Справа № 548/1065/19
Провадження № 2-о/548/46/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.06.2019 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді- Коновод О.В.
за участю секретаря судового засідання Вовк М.І.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи територіальної громади в особі Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області про встановлення факту родинних відносин та факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи територіальної громади в особі Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області звернувся до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин та факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, мотивуючи її тим, що він ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Хорол Полтавської області, що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області 10.05.2018 року. Реєстрація його смерті відбулась у виконавчому комітеті Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області, про що 10 травня 2018 року складено відповідний актовий запис № 24.
За життя батько заявника ОСОБА_2 склав заповіт, який був посвідчений 15.12.2015 року секретарем виконавчого комітету Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області Усик Н.Г. та зареєстрований в реєстрі за № 214.
Згідно вказаного заповіту, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті все належне йому майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що за законом він матиме право, заповідав повністю заявнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З довідки виконавчого комітету Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області за № 02-24/631 від 14.05.2019 року слідує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець села Ромодан Лубенського району Полтавської області, був зареєстрований до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 . Останні два роки його життя разом з ним фактично проживав без реєстрації: АДРЕСА_1 , його син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який здійснював догляд за батьком, оскільки останній потребував постійної сторонньої допомоги у зв`язку зі станом здоров`я.
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 відкрилась спадщина на його спадкове майно, зокрема: земельну ділянку площею 3,32 га кадастровий номер: НОМЕР_2 на території Покровсько-Багачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 .
В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з"явився, але в заяві прохав суд провести розгляд справи за його відсутності.
В судове засідання представник заінтересованої особи територіального громади в особі Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської областів не з"явився, але подали заяву про розгляд справи за відсутності представника сільської ради, зазначивши, що сільська рада при вирішенні справи покладається на розсуд суду.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,що відповідає положенням ч. 2ст. 247 ЦПК України.
Врахувавши позицію заявника, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку заінтересованої особи, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до повідомлення державного нотаріуса Хорольської державної нотаріальної контори Про документи, які підтверджують факт родинних відносин між спадкоємцем за законом та спадкодавцем, про строки встановлені законом для прийняття спадщини за вих. № 560/01-16 від 20.05.2019 року заявнику, як особі, яка бажає прийняти спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , останнім місцем проживання та реєстрації якого було: АДРЕСА_1 , і який за його твердженням є його батьком, з яким він проживав без реєстрації за адресою його мешкання - довідка, видана виконкомом Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області № 02-24/631 від 14.05.2019 року, роз`яснено, що для спадкування за законом або для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом із зазначенням у ньому родинних зв`язків між спадкоємцем і спадкодавцем необхідно надати документи у підтвердження родинних зв`язків між заявником та спадкодавцем.
Із наданих заявником документів нотаріусом встановлено, що у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 , виданому виконавчим комітетом Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області 10.05.2018 року вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а у свідоцтві про народження заявника серії НОМЕР_4 , виданому повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Лубенському району Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області 19.01.2012 року вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_1 , а у графі батько цього свідоцтва записано: ОСОБА_2 .
Оскільки заявником не надано доказів, які б підтверджували, що заявник, ОСОБА_1 , є рідним сином спадкодавця ОСОБА_2 , неможливо встановити їхні родинні відносини, а тому заявнику роз`яснено право звернутись до суду з відповідною заявою про встановлення факту родинних відносин.
Крім того, згідно письмового роз`яснення державного нотаріуса, при перевірці по обліку спадкових справ встановлено, що спадкова справа до майна ОСОБА_2 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ) не відкривалась, що свідчить про те, що заяви про прийняття спадщини у визначений законом строк заявником подано не було, а також те, що спадщина після останнього, не була прийнята ніким із спадкоємців першої-пятої черг, передбачених ЦК України.
Згідно вимог ст.ст. 1269-1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину за законом чи за заповітом, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори по місцю відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини до 6 місяців з дня смерті спадкодавця. Якщо заява про прийняття спадщини спадкоємцем, який бажає спадкувати, не була вчасно подана, то за позовом спадкоємця, який не подав, у встановлений законом строк заяви про прийняття спадщини, з поважної причини, останній має змогу у судовому порядку враховуючи положення ст. 1270 ЦК України, надавши суду всі необхідні та достатні докази встановити додатковий строк для прийняття спадщини, або в суді встановити факт проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який на час відкриття спадщини проживав із спадкодавцем вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у визначений законом строк не відмовився від її прийняття у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1222 ЦК України встановлено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
У відповідності до ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Заявник , ОСОБА_1 , є спадкоємцем першої черги за законом померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_2 , однак матиме можливість оформити свої права на спадкове майно у нотаріальному порядку після встановлення факту родинних відносин між ними.
Крім того, заявник є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , яким пропущено строк на прийняття спадщини визначений ст. 1269 ЦК України, але який постійно проживав зі спадкодавцем на момент його смерті, однак позбавлений можливості оформити свої спадкові права на спадщину, оскільки хоча на момент смерті фактично постійно проживав за місцем проживання спадкодавця, проте був зареєстрований за іншою адресою у АДРЕСА_2, а тому не може документально довести нотаріусу факт свого постійного спільного проживання зі спадкодавцем на день його смерті за однією адресою (в паспорті громадянина України заявника відсутня відмітка про реєстрацію на день смерті спадкодавця в будинку, в якому він був зареєстрований).
З огляду на те, що не пред`явлено доказів про постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою ( АДРЕСА_1 ), хоча заявник проживав постійно із спадкодавцем ОСОБА_2 на момент його смерті, суд вважає за можливе прохати суд встановити факт постійного проживання заявника разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Доказами постійного проживання разом зі спадкодавцем згідно вимог п.п. 3.22 п. 3 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 є: - відмітка у паспорті спадкоємця про реєстрацію його місця проживання із спадкодавцем; - довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.
Згідно зі статтею 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
З огляду на положення наведеної норми Закону, Верховний Суд у справі № 404/2163/16-ц від 04.07.2018 року виклав свою позицію, згідно якої: відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, вказавши, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені частиною третьою статті 1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.
Як зазначено у ст. 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні визначено, що місце перебування особи - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Таким чином особа, яка проживала разом із спадкодавцем на час його смерті без місця реєстрації має право у судовому порядку встановити факт постійного проживання із спадкодавцем на момент його смерті.
Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Пленуму Верховного Суду України від 21.02.2018 року по цивільній справі №317/2329/15-ц та від 28.02.2018 року по цивільній справі № 633/344/16-ц.
З огляду на викладене, заявник вимушений звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин та факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Вирішуючи питання про встановлення даних фактів, суд має виходити з того, що відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч.2 ст. 293 ЦПК України).
Статтею 315 ЦПК України передбачено перелік справ про встановлення фактів, які розглядаються судом, зокрема згідно з ч. 2 вказаної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Аналогічна позиція викладена у п. 9 листа Вищого спеціалізованного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13. Так, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини.
Згідно вимог п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Абзацом 2 вказаного пункту Постанови визначено, що наведений у ст. 273 ЦПК (на даний час ст. 315 ЦПК) перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення, наприклад, факти визнання батьківства щодо дітей, які народилися до 1 жовтня 1968 року; батьківства; реєстрації батьківства; факти прийняття спадщини, встановлення місця відкриття спадщини та фактів володіння будівлею на праві приватної власності.
Згідно з роз`ясненнями, викладеними у листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення , справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 1235 ЦК України, якою встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин, а також ст. 1261 ЦК України, якою визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки, заявник, ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем як за заповітом, так і першої черги за законом, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , інші спадкоємці, які могли б прийняти спадщину після смерті останнього, відсутні.
Таким чином для звернення до суду із позовною заявою за правилами позовного провадження не має підстав, оскільки встановлення фактів, що мають юридичне значення, не можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб, у зв`язку з їх відсутністю.
Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
За правилами п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.
Від встановлення факту родинних відносин та факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, залежить виникнення спадкових прав заявника та можливість їх подальшої реалізації, однак такі факти можуть бути встановлені виключно в судовому порядку, у зв`язку з чим заявник і звернувся до суду.
Спадщину після смерті ОСОБА_2 заявник прийняв своєчасно, шляхом фактичного постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і не заявив про відмову від неї, а також факт родинних відносин між заявником ОСОБА_1 , та спадкодавцем ОСОБА_2 повністю підтверджується наступними доказами:
- довідкою виконавчого комітету Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області № 02-24/631 від 14.05.2019 року, у якій вказано, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно проживав та був зареєстрований до дня смерті в АДРЕСА_1 . На день смерті разом із покійним ОСОБА_2 не був зареєстрований, але останні два роки його життя разом з ним фактично проживав без реєстрації його син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який здійснював догляд за батьком, оскільки останній потребував сторонньої допомоги у звя`зку зі станом здоров`я;
- свідоцтвом про народження заявника серії НОМЕР_4 , виданим повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Лубенському району Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області 19.01.2012 року у якому вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_1 , а у графі батько цього свідоцтва записано: ОСОБА_2 ;
- свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області 10.05.2018 року;
- у ствердження фактів родинних відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та його постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини також додано нотаріально засвідчені пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які проживають на території Покровськобагачанської сільської ради.
Згідно ч.1. ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст.ст. 76, 77, 78, 80, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, аналізуючи надані заявником докази, приймаючи до уваги їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, враховуючи правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, та беручи до уваги ту обставину, що заявник позбавлений можливості у досудовому порядку вирішити заявлене питання, а встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадищини має для заявника юридичне значення і необхідне для оформлення права на земельну ділянку в порядку спадкування, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1216-1218, 1234, 1268 ЦК України, ст. ст. 3, 14, 76-78, 84, 89, 293, 315, 316, 318-319 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення № 5 від 31.01.1995 року, постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30.05.2008 року, суд-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи територіальної громади в особі Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області про встановлення факту родинних відносин та факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,-задовольнити повністю.
Встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 14.06.2019 року.
Учасники справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий В-Багачанським РВ УМВС України в Полтавській області 22.05.1996 року,ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 , прож.: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа : Територіальна громада в особі Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області,код ЄДРПОУ: 40272865, с. Покровська Багачка, вул. Шевченка, 7Хорольського району Полтавської області, поштовий індекс : 37812.
Суддя : О.В. Коновод
Суд | Хорольський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2019 |
Оприлюднено | 02.07.2019 |
Номер документу | 82729691 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Хорольський районний суд Полтавської області
Коновод О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні