Рішення

від 01.07.2019 по справі 420/2010/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2010/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Алкомікс до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення - рішення №0204041304 від 28.12.2017 р.,-

І. Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю Алкомікс звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому просило:

1. Скасувати податкове повідомлення-рішення №0204041304 від 28.12.2017 р. ГУ ДФС в Одеській області.

ІІ. Аргументи сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

ГУ ДФС в Одеській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Алкомікс .

За результатами перевірки складено акт №1036/15-32-40-06-40957902 від 14.12.2017 р. На підставі акту перевірки №1036/15-32-40-06-40957902 від 14.12.2017 р. прийнято податкове повідомлення рішення:

- №0204041304 від 28.12.2017 р., яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 510,00 грн.

Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що належить до скасування.

22.04.2019 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження.

21.03.2019 р. ухвалою занесеною до протоколу судового засідання суд закрив підготовче провадження та продовжив розгляд справи по суті у порядку письмового провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував про розгляд справи у порядку письмового провадження.

14.05.2019 через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що контролюючий орган реалізує свої функції щодо контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість виключно через проведення перевірок.

Таким чином, відповідач вважає, що податкове повідомлення - рішення №0204041304 від 28.12.2017 р. ГУ ДФС в Одеській області винесено правомірно на підставі чинного податкового законодавства.

Згідно з ч. 9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши письмові докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не належить до задоволення. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

ІІІ. Обставини, встановлені судом.

Так, суд встановив, що відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Алкомікс .

За результатами перевірки складено акт №1036/15-32-40-06-40957902 від 14.12.2017 р.

На підставі акту перевірки №1036/15-32-40-06-40957902 від 14.12.2017 р. відповідач прийняв податкове повідомлення рішення:

- №0204041304 від 28.12.2017 р., яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 510,00 грн.

Вирішуючи питання щодо правомірності вимог позивача суд виходить з наступного.

ІV. Джерела права та висновки суду.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно з п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 121.1 ст. 121 ПК України передбачено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач посилається на неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, вважаючи протиправними дії контролюючого органу щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки у зв`язку з відсутністю у ТОВ «Алкомікс» первинної документації на момент проведення перевірки, посилаючись на факт звернення 26.12.2017 р. до Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області з заявою про втрату документів фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.11.2016 р. по 22.12.2017 р., в зв`язку з чим, на думку позивача були підстави для перенесення терміну проведення перевірки та надання позивачу можливості відновити первинну документацію.

Також позивач зазначив, що надіслав лист на адресу ГУ ДФС в Одеській області від 26.09.2017 р. №26/09/1, яким повідомив про втрату документів пов`язаних з фінансово-господарською діяльністю позивача за період з 01.11.2016 р. по 22.12.2017 р. Однак копію зазначеного листа суду не надав.

Інших доказів надання повідомлень про втрату документів, відповідей на запит до початку перевірки або первинних документів після початку перевірки, представник позивача впродовж судового розгляду не наддав.

За приписами п.п. 16.1.12 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний забезпечувати збереження документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р. (далі - Положення № 88), встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Відповідно до п. 6.10 глави 6 Положення № 88, у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітності керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.

Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду.

Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також територіальному органу центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами, в 10-денний строк.

Суд зазначає, що визначеної пунктом 6.10 глави 6 Положення № 88 процедури позивач не дотримався, комісія для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення не створювалась та результати її роботи відповідним актом не фіксувались.

Протилежного позивачем не доводилось під час судового розгляду справи та не підтверджено належними доказами.

Враховуючи, що позивачем не дотримано вимог п. 6.10 глави 6 Положення № 88 процедури ТОВ «Алкомікс» щодо створення комісії для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення та фіксації результатів її роботи, у відповідача були відсутні правові підстави для перенесення строків проведення перевірки до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених п. 44.3 ст. 44 ПК України строків.

За змістом п.п. 2 п. 4 розділу ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015р., у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно, зокрема:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки.

Згідно з п. 85.6 ст. 85 ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

За приписами п. 44.6 ст. 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до п. 44.7 ст. 44 ПК України, у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Факту надіслання до закінчення перевірки листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надання безпосередньо до контролюючого органу, який проводив перевірку, копії первинних документів позивачем не доводилось.

Отже, відповідно до вимог п. 44.6 ст. 44 ПК України, враховуючи, що до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 вказаної статті позивачем не було надано посадовим особам контролюючого органу документи, що підтверджують показники, відображені у податковій звітності, контролюючий орган дійшов обґрунтованого висновку, що такі документи були відсутні у товариства з обмеженою відповідальністю «Алкомікс» на час складення такої звітності.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, враховуючи встановлені судом обставини, суд робить висновок, що відповідач правомірно провів перевірку з дотриманням приписів чинного законодавства та в межах компетенції та правомірно оформив її результати із прийняттям податкового повідомлення-рішення.

Відповідач довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами з посиланнями на відповідні положення законодавства про необґрунтованість позовних вимог позивача.

Таким чином, суд робить висновок, що позовні вимоги не належать до задоволення.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 255, 263, 291, 293, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1.У задоволенні адміністративного позову відмовити.

2. Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

3. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Алкомікс , адреса: 65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд.32, каб.1106, код ЄДРПОУ 40957902.

Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області, адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ 39398646.

Суддя О.Я. Бойко

.