Рішення

від 27.06.2019 по справі 906/392/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/392/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

секретар судового засідання: Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Примак О.М., довіреність № 8 від 02.01.2019

від відповідача: не з`явився

від третьої особи не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир

до Комунального підприємства "Центральна районна аптека № 118" Житомирської районної ради

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Новогуйвинська селищна рада Житомирського району Житомирської області

про стягнення 3 510 грн. 41 коп

Позивачем пред`явлено позов про стягнення з відповідача на його користь з відповідача 3 457,63 грн заборгованості з орендної плати та 52,78 грн компенсації земельного податку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 01.12.2018 відповідно до договору № 151/1999 оренди нерухомого військового майна від 20.07.1999 у відповідача існує заборгованість з орендної плати за період з 01.09.2018 по 01.12.2018 у розмірі 3 457,63 грн та з компенсації земельного податку за період з 01.04.2017 по 01.12.2018 у сумі 52,78 грн

Ухвалою суду від 02.05.2019 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом ) сторін.

Також ухвалою суду від 02.05.2019 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача, залучено Новогуйвинську селищну раду Житомирського району Житомирської області.

21.06.2019 від третьої особи до господарського суду Житомирської області надійшли письмові пояснення від 19.06.2019, в яких зазначено, що третя особа дійсно підтверджує той факт, що за директивою Міністерства оборони України № Д-21 від 04.06.2009 було передано із державної у комунальну власність територіальної громади в особі Новогуйвинської селищної ради багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 разом із вбудованим нежитловим приміщенням площею 39,8 м.кв., яке на дату приймання-передачі перебувало в оренді у відповідача у справі.

Факт приймання-передачі оформлено відповідним актом, який затверджено рішенням Новогуйвинської селищної ради від 30.11.2018 № 842.

У зв`язку із зазначеним переходом права власності на майно, позивачем було передано до третьої особи примірник договору оренди нежитлового приміщення № 151/1999 від 20.07.1999 року, укладеного між позивачем та відповідачем. Відтак, між третьою особою, як набувачем права на орендоване відповідачем майно, було укладено відповідну додаткову угоду про те, що з 01.12.2018 орендодавцем за договором оренди являється територіальна громада в особі Новогуйвинської селищної ради. Додатковою угодою від 01.02.2019 зазначений договір припинено за угодою сторін. Заборгованість при припиненні договірних відносин у відповідача перед третьою особою у справі була відсутня. Жодних правовідносин стосовно компенсацій земельного податку між відповідачем та третьою особою укладено не було.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явились, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час, місце та дату розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відзив на позовну заяву відповідач не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.07.1999 між Міністерством оборони України (на даний час стороною є Квартирно-експлуатаційний відділ міста Житомир - Позивач) та Комунальним підприємством Центральна районна аптека №118 Житомирської районної ради ( Орендар/Відповідач) укладено договір № 151/1999 оренди нерухомого військового майна - нежитлове приміщення на 1 поверсі 5 поверхового житлового будинку площею 39,8 кв.м. у будівлі інв. №250, розташованого за адресою: Житомирська область, Житомирський район, смт.Озерне, будинок 11, військове містечко №84.

Факт передачі в оренду приміщення загальною площею 39,8 кв.м. підтверджується підписаним сторонами договору актом прийому-передачі нежитлових приміщень в оренду від 20.07.1999р, що міститься в матеріалах справи.

01.01.2007 між сторонами укладений додатковий договір № 59 до договору оренди №151/1999 від 20.07.1999.

У зв`язку з реєстрацією КЕВ міста Житомир суб`єктом господарської діяльності у Збройних Силах України і набуттям права виступати Орендодавцем нерухомого військового майна, яке знаходиться у нього на балансі та необхідністю приведення договору оренди №151/1999 від 20.07.1999 КЕВ міста Житомир та Комунальне підприємство Центральна районна аптека №118 Житомирської районної ради уклали додаткову угоду №76/2008 від 01.06.2008 до договору оренди №151/1999 від 20.07.1999 і зобов`язувались виконувати даний договір, як орендодавець та орендар.

Між сторонами 31.05.2011 укладено додаткову угоду №132/2011 до договору оренди №151/1999 від 20.07.1999, якою договір викладений у новій редакції.

Згідно пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - частину нежитлового приміщення на 1 поверсі 5 поверхового житлового будинку площею 39,8 м.кв. у будівлі інв. №250, військового містечка № 84, що знаходиться на балансі КЕВ міста Житомир, розташоване за адресою: Житомирська область, Житомирський район, смт. Озерне, вартість якого визначена на 01.06.1998 за незалежною оцінкою та становить згідно з актом оцінки 9946,00 грн.

Назване у пункті 1.1 нерухоме майно орендодавець передає орендарю з метою використання під аптеку (пункт 1.3 Договору).

Згідно пункту 3.3 договору - орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно пункту 3.6 договору - орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок орендодавця у територіальному органі державного казначейства не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно пункту 3.7 договору - орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному пунктом 3.6 договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Пунктом 5.15 передбачено, що відповідач зобов`язаний щомісячно компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, а також прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка площею 0,02 га, на яку орендарю відповідно до чинного законодавства надається право користування для досягнення мети оренди.

Також, між сторонами була укладена додаткова угода № 189 від 01.05.2014 до договору оренди №151/1999 від 20.07.1999.

За змістом пункту 1.1 додаткової угоди №189 від 01.05.2014 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - частину нежитлового приміщення на 1 поверсі 5 поверхового житлового будинку площею 39,8 м у будівлі інв. №250, військового містечка №84 (ділі - Майно), що знаходиться на балансі КЕВ міста Житомир, розташоване за адресою: Житомирська область, Житомирський район, смт.Озерне, вартість якого визначена станом на 30.04.2013 за незалежною оцінкою та становить згідно з актом оцінки 78 446 грн. (без ПДВ).

26.04.2017 сторони уклали додаткову угоду № 234 до договору оренди №151/1999 від 20.07.1999, згідно якої пункт 3.8 договору викладено у такій редакції - у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить 30 днів та більше, орендар додатково сплачує штраф у розмірі 7% суми заборгованості.

Відповідно до Директиви Міністра оборони України №Д-21 від 04.06.2009 "Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність відповідних територіальних громад нерухоме військове майно військового містечка №84, розташоване за адресою: Житомирська область, Житомирський район, смт.Озерне, будинок, 11 по вул. Авіаційній разом із вбудованим нежитловим приміщенням площею 39,8 кв.м., яке на дату приймання-передачі перебувало в оренді у відповідача, 30.11.2018 передано до комунальної власності територіальної громади Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області.

Факт приймання-передачі оформлено відповідним актом, який затверджено рішенням 39 сесії Новогуйвинської селищної ради від 30.11.2018 № 842.

Однак, в порушення умов договору оренди №151/1999 від 20.07.1999 та додаткових угод до нього, відповідач рахунки по орендній платі ( № 614 від 12.09.2018 на суму 1 337,71 грн, № 737 від 12.11.2018 на суму 1 386,30 грн, № 646 від 12.10.2018 на суму 1 363,13 грн) за період з вересня по листопад 2018 (включно) належним чином не оплатив, перерахувавши лише на рахунок позивача 26.11.2018 629,51 грн.

Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем по орендній платі у розмірі 3 457,63 грн.

Крім того, відповідач також не оплатив виставлені йому позивачем рахунки на компенсацію земельного податку згідно п. 5.15 договору за період з 01.04.2017 по 01.11.2018 (включно) у розмірі 52,78 грн.

25.02.2019 позивачем на адресу відповідача була направлена вимога від 21.02.2019 № 882 про погашення в 5-денний термін після отримання даної вимоги заборгованості у розмірі 3 510,41 грн ( 3 457,63 грн заборгованість по орендній платі + 52,78 грн компенсація земельного податку), яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Сплата наймачем орендної плати у встановлений строк є обов`язком, який випливає з положень статей 759, 762 Цивільного кодексу України та умов договору.

Водночас, порушенням зобов`язання згідно статті 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Неналежним виконанням, виходячи з встановлених судами обставин, є несплата відповідачем орендної плати протягом значного періоду часу, що також тягне за собою правові наслідки, передбачені частиною 1 статті 782 Цивільного кодексу України.

Відповідач не виконав своїх договірних зобов`язань та не провів розрахунки з позивачем в установлені договорами строки, за таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 3 457,63 грн. заборгованості по оренді майна та 52,78 грн компенсації земельного податку є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ураховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Центральна районна аптека № 118" Житомирської районної ради ( 12460, Житомирська область, Житомирський район, с. Троянів, вул. Войтицького, 9, код ЄДРПОУ 05484965) на користь Квартирно - експлуатаційного відділу міста Житомир ( 10014, м. Житомир, вул. Дмитра Донцова, 20, код ЄДРПОУ 08492505) - 3 457,63 грн заборгованість з орендної плати на розрахунковий рахунок 31252253300838 ГУ ДКСУ у місті Києві, МФО 820172, код ЄДРПОУ 08492505 та 52,78 грн компенсації земельного податку на розрахунковий рахунок 31252253200838 ГУ ДКСУ у місті Києві, МФО 820172, код ЄДРПОУ 08492505, 1921,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 02.07.19

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1- в справу

2-позивачу (рек.)

3-відповідачу за юрид. адресою (рек. з повід.)

4- третій особі (12441, Житомирська обл., Житомирський район, селище міського типу Новогуйвинське, вул. Дружби Народів, будинок 5) (рек..)