Ухвала

від 01.07.2019 по справі 477/1606/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 477/1606/19

Провадження № 2/477/758/19

У Х В А Л А

про забезпеченя позову

01 липня 2019 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі головуючої - судді Полішко В.В., з секретарем - Хлибовою Г.Є.

розглянувши заяву заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

26 червня 2019 року Миколаївської місцевою прокуратурою № 2 пред`явлено до суду позов в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , фермерського господарства Аргумент про визнання незаконними та скасування наказів, скасування запису у Державному реєстрі речових прав та витребування земельної ділянки.

27 червня 2019 року заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову у вищевказаній цивільній справі.

Свою заяву мотивує тим, що відповідач ОСОБА_1 отримав у власність земельну ділянку площею 0,90 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ) для ведення особистого селянського господарства, після того як вже раніше використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки. В подальшому ОСОБА_1 після реєстрації за собою права власності на вказану земельну ділянку відчужив її на користь відповідача ОСОБА_2 Останній, в свою чергу передав земельну ділянку в користування ФГ Аргумент .

Посилаючись на те, що земельна ділянка була придбана ОСОБА_1 з грубим порушенням норм земельного законодавства, а ОСОБА_2 придбав земельну ділянку у особи, яка не мала права її отримувати та відчужувати, просив накласти арешт на земельну ділянку площею 0,90 га з кадастровим номером НОМЕР_1 , розташовану в межах території Новомиколаївської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки (у тому числі у разі її поділу чи об`єднання з іншими ділянками); заборонити ОСОБА_2 вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_2 :02:000:1047 дії, спрямовані на зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки, її поділу або об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї.

Суд, вважає можливим здійснити розгляд заяви про забезпечення позову без виклику сторін.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частина 1 статті 150 ЦПК України передбачає такі види забезпечення позову, зокрема, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Згідно з часиною 2 статті 150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Як вбачається з роз`яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність, та брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Також, відповідно до пункту 20 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав зазначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову, зокрема, і заборонити вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном).

Отже, заходи забезпечення позову застосовуються судом як гарантія реального виконання рішення суду. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливість виконання рішення.

На підставі викладеного, враховуючи доведеність обґрунтованості доводів позивача стосовно того, що у випадку незастосування заходів забезпечення позову існує вірогідність відчуження спірного майна відповідачем, суд дійшов висновку, що є підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а тому існують підстави для забезпечення позову в обраний позивачем спосіб, оскільки такий вид забезпечення позову суд вважає обґрунтованим і достатнім виходячи з обставин справи.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

Керуючись статтями 149, 150, 151, 153, 154, 258, 260 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову по цивільній справі № 477/1607/19, а саме:

накласти арешт на земельну ділянку площею 0,90 га з кадастровим номером НОМЕР_1 , розташовану в межах території Новомиколаївської сільської ради Вітовського району Миколаївської області;

заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки (у тому числі у разі її поділу чи об`єднання з іншими ділянками);

заборонити ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_2 : НОМЕР_4 :000 НОМЕР_5 1047 дії, спрямовані на зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки, її поділу або об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Копії ухвали направити заявнику для відома.

Копію ухвали направити уповноваженим органам для виконання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до ст.ст.354-355 ЦПК України ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня одержання позивачем її копії.

Водночас, відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. Тобто, через Жовтневий районний суд Миколаївської області.

Суддя В.В. Полішко