ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" лютого 2010 р.
№ 1/1544-09
м. Одеса
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді М.В. Сидоренко
суддів Н.Б. Таценко, М.А. Мишкіної
при секретарі судового засідання Скуділо О.В.
за участю представників сторін
від позивача - ОСОБА_1
від відповідача –не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу господарського суду Одеської області від 11.12.2009 р. № 1/1544-09
за позовом ОСОБА_1
до кредитної спілки „Всеукраїнське народне кредитне товариство”
про стягнення суми внеску на депозитний рахунок у розмірі 54687 грн. та відшкодування моральної шкоди у розмірі 15000 грн.
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою господарського суду від 11.12.2009 р. № 1/1544-09 (суддя Найфлеш В.Д.) відмовлено по п. 1 ст. 62 ГПК України у прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 (далі –ОСОБА_1, Позивач) про стягнення з відповідача внеску на депозитний рахунок у сумі 54687 грн. та відшкодування моральної шкоди у розмірі 15000 грн., оскільки суд, з посиланням на приписи ст. ст. 1, 21 ГПК України, ст. ст. 15, 16 ЦК України, дійшов висновку, що позовна заява не підлягає розгляду у господарських судах України. Одночасно в згаданій ухвалі місцевий господарський суд роз’яснив позивачу, що для захисту його порушеного права він має право звернутись з позовом до загального суду за правилами підсудності, встановленими ЦПК України, або до господарського суду Одеської області з заявою про визнання кредитором у справі № 1-25-32/49-09-1587 про банкрутство кредитної спілки „Всеукраїнське народне кредитне товариство” (далі –Спілка, Відповідач) з грошовими вимогами до боржника за правилами, встановленими Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її (ухвалу) скасувати та передати справу на розгляд до господарського суду Одеської області. При цьому скаржник посилається на те, що: 1) він є членом Спілки, а тому його відносини з Відповідачем є корпоративними; 2) його позов поданий на підставі ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши скаржника, судова колегія, приходить до наступного.
Відмовляючи оскаржуваною ухвалою на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України у прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 господарський суд першої інстанції всебічно, повно і об’єктивно оцінив всі обставини та надав їм правильну юридичну оцінку. Відтак, судова колегія не знаходить будь-яких підстав для зміни або скасування ухвали від 11.12.2009 р.
Надаючи оцінку посиланням скаржника, апеляційна інстанція вважає їх безпідставними, оскільки: 1) наведені вище скаржником посилання не відповідають обставинам, визначеним самим Позивачем в його позовній заяві, з якої вбачається: а) що між ОСОБА_1 та Спілкою виникли зобов”язання на підставі укладеного між ними договору № 05692 від 28.07.2008 р. про внесення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, тобто між сторонами виникли договірні відносини, які одна із сторін договору не виконує належним чином і саме тому скаржник звернувся з даним позовом; б) зазначена вище обставина повністю спростовує посилання скаржника про подачу позову на підставі його права приймати участь в управлінні Спілкою через відповідні органи Відповідача, а також щодо звернення Позивача із заявою в порядку Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; 2) Спілка не являється саме господарським товариством, а, відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів”, не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства справи, навіть пов’язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у справі є фізична особа; при цьому норма пункту 4 частини першої статті 12 ГПК в силу її імперативного характеру не підлягає застосуванню за аналогією щодо спорів, пов’язаних із діяльністю інших суб’єктів господарювання. Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 наводить взаємовиключні положення щодо його звернення на підставі корпоративних прав та щодо звернення на підставі Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
З огляду на викладені вище положення, а також враховуючи, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають матеріалам позовного провадження та апеляційна інстанція з цими висновками повністю погоджується, в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105,106 ГПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Одеської області від 11.12.2009 р. № 1/1544-09 –без змін.
Головуючий суддя Сидоренко М.В.
Суддя Таценко Н.Б.
Суддя Мишкіна М.А.
Постанова підписана 23.02.2010 р.
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.02.2010 |
Оприлюднено | 17.12.2010 |
Номер документу | 8273986 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Сидоренко М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні