Рішення

від 14.06.2019 по справі 415/1938/19

ЛИСИЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

у.н. 415/1938/19

н.п. 2/415/990/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2019 року

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Фастовця В.М.,

з участю секретаря судового засідання Гавриленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виробничо-комерційного підприємства Прогрес 2000 , Алчевського МВ ДВС ГТУЮ у Луганській області, Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Луганській області, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання права власності на транспортний засіб, зняття арешту та припинення розшуку, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на транспортний засіб марки AUDI, модель А8, 2006 року випуску, чорного кольору, об`єм двигуна 2976 см.куб., державний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ; зобов`язати Алчевський МВ ДВС ГТУЮ у Луганській області зняти арешт та припинити розшук зазначеного транспортного засобу; зобов`язати Відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Луганській області зняти арешт та припинити розшук зазначеного транспортного засобу; зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ зняти арешт з транспортного засобу.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, позов підтримав, просив справу розглядати за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи, про що надав письмову заяву.

Представник відповідача - Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Луганській області, у судове засідання не з`явився, справу просив розглядати за його відсутності, у позові просив відмовити із зазначених у відзиві підстав.

Представники відповідачів Алчевського МВ ДВС ГТУЮ у Луганській області, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явились, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслали, про причину неявки суд не повідомили.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що 03 квітня 2008 р. між позивачем та Приватним виробничо-комерційним підприємством Прогрес 2000 було укладено Договір купівлі-продажу автомобілю №030408.

Згідно умов вказаного договору Приватне виробничо-комерційне підприємство Прогрес 2000 , діючи в якості продавця за Договором, зобов`язався передати у власність позивача, як покупця за Договором, автомобіль марки AUDI, модель А8, 2006 року випуску, чорного кольору, об`єм двигуна 2976 см.куб., державний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який належав йому, що підтверджувалось свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_3 , а позивач, в свою чергу, як покупець зобов`язався прийняти автомобіль та сплатити його вартість.

Згідно п. 4 Договору вартість автомобілю була встановлена в розмірі 220 000 грн.

Пунктом 5 Договору було передбачено, що покупець зобов`язується проводити оплату частинами один раз на місяць, квартал або рік по його вибору, шляхом внесення грошових коштів в касу підприємства - продавця, при цьому моментом переходу права власності сторони вважають день внесення останнього платежу і підписання акту прийому передачі автомобіля.

З метою виконання умов Договору позивач вніс в касу підприємства передбачену Договором вартість автомобілю наступним чином:

- 03.04.2008 року - 70 000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №25 від 03.04.2008 р.;

- 01.12.2008 року - 80 000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №97 від 01.12.2008 р.;

- 01.14.2009 року - 70 000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №17 від 01.04.2009 р.;

Загалом було сплачено 220 000 грн..

На виконання вимог п.5 Договору, в день внесення останнього платежу сторонами було складено Акт приймання-передачі автомобілю від 01.04.2009 р. Згідно вказаного документу, позивач та Приватне виробничо-комерційне підприємство Прогрес 2000 підтвердили належне виконання умов договору в частині оплати вартості автомобілю, відсутність претензій один до одного та задокументували факт передачі (переходу) права власності на автомобіль від продавця покупцю.

До початку проведення на території укладання договору антитерористичної операції (12.04.2014 року) дії щодо реєстрації переходу права власності, зроблені сторонами не були, при цьому позивач володіє та користується придбаним автомобілем.

19.12.2018 р. Приватне виробничо-комерційне підприємство Прогрес 2000 повідомив листом №1 від 19.12.2018 р. про згоду здійснити провести перереєстрацію автомобілю, чому заважає наявність процесуальних цьому перешкод, пов`язаних із накладенням, органами державної виконавчої служби України, арешту на зареєстроване за Приватним виробничо-комерційним підприємством Прогрес 2000 на підставі низки обставин, пов`язаних із статутною господарською діяльністю підприємства.

04.02.2019 р. позивач отримав витяг з реєстру обтяжень рухомого майна за автомобілем та Приватним виробничо-комерційним підприємством Прогрес 2000 , як боржником по виконавчих провадженнях. Витягом № 58281713 від 04.02.2019 р. підтверджено, що в межах низки виконавчих проваджень накладено арешт на зареєстрований за Приватним виробничо-комерційним підприємством Прогрес 2000 , але не належний йому автомобіль, що є предметом цього позову, а саме:

-постановою про арешт всього рухомого майна від 30.07.2014 р., по виконавчому провадженню №44179378, обтяжувач - відділ примусового виконання рішень ДВС України;

-постановою про арешт всього рухомого майна від 17.12.2014 р., по виконавчому провадженню №45850849, обтяжувач - відділ примусового виконання рішень ДВС України;

-постановою про арешт всього рухомого майна від 18.08.2017 р., по виконавчому провадженню №54532754, орган - відділ примусового виконання рішень ДВС України;

-постановами головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 06 вересня 2017 р. та 20 березня 2018 р. накладено арешт на все майно Приватного виробничо-комерційного підприємства Прогрес 2000 , як боржника по справах та постановою від 20 березня 2018 р. оголошено розшук майна, в тому числі спірного автомобілю;

-постановою про арешт всього рухомого майна від 29.11.2018 р., по виконавчому провадженню №57801917, орган - Алчевський міський відділ ДВС головного територіального управління юстиції у Луганській області.

Задовольняючи позов, суд виходить з такого.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права.

Згідно зі ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 334 ч.1 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки позивачем від Приватного виробничо-комерційного підприємства Прогрес 2000 на підставі договору купівлі-продажу та акту приймання-передачі до нього, було отримане майно у вигляді автомобілю, за що позивач сплатив обумовлену грошову суму в порядку передбаченому Договором, у позивача 01 квітня 2009 р. виникло право власності на вказаний автомобіль.

В такому разі причиною виникнення спору стає питання наявності чи відсутності підстав для зняття арешту з майна.

Частиною першою статті 317 ЦК України визначено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Звісно юридично забезпечена можливість здійснювати правомочності щодо володіння, користування і розпорядження власника належним йому майном не може виходити за рамки, встановлені правовими нормами, що регулюють відносини у сфері власності.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту даної правової норми, право на звернення до суду з позовом про захист речових прав на майно встановлюється за позивачем, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, та створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності у зв`язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів на майно.

Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях ЗУ "Про дорожній рух" та затвердженого постановою КМУ №1388 від 07.09.1998 р. Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі Порядок), які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

При цьому, саме ЦК України регулює в цій сфері частину відношень, щодо передачі та виникнення права власності, а ЗУ Про дорожній рух та Порядок - обов`язок та порядок реєстрації транспортного засобу у відповідних реєстраційних органах, не посилаючись на те чи пов`язується реєстрація транспортного засобу у відповідних реєстраційних органах із набуттям особою права власності на нього.

Так ЗУ "Про дорожній рух" визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 34 ЗУ "Про дорожній рух" державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

Згідно з пунктом 7 Порядку (в редакції на момент укладання договору) власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Крім того, відповідно до пункту 8 Порядку державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів. Перед відчуженням, передачею зазначені транспортні засоби повинні бути зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції. Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку, зокрема, укладені та оформлені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб.

Таким чином в ЗУ Про дорожній рух та в Порядку, визначено тільки обов`язок та порядок дій при відчуженні та набутті права власності на транспортні засоби, не пов`язуючи цей порядок з фактом такого відчуження чи набуття.

Згідно ст. 640 ч. 2 ЦК України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

При цьому під цивільним законодавством розуміється система нормативних актів, які містять цивільно-правові норми. У свою чергу ці норми регулюють цивільно-правові відносини, тобто майнові та особисті немайнові відносини, врегульовані нормами сучасного цивільного права між майнова відокремленими, юридично рівними учасниками, що є носіями суб`єктивних цивільних прав та обов`язків... ( Цивільне право Т.1 стор 31,78 під редакцією О. В. Дзери , Н .С. Кузнєцової , К. Юрінком Інтер , 2002 р.).

У той же час адміністративно-правова норма, як елемент адміністративного законодавства - це обов`язкове правило поведінки, яке встановлене і охороняється державою, метою якого є регулювання суспільних відносин, що виникають, змінюються і припиняються у сфері державного управління тобто адміністративно-правових відносин).

Адміністративно-правові ж відносини завжди мають державно-владний характер, тобто один із суб`єктів завжди наділений державою владними повноваженнями щодо інших учасників адміністративно-правових відносин. Ці відносини характеризуються такими особливостями:

виникають тільки в результаті державно-управлінської (владної) діяльності;

в них обов`язково бере участь виконавчо-розпорядчий орган держави;

завжди є наслідком свідомої, цілеспрямованої, вольової діяльності від імені держави ( Адміністративне право України , підручник під редакцією Колпакова В.К.. К. Юрінком Інтер , 1999 р.).

Як зазначалося вище, цивільним законодавством, а саме ст.ст. 334, 655 ЦК України, для укладення договору купівлі-продажу необхідно тільки передання майна покупцю.

На підставі п.7 і п.8 Порядку (діяли на час укладання договору від 02.04.2008 р.) власники транспортних засобів були зобов`язані реєструвати ці ТЗ та знімати їх з реєстрації перед продажем.

Однак сам Порядок, виходячи з наведених понять адміністративних норм і адміністративних правовідносин, відноситься до актів адміністративного, а не цивільного законодавства, що вбачається і з його п. 3 - державна реєстрація транспортних засобів проводиться підрозділами Державтоінспекції з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів передбачає реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання і передачу інформації про такі засоби та відомостей про їх власників, які вносяться до Єдиного державного реєстру Державтоінспекції .

Тобто положення Порядку не є нормами цивільного законодавства, звідси зняття автомобілю з реєстрації перед купівлею-продажем не є "вчиненням іншої дії" у розумінні ст. 640 ЦК України, бо такі дії повинні бути передбачені саме цивільним, а не будь-яким іншим діючим законодавством, тому виконання чи невиконання приписів Порядку не повинні враховуватися при відповіді на питання - чи є спірний договір укладеним.

Порядок не передбачав жодних наслідків недотримання своїх вимог для визначення моменту переходу права власності і жодним чином не впливав на дійсність договорів купівлі-продажу автомобілів.

Окрім того, питання права власності на транспортні засоби, зокрема реєстрація такого права, не було і не є ні метою, ні предметом регулювання Порядку.

Тому норми Порядку не регулюють спірні відносини і застосуванню не підлягають.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у справі № 910/11266/17. постанова від 13 лютого 2018 р. (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72201343).

На підставі ст. 57 ч. 1, ч. 2 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Згідно п.41 Порядку забороняється зняття з обліку транспортних засобів, стосовно яких є... постанова державного виконавця про накладення арешту...

Відповідно до ст.56 ч. 1, ч.2 абз.1 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

На підставі ст.36 ч. 3 Закону України Про виконавче провадження у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією.

Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

В межах вказаних норм постановами про арешт всього рухомого майна від 30.07.2014 р., по виконавчому провадженню №44179378, від 17.12.2014 р., по виконавчому провадженню №45850849 та від 18.08.2017 р., по виконавчому провадженню №54532754, відділом примусового виконання рішень ДВС України накладено арешт на все рухоме майно Приватного виробничо-комерційного підприємства Прогрес 2000 .

Постановами головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 06 вересня 2017 р. та 20 березня 2018 р. накладено арешт на все майно Приватного виробничо-комерційного підприємства Прогрес 2000 , як боржника по справах та постановою від 20 березня 2018 р. оголошено розшук майна, в тому числі спірного автомобілю.

Також постановою Алчевського міського відділу ДВС головного територіального управління юстиції у Луганській області від 29.11.2018 р., накладено арешт на все рухоме майно Приватного виробничо-комерційного підприємства Прогрес 2000 , по виконавчому провадженню №57801917.

Зазначені постанови про накладення арешту на майно Приватного виробничо-комерційного підприємства Прогрес 2000 та оголошення його в розшук перешкоджають позивачу здійсненню права власника, який не є боржником у виконавчих провадженнях та вважає, враховуючи вищенаведені нормативні обґрунтування, що данні постанови підлягають скасуванню в частині накладення арешту на автомобіль марки AUDI модель А8, 2006 року випуску, чорного кольору, об`єм двигуна 2976 см.куб., державний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , зареєстрований РЕВ МРВ ДАІ м. Алчевськ 26 червня 2006 р. та оголошення його в розшук.

Згідно зі ст.59 ч.1 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Враховуючи вищенаведене позивач вважає, що укладений між ним та Приватним виробничо-комерційним підприємством Прогрес 2000 договір купівлі-продажу з додатком акт приймання передачі, які укладені задовго до початку виконавчих проваджень по відношенню до Приватного виробничо-комерційного підприємства Прогрес 2000 , є дійсним правомірним правочином, який є достатньою підставою для виникнення у позивача і припинення у Приватного виробничо-комерційного підприємства Прогрес 2000 права власності на автомобіль зо дня його передачі 01 квітня 2009 р., а постанови про накладення на автомобіль арешту та оголошення його в розшук такими, що підлягають скасуванню.

Суд вважає надані позивачем докази достатніми та переконливими.

Судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2200 грн. на підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

На підставі викладеного керуючись ст. ст.10, 12, 263-265ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 до Приватного виробничо-комерційного підприємства Прогрес 2000 , код ЄДРПОУ 30797217, яке знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Горького, буд. 99А, Алчевського МВ ДВС ГТУЮ у Луганській області, код ЄДРПОУ 34903519, який знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Менделєєва, буд. 53, Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Луганській області, код ЄДРПОУ 34941884, який знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 22, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 00015622, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Городецького, буд.13 про визнання права власності на транспортний засіб, зняття арешту та припинення розшуку задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на транспортний засіб марки AUDI модель А8, 2006 року випуску, чорного кольору, об`єм двигуна 2976 см.куб., державний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .

Зобов`язати Алчевський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області зняти арешт та припинити розшук транспортного засобу марки AUDI модель А8, 2006 року випуску, чорного кольору, об`єм двигуна 2976 см.куб., державний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області зняти арешт та припинити розшук транспортного засобу марки AUDI модель А8, 2006 року випуску, чорного кольору, об`єм двигуна 2976 см.куб., державний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з транспортного засобу марки AUDI модель А8, 2006 року випуску, чорного кольору, об`єм двигуна 2976 см.куб., державний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .

Стягнути в рівних частках з Приватного виробничо-комерційного підприємства Прогрес 2000 , Алчевського МВ ДВС ГТУЮ у Луганській області, Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Луганській області, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2200 (дві тисячі двісті) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення повного тексту рішення 24 червня 2019 р..

Суддя: