Рішення

від 11.05.2019 по справі 160/2075/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2019 року Справа № 160/2075/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Ірма ЛТД" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

04 березня 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Ірма ЛТД звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 0034091404 від 04.12.2018 року повністю.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 09.11.2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області складено Акт № 64472/04-36-14-04/20204584 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Ірма ЛТД , з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельні ділянки, що перебувають у користуванні ТОВ ВКФ Ірма ЛТД на підставі укладених договорів оренди землі за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року.

На підставі акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0034091404, яким за порушення позивачем п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16, п.286.1 п. 286.2 ст. 286, п.289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, останньому збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 80067,23 гривні, в тому числі податкове зобов`язання 64053,78 гривень, штрафні (фінансові) санкції 16013,45 гривень.

Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням відповідача, вважає його протиправним, оскільки згідно акту, як на підставу для складання податкового повідомлення-рішення, відповідач посилається на документ, який був відсутній на момент нарахування та сплати позивачем плати за землю, а саме витяг від 17.04.2018 року.

Наявний у позивача витяг від 03.02.2017 року, відповідно до якого ним здійснювалась плата за землю, є чинним та його чинність не спростована.

Зазначений витяг від 03.02.2017 року наявний у позивача, будь-якою особою не оскаржений, не відкликаний та не скасований, в тому числі позивача не було повідомлено про втрату ним чинності, його відкликання чи скасування, будь-які відомості щодо цього у позивача відсутні.

Ухвалою суду від 11 березня 2019 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

11 квітня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позовних вимог позивача у зв`язку з наступним.

Між Дніпровською міською радою та ТОВ ВКФ Ірма ЛТД було укладено договір оренди земельної ділянки від 18.10.2007 року терміном до 09.04.2018 року.

Згідно п.п. 3.1 п. 3 договору, договір укладено на десять років. Згідно п.п. 3.2 п.3 після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і письмово, не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку договору, звернувся до міської ради з клопотанням, щодо продовження його дії, то за відсутності письмових заперечень орендодавця та відповідного рішення міської ради договір оренди земельної ділянки може бути продовжено або поновлено на той строк і на тих самих умовах, які були визначені попереднім договором.

Представник відповідача посилається на ст. 288 ПК України, згідно якої розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.

Згідно рішень №3/65 від 15.07.2015 року та №12/18 від 15.02.2017 року Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.10 №5/6 Про місцеві податки і збори на території міста розмір ставки орендної плати за земельні ділянки встановлено у розмірі 3% від суми нормативної грошової оцінки.

Згідно п.286.1 ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Витяг від 17.04.2018 року №26/050418/03-07 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки сформований відділом у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки по пр. Героїв, буд. 48-б, 0,6467 га. (кадастровий номер 1210100000 :03:051:0029) у 2017 році становить 24 290 502,26 грн.

Відповідно до рішень Дніпровської міської ради встановлено розмір ставки плати за користування земельними ділянками у розмірі 3%. Сума орендної плати за землю, яка повинна бути задекларована ТОВ ВКФ Ірма ЛТД у відповідності вимогам чинного законодавства України на 2017 рік складає 598 444,78 грн. Підприємством не задекларовано орендну плату за земельну ділянку за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року на суму 64 053,78 грн.

Вищевикладене свідчить про заниження податкового зобов`язання, зазначеного в податковій декларації з орендної плати за землю на 2017 рік.

19 квітня 2019 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останнім зазначено, що податкова декларація з плати за землю, подана позивачем за 2017 рік, та уточнена податкова декларація до неї, що прийняті контролюючим органом, складені відповідно до отриманого ним витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.02.2017 року № 11/030217/03-07 (витяг від 03.02.2017 року).

Відповідачем не надано будь-яких зауважень щодо чинності наявного у позивача витягу від 03.02.2017 року, відповідно до якого ним здійснювались розрахунок та плата за землю. Вказаний витяг від 03.02.2017 року наявний у позивача, будь-якою особою не оскаржений, не відкликаний та не скасований, в тому числі позивача не було повідомлено про втрату ним чинності, його відкликання чи скасування, будь-які відомості щодо цього у позивача відсутні та не наводяться у відзиві на позов.

Ні в Акті, ні в відзиві на позов не вказано, з яких підстав позивач має не визнавати та не застосовувати наявний в нього витяг від 03.02.2017 року, більше того, має застосовувати інший документ, складений після дати подачі податкової декларації, її прийняття податковим органом та сплати позивачем податків відповідно до неї.

Відповідачем також не заперечуються відомості, що внесені до податкової декларації позивача та на підставі чого, в тому числі якої норми закону, вказані в декларації відомості мають бути змінені та визначені позивачем в іншому розмірі.

При подачі податкової декларації позивач виконав вимоги п.286.2 ст.286 ПК України, згідно з яким платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПК України з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України суд встановив наступні обставини.

09.11.2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області складено Акт № 64472/04-36-14-04/20204584 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Ірма ЛТД , код за ЄДРПОУ 20204584, з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельні ділянки, що перебувають в користуванні ТОВ ВКФ Ірма ЛТД на підставі укладених договорів оренди землі за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року .

Згідно висновків акту, перевіркою встановлено порушення п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п.286.1, 286.2 ст. 286, п. 289.1 ст. 289 ПК України внаслідок чого встановлено заниження орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Соборного району за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. на суму 64 053,78 грн.

04.12.2018 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0034091404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 80067,23 грн., в тому числі податкове зобов`язання 64053,78 гривень, штрафні (фінансові) санкції 16013,45 гривень.

Рішенням № 8064/6/99-99-11-06-01-25 від 19.02.2019 року ДФС України за результатами розгляду скарги позивача податкове повідомлення-рішення № 0034091404 від 04.12.2018 року залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення. Вказане рішення позивач отримав 22.02.2019 року.

Вирішуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Так, судом встановлено, що між Дніпровською міською радою та ТОВ ВКФ Ірма ЛТД було укладено договір оренди земельної ділянки від 18.10.2007 року терміном до 09.04.2018 року, державна реєстрація якого відбулась 26.10.2007 року за №040710400633, згідно якого ТОВ ВКФ Ірма ЛТД відповідно до рішення міської ради №123/17 від 25.07.2007 року прийняло в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,6467 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ , Жовтневий район, просп. Героїв, 48-Б, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 1210100000:03:051:0029. Цільове призначення земельної ділянки - інша комерційна діяльність.

Згідно пп. 3.1 п.3 договору останній укладено на десять років.

Згідно пп. 3.2 п. 3 договору після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і письмово, не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку договору, звернувся до міської ради з клопотанням, щодо продовження його дії, то за відсутності письмових заперечень орендодавця та відповідного рішення міської ради договір оренди земельної ділянки може бути продовжено або поновлено на той строк і на тих самих умовах, які були визначені попереднім договором.

У відповідності до ст. 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. При цьому, згідно ч. 2 ст. 206 Земельного кодексу плата за землю справляється відповідно до закону, а з 01 січня 2011 року будь - які питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПК України та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до ст. 6 ПК України, податком є обов`язковий безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податків відповідно до ПК України.

Пунктом 8.3 ст. 8 ПК України встановлено, що до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно ст. 10 ПК України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок.

У відповідності до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПК України.

Відповідно до пп. 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно зі статтями 269 та 270 ПК України платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об`єктами оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Підпунктом 14.1.73 п.14.1 ст.14 ПК України визначено поняття землекористувачів як юридичних та фізичних осіб (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до п.п. 14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно п.288.1 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Пунктами 288.2 та 288.3 ст. 288 ПК України передбачено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду.

Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.

Згідно рішень №3/65 від 15.07.2015 року та №12/18 від 15.02.2017 року Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.10 №5/6 Про місцеві податки і збори на території міста розмір ставки орендної плати за земельні ділянки встановлено у розмірі 3% від суми нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст. 144 Конституції України рішення, прийняті органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.286.1 ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Пунктом 14.1.42 ПК України визначено, що дані державного земельного кадастру це сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Згідно п. 289.1 ст.289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Витяг від 17.04.2018 року №26/050418/03-07 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки сформований відділом у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на замовлення Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради по ТОВ ВКФ Ірма ЛТД з урахуванням індексації, передбаченої ст.289 ПК України. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки по пр. Героїв, буд.48-б, 0,6467 га. (кадастровий номер 1210100000:03:051:0029) у 2017 році становить 24 290 502,26 грн. Відповідно до рішень Дніпровської міської ради встановлено розмір ставки плати за користування земельними ділянками у розмірі 3%. Сума орендної плати за землю, яка повинна бути на 2017 рік, складає 598 444,78 грн.

Приймаючи рішення по справі, суд бере до уваги саме витяг від 17.04.2018 року, який сформований відділом у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, так як у суду відсутні будь-які підстави вважати, що вказаний витяг не відповідає вимогам чинного законодавства та технічній документації.

Таким чином, позивачем не задекларовано орендну плату за земельну ділянку за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року на суму 64 053,78 грн.

Вищевикладене свідчить про заниження податкового зобов`язання, зазначеного в податковій декларації з орендної плати за землю на 2017 рік.

Враховуючи вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідно до норм чинного законодавства України а тому підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.М. Олійник

Рішення не набрало законної сили

11 травня 2019 року.

Суддя В.М. Олійник

З оригіналом згідно.

Суддя В.М. Олійник