Рішення

від 10.06.2019 по справі 675/484/19

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 675/484/19

Провадження № 2/675/334/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" червня 2019 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої - судді Янішевської О. С., секретаря судового засідання Беліці М. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 247 ЦПК України, справу за позовом ОСОБА_1 до Михнівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 06 березня 2019 року звернувся до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, мотивуючи це тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері позивача ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка, зокрема, складається з права на земельну частку (пай). На вказану спадщину ОСОБА_1 має право як спадкоємець за заповітом. Через те, що сертифікат на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_3 був виданий після смерті спадкодавця, позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво на право на спадщину на земельну частку (пай), хоча спадщину прийняв у встановленому законом порядку.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Карун В. П. у судове засідання не з`явився, звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, заявлені вимоги підтримав

Представник відповідача Михнівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в поданій письмовій заяві просив справу розглядати за відсутності представника сільської ради, проти заявлених вимог не заперечував.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , котра була залучена до участі у справі ухвалою суду від 26 березня 2019 року, у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, звернулась до суду з письмовою заявою про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову не заперечувала.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

В зв`язку з тим, що спадкодавець помер у 1997 році, а спадкоємець фактично прийняв спадщину у той же час, суд приходить до висновку, що до даних правовідносин необхідно застосувати норми Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року.

Відповідно до ст. 525 Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 527 Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця.

Відповідно до ст. 534 Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Заповідач може у заповіті позбавити права спадкоємства одного, кількох або всіх спадкоємців за законом.

Відповідно до ст. 529 Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, копія якого додана до матеріалів справи.

ОСОБА_1 являється сином померлої ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвами про смерть, про народження, копії яких додані до матеріалів справи.

ОСОБА_1 являється спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 та прийняв спадщину у встановленому законом порядку, що підтверджується повідомленням державного нотаріуса Ізяславської державної нотаріальної контори № 628/01-16 від 28 березня 2019 року, доданою до матеріалів справи копією спадковою справою № 433/1996.

У ст. 1 ЦПК України вказано, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Повноваження в галузі земельних відносин визначені у главах 2 та 3 Земельного кодексу України.

Згідно ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до п. 17 Перехідних положень Земельного Кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

За життя ОСОБА_3 набула право на земельну частку (пай), розміром 2, 41 умовних кадастрових гектарів із земель колишнього КСП Нива с. МихнівІзяславського району Хмельницької області, про що їй був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 від 20 листопада 1996 року відповідно до розпорядження Ізяславської районної державної адміністрації № 88 від 25 квітня 1996 року, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями сертифікату на право на земельну частку (пай), архівної довідки Архівного відділу Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області № К-125/04-04 від 15 квітня 2019 року, розпорядження Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області № 88 від 25 квітня 1996 року.

Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 від 20 листопада 1996 року був виданий на ім`я ОСОБА_3 після її смерті, внаслідок чого ОСОБА_1 не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на вказаний земельну частку (пай) у встановленому законом порядку, що підтверджується повідомленням державного нотаріуса Ізяславської державної нотаріальної контори № 470/02-14 від 05 березня 2019 року.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що права ОСОБА_1 підлягають захисту.

Відповідно до ст. 548 Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

За вимогами ст. 549 Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст. 561 Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини. При спадкоємстві як за законом, так і за заповітом свідоцтво може бути видане і раніше закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, якщо в державній нотаріальній конторі є дані про те, що, крім осіб, що заявили про видачу свідоцтва, інших спадкоємців немає.

Таким чином суд вважає, що слід визнати право власності ОСОБА_1 на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Керуючись ст. ст. 131, 152, Перехідними положеннями ЗК України, Указом Президента України від 08. 08. 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , ст. ст. 527, 529, 534, 548, 549 ЦК України в редакції 1963 року, п. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України в редакції 2003 року, Постановою № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , ст. ст. 2, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 92, 95, 133, 141, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Суворовським РВ ОМУ УМ ВС України в Одеській області 22 липня 1998 року, жителя АДРЕСА_1 ) до Михнівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області (30346 с. Михнів Ізяславського району Хмельницької області, вул. Жовтнева, 3 А, код ЄДРПОУ 04406710), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , паспорт НОМЕР_5 , виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 05 лютого 1998 року, жителька АДРЕСА_2 ), про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування задовольнити.

Визнати право ОСОБА_1 , як спадкоємця за заповітом після смерті ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну частку (пай), розміром 2, 41 умовних кадастрових гектарів із земель колишнього КСП Нива с. МихнівІзяславського району Хмельницької області на території Михнівськоїсільської ради, яке належало ОСОБА_3 згідно розпорядження Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області № 88 від 25 квітня 1996 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 10 червня 2019 року.

Суддя О. С. Янішевська