Постанова

від 05.12.2018 по справі 522/23454/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 522/23454/13-ц

провадження № 61-14768св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - судді Стрільчука В. А.,

суддів: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Кузнєцова В. О., Ступак О. В., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_4 , на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 6 лютого 2017 року, ухвалене у складі судді Загороднюка В. І., та рішення апеляційного суду Одеської області від 20 квітня 2017 року, ухвалене колегією у складі суддів: Таварткіладзе О. М., Сєвєрової Є. С., Станкевича В. А.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернувся з позовом, зміненим у подальшому, до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про захист честі, гідності і ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначив, що 6 серпня 2013 року Комунальне підприємство Муніципальна телевізійна мережа (далі - КП Муніципальна телевізійна мережа ) здійснило трансляцію відеосюжету за участю голови Запорізького міського об`єднання Українського союзу ветеранів Афганістану ОСОБА_3 , у якому він повідомив, зокрема, наступну інформацію:

...решением правления ветеранов Афганистана мы лишаем медали 20 лет вывода войск из Афганистана ОСОБА_1, который незаслужено и непонятным способом получил ее в награду. Ниже мужского и человеческого достоинства получать медаль, предназначенную тем, кто проливал свою кровь, в то время как ты за свою жизнь проливал только водку...

...Факт получения ОСОБА_1 медали в честь 20-летия вывода войск из Афганистана был с возмущением воспринят ветеранами-афганцами региона ...

... ОСОБА_1 финансирует профашистскую организацию, такую как Партия Свобода ... .

У подальшому цю інформацію у мережі Інтернет на власному ресурсі з посиланням на сюжет КП Муніципальна телевізійна мережа розмістила ОСОБА_2 .

Посилаючись на те, що поширена відповідачами інформація принижує його честь, гідність і шкодить діловій репутації, а також є недостовірною, оскільки жодних медалей він не отримував і діяльність ВО Свобода ніколи не фінансував, ОСОБА_1 просив визнати цю інформацію недостовірною і такою, що порочить його честь, гідність і ділову репутацію, та зобов`язати відповідачів спростувати її у наступний спосіб:

- при спростуванні відомостей по телебаченню - резолютивна частина судового рішення у справі повинна бути зачитана диктором у тій самій передачі і в той самий час не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили;

- при спростуванні відомостей в мережі Інтернет - резолютивна частина судового рішення у справі повинна бути поширена на тому ж самому сайті в мережі Інтернет не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Спростування повинно мати посилання на номер цивільної справи, дату проголошення судового рішення і суд, який ухвалив рішення, а також мати заголовок: Спростування негативної і недостовірної інформації стосовно ОСОБА_1 .

Текст спростування не повинен містити редагувань, зауважень, заперечень, коментарів, тлумачень, думок від імені КП Муніципальна телевізійна мережа , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та будь-яких інших осіб.

Також просив заборонити відповідачам поширювати будь-яким чином (по телебаченню, у пресі, по радіо, в мережі Інтернет, у місцях публічного поширення інформації тощо) цю інформацію як таку, що недостовірна та принижує його честь, гідність і ділову репутацію, а також стягнути з ОСОБА_3 і КП Муніципальна телевізійна мережа у відшкодування моральної шкоди по 500 000 гривень з кожного.

Суди справу розглядали неодноразово.

Останнім рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 6 лютого 2017 року ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 при повідомленні оспорюваної інформації діяв не від свого імені, а як член правління Запорізького міського об`єднання Українського союзу ветеранів Афганістану, яке до участі у справі на залучене. Також суд дійшов висновку про те, що переважна частина поширеної інформації є оціночними судженнями, тому не підлягає спростуванню в силу Закону України Про інформацію .

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 20 квітня 2017 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 6 лютого 2017 року змінено в частині мотивування. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд погодився з висновками про пред`явлення позову до неналежного відповідача, так як особою, від імені якої поширено оспорювану інформацію, є Запорізьке міське об`єднання Українського союзу ветеранів Афганістану, а в частині вирішення вимог, пред`явлених до ОСОБА_2 , дійшов висновку про неможливість їх вирішення без залучення належного відповідача і перевірки, чи є оспорювана інформація такою, що отримана нею із офіційних джерел.

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 6 лютого 2017 року і рішення апеляційного суду Одеської області від 20 квітня 2017 року скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої і апеляційної інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

Заявник зазначає, що суди дійшли помилкового висновку про необхідність залучення до участі у справі Запорізького міського об`єднання Українського союзу ветеранів Афганістану, так як ОСОБА_3 повідомив про скасування нагородження ОСОБА_1 медаллю 20 років виведення військ з Афганістану , в той час як організація уповноважила його повідомити про скасування нагородження медаллю 20 років виведення радянських військ з Афганістану , що є іншою нагородою. Вважає, що вказане свідчить про виступ ОСОБА_3 від свого імені, тому він є належним відповідачем і положення частини четвертої статті 277 ЦК України у даній справі не застосовуються.

Суди попередніх інстанцій, на думку заявника, помилково не застосували до спірних правовідносин частину третю статті 277 ЦК України, яка були чинною на час виникнення спірних правовідносин, і передбачала, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо не доведено протилежне.

Вказує на те, що поширена ОСОБА_3 і ОСОБА_2 інформація за своїм характером не є оціночними судженнями, оскільки містить фактичні твердження, які можна як довести, так і спростувати. Він не отримував від Запорізького міського об`єднання Українського союзу ветеранів Афганістану ні медалі 20 років виведення радянських військ з Афганістану , ні медалі 20 років виведення військ з Афганістану , а також ніколи не фінансував діяльність ВО Свобода , тому ця інформація є неправдивою і доказів зворотного відповідачі не надали.

Також заявник зазначив, що оспорювана інформація порочить його честь, гідність і ділову репутацію, так як є негативною, на що суди попередніх інстанцій не звернули уваги.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 грудня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до пункту 6 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту четвертого пункту першого розділу XIIІ Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Верховного Суду від 4 липня 2018 року справу призначено до судового розгляду.

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22 лютого 2010 року Запорізьке міське об`єднання Української спілки ветеранів Афганістану прийняло рішення про нагородження ОСОБА_1 медаллю 20 років виведення радянських військ з Афганістану з нагоди святкування Дня захисника Вітчизни.

5 липня 2013 року на зборах правління Запорізького міського об`єднання Української спілки ветеранів Афганістану вирішено скасувати нагородження ОСОБА_1 медаллю 20 років виведення радянських військ з Афганістану як таке, що здійснено неправомірно.

22 липня 2013 року рішенням правління Запорізького міського об`єднання Української спілки ветеранів Афганістану зобов`язано голову правління ОСОБА_7 і члена правління ОСОБА_3 інформувати пресу, радіо, телебачення, громадськість щодо безпідставності нагородження ОСОБА_1 22 лютого 2010 року медаллю 20 років виведення радянських військ з Афганістану та про прийняття правлінням рішення від 5 липня 2013 року про скасування такого нагородження .

Будь-яких обмежень щодо текстового змісту цього повідомлення або його конкретний зміст правління Запорізького міського об`єднання Української спілки ветеранів Афганістану не встановлювало.

6 серпня 2013 року телерадіокомпанія МТМ (КП Муніципальна телевізійна мережа ) здійснила трансляцію відеосюжету з виступом члена правління Запорізького міського об`єднання Українського союзу ветеранів Афганістану ОСОБА_3 , у якому він повідомив, зокрема, наступну інформацію:

...решением правления ветеранов Афганистана мы лишаем медали 20 лет вывода войск из Афганистана ОСОБА_1, который незаслужено и непонятным способом получил ее в награду. Ниже мужского и человеческого достоинства получать медаль, предназначенную тем, кто проливал свою кровь, в то время как ты за свою жизнь проливал только водку...

...Факт получения ОСОБА_1 медали в честь 20-летия вывода войск из Афганистана был с возмущением воспринят ветеранами-афганцами региона ...

... ОСОБА_1 финансирует профашистскую организацию, такую как Партия Свобода ... .

30 серпня 2013 року вказану інформацію із посиланням на трансляцію відеосюжета, здійснену КП Муніципальна телевізійна мережа , розмістила у мережі Інтернет на власному ресурсі ОСОБА_2 .

Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації (стаття 32 Конституції України).

Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Частина шоста цієї статті встановила, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.

Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює (частина четверта статті 277 ЦК України).

Встановивши, що, повідомляючи інформацію про скасування нагородження ОСОБА_1 медаллю 20 років виведення радянських військ з Афганістану , ОСОБА_3 діяв на виконання рішення правління Запорізького міського об`єднання Української спілки ветеранів Афганістану від 22 липня 2013 року як член правління, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що поширювачем оспорюваної інформації про скасування нагородження і належним відповідачем у справі щодо її спростування є Запорізьке міське об`єднання Української спілки ветеранів Афганістану, яке не залучене до участі у справі.

Згідно зі статтею 302 ЦК України фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію. Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов`язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов`язана робити посилання на таке джерело.

Оцінивши подані докази, суди встановили, що, публікуючи 30 серпня 2013 року на особистому інтернет-сайті інформацію щодо виступу ОСОБА_3 , у тому числі і оспорювану позивачем, ОСОБА_2 послалася на джерело її отримання - трансльований КП Муніципальна телевізійна мережа 6 серпня 2013 року відеосюжет із виступами голови правління Запорізького міського об`єднання Української спілки ветеранів Афганістану ОСОБА_7 та члена правління ОСОБА_3 .

Оскільки ОСОБА_2 відтворила інформацію із посиланням на джерело - трансльований КП Муніципальна телевізійна мережа відеосюжет, та зазначила осіб, які її поширили: голова правління Запорізького міського об`єднання Української спілки ветеранів Афганістану ОСОБА_7 та член правління ОСОБА_3 , апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні пред`явлених до ОСОБА_2 вимог, так як в силу статті 302 ЦК України відповідальність щодо спростування цієї інформації на неї не покладається, а встановлення достовірності поширеної інформації вимагає участі у справі Запорізького міського об`єднання Української спілки ветеранів Афганістану.

Касаційний суд відхиляє доводи заявника про те, що ОСОБА_2 зобов`язана спростувати опубліковану нею інформацію як автор відповідного матеріалу, поширеного через мережу Інтернет, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що, розміщуючи цю інформацію на власному інтренет-сайті, ОСОБА_2 не виступала як її автор і чітко зазначила посилання на джерело інформації і осіб, які її поширили.

Помилковими є посилання заявника на безпідставність застосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин положень частини четвертої статті 277 ЦК України.

Суди першої і апеляційної інстанцій, оцінивши у відповідності до вимог статті 212 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час розгляду справи, подані сторонами докази у сукупності, дійшли висновку, що у рішенні правління Запорізького міського об`єднання Української спілки ветеранів Афганістану від 5 липня 2013 року про скасування нагородження ОСОБА_1 , рішенні цього ж органу від 22 липня 2013 року про зобов`язання ОСОБА_3 інформувати пресу, радіо, телебачення і громадськість щодо безпідставності нагородження ОСОБА_1 і у виступі ОСОБА_3 , відеотрансляція якого відбулася 6 серпня 2013 року, йдеться про одну подію - нагородження позивача медаллю 20 років виведення радянських військ з Афганістану .

Помилкове зазначення ОСОБА_3 у виступі по скасування нагородження іншою медаллю - 20 років виведення військ з Афганістану , суди, з урахуванням інших доказів, оцінили як допущену відповідачем неточність у назві нагороди, що не свідчить про вихід ним за межі наданих рішенням правління Запорізького міського об`єднання Української спілки ветеранів Афганістану від 22 липня 2013 року повноважень і про виступ від свого власного імені як фізичної особи.

Твердження заявника про недоведеність того, що ОСОБА_3 є службовою чи посадовою особою Запорізького міського об`єднання Української спілки ветеранів Афганістану безпідставні, оскільки статус ОСОБА_3 як члена правління об`єднання підтверджується поданими ним документами і, повідомляючи оспорювану позивачем інформацію, він виступав саме як член правління.

Необгрунтованими є доводи заявника про те, що він не отримував жодних нагород від Запорізького міського об`єднання Української спілки ветеранів Афганістану, тому інформація про отримання медалі є неправдивою. Виходячи з фактичних обставин цієї справи, визначальним при встановленні факту нагородження позивача медаллю є не її фізичне отримання, а існування відповідного рішення про нагородження. Оскільки судами встановлено факт прийняття Запорізьким міським об`єднанням Української спілки ветеранів Афганістану у 2010 році рішення щодо нагородження ОСОБА_1 медаллю 20 років виведення радянських військ з Афганістану , а потім скасування цього нагородження своїм рішенням, доводи заявника щодо особистого неотримання нагороди не свідчать про неправдивість повідомленої інформації.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 410 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції у частині, незміненій судом апеляційної інстанції, та рішення апеляційного суду без змін.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 409 , 410 , 416 ЦПК України , Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_4 , залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 6 лютого 2017 року у частині, незміненій рішенням суду апеляційної інстанції, та рішення апеляційного суду Одеської області від 20 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. А. Стрільчук Судді: С. О. Карпенко В. О. Кузнєцов О. В. Ступак Г. І. Усик