Рішення

від 02.07.2019 по справі 910/6204/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.07.2019Справа № 910/6204/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю ., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали господарської справи

за позовом приватного підприємства "БДП-МОТОРС "

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехбуд ХХI"

про стягнення 411 359,41 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "БДП-Моторс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехбуд ХХI" про стягнення 411 359, 41 грн., у тому числі 189 750, 76 грн. - основного боргу, 203 837, 05 грн. - пені, 3 350, 74 грн. - 3 % річних, 14 420, 86 грн. - інфляційні втрати.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов`язання за договором № 19ОТ18 про надання послуг від 05.09.2018.

За змістом статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/6204/19. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 12.06.2019 представник відповідача подав письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що сторонами не узгоджено остаточний розрахунок за надані послуги. З урахуванням наведеного, посилаючись на частину другу статті 530 Цивільного кодексу України вважає неправомірним нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 20.06.2019 представник позивача подав письмову відповідь на відзив.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємством "БДП-МОТОРС " (позивач) товариством з обмеженою відповідальністю "Агротехбуд ХХI" (відповідач) 05.09.2018 укладено договір № 19ОТ18, відповідно до якого позивач зобов`язався надати, а відповідач прийняти послуги механізмів для виконання робіт на об`єкті ТОВ "Агротехбуд ХХI".

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строк дії договору № 19ОТ18 від 05.09.2018 відповідно до пункту 7.1 сторони встановили з моменту підписання до 31.12.2018, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Якщо жодна із сторін за тридцять календарних днів до закінчення терміну дії договору не повідомить письмово про його розірвання, дія договору автоматично продовжується на кожен наступний рік на тих самих умовах.

Згідно пункту 3.1 договору № 19ОТ18 від 05.09.2018 загальна вартість наданих послуг по договору визначається згідно фактично відпрацьованих машино-годин роботи механізму при наданні послуг, на підставі змінних рапортів роботи механізму, підписаних позивачем та відповідачем, а також підписаних сторонами актів про надані послуги.

Частина четверта статті 882 Цивільного кодексу України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Позивач, у період з вересня 2018 року по жовтень 2018 року надав, а відповідач прийняв послуги механізмів на загальну суму 286 252, 86 грн., що підтверджується актами надання послуг № 281 від 10.09.2018 на суму 47 502, 10 грн., № 289 від 18.09.2018 на суму 73 750, 24 грн., № 302 від 24.09.2018 на суму 45 000, 14 грн., № 309 від 30.09.2018 на суму 70 000, 22 грн., № 342 від 08.10.2018 на суму 50 000, 16 грн. та змінними рапортами про роботу машини, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Положеннями пункту 3.4 договору № 19ОТ18 від 05.09.2018 передбачено, що оплата за послуги механізмів здійснюється відповідачем у безготівковій формі на розрахунковий рахунок позивача авансовим платежем у 100 % розмірі на підставі пред`явлених рахунків-фактур. Остаточний розрахунок за надані послуги здійснюється на протязі п`яти робочих днів з моменту підписання сторонами акту про надані послуги.

Втім відповідач, в порушення умов договору № 19ОТ18 від 05.09.2018 у повному обсязі не розрахувався за надані послуги, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 189 750, 76 грн.

У письмовому відзиві відповідач зазначив, що сторонами не узгоджено остаточний розрахунок за надані послуги.

Означене твердження відповідача не приймається судом до уваги, оскільки відповідач отримав послуги за договором № 19ОТ18 від 05.09.2018 без заперечень, що підтверджується належними у справі доказами, у зв`язку з чим зобов`язаний здійснити остаточний розрахунок за надані послуги згідно пункту 3.4 договору № 19ОТ18 від 05.09.2018 на протязі п`яти робочих днів з моменту підписання сторонами акту про надані послуги.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають із підстав, установлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення зобов`язань можуть бути різні юридичні факти. Зобов`язання можуть виникати з договорів, у тому числі з кредитних правовідносин.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач, 07.05.2019 звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості, яка залишилася останнім без відповіді та задоволення.

Оскільки факт надання позивачем послуг підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати вартості наданих послуг у повному обсязі суду не надано, позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 189 750, 76 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов`язань за господарським договором в частині сплати заборгованості за надані послуги.

Статті 216-218 Господарського кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов`язання сталось не з його вини.

У розумінні статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 4.1.1 договору № 19ОТ18 від 05.09.2018 при порушенні грошового зобов`язання відповідач сплачує на користь позивача пеню, у розмірі 0, 5 % від суми заборгованості, за кожен день прострочення платежу.

Згідно частини другої статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору № 19ОТ18 від 05.09.2018 сторони визначили відповідальність за порушення зобов`язання щодо строків оплати наданих послуг, проте враховуючи вищезазначені норми розмір пені, що підлягає стягненню, має бути обмежений у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у відповідний період.

Таким чином, суд задовольняє вимогу про стягнення пені у розмірі 40 110, 17 грн. (період з 16.10.2018 по 14.05.2019) враховуючи розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у зазначений період.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги, що втрати, пов`язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, суд вважає, що зазначені позовні вимоги є обгрунтованими.

Враховуючи, що відповідач у визначені пунктом 3.4 договору № 19ОТ18 від 05.09.2018 строки не здійснив остаточний розрахунок за надані послуги, позовні вимоги про стягнення 3 350, 74 грн. - 3 % річних та 14 420, 86 грн. - інфляційних втрат (період з 16.10.2018 по 14.05.2019) визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стосовно заявлених позивачем судових витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Позивачем та адвокатським об`єднанням "Інцептум" 03.05.2019 укладено договір № 03.05-19 про надання правничої допомоги, відповідно до якого позивач доручив, а адвокатське об`єднання зобов`язалось надавати клієнту правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором.

В частині першій та другій статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

На підтвердження вказаних витрат, до матеріалів справи надано копію акту приймання-передачі наданих послуг від 13.05.2019, платіжні доручення № 548 від 08.05.2019 на суму 6 000, 00 грн., № 553 від 13.05.2019 на суму 8 500, 00 грн.

За частинами третьою та четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно опису наданих правничих послуг розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 17 000, 00 грн., в означену суму входять наступні види послуг: консультація клієнта - вартість послуг склала 1 500, 00 грн., написання та подання позовної заяви - 11 000, 00 грн., аванс на представництво інтересів клієнта в трьох судових засіданнях - 4 500, 00 грн.

Із наданих позивачем документів не вбачається, що витрати за участь в судових засіданнях є виправданими (як обов`язкової умови для відшкодування таких витрат іншою стороною).

Виходячи з конкретних обставин даної справи, такі витрати не відповідають критерію реальності (дійсності) адвокатських витрат, оскільки справа розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

З огляду на розмір заявленої в позові суми, враховуючи, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, з урахуванням критеріїв розумності, співрозмірності та справедливості, а також часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за доцільне зменшити розмір витрат приватного підприємства "БДП-МОТОРС " на правничу допомогу до 8 500, 00 грн. від попередньо заявленої суми та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 500, 00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов приватного підприємства "БДП-МОТОРС " до товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехбуд ХХI" про стягнення 411 359,41 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехбуд ХХI" (03039, місто Київ, вулиця Голосіївська, будинок 7, корпус 3, ідентифікаційний код 39670708) на користь приватного підприємства "БДП-МОТОРС " (02121, місто Київ, вулиця Колекторна, будинок 3, ідентифікаційний код 35093366) 189 750 (сто вісімдесят дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 76 коп. - основного боргу, 40 110 (сорок тисяч сто десять) грн. 17 коп. - пені, 3 350 (три тисячі триста п`ятдесят) грн. 74 коп. - 3 % річних, 14 420 (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять) грн. 86 коп. - інфляційні втрати та 3 714 (три тисячі сімсот чотирнадцять) грн. 49 коп. - витрати по сплаті судового збору та 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. - витрати на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк