Рішення

від 02.07.2019 по справі 906/444/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2019 р. Справа № 906/444/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

секретар судового засідання: Зоренко О.М.

Справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагролайф" (м.Черкаси)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Лісовик" (м.Житомир)

про стягнення 194982,12грн.

Позивачем пред`явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 194982,12грн., з яких: 194200,00грн. боргу за поставлений товар 16.03.19 по договору №ДГ-11/03/19/02 від 11.03.19; 782,12грн. 3% річних. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 10000,00грн. витрат на послуги адвоката.

Ухвалою від 17.05.19 суд відкрив провадження у справі №906/444/19 за вказаною позовною заявою та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження ,без повідомлення учасників справи.

Клопотань про інше від сторін до суду не надходило.

Ухвала, яка направлялась на адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду. Ухвала направлялася відповідачу за адресою: місто Житомир, вул.Кафедральна,8. Іншої адреси відповідач не повідомляв.

Відповідно до ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про розгляд даної справи, однак відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.46 ГПК України, надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімагролайф" (продавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Лісовик" (покупець/відповідач) укладено договір №ДГ-11/03/19/02, за умовами якого продавець зобов`язується продати та передати у власність покупця товар на суму 488400,00грн., а покупець зобов`язується оплатити та прийняти товар.

11.03.19 позивач виставив для оплати рахунок-фактури №СФ-0000054 на суму 488400,00грн. прийняти та оплатити товар, а саме: Аміачна селітра, кількістю 44 тони, загальною вартістю 488 400, грн. з ПДВ.

Згідно з п. 3 Договору, оплата у розмірі 100 % вартості партії товару має бути перерахована на розрахунковий рахунок Продавця після факту поставки Товару до початку розвантаження, на підставі даного Договору. Зобов`язання по оплаті вважаються виконаними з моменту зарахування коштів у повному обсязі на рахунок продавця.

18.03.2019 ТОВ "ХІМАГРОЛАЙФ" поставило, а ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЛІСОВИК" прийняло товар - Аміачна селітра, кількістю 22 тони, загальною вартістю 244 200 грн., що підтверджується товаро-транспортною накладною №16032019 від 16.03.2019 та актом приймання- передачі від 18.03.2019 .

Таким чином, обов`язок оплати товару виник у відповідача з 18.03.19.

18.03.2019 згідно з платіжними дорученнями №№22, 23 з призначенням платежу "Оплата за аміачну селітру зг. рах № СФ0000054 від 11.03.2019", на розрахунковий рахунок Позивача надійшли кошти у сумі 50 000 грн., як часткова оплата поставленого товару, згідно договору від 11.03.2019 № ДГ-11/03/19/02.

19.03.2019 Відповідачем надано Позивачу гарантійний лист №65/03, згідно з яким визнав наявність заборгованості за поставлений товар. Пояснив затримку оплати несвоєчасним виконанням зобов`язань контрагентами Відповідача.

08.04.2019 у поштовому відправленні №1800604677122 Позивачем направлено Відповідачу претензію щодо неналежного виконання умов договору від 11.03.2019 № ДГ-11/03/19/02. Претензія Відповідачем не отримана, поштове відправлення №1800604677122 повернуто за зворотною адресою у зв`язку з завершенням строків зберігання.

Відтак, обов`язок, передбачений п. 3.1 Договору від 11.03.2019, ТОВ "Торгівельна компанія "Лісовик", як покупцем, виконаний не належним чином. Сума заборгованості за поставлений товар складає 194 200,00 грн., що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За нормами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим,сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач контррозрахунку суми боргу не надав.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 194200,00грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних , які обраховані за період з 19.03.19 по 06.05.19 на суму боргу 194200,00грн., що становить 782,12грн.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині в заявленому розмірі.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач відзив на позов та докази сплати боргу не надав.

Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката, що виникли внаслідок порушення відповідачами своїх зобов`язань, на підставі договору про надання правової допомоги №9/2019 від 08.04.19р. в розмірі 10000,00грн.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката, позивач долучив до матеріалів справи Договір про надання правової допомоги №9/2019 від 08.04.19р., укладений між ТОВ"Хімагролайф" та адвокатським об`єднанням "Віб Енд Компані"; ордер на надання правової допомоги №102305 адвокатом Лучиновичем І.В. ; Акт приймання передачі послуг №9 від 06.05.19 на суму 10000,00грн.; детальний опис виконаних адвокатом робіт; платіжне доручення №294 від 06.05.19 на суму 10000,00грн.

У відповідності до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, вартість наданих послуг адвокатом згідно детального опису робіт складає 10000,00грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Лісовик" (10014, Житомирська обл., місто Житомир, вул.Кафедральна,будинок 8; адреса для листування : 12460, Житомирський район, село Троянів, вул.Войтицького, 36-А; код ЄДРПОУ 39504724) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагролайф" (18029, Черкаська обл., місто Черкаси, вул.Руставі, будинок 4, код ЄДРПОУ 42649835) - 194 200 грн. боргу; 782, 12 грн. 3 % річних, 2924,73 грн. витрати зі сплати судового збору, 10000 грн. витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 02.07.19

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-3- сторонам (рек. з повідом.)