Ухвала

від 01.07.2019 по справі 120/2011/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

01 липня 2019 р. Справа № 120/2011/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 )

до: Брацлавської селищної ради Немирівського району Вінницької області (код ЄДРПОУ: 04325928, адреса: вул. Незалежності, 30, смт. Брацлав, Немирівський район, Вінницька область, 22870), Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Немирівської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ: 04051075, адреса: вул. Горького, 84, м. Немирів, Немирівський район, Вінницька область, 22800)

про: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Брацлавської селищної ради Немирівського району Вінницької області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Немирівської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

За приписами частини 1 статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Частиною 2 статті 43 КАС України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

У відповідності до положень частин 1 та 2 статті 46 КАС України - сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Позовну заяву подано та підписано ОСОБА_1 , проте, документів на підтвердження її адміністративної процесуальної дієздатності (копії паспорту), до матеріалів позовної заяви не долучено.

Отже, на підтвердження своєї адміністративної процесуальної дієздатності позивач повинна надати до суду копію паспорту громадянина України.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Однак, у позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України позивача.

Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Пунктом 5 частини 5 статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина 4 статті 161 КАС України).

Звертаючись до адміністративного суду, позивач просить визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Немирівської районної державної адміністрації та Брацлавської селищної ради по виплаті ОСОБА_1 компенсацій за період з грудня 2015 року по листопад 2017 року у розмірі 2869,90 грн.

Водночас, всупереч вищезазначеним положенням процесуального закону, позивач до позовної заяви не додала жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.

Частинами першою, другою статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Письмовими доказами відповідно до частини першої статті 94 КАС України є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з частинами другою, четвертою, п`ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів Згідно з оригіналом , назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Підпис відповідальної особи на документі засвідчують відбитком печатки організації. Згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163-2003 у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити 26 - відбиток печатки, 27 - відмітка про засвідчення копії проставляють після тексту (21).

Для усунення вказаного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати письмові докази у належним чином засвідчених копіях, а саме з відміткою про засвідчення, яка складається зі слів Згідно з оригіналом , особистого підпису позивача як особи, яка засвідчує копію, його ініціалів та прізвища, а також дати засвідчення копії документа.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Згідно ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина 6 статті 161 КАС України).

Як видно зі змісту позовної заяви, позивач оскаржує бездіяльність по виплаті компенсацій за період з грудня 2015 року по листопад 2017 року у розмірі 2869,90 грн. Доказів звернення ОСОБА_1 з відповідною скаргою на бездіяльність суб`єкта владних повноважень позивач не надала та до адміністративного суду звернулася лише 24.06.2019 року.

Таким чином, ОСОБА_1 пропустила шестимісячний строк звернення до суду, який встановлений статтею 122 КАС України. При цьому, позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом із обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку не надано.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, або фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, або фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року для працездатних осіб встановлено у розмірі 1921 гривень.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру про визнання протиправною бездіяльності по виплаті ОСОБА_1 компенсацій за період з грудня 2015 року по листопад 2017 року у розмірі 2869,90 грн. та похідну вимогу майнового характеру про зобов`язання виплатити заборгованість ОСОБА_1 по виплаті компенсацій за період з грудня 2015 року по листопад 2017 року у розмірі 2869,90 грн. Відтак, при зверненні до суду позивач мала б сплатити судовий збір у сумі 768,40 грн. (1921,00 грн. * 0,4 = 768,40 грн.).

З матеріалів позовної заяви судом виявлено відсутність документів, що засвідчували б факт сплати позивачем судового збору. Також позивачем у тексті позовної заяви не зазначено обставин, що могли б бути підставами для звільнення її від сплати судового збору.

Відтак, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, сплативши судовий збір у розмірі 768,40 грн. (1921,00 грн. * 0,4 = 768,40 грн.)

Зазначені вище недоліки вказують на невідповідність позовної заяви вимогам ст. 160, 161 КАС України.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення вказаних недоліків шляхом:

- надання копії паспорту громадянина України на підтвердження своєї адміністративної процесуальної дієздатності;

- зазначення реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача за його наявності або номер і серії паспорту;

- надання належним чином засвідчених доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (відповідно до кількості сторін);

- подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку;

- надання доказів сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. за наступними реквізитами: УК у м.Вінниці/м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 38054707, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 34318206084001, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 171 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Брацлавської селищної ради Немирівського району Вінницької області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Немирівської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

3. Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна