Рішення

від 26.04.2019 по справі 448/1297/18

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/1297/18

Провадження № 2/448/97/19

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

26.04.2019 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Шегинській Л.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Штендер М.В. звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що після смерті діда позивачки - ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилось спадкове майно - земельна ділянка площею 1,37 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка розташована на території Дидятицької сільської ради, відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4 від 20.03.1997р., зареєстрованого в Книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 195 .

Зазначає, що спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 успадкувала його дружина (бабця позивача по справі) - ОСОБА_3 , так як проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла спадкодавець ОСОБА_3 .

До складу спадщини, яка відкрилась внаслідок її смерті, входить вищевказана земельна ділянка площею 1,37 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка розташована на території Дидятицької сільської ради, а також земельна ділянка площею 0,92024га, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 , виданого 16.08.2004 року.

Стверджує, що спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 успадкувала її дочка (матір позивача по справі) - ОСОБА_4 , так як проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 (матір позивачки). До складу спадщини, яка відкрилась внаслідок її смерті, входять вищевказані земельні, які така успадкувала внаслідок смерті ОСОБА_3

Вказує, що саме позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги спадкування за законом, фактично прийняла спадщину, однак через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів про право власності на зазначені земельні ділянки, вона позбавлена можливості реалізувати та оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

З огляду на наведені обставини, просить суд ухвалити рішення, яким визнати за позивачкою право власності на спірні земельні ділянки в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак в матеріалах справи міститься Договір про надання правової допомоги, згідно якого його інтереси представлятиме представник - адвокат Штендер М.В. Також в матеріалах справи міститься заява Штендера М.В. , в якій такий зазначає, що підтримує позовні вимоги свого довірителя, просить розглядати справу за наявними матеріалами та без його (представника) участі.

Представник відповідача - Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області в судове засідання не з`явився, проте подав заяву, якій зазначив, що не заперечує проти позовних вимог та просить справу слухати у їх відсутності.

Представник третьої особи - в.о. завідувача Мостиської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, проте надіслав заяву-повідомлення №01-16/958 та інформаційні довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 10.12.2018р. №54425311, №54425314 та №54425309, з яких слідує, що спадкові справи після смерті: ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , в нотаріальній конторі не заводилися та просив слухати дану справу у його (представника) відсутності.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У ч.4ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав. свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_2 (діда позивачки по справі).

До складу даної спадщини входить право власності на земельну ділянку площею 1,37 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка розташована на території Дидятицької сільської ради, відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4 від 20.03.1997р., зареєстрованого в Книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 195 .

Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_2 за життя своїм майном не розпорядився, заповіту не склав. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема довідки, виданої виконавчим комітетом Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області 14.09.2016 року за №1085, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 . На час смерті разом з ним за вказаною адресою проживала його дружина - ОСОБА_3 (бабця позивачки по справі).

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, ОСОБА_3 не заявила про відмову від даної спадщини.

Тобто, в силу ч.3 ст.1268 ЦК України, ОСОБА_3 вважається такою, що прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті спадкодавця ОСОБА_2 .

З повідомлення Мостиської державної нотаріальної контори від 11.12.2018р. №01-16/958 та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 10.12.2018р. №54425337 вбачається, що після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилася.

Підсумовуючи вищевказане, суд вважає, що належну спадкодавцю ОСОБА_2 спірну земельну ділянку успадкувала саме ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3 .

До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_3 входить вищевказана земельна ділянка площею 1,37 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка розташована на території Дидятицької сільської ради, а також земельна ділянка площею 0,92024га, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 , виданого 16.08.2004 року.

Згідно матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_3 за життя своїм майном не розпорядилася, заповіту не склала. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема довідки, виданої виконавчим комітетом Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області 14.09.2016 року за №1084, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_2 . На час смерті разом з нею за вказаною адресою проживала її дочка ОСОБА_4 (матір позивачки по справі) та онука ОСОБА_1 (позивачка).

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, ОСОБА_4 не заявила про відмову від даної спадщини.

Тобто, в силу ч.3 ст.1268 ЦК України, ОСОБА_4 вважається такою, що прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті спадкодавця ОСОБА_3 .

З повідомлення Мостиської державної нотаріальної контори від 11.12.2018р. №01-16/958 та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 10.12.2018р. №54425309 вбачається, що після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа не заводилася.

Підсумовуючи вищевказане, суд вважає, що належні спадкодавцю ОСОБА_3 спірні земельні ділянки успадкувала саме ОСОБА_4 (матір позивачки).

ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилася спадщина внаслідок смерті ОСОБА_4 (матері позивачки по справі).

До складу спадщини, яка відкрилась внаслідок її смерті, входять вищевказані земельні, які така успадкувала внаслідок смерті своєї матері ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 є дочкою спадкодавця ОСОБА_4 та у відповідності до вимог статті 1261 ЦК України - спадкоємцем першої черги спадкування за законом спадщини, що відкрилась внаслідок смерті останньої.

Як убачається з матеріалів справи, зокрема довідки, виданої Львівським комунальним підприємством Старий Львів відділу житлового господарства Галицької районної адміністрації за №4449 від 16.09.2016 року, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , на час смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_3 . На час смерті ОСОБА_4 , разом з нею за вказаною адресою постійно проживала її дочка ОСОБА_1 (позивач).

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, ОСОБА_1 не заявила про відмову від даної спадщини.

Тобто, в силу ч.3 ст.1268 ЦК України, позивач ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_4 .

З повідомлення Мостиської державної нотаріальної контори від 11.12.2018р. №01-16/9528 та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 10.12.2018р. №54425314 вбачається, що після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкова справа не заводилася.

Інших спадкоємців першої черги спадкування за законом спадщини, яка відкрилась після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , та які б прийняли таку, судом не встановлено.

В той же час, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки позивач не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права, у зв`язку із чим звернулася до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копіями свідоцтв про смерть спадкодавців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; копіями Сертифікату на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4 від 20.03.1997р. та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 , виданого 16.08.2004 року; довідками про склад сім`ї на час смерті спадкодавців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 08.09.2016р., а саме про укладення шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3. ; довідкою Мостиського районного відділу ДРАЦС ГТУЮ у Львівській області від 07.11.2018р. №113/06-25 про наявність актових записів про народження ОСОБА_4 та її одруження; копіями паспорта, реєстраційного номера облікової картки платника податків та свідоцтв про народження, одруження ОСОБА_1 , позивача по справі; іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

У відповідності до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ст. 1266 ЦК України - внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).

Оскільки у зв`язку з вищевикладеними обставинами питання про право позивача на спірне майно (земельну ділянку) не може бути вирішено в позасудовому порядку, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання за ним (позивачем) права власності на вищевказане майно.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положення ст.ст.81, 131 ЗК України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Згідно ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням його цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 N7 Про судову практику у справах про спадкування при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Пленум Верховного Суду України в Постанові 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі роз`яснив, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси (ч.1 ст.3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або попорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальний за це.

З врахуванням викладеного, зокрема того, що судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги спадкування за законом спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_4 ; вона у передбачений законом спосіб (строк і порядок) прийняла дану спадщину; інші спадкоємці першої черги спадкування за законом не вчинили жодних дій щодо прийняття спадщини; до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_4 входять зазначені земельні ділянки; право власності на спірні земельні ділянки було посвідчене Сертифікатами на право приватної власності на землю (середню земельну частку) та Державним актом на право власності на земельну ділянку, виданими і зареєстрованими у встановленому законом порядку, однак оригінали таких втрачено, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту своїх порушених прав як визнання за нею права власності на спадкове майно є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самих порушених прав позивача, а тому може бути застосований судом.

Узагальнюючи, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на спірні земельні ділянки в порядку спадкування за законом після смерті матері (спадкодавця) ОСОБА_4 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 200 ч.3, 206 ч.4, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право на земельну ділянку площею 1,37 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що на території Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії НОМЕР_4 , зареєстрованого в Книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за №195.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на земельну ділянку площею 0,92024 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 , що розташована на території Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 16.08.2004р.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику)учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , уродженка, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач - Дидятицька сільська рада Мостиського району Львівської області, місцезнаходження: 81381, с.Вовчищовичі, вул.Центральна, 12-а, Мостиського району Львівської області, код ЄДРПОУ:04371673.

Третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22 Львівської області.

Суддя Ю.В.Кічак

Рішення набрало законної сили ___

Суддя Ю.В.Кічак