ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
01 липня 2019 року № 826/13562/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Інек ЛТД до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Інек ЛТД (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 3/5, офіс 509, код ЄДР: 38122237) (далі - позивач, ТОВ Інек ЛТД ) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980) (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві, податковий/контролюючий орган), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.10.2017 № 0008181401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 260 667,00 грн. за основним платежем та на 65 167 грн. за штрафними санкціями.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що оскаржуване рішення є протиправним, з огляду на наступне.
ГУ ДФС у м. Києві проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ Інек ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, за результатами якої складено акт від 26.09.2017 № 407/26-15-14-01-01, яким встановлено порушення п/п 198.1, п/п 198.2, п/п 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, на підставі якого прийнято спірне рішення.
В той же час представник позивача зазначає, що у вказану акті відповідач дійшов висновку про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту суму ПДВ по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ Євроексім Груп та ТОВ Інжекс за договорами, відповідно до умов яких було здійснено оплату авансом .
Позивач зазначає, в ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що створення діяльності ТОВ Євроексім Груп та ТОВ Інжекс має ознаки фіктивної діяльності, у яких відсутні людські, матеріальні та виробничі потужності для виконання комплексу проектно-вишукувальних, будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт.
Додає, що в акті перевірки зроблено висновок про нереальність проведення господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами та встановлено, що документування зазначених операцій і відображення їх в бухгалтерському обліку було здійснено без отримання результатів таких операцій в дійсності.
Між тим, представник позивача не погоджується з висновками акта перевірки та спірним рішенням, звертає увагу суду на те, що сплата коштів за договорами, укладеними із зазначеними контрагентами підтверджується платіжними дорученнями, на підставі яких позивачу, за правилами першої події контрагентами було виписано податкові накладні, які були зареєстровані в ЄРПН.
Наголошує, що відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, податкові накладні отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Представник товариства зазначає, що позивач здійснив усі передбачені Податковим кодексом України дії, необхідні для додержання податкового кредиту, а саме: подав відповідному податковому органу податкову декларацію з ПДВ.
Як зазначено в позовній заяві, належне виконання робіт по договорам, укладеними із контрагентами ТОВ Євроексім Груп та ТОВ Інжекс підтверджується підписаними актами наданих послуг.
Позивач зазначає, що при перевірці, відповідачу було надано усі необхідні документи, які містять необхідну інформацію про зміст і обсяг господарських операцій та засвідчують їх реальне виконання.
Додає, що відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені договори між сторонами є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом або рішенням суду, що набрало законної сили.
Представник товариства наголошує, що акт перевірки не містить висновків стосовно невідповідності наданих для перевірки бухгалтерських документів вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Зазначає, що податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.
Відтак, за висновком представника позивача, податкове законодавство містить єдину підставу для формування податкового кредиту - наявність у платника ПДВ належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації, з огляду на що, на думку представника позивача, віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, є правомірним.
Крім іншого, представник позивача зазначає, що право на податковий кредит не може ставитися у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.
Представник позивача у позовній заяві наголошує, що для здійснення господарських операцій немає необхідності володіти майном на праві приватної власності та мати достатньої для відповідача кількості працівників у штаті підприємства. На думку представника позивача, таке майно може перебувати у підприємстві на підставі укладених договорів оренди, а працівники - виконувати окремі роботи на підставі цивільно-правових угод або договорів субпідряду.
Звертає увагу на те, що в акті перевірки відповідачем не наведено жодних достовірних обґрунтувань, які б підтверджували неможливість здійснення контрагентами - ТОВ Євроексім Груп та ТОВ Інжекс господарських операцій.
Представник товариства зазначає, що в акті перевірки встановлено, що вказані підприємства користувалися ризиковим податковим кредитом по ланцюгу постачання від ТОВ Байлз Груп , тому створення та діяльність підприємств ТОВ Євроексім Груп та ТОВ Інжекс має ознаки фіктивності.
Натомість звертає увагу, що ТОВ Інек ЛТД не мало господарських відносин з ТОВ Байлз Груп , а контрагенти позивача були у відповідності до вимог податкового законодавства України зареєстрованими платниками податку на додану вартість, а їх установчі документи не були визнані у судовому порядку недійсними. Також наголошує, що вироки суду стосовно посадових осіб ТОВ Євроексім Груп та ТОВ Інжекс відсутні.
Додає, що посилання відповідача на участь TOB Байлз Груп в операціях з суб`єктами господарювання ТОВ Євроексім Груп та ТОВ Інжекс , що мали ризиковий характер, не мають правового значення для вирішення цього спору, оскільки, на думку представника позивача, самі по собі правовідносини субпідрядників позивача з їхніми контрагентами не можуть впливати на податковий облік позивача.
Представник позивача зазначає, що чинним податковим законодавством України не передбачена відповідальність платника податків за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету.
Крім іншого звертає увагу суду на те, що акт перевірки складений відповідачем поверхово, шаблонно та містить чисельні неточності, відтак, за висновком позивача, при написанні акта перевірки відповідач користувався шаблоном, не досліджував реальність взаємовідносин між підприємствами, не робив детального аналізу ситуації.
Підсумовуючи викладене, представник позивача зазначив, що висновок, зроблений в акті перевірки про нібито порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, є необґрунтованим та базується на припущеннях, з огляду на що, на думку представника позивача, оскаржуване рішення є\ протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Позиція відповідача.
Представник відповідача надіслав заперечення проти позову, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
За результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ Інек ЛТД , встановлено порушення останнім вимог п. 198.1, п. 198.2 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що в результаті призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 260 667,00 грн., у тому числі січень 2017 року на суму 11 667, 00 грн. та лютий 2017 року на суму 249 000,00 грн.
На підставі встановлених порушень прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.10.2017 № 0008181401, яким ТОВ Інек ЛТД збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 325 834,00 грн.
Представник відповідача наголошує, що між позивачем та його контрагентами ТОВ Євроексім Груп та ТОВ Інжекс було укладено договори щодо надання послуг.
Натомість, зазначає, що від Київської місцевої прокуратури № 9 м. Києва отримано лист від 26.07.2017 № 794-17 щодо ризикових господарських операцій ТОВ Байлз Груп , посадовою особою якого є ОСОБА_1 .. В ході допиту в якості свідка, останній повідомив про непричетність до реєстрації та здійснення діяльності вказаного підприємства. Проведеним аналізом встановлено, що ризиковим ПК по ланцюгу постачання від ТОВ Байлз Груп скористались ТОВ Євроексім Груп та ТОВ Інжекс .
Додає, що перевіркою встановлено, що ТОВ Інек ЛТД від ТОВ Євроексім Груп було отримано виконання комплексу проектно-вишукувальних та БМР у квітні 2017 року на загальну суму 1 264 000,00 грн. Розрахунки між підприємствами проводились в безготівковій формі.
При цьому, представник відповідача зазначає, що згідно баз даних ГУ ДФС у м. Києві встановлено, що у ТОВ Євроексім Груп відсутні людські, матеріальні та виробничі потужності для виконання комплексу проектно-вишукувальних, будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, а також по ланцюгу постачання встановлено операції з підміни товару.
Звертає увагу суду на те, що фінансова-господарська діяльність ТОВ Євроексім Груп здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної правової дієздатності ТОВ Євроексім Груп з ТОВ Інек ЛТД .
Відтак, в ході проведення перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що створення та діяльність підприємства ТОВ Євроексім Груп має ознаки фіктивності.
Відносно ТОВ Інжекс , представник відповідача зазначив, що ТОВ Інек ЛТД до складу податкового кредиту включено суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ Інжекс та відображено в декларації з ПДВ у розмірі 50 000,00 грн.
Представник відповідача зазначає, що перевіркою встановлено, що ТОВ Інек ЛТД від ТОВ Інжекс отримано будівельні роботи із влаштування господарчо-побутової каналізації у квітні 2017 року на загальну суму 300 000,00 грн. Розрахунки між підприємствами проводились в безготівковій формі.
Наголошує, що згідно баз даних ГУ ДФС у м. Києві встановлено, що у ТОВ Інжекс відсутні людські, матеріальні та виробничі потужності для виконання комплексу проектно-вишукувальних, будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, а також по ланцюгу постачання встановлено операції з підміни товару. Згідно наданих до перевірки первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку та отриманих від директора ТОВ Інек ЛТД пояснень, перевіркою встановлено, що в податковому обліку витрати по придбаним ТОВ Інек ЛТД послугам до складу валових витрат не включалися.
Звертає увагу суду на те, що фінансова-господарська діяльність ТОВ Інжекс здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної правової дієздатності ТОВ Інжекс з ТОВ Інек ЛТД та є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків.
Відтак, в ході проведення перевірки податковий орган дійшов висновку, що створення та діяльність підприємства ТОВ Інжекс має ознаки фіктивної діяльності.
Представник відповідача наголошує, що оскільки реальність вчинення господарських операцій між ТОВ Інек ЛТД з ТОВ Інжекс та ТОВ Євроексім Груп відсутня, а наслідки для податкового кредиту є лише фактичний рух активів, а не задокументований на папері, у ТОВ Інек ЛТД не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.
Більш того, представник відповідача звертає увагу суду на те, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.03.2017 по справі № 757/15363/17-к накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках, зокрема, ТОВ Євроексім Груп . Натомість, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.03.2017 по справі № 757/15376/17-к накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунка, зокрема, ТОВ Інжекс .
Представник відповідача зазначає, що факт отримання послуг (робіт), має бути реальний, підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, та які є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Підсумовуючи викладене, представник відповідача додав, що немає можливості підтвердити реальність здійснення фінансово-господарської операції діяльності ТОВ Інек ЛТД та ТОВ Євроексім Груп , ТОВ Інжекс по факту отримання ТМЦ, монтажних робіт (послуг), з огляду на що, за висновком представника відповідач, оскаржуване рішення, є правомірним та не підлягає скасуванню.
У відповіді на відзив представник позивача повторно зазначив, що відповідач не врахував, що позивач за умовами договорів, укладеними з ТОВ Інжекс , ТОВ Євроексім Груп , оплатив аванси за послуги контрагентів, які в свою чергу, за правилами першої події виписали податкові накладні та зареєстрували їх в ЄРПН. Натомість позивач в порядку, передбаченому п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України отримав зареєстровані в ЄРПН податкові накладні та включив суми ПДВ за даними операціями до податкового кредиту.
Представник товариства також додав, що відповідач не взяв до уваги, що в періоді, який перевірявся, позивач не включив до складу витрат суми коштів, придбаних у ТОВ Євроексім Груп та ТОВ Інжекс послуг, оскільки витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Зазначає, що предметом даного спору, є питання правомірності включення до складу податкового кредиту суми ПДВ за операціями по взаємовідносинам з ТОВ Євроексім Груп та ТОВ Інжекс саме в періоді, що перевірявся, а саме січень-лютий 2017 року, з огляду на що, на думку представника позивача, відповідач безпідставно посилається на відсутність у контрагентів позивача виробничих потужностей та ресурсів для виконання робіт за договорами, оскільки в перевіряємому періоді вказані роботи не виконувалися, а результати цих робіт не є предметом даного судового розгляду.
Наголошує, що товариство надало суду документальні докази виконання робіт за договорами, укладеними з ТОВ Євроексім Груп та ТОВ Інжекс .
Представник товариства звертає увагу суду на те, що покладення відповідачем юридичної відповідальності на позивача у зв`язку з взаємовідносинами, які, на думку відповідача, є сумнівними, порушує принцип індивідуальної відповідальності платника податків.
Додає, що відзив на позову заяву, відповідач надав лише у судовому засіданні, чим порушив вимоги ч. 6 ст. 162 КАС України. Натомість у відзиві на позовну заяву, відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували, що первинні документи бухгалтерського обліку, податкові накладні, сформовані позивачем та договори з субпідрядними організаціями, за якими здійснюється фіскальні операції, містять неповні, недостовірні або суперечливі відомості.
Представник товариства зазначає, що позивач є добросовісним платником податків, а реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Євроексім Груп , ТОВ Інжекс , підтверджується первинними документи, які складені у відповідності до вимоги Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , з огляду на що спірне рішення, є протиправним, а відтак просити суд визнати його протиправним та скасувати.
Процесуальні дії, вчинені у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.10.2017 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду
Враховуючи те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція КАС України, слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
У судовому засіданні 11.01.2018 ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження, з урахуванням положень пункту 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 250 КАС України.
Встановлені судом обставини.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом, у період з 30.08.2017 по 19.09.2017, посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Інек ЛТД податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, валютного - за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, за результатами якої складено акт від 26.09.2017 № 407/26-15-14-01-01 (том 1 а.с. 9-55), яким встановлено наступне.
Так, в акті перевірки зазначено, що за період з 01.01.2014 по 30.06.2017 ТОВ Інек ЛТД задекларувало податкового кредиту по ПДВ на суму 24 975 000,00 грн.
Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за вказаний період, встановлено його завищення на суму 260 667,00 грн., у тому числі у січні 2017 року на суму 11 667,00 грн. та у лютому 2017 року на суму 249 000,00 грн.
Між ТОВ Інек ЛТД та його контрагентами ТОВ Євроексім Груп та ТОВ Інжекс було укладено договори щодо надання послуг.
TOB Інек ЛТД включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах ТОВ Євроексім Груп та відображено в декларації з податку на додану вартість суму ПДВ у розмірі 210 666,67 гри. в т.ч. по періодам: січень 2017 року 11 667,67 грн., лютий 2017 року 199 000,00 грн.
Відповідно до бази даних ІС Податковий блок щодо ТОВ Євроексім Груп встановлено, що орган ДПС основної реєстрації: ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві. Зареєстровано 08.10.2015 за № 13571020000004179 Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією. Статутний фонд 100,00 грн. Вид діяльності - 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля. Інформація щодо платника ПДВ: статус Діюче 01.11.2015, індивідуальний податковий номер ПДВ: 400586210312, номер свідоцтва 200323288. Остання податкова звітність до органів подавалася за березень 2017 року. Товариство має 0 стан (платник податків за основним місцем обліку).
Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку форми 1-ДФ, до ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві ТОВ Євроексім Груп подано 14.04.2017 № 9067413158, кількість працюючих - 1 особа.
Фінансовий звіт та декларації з податку на прибуток з додатками ТОВ Євроексім Груп до органів ДФС не подавало, основні засоби на балансі підприємства відсутні, відомості про наявність складських приміщень та виробничих потужностей відсутні.
В акті перевірки зазначено, що від Київської місцевої прокуратури № 9 м. Києва отримано лист від 26.07.2017 № 794-17 щодо ризикових господарських операцій ТОВ Байлз Груп , посадовою особою якого є ОСОБА_1 .. В ході допиту в якості свідка, останній повідомив про непричетність до реєстрації та здійснення діяльності вказаного підприємства. Як зафіксовано в акті перевірки, проведеним аналізом встановлено, що ризиковим ПК по ланцюгу постачання від ТОВ Байлз Груп скористались ТОВ Євроексім Груп та ТОВ Інжекс .
В ході перевірки встановлено: TOB Байлз Груп зареєстровано в ДПІ у Солом`янському району ГУ ДФС у м. Києві, останню звітність подано за 02.2017, останню податкову накладну зареєстровано 15.03.2017, договір про визнання електронних документів недіючий з 20.03.2017.
За результатами проведеного аналізу, неможливо встановити походження товару та послуг, що були реалізовані ТОВ Євроексім Груп на адресу TOB Інек ЛТД у січні, лютому 2017 року, оскільки ТОВ Євроексім Груп не здійснювало по ланцюгу постачання придбання послуг. Крім того по ланцюгу постачання встановлено операції з підміни товару.
На підставі вищевикладеного, не підтверджено факт придбання ідентифікованих послуг у ТОВ Євроексім Груп .
В акті перевірки також зазначено, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.03.2017 по справі № 757/15363/17-к накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках, зокрема, ТОВ Євроексім Груп .
Також, в ході перевірки встановлено, про що також зазначено в акті перевірки, що ТОВ Інек ЛТД від ТОВ Євроексім Груп було отримано виконання комплексу проектно-вишукувальних та будівельно-монтажних робіт у квітні 2017 року на загальну суму 1 264 000,00 грн. Розрахунки між підприємствами проводились в безготівковій формі.
Згідно баз даних ГУ ДФС у м. Києві встановлено, що у ТОВ Євроексім Груп відсутні людські, матеріальні та виробничі потужності для виконання комплексу проектно-вишукувальних, будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, а також по ланцюгу постачання встановлено операції з підміни товару.
Також, в акті перевірки зазначено, що фінансова-господарська діяльність ТОВ Євроексім Груп здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної правової дієздатності ТОВ Євроексім Груп з ТОВ Інек ЛТД .
Згідно наданих до перевірки первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку та отриманих від директора ТОВ Інек ЛТД пояснень, перевіркою встановлено, що в податковому обліку витрати по придбаним ТОВ Євроексім Груп послугам до складу валових витрат не включалися.
Відтак, в ході проведення перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що створення та діяльність підприємства ТОВ Євроексім Груп має ознаки фіктивності.
Відносно ТОВ Інжекс в акті перевірки зазначено, що ТОВ Інек ЛТД до складу податкового кредиту включено суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ Інжекс та відображено в декларації з ПДВ у розмірі 50 000,00 грн.
Відповідно до бази даних ІС Податковий блок щодо ТОВ Інжекс встановлено: орган ДПС основної реєстрації ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві. Відомості про державну реєстрацію: зареєстроване 01.09.2016 № 13541020000006-138 Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області. В податкових органах від 01.09.2016 № 102816168652. Статутний фонд 100,00 грн. Вид діяльності - 46.09 - неспеціалізована оптова торгівля.
Інформація щодо платника ПДВ: статус діюче 01.10.2016, індивідуальний податковий номер ПДВ: 407976210289, номер свідоцтва 200286169. Остання податкова звітність до органів вдавалася за лютий 2017 року. Товариство має 0 стан (платник податків за основним місцем обліку).
Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку форми 1-ДФ, до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві ТОВ Інжекс подано 01.03.2017 № 9031237818, кількість працюючих - 2 особи.
Фінансовий звіт та декларації з податку на прибуток з додатками ТОВ Інжекс до органів ДФС не подавав, основні засоби на балансі підприємства відсутні, відомості про наявність складських приміщень та виробничих потужностей відсутні.
В акті перевірки повторно зазначено, що від Київської місцевої прокуратури № 9 м. Києва отримано лист від 26.07.2017 № 794-17 щодо ризикових господарських операцій ТОВ Байлз Груп , посадовою особою якого є ОСОБА_1 .. В ході допиту в якості свідка, останній повідомив про непричетність до реєстрації та здійснення діяльності вказаного підприємства. Проведеним аналізом встановлено, що ризиковим ПК по ланцюгу постачання від ТОВ Байлз Груп скористались ТОВ Євроексім Груп та ТОВ Інжекс .
За результатами проведеного аналізу, неможливо встановити походження товару та послуг, що були реалізовані ТОВ Інжекс на адресу TOB Інек ЛТД у січні, лютому 2017 року, оскільки ТОВ Інжекс не здійснювало по ланцюгу постачання придбання послуг. Крім того по ланцюгу постачання встановлено операції з підміни товару.
На підставі вищевикладеного, не підтверджено факт придбання ідентифікованих послуг у ТОВ Інжекс .
В акті перевірки також зазначено, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.03.2017 по справі № 757/15376/17-к накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунка, зокрема, ТОВ Інжекс .
Таким чином, посадові особи контролюючого органу дійшли висновку про порушення ТОВ Інек ЛТД вимог п/п 198.1, п/п 198.2, п/п 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ, в періоді що перевірявся на загальну суму 260 667,00 грн., у тому числі січень 2017 року на суму 11 667,00 грн. та лютий 2017 року на суму 249 000,00 грн.
На підставі акту перевірки та виявлених порушень, ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.10.2017 № 0008181401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 325 834,00 грн.
Позивач, вважаючи прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що порушує його права, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (далі - ПК України, у редакції виникнення спірних правовідносин).
Так, проаналізувавши у взаємозв`язку з вищенаведеним положення ПК України (в редакції на час оформлення операцій та формування податкових вигод), а саме:
п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну господарська діяльність ), п/п. 14.1.185. (щодо визначення постачання послуг ), п/п. 14.1.203 (щодо визначення продаж результатів робіт (послуг),
(щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення податок на додану вартість ), п/п. 14.1.181 (щодо визначення податковий кредит ), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 185.1. (щодо визначення об`єкт оподаткування ), п. 198.1. ПК України (щодо операцій, при здійсненні яких виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення сум податкового кредиту), п. 201.1. (щодо видачі п/п та її реквізитів), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс )); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),
а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей), а також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , суд приходить до наступних висновків.
Так, суд зазначає, що податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.
У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування сум витрат та податкового кредиту з ПДВ, виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов`язують можливість формування спірних сум податкових вигод та які є передумовою їх формування.
Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; (5) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (6) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою.
У той же час, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів, зареєстрованих у встановлених випадках в ЄРПН податкових накладних.
При цьому, суд звертає увагу , що відповідно до п. 201.7 ПК України податкова накладна складається на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс), а відповідно до п. 198.2. ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг.
Тобто, проведення попередньої оплати за оподатковуваною операцією є самостійною і достатньою підставою для формування податкового кредиту.
У взаємозв`язку з вищенаведеним, суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до абзацу другого ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Окрім того, відповідно до абзацу другого ч. 2 ст. 77 КАС України, суд також виходить з того, що суб`єкт владних повноважень не має права, обґрунтовуючи правомірність свого рішення, посилатися на підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення, тобто оскаржувані рішення оцінюються судом виходячи з доведеності з боку податкового органу тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені податковим органом в Акті перевірки, що забезпечує при вирішенні спірних взаємовідносин дотримання принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.
У даному випадку, враховуючи, зокрема, приписи ст. 211 КАС України (щодо дослідження доказів), ст. 90 КАС України (щодо оцінки доказів), ч. 2 ст. 74 КАС України (щодо предмету доказування), суд приходить до висновку, що відповідач в порядку виконання обов`язку, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства за взаємовідносинами із зазначеними контрагентами (щодо податку на прибуток та ПДВ), наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод, а відтак податковий орган не довів законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень.
Доводи, покладені контролюючим органом в основу висновків Акту перевірки та оскаржуваного рішення, по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, є доволі гіпотетичними та неприпустимо спрощеними, з огляду на що висновки Акту перевірки не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства за відносинами із зазначеними контрагентами та підставою для прийняття спірного рішення.
При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .
Наведені ж відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують правомірність формування сум податкового кредиту з ПДВ, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 КАС України.
Так , у даному випадку відповідачем не спростовується та підтверджується матеріалами справи, що спірні суми податкового кредиту з ПДВ сформовані в результаті проведення позивачем попередньої оплати за оподатковуваними операціями, що, відповідно до п. 201.7 та п. 198.2. ПК України є самостійною і достатньою підставою для формування податкового кредиту.
Відтак, наведене є самостійною та достатньою підставою для висновку про безпідставність та протиправність оскаржуваного рішення та наявність підстав для його скасування.
Крім того, відносно посилань відповідача в акті перевірки та запереченнях на ухвали Печерського районного суду м. Києва, якими накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ Євроексім Груп та ТОВ Інжекс , слід зазначити, що відповідно до ч. 6 ст. 79 КАС України лише вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Більш того, податковим органом не надано суду і вироків у кримінальних провадженнях відносно посадових осіб ТОВ Байлз Груп , з яким контрагенти позивача - ТОВ Євроексім Груп та ТОВ Інжекс мали господарські відносини та які б надали суду можливість пересвідчитись у тому, що ТОВ Байлз Груп створене з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.
Що стосується посилання відповідача в акті перевірки та в запереченнях на відсутність у ТОВ Євроексім Груп та ТОВ Інжекс людських, матеріальних та виробничих потужностей для виконання комплексу проектно-вишукувальних, будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, то, як вже зазначалося, у даному випадку спірні суми податкового кредиту з ПДВ сформовані за правилом першої події - попередньої оплати.
Водночас, суд зазначає, що наявність чи відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів позивача не є передумовою для визначення господарської компетенції останніх та не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами. Позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за можливі порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності або податкової дисципліни, що у даному випадку і не доведено відповідачем. Більш того, податковим органом не надано жодних доказів, які б надали суду можливість пересвідчитись у відсутності у ТОВ Євроексім Груп та ТОВ Інжекс людських, матеріальних та виробничих потужностей для виконання робіт, передбаченими договорами підряду, укладеними між позивачем з ТОВ Євроексім Груп та ТОВ Інжекс .
У той же час, позивачем надано сукупність первинних та інших документів, які супроводжують виконання такого роду операцій, у т.ч. договори, первинні документи, податкові накладні, робочий проект, технічне завдання, технічні умови, проект, кошторис, платіжні доручення, акти надання послуг, які у сукупності та враховуючи факт оплати, не дають підстав для сумніву щодо подальшого, після першої події (авансу), фактичного здійснення спірних операцій, підстав для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентами позивача та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.
Суд, крім іншого та в контексті наведеного, наголошує також на тому, що згідно з усталеною судовою практикою вищих судових інстанцій, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача, чого в даному випадку і не доведено податковим органом, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є підставою для висновку про порушення саме покупцем, в даному випадку позивачем вимог податкового законодавства та не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.
Первинні документи, податкові накладні мають всі необхідні реквізити, скріплені підписами сторін та печатками сторін.
У даному випадку у суду відсутні правові підстави для висновку про юридичну дефектність наданих під час перевірки та розгляду справи документів.
Слід додати, що вищезгадані первинні документи, податкові накладні видані контрагентами позивача за оподатковуваними операціями, що відповідає наведеним вище положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, наведені в них данні відповідають та кореспондуються з даними первинних документів. Реєстрація податкових накладних в ЄРПН відповідачем не спростовується.
Контрагенти позивача на момент видачі податкових накладних, вчинення господарських операцій з поставки були зареєстровані платниками ПДВ, що не заперечується в Акті перевірки, а отже видача ними податкових накладних як платниками ПДВ є правомірною.
Що стосується посилання відповідача в акті перевірки та запереченнях на те, що по ланцюгу постачання встановлено операції з підміни товару, то суд вважає вказані посилання безпідставними, оскільки, по-перше , як зазначено в акті перевірки такі господарські операції мали місце між ТОВ Байлз Груп та ТОВ Інфоглобал маркет щодо придбання ТОВ Інфоглобал маркет у ТОВ Байлз Груп ячменя 3 класу, пальмової олії та столового маргарину, тоді як відповідачем було здійснено перевірку щодо дотримання ТОВ Інек ЛТД вимог податкового та валютного законодавства з контрагентами ТОВ Євроексім Груп та ТОВ Інжекс , зокрема, придбання ТОВ Інек ЛТД у ТОВ Євроексім Груп та ТОВ Інжекс послуг щодо проектно-вишукувальних, будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, по-друге , відповідачем не надано жодних доказів придбання ТОВ Євроексім Груп та/або ТОВ Інжекс у ТОВ Інфоглобал маркет та/або у ТОВ Байлз Груп ячменя 3 класу, пальмової олії та столового маргарину або послуг щодо проектно-вишукувальних, будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, а отже, за висновком суду, господарські відносини між ТОВ Байлз Груп та ТОВ Інфоглобал маркет , не мають жодного відношення до господарських операцій, здійснених між позивачем та його контрагентами - ТОВ Євроексім Груп та ТОВ Інжекс .
Суд вважає також безпідставними посилання відповідача в запереченнях відносно того, що витрати по придбаним ТОВ Інек ЛТД у контрагентів послуг до складу витрат позивачем не включалися, оскільки формування витрат є правом позивача, а не його обов`язком.
Слід також зазначити, що під час розгляду справи відповідачем не надано рішення суду відносно контрагентів позивача, які б набрали законної сили та які б були прийняті в порядку ст. 551 ГК України ( Фіктивна діяльність суб`єкта господарювання ).
У взаємозв`язку з наведеним, суд також зазначає, що під час розгляду справи податковим органом не надано рішення суду (рішень суду), прийнятого (прийнятих) в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочину (правочинів), тобто щодо вчинення правочину (правочинів) без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином (правочинами).
Під час розгляду справи відповідачем також не надано рішень суду, про визнання укладених з контрагентами правочинів недійсними з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства, їх моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України.
Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами.
В Акті перевірки по суті не наведено жодних обставин та належних та допустимих доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
Відповідачем по суті не надано в порядку виконання обов`язку, передбаченого ч. 2 ст. 73 КАС України, будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод та які б відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкових вигод за вищезгаданими операціями, які б свідчили про нездійснення спірних операцій та про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям, а відтак податковий орган не довів законності та обґрунтованості висновків акту перевірки, з огляду на що спірне податкове повідомлення-рішення від 10.10.2017 № 0008181401 є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В свою чергу відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано суду достатніх належних і допустимих у розумінні ст. 73 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Інек ЛТД (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 3/5, офіс 509, код ЄДР: 38122237) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.10.2017 № 0008181401, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980).
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інек ЛТД (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 3/5, офіс 509, код ЄДР: 38122237) сплачений судовий збір у розмірі 4 887 грн. (три тисячі триста вісімдесят сім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О.А. Кармазін
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.07.2019 |
Оприлюднено | 02.07.2019 |
Номер документу | 82715654 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Пилипенко Олена Євгеніївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Пилипенко Олена Євгеніївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Пилипенко Олена Євгеніївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Пилипенко Олена Євгеніївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Пилипенко Олена Євгеніївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні