм.

Замовник сплачує Виконавцю винагороду за передачу права користування у розмірі: 3 934 821,24 грн (три мільйона дев`ятсот тридцять чотири тисячі вісімсот двадцять одну грн., 24 коп.), в тому числі ПДВ у розмірі 655 803,54 грн. У зв`язку зі 100% іноземною складовою ціни прав користування ПЗ SAP та для запобігання збитків для одної із Сторін, Сторони погодились, що у випадку, якщо у день, що передує дню виставлення рахунку, офіційний курс гривні відносно Євро зміниться порівняно з курсом гривні відносно Євро на день складання Договору, більш ніж на 0,10 грн. за один Євро, то зміниться і сума даного Договору у відповідному напрямку та відповідній пропорції, що буде зазначено в рахунку, Офіційний курс, встановлений НБУ на день складання цього Договору, становить 6,3 гривні за один Євро.

Оплата договору здійснюється на підставі погодженого плану платежів відповідно до Додатку № 2 цього Договору. Якщо Замовник використовує свої права не в повному обсязі, це не впливає на відповідну суму оплати і наступні платежі. Виконавець виставляє Замовнику рахунки на підставі Додатка № 2 цього Договору. Виставлені рахунки оплачуються Замовником відповідно до Додатку №2. Рахунок підлягає сплаті Замовником протягом 14 банківських днів з дати виставлення Виконавцем такого рахунку. Замовник має право користування тільки на відповідну кількість зареєстрованих користувачів на кожному етапі. Замовник негайно повідомляє Виконавця письмово про кожне перевищення погодженого обсягу користування. Перевищення обсягу користування за цим Договором вважається додатковою закупкою (п.п. 3.1. - 3.7. договору).

Перехід права користування програмним забезпечення від Виконавця до Замовника на визначену кількість користувачів оформлюється Актом передачі прав користування, який підписується уповноваженими представниками Сторін. Дата підписання Акту Сторонами є датою передачі прав користування. Якщо від Замовника протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів після одержання ним Акту передачі прав користування не надійшло Виконавцю жодних заперечень стосовно змісту Акта, то Акт вважається узгодженим, прийнятим та підписаним Замовником (п.п.6.1. - 6.2. договору).

Відповідно до п.п.7.1.-7.7 договору, Замовник замовляє і оплачує, а Виконавець надає послуги з підтримки програмного забезпечення. Підтримка починається з першого числа наступного місяця після дати передачі прав користування (згідно пунктом 6.1.). Послуги з підтримки представлені у діючому Прейскуранті САП Україна. Сума оплати за підтримку складає в гривнях щорічно 17% від ціни самого Договору, вказаної в п. 3.1. цього Договору. Оплата за підтримку здійснюється щоквартально відповідно до Плану платежів, який зазначений у Додатку №3 цього Договору. Сума включає ПДВ. Оплата здійснюється на початку кожного кварталу протягом 14 банківських днів з дати виставлення рахунку Виконавцем. У випадку, якщо розмір суми винагороди, зазначений в п.3.1. цього Договору та/чи графік оплати зазначений в Додатку №2 до цього Договору змінюються, то відповідно змінюється оплата за надання послуг з підтримки. Факт надання послуг з підтримки підтверджується Актом приймання-передачі, який надсилається Виконавцем в кінці кожного кварталу. Якщо від Замовника протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів після одержання ним Акту приймання-передачі не надійшло Виконавцю жодних заперечень стосовно якості послуг, то послуги вважаються прийнятими та узгодженими. Виконавець зобов`язаний належним чином передавати Замовнику право користування програмним забезпеченням у відповідності з цим Договором.

Положеннями розділу 8 - 9 договору, Замовник зобов`язується без затримки та в повному обсязі сплачувати розмір винагороди за передачу права користування програмним забезпеченням та оплачувати послуги з підтримки, в порядку передбаченому цим Договором. Якщо Замовник не виконує своїх зобов`язань щодо оплати послуг з підтримки протягом 90 днів з дати виставлення рахунку, то Виконавець має право призупинити підтримку та виставлення подальших рахунків шляхом відмови щодо поставки оновлення чи припинення забезпечення підтримки. Таке зупинення не звільняє Замовника від своїх зобов`язань за цим Договором щодо здійснення відповідних платежів оплати як це передбачено Договором. Якщо Замовник не виконує своїх грошових зобов`язань за цим Договором щодо оплати переданого програмного забезпечення, Виконавець має право зупинити користування програмним забезпеченням шляхом відмови продовжувати обмежений ліцензійний ключ. Таке зупинення користування Виконавцем програмним забезпеченням не звільняє його від зобов`язань за цим Договором щодо здійснення відповідних платежів оплати як це передбачено Договором. Форма SAF (Contractor's Addendum Form). Замовник зобов`язаний заповнити спеціальну форму SAF, що додається до даного Договору у Додатку №4, і передати її Виконавцю разом з підписаним екземпляром Договору. Форма SAF визначає прогнозовану кількість користувачів програмного забезпечення SAP для кожного функціонального напрямку. Інформація, отримана на підставі форми SAF, може бути використана Виконавцем виключно зі статистичною метою.

Відповідно до п.п.10.1. - 10.3. договору, за невиконання зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством України. При несвоєчасному виконанні своїх зобов`язань за цим Договором у строки, передбачені цим Договором та Додатками до нього, винна Сторона має сплатити інший Стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ з простроченої суми за кожний день прострочки. Сторона, що несе відповідальність згідно Ст.10 цього Договору, не звільняється від подальшого належного виконання своїх обов`язків за цим Договором.

Згідно з п.п.14.1., 14.5. договору, сторони погодилися, що "Загальні умови укладання угод ТзОВ "САП Україна" (Додаток № 5) та Прейскурант ТзОВ "САП Україна", а також всі Додатки до цього Договору є невід`ємною складовою частиною цього Договору. Зміни та доповнення до цього Договору вносяться виключно в письмовій формі.

Додатком 1 до Договору №073/2003 від 26.12.2003р., сторонами узгоджено конфігурацію систем програмного забезпечення SAP.

Додатком 2, сторонами Договору №073/2003 від 26.12.2003р., визначено графік передачі прав користування та план платежу по етапах за передачу права користування.

Додатком 3, сторонами Договору №073/2003 від 26.12.2003р., узгодили план платежу по періодах за підтримку.

Сторонами Договору №073/2003 від 26.12.2003р., підписано та скріплено печатками сторін, загальні умови надання послуг з підтримки програмного забезпечення SAP STANDARD SUPPORT.

25.09.2007р. сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору, яка регулює отримання Відповідачем прав користування Програмами SAP у додатковій кількості 70 ліцензій SAP Business Suite. За умовами останньої, Замовник додатково сплачує Виконавцю вартість прав користування у розмірі 1 409 064,50грн., крім того, 20% ПДВ у розмірі 281 812,90грн. Разом з ПДВ 1 690 877,90грн. Датою передачі прав користування за цією Додатковою угодою є 28 вересня 2007р. Замовник додатково сплачує Виконавцю суму оплати за підтримку, що щоквартально 59 885,24грн., крім того, 20% ПДВ у розмірі 11 977,05грн. Разом з ПДВ 71 862,29грн. Оплата за підтримку здійснюється щоквартально відповідно до плану платежів, який зазначений у Додатку №3 до цієї угоди.

Додатком 1 до Додаткової угоди №1 є конфігурація програмного забезпечення SAP Configuration of SAP software.

Додатком 2 до Додаткової угоди №1 є графік передачі прав користування та план платежу.

Додатком 3 до Додаткової угоди №1 є план платежу за підтримку.

28.09.2007р. сторони уклали Додаткову угоду №2 до Договору, якою сторони встановили нову вартість послуг з підтримки Програм SAP та умови оплати за їх надання.

За результатами укладення Додаткової угоди №3 Відповідач користується Програмами SAP в кількості, визначеній в Договорі та Додатковій угоді №2 (120 + 70 ліцензій).

За послуги підтримки всіх цих Програм SAP з 01.01.2011р. Відповідач сплачував на підставі Додаткової угоди №3 та Доповнень №1 та №2 до неї.

Сутність та обсяг послуг з підтримки програмного забезпечення описані в Додатку 1 до Додаткової угоди №3 ("Послуги з підтримки"). В цілому, Послуги з підтримки полягають в наступному:

- організація цілодобової технічної та інформаційної підтримки Позивача спеціалістами SAP;

- надання можливості Позивачу завантажувати нові версії програмного забезпечення;

- швидке реагування на повідомлення від Позивача про труднощі в роботі з програмним забезпеченням;

- надання Позивачу он-лайн доступу до інформаційних ресурсів, необхідних для ефективного користування програмним забезпеченням.

В п. 1 Додаткової угоди №3 (цим пунктом було викладено в новій редакції п. 2.1. Договору) зазначено, що строк надання послуг продовжується на початку кожного календарного року ще на один рік.

До Додаткової угоди №3 сторонами було підписано два Доповнення:

Доповнення №1 від 26.06.2017р. визначає вартість Послуг з підтримки, що застосовувалась в 2017 році - 269 617,68 грн. (з ПДВ) за кожен квартал;

Доповнення №2 від 08.11.2017р. визначає вартість Послуг з підтримки, що застосовувалась в 2018 році - 278 245,44 грн. (з ПДВ) за кожен квартал.

Відповідно до п.5 Додаткової угоди №3 (яким в новій редакції викладено п.7.5. Договору) та Додатку №2 до Додаткової угоди №3 платежі за Послуги з підтримки повинні здійснюватися щоквартально, протягом 21 дня з дати виставлення рахунку. Датою виставлення рахунку є 15 число першого місяця кварталу.

Додаткова угода №4 сторонами не укладалась.

21.06.2016р. сторони уклали Додаткову угоду №5 до Договору.

Відповідно до п. 1.2. Додаткової угоди №5: "Відповідно до умов Угоди компанія SAP надає Ліцензіату майнові права на використання об`єкту інтелектуальної власності (надалі - "права використання програмного забезпечення SAP" та/або "ліцензії"), а Ліцензіат приймає такі права на використання Програмного забезпечення.".

За Додатковою угодою №5 було надано 140 нових ліцензій (додатково до 120 ліцензій, наданих за Договором та 70 ліцензій за Додатковою угодою№1).

Відповідно до Розділу 2 Додаткової угоди №5 та Додатку №1 до неї сума оплати за надання прав на використання Програм SAP складає 14 059039,05 грн. (ПДВ відсутній) та поділяється на дві фази (з урахуванням строків відповідно до Доповнення №1 до Додаткової угоди №5):

Фаза №1 - 6 954 292,80 грн., дата передачі прав - 24.06.2016, кінцевий термін оплати - 25.08.2016р.;

Фаза №2 - 7 104 746,25 грн., дата передачі прав - 28.06.2017, кінцевий термін оплати - 25.08.2017р.

Згідно з п. 6.2. Додаткової угоди №5 та Розділом 2 Додатку 1 до Додаткової угоди №5 надання прав на використання відбувається шляхом підписання Акту приймання-передачі прав на використання програмного забезпечення SAP. На виконання цих положень:

Акт приймання-передачі за Фазою 1 був підписаний сторонами 24.06.2016р.;

Акт приймання-передачі за Фазою 2 був підписаний сторонами 28.06.2017р.

У відповідності до п.5.2. Додаткової угоди №5: "Зобов`язання Ліцензіата щодо здійснення платежів за отримання прав на використання програмного забезпечення починаються з моменту підписання Акту приймання-передачі прав на використання по кожній фазі, як передбачено Додатком №1 до цієї Угоди."

У зв`язку зі збільшенням кількості придбаних ліцензій Відповідач також потребував відповідного збільшення обсягу Послуг з підтримки програм SAP. Відповідно до п. 4.2. Додаткової угоди №5: "Підтримка SAP має починатися в перший день місяця після підписання Акту приймання-передачі прав на використання. Початковий термін надання підтримки SAP - це залишок поточного календарного року та повний наступний календарний рік ... Після завершення Початкового терміну згідно з умовами Угоди та Додаток про підтримку SAP, надання підтримки SAP регулярно продовжуватиметься на наступний річний період на початку кожного календарного року".

Згідно з п.п.5.5., 5.7. Додаткової угоди №5 рахунки для оплати за Підтримку SAP виставляються щоквартально та повинні сплачуватися Ліцензіатом відповідним чином. Ліцензіат має здійснити всі платежі компанії SAP протягом 30 днів з дати виставлення рахунку. В Додатку №1 до Додаткової угоди №5 передбачено, що рахунки виставляються 15 числа першого місяця кварталу. Також відповідно до п.5.8. Додаткової угоди №5 сторони щоквартально укладають Акти передачі-прийняття надання послуг Підтримки.

За періоди, які охоплюються вимогами за цим позовом, Відповідач мав сплачувати за послуги з підтримки Програм SAP відповідно до: Доповнень 1 та 2 до Додаткової угоди №3 (підтримка у зв`язку з користуванням 190 ліцензіями), Додаткової угоди №5 (підтримка у зв`язку з користуванням додатковими 140 ліцензіями).

Послуги підтримки, що надаються за Додатковою угодою №3 та за Додатковою угодою №5, стосуються різної кількості ліцензій, наданих Відповідачу.

Позивач направив Відповідачу Лист № 273 від 31.12.2018р., яким повідомило останнього про те, що АТ "ОПЗ" неодноразову надсилало кінцеві терміни погашення заборгованості, та такі терміни вже минули.

Цим листом, Позивач просив Відповідача сплатити якнайменше 50% заборгованості за використання Програмного забезпечення SAP, що складала 1 900 000,00грн., заборгованість за послуги підтримки програмного забезпечення SAP за 2017р. у розмірі 1 784 715,92грн. до 10.01.2019р. із попередженням про те, що вразі не сплати останньої Позивач буде вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав із застосуванням санкцій передбачених законом.

На вимогу Позивача Відповідач відповів Листом №85 від 14.01.2019, в якому визнав наявність боргу, при цьому борг не оплатив.

Матеріали справи не містять доказів оплати Відповідачем заборгованість у сумі 3 800 000грн. за передання прав на використання програмним забезпечення та заборгованість у сумі 5 087 673,08грн. за послуги підтримки з підтримки програмного забезпечення.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, стягнення заборгованості за договором.

Згідно з ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання; обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Аналогічне правило встановлене статтею 193 ГПК України.

Частиною 2 ст. 193 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених зазначеним Кодексом, іншими законами або договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 Цивільного Кодексу України).

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 220 Господарського кодексу України (ГК України) боржник, який прострочив виконання господарського зобов`язання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані простроченням. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст.525 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Виходячи з положень частини 2 статті 628 ЦК України до відносин сторін за Договором у частині використання об`єкта права інтелектуальної власності застосовуються положення цивільного законодавства про ліцензійний договір (глава 75 ЦК України), а щодо надання послуг з підтримки програмного забезпечення - глави 63 ЦК України.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1107 ЦК України розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється, зокрема, на підставі ліцензійного договору.

Статтею 1109 ЦК України визначено, що за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Як визначено у частині 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, як встановлено судом, 26.12.2003р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "САП УКРАЇНА" та Публічним акціонерним товариством "Одеський припортовий завод" було укладено договір на передачу прав користування програмним забезпеченням та підтримку програмного забезпечення №073/2003.

Так, позивач на виконання зобов`язання, які виникли між сторонами, зокрема в частині надання прав на користування програмним забезпеченням, надання послуг з підтримки програмного забезпечення, виконав у повному обсязі, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, при цьому, Відповідач порушив умови Договору (з урахуванням всіх додатків, доповнень та додаткових угод) та не виконав зобов`язання щодо здійснення оплати Позивачу за надані ліцензії та підтримку програмного забезпечення на загальну суму в 8 887 673,08 грн.

При цьому, в ході розгляду справи представник відповідача АТ "ОПЗ" - Цимбал С.Ю. пояснював, що відповідачем було здійснено часткову оплату суми основного боргу у розмірі 300 000, 00 грн.

Таким чином, судом встановлено, що в ході розгляду справи відповідач частково сплатив суму основного боргу за Договором на передачу прав користування програмним забезпеченням та підтримку програмного забезпечення № 073/2003 від 26.12.2003 року.

У зв`язку із чим, ухвалою суду від 20.06.2019р. провадження у справі № 916/975/19 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "САП УКРАЇНА" до Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" про стягнення суми основного боргу у розмірі 300 000, 00 грн. - закрито.

Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та норми чинного законодавства України, що регулюють спірні відносини, визнання відповідачем суми основного боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "САП УКРАЇНА" про стягнення 8 587 673,08грн. основного боргу, є законними, обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оцінюючи вимоги про стягнення з відповідача 3% річних від суми боргу в розмірі 349 290,12грн., інфляційних втрат у розмірі 1 185 705,94 грн. суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договором, що уклали сторони, інший розмір процентів не передбачений. Отже, наявні підстави для стягнення зазначених штрафних санкцій з відповідача.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що останні здійснено належним чином, у зв`язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3% річних від суми боргу в розмірі 349 290,12грн., інфляційних втрат у розмірі 1 185 705,94 грн.

Оцінюючи вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 380 413,30грн. від суми боргу, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено можливість настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Сплата неустойки передбачена умовами Договору, що був укладений між сторонами.

Відповідно до п.10.1. - 10.3. договору, за невиконання зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством України. При несвоєчасному виконанні своїх зобов`язань за цим Договором у строки, передбачені цим Договором та Додатками до нього, винна Сторона має сплатити інший Стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ з простроченої суми за кожний день прострочки. Сторона, що несе відповідальність згідно Ст.10 цього Договору, не звільняється від подальшого належного виконання своїх обов`язків за цим Договором.

Так, суд перевіривши розрахунок позивача, встановив, що останній зроблено належним чином.

Між тим, від АТ "ОПЗ" надійшло клопотання про зменшення суми неустойки від 19.06.2019р. за вх.№12241/19 клопотання про зменшення розміру неустойки та відстрочення виконання рішення суду, 20.06.2019р. за вх.№12335/19, в обґрунтування якого зазначає, що наявність інфляційних процесів в економіці держави, негативна динаміка у промисловому виробництві України, у тому числі в азотній галузі промисловості, пов`язані із нею складнощі функціонування ринку природного газу призвело, починаючи із травня 2018 р., до повної зупинки підприємства. Зупинка заводу має негативні наслідки як для працівників заводу - мешканців м. Одеса, м. Южне та районів Одеської області, які уже декілька місяців не отримують заробітну плату, так і для державного та місцевого бюджетів, до яких АТ ОПЗ регулярно сплачує податки та збори, встановлені чинним законодавством. За порушення грошових зобов`язань Позивачем, окрім суми основного боргу (8 887 673,08 грн), нарахована пеня - 1 380 413,30 грн., індекс інфляції - 1 185 705,94 грн., 3% річних - 349 290,12 грн.

Стягнення суми штрафних санкцій в примусовому порядку значно ускладнить і без того вкрай важку ситуацію яка склалася на заводі.

Звертає увагу суду на те, що АТ "ОПЗ" уже понад 15 років перебуває у договірних стосунках з ТОВ "САП УКРАЇНА", ніяких претензій щодо виконання умов Договору між сторонами раніше не виникало.

Зазначає про те, що ТОВ "САП УКРАЇНА" не було надано суду доказів, які б підтверджували понесення ним збитків, а також відсутність доказів, що свідчили б про можливе погіршення фінансового стану чи ускладнення в господарській діяльності для кредитора, пов`язаних із невиконанням АТ "ОПЗ" свого обов`язку щодо своєчасного погашення заборгованості за послуги підтримки програмного забезпечення SAP та надання прав на використання програмного забезпечення SAP.

Заявник відзначає, що за підсумками фінансово-господарської діяльності АТ "ОПЗ", у зв`язку із наявністю інфляційних процесів в економіці держави за 2018р. отримано чистого збитку в сумі 750 457 000,00грн. Між іншим, зазначає, що сума кредитної заборгованості АТ "ОПЗ" на поточний час складає 10 364 900 000,00грн.

Також, заявник відзначає про факт часткового виконання Відповідачем зобов`язання перед Позивачем, зокрема, 11.06.2019р. АТ "ОПЗ" перерахувало 300 000грн. на рахунок ТОВ "САП УКРАЇНА" як плату за договором №073/2003 від 26.12.2003р.

Відповідачем надано звіт про фінансові результати за 2018р., баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.03.2019р., довідку про стан кредитної заборгованості №1715 від 20.06.2019р., довідку щодо чисельності працівників та розміру фонду заробітної плати №1712 від 19.06.2019р.

12.06.2019р. від ТОВ "САП УКРАЇНА" надійшла заява (вх.№11818/19) в якій останній зазначив, зокрема, що незгода Відповідача із розміром штрафних санкцій не є підставою для їх зменшення. Як було зазначено у клопотанні від 28.05.2019р., Позивач зобов`язаний здійснювати регулярні відрахування за ліцензії на програмне забезпечення SАР, що надаються українським користувачам. При цьому, не оплата Позивачу зі сторони користувачів не є підставою для зупинки платежів Позивача на користь німецької компанії SАР, яка має право застосовувати штрафні санкції у разі прострочення оплати. Разом з цим, Позивач відзначає, право Позивача на отримання неустойки гарантовано законами, зокрема ч. 1 ст. 550 ЦК України, ст. 230 ГК України, ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань". Розмір неустойки, встановлений за домовленістю Позивача і Відповідача, не перевищує законодавчого обмеження, неустойка нарахована за період, що не перевищує 6 місяців згідно з вимогами ч.6 ст. 232 ГК України. Нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені, є стандартною діловою практикою та є характерним для господарських відносин в Україні. Відзначає, що загальна сума нарахованої Відповідачу пені становить лише 15,5% від суми основного боргу. А тому, заперечує проти зменшення пені та просить не приймати документ Відповідача, а саме уточнення клопотання про зменшення суми неустойки від 06.06.2019р., оскільки останнє подано з порушенням ст.ст.80, 170 ГПК України.

Разом з тим, норми матеріального права, а саме ст.233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України, встановлюють, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Пунктом 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

Правовий аналіз вказаних статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Враховуючи, що заборгованість за договором №073/2003 від 26.12.2003р. відповідача перед позивачем виникла з об`єктивних причин, які були зумовлені негативною динамікою у промисловому виробництві добрим і азотних сполук, що є видом діяльності підприємства, що починаючи із травня 2018р. призводило до зупинок підприємства, в результаті яких мало місце негативні наслідки як для працівників заводу так і для мешканців м. Южне оскільки АТ "ОПЗ" є містоутворюючим підприємством.

Також судом враховано, що пеня за своєю правовою природою є важелем впливу на нерадиво боржника, засобом спонукання боржника до виконання свої обов`язків щодо сплати боргу, при цьому, пеня на думку суду не може бути засобом безпідставного збільшення суми грошового зобов`язання, а правова мета пені не є засобом для додаткового отримання прибутку. З матеріалів справи судом встановлено, що АТ "ОПЗ" прикладає максимальні зусилля для виправлення виникненої складної фінансової ситуації на підприємстві, вживає заходів для розрахунку із кредиторами та погашення існуючої заборгованості.

Суд, зокрема враховує, що перебування відповідача у скрутному фінансовому становищі, підтверджується звітом про його фінансові результати за 2018р., балансом (звітом про фінансовий стан) на 31.03.2019р.

Також, взято до уваги також те, що окрім неустойки, позивачем також нараховуються до стягнення 3% річних та інфляційні втрати, які в певній мірі компенсують знецінення несплачених вчасно відповідачем коштів, а тому при зменшенні розміру пені, за переконанням суду, позивач не понесе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані, суд, керуючись приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч.1 ст. 233 ГК України, вважає за правомірне зменшити нараховані позивачем штрафні санкції у вигляді пені до 138 041,33 грн.

Стосовно клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду на один рік з ня ухвалення такого рішення, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, законодавець встановив, що єдиною та безумовною підставою для задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Слід зауважити, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо наявної загрози банкрутства юридичної особи, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Враховуючи те, що заявник не довів суду фактичними доказами наявність обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та підтверджуючі документи, що надають можливість дійти висновку щодо можливості виконання рішення суду у справі 916/975/19 на протязі 12 місяців, з моменту ухвалення такого рішення, з огляду на що та з врахуванням необхідності дотримання принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, обов`язковості судового рішення, встановленого ч.2, ч.7 ст.2, ст.326 ГПК України, ст.124 Конституції України, не виконання відповідачем договірних зобов`язань перед позивачем з 2017р., чим порушено гарантоване Конвенцією про захист прав і основоположних свобод людини право Товариства з обмеженою відповідальністю "САП УКРАЇНА" на своєчасне виконання постановленого на його користь рішення, та що імовірно може призвести до несприятливих наслідків для позивача, у суду відсутні підстави дійти висновку щодо задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з зазначеним, суд покладає на відповідача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 172 546, 24грн.

Керуючись ст.ст. 13, 76, 86, 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Заводська, буд.3, код ЄДРПОУ 00206539) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САП УКРАЇНА" (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд.5, код ЄДРПОУ 31242924) заборгованість за договором №073/2003 від 26.12.2003р. в сумі 8 587 673 (вісім мільйонів п`ятсот вісімдесят сім тисяч шістсот сімдесят три)грн. 08коп., пеню в сумі 138 041 (сто тридцять вісім тисяч сорок одну)грн. 33коп., 3% річних в сумі 349 290 (триста сорок дев`ять тисяч двісті дев`яносто)грн. 12коп., інфляційні втрати в сумі 1 185 705 (один мільйон сто вісімдесят п`ять тисяч сімсот п`ять)грн. 94коп., судовий збір в сумі 172 546 (сто сімдесят дві тисячі п`ятсот сорок шість)грн. 24коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст рішення складено 01 липня 2019р.

Суддя О.В. Цісельський

Дата ухвалення рішення20.06.2019
Оприлюднено01.07.2019

Судовий реєстр по справі —916/975/19

Ухвала від 17.02.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Цісельський О.В.

Ухвала від 10.02.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Цісельський О.В.

Ухвала від 09.12.2019

Господарське

Господарський суд Одеської області

Цісельський О.В.

Ухвала від 02.12.2019

Господарське

Господарський суд Одеської області

Цісельський О.В.

Ухвала від 05.08.2019

Господарське

Господарський суд Одеської області

Цісельський О.В.

Ухвала від 26.07.2019

Господарське

Господарський суд Одеської області

Цісельський О.В.

Рішення від 20.06.2019

Господарське

Господарський суд Одеської області

Цісельський О.В.

Ухвала від 20.06.2019

Господарське

Господарський суд Одеської області

Цісельський О.В.

Ухвала від 06.06.2019

Господарське

Господарський суд Одеської області

Цісельський О.В.

Ухвала від 24.05.2019

Господарське

Господарський суд Одеської області

Цісельський О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні