Рішення

від 19.06.2019 по справі 915/1116/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року Справа № 915/1116/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом : Керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області (вул. Івана Виговського, 18, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213)

в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404)

до відповідачів :

1. Чаусівського навчально-виховного комплексу №1 «дошкільного навчального закладу І-ІІІ ступенів» Первомайської районної ради Миколаївської області (вул. Молодіжна, 12, с. Чаусове, Первомайський район, Миколаївська область, 55200, код ЄДРПОУ 20904577);

2. ФСГ «Вікторія» (вул. Антонова, 69, с. Чаусове, Первомайський район, Миколаївська область, 55234, код ЄДРПОУ 13869449),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору : Первомайська районна державна адміністрація (вул. Чкалова, 12, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213)

про : визнання недійсним договору про сумісне використання землі, повернення земельної ділянки,

за участі представників учасників справи :

від позивача: не з`явився,

від 1-го відповідача: не з`явився,

від 2-го відповідача: не з`явився,

прокурор не з`явився,

встановив:

18.04.2019 керівник Первомайської місцевої прокуратури (надалі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №(15-34) 2655 вих.19 від 16.04.2019 в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до відповідачів: Чаусівського навчально-виховного комплексу №1 «дошкільного навчального закладу І-ІІІ ступенів» Первомайської районної ради Миколаївської області, ФСГ «Вікторія» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Первомайська районна державна адміністрація про:

1)визнання недійсним договору про сумісне використання землі від 01.05.2012, укладеного між Чаусівським НВК №1 та ФСГ «Вікторія» з внесеними до нього змінами відповідно до додаткової угоди від 01.01.2016;

2)зобов`язання ФСГ «Вікторія» повернути земельну ділянку, що розташована в межах території Чаусівської сільської ради Первомайського району, загальною площею 7,0026 га, з них: ріллі - 3,4625 га, пасовищ - 3,5401 га, вартістю 118790,22 грн. - Чаусівському НВК №1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок передачі земельної ділянки в суборенду відбулась фактична зміна цільового призначення земельної ділянки з дослідних і навчальних цілей на ведення товарного сільгоспвиробництва, що суперечить положенням ст. 20 Земельного кодексу України та змісту державної політики у земельній сфері.

13.05.2019 на адресу суду надійшли пояснення третьої особи щодо позову. Первомайська райдержадміністрація просить суд розглянути справу за відсутності представника райдержадміністрації та винести рішення на розсуд суду відповідно до чинного законодавства.

Третьою особою наголошено, що умови договору про сумісне використання землі від 01.05.2012, укладеного між Чаусівським НВК №1 «дошкільного навчального закладу І-ІІІ ступенів» Первомайської районної ради Миколаївської області та ФСГ «Вікторія» не порушують норми цивільного законодавства України, оскільки договір про сумісне використання землі не підпадає під ознаки договору суборенди земельної ділянки, Чаусівський НВК №1 не отримував від Первомайської райдержадміністрації дозвіл на його укладення.

Заявою (вх. №7908/19 від 14.05.2019) відповідач - ФСГ Вікторія позов визнає в повному обсязі, просить проводити розгляд справи без участі представника відповідача, повідомляє, що наслідки визнання позову відомі.

Позивачем 20.05.2019 подано до суду лист за вих. №9-14-0.62-3354/2-19 від 20.05.2019, яким позивач повідомляє, що Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області підтримує позовні вимоги заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання недійсним договору про сумісне використання землі та зобов`язання ФСГ Вікторія повернути Чаусівському навчально-виховному комплексу № 1 земельну ділянку загальною площею 7,0026 га, розташовану в межах території Чаусівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, посилаючись на те, що згідно вимог частини 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

30.05.2019 на адресу суду від відповідача - Чаусівського НВК № 1 надійшла заява за вих. №94 від 23.05.2019, якою відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі, заперечень проти позову не має.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

На підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані суду докази у їх сукупності, суд встановив.

06.02.2012 між Первомайською районною державною адміністрацією та Чаусівським навчально-виховним комплексом №1 дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів Первомайської районної ради Миколаївської області (далі - Чаусівський НВК №1) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), який 26.04.2012 зареєстровано у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №482548824001440.

Відповідно до умов Договору Чаусівському НВК №1 передано в оренду земельну ділянку загальною площею 7,0026 га, з них: ріллі-3,4625 га, пасовищ-3,5401 га (п. п. 1.1, 2.1. Договору).

Згідно кадастрового плану, який є невід`ємною частиною Договору, земельна ділянка площею 3,4625 га має кадастровий номер 4825488200:04:000:0119, а площею 3,5401 га - 4825488200:01:000:0070.

Відповідно до п.3.1. Договору сторонами встановлено строк дії Договору 15 років з моменту проведення його державної реєстрації.

Відповідно до витягів з Державного земельного кадастру і даних технічних документацій із землеустрою, вказана земельна ділянка відноситься до земель державної власності сільськогосподарського призначення та має цільове призначення - для дослідних і навчальних цілей.

01.05.2012 між фермерським селянським господарством Вікторія (Виконавець) та Чаусівським НВК №1 (Замовник) укладено договір №46 про сумісне використання землі (далі - Договір сумісного використання), який діє до 01.05.2027.

01.01.2016 між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору про сумісне використання землі, п. 2 якої внесено зміни щодо розміру плати за землю.

Відповідно до п. 1 Договору сумісного використання зі змінами з метою підвищення ефективності господарського використання земельної ділянки Замовник доручає виконання, а Виконавець зобов`язується надавати послуги по вирощуванню сільськогосподарських культур та проводити комплекс агротехнологічних заходів (оранка, посів, культивація та інше) на належній Замовнику земельній ділянці площею 3,4625 га (рілля) та площею 3,5401 га (пасовища).

За умовами Договору сумісного використання Чаусівський НВК № 1 зобов`язується при необхідності забезпечити ФСГ Вікторія допомогою в обробітку землі (п. 2.1.1 цього договору).

Порядок проведення між сторонами розрахунків передбачений п. п. 3.1., 3.2. Договору сумісного використання зі змінами, відповідно до яких щорічно Замовнику належить 10 000 грн. за умови, що всі затрати по вирощуванню сільськогосподарських культур несе Виконавець.

Факт передачі земельної ділянки за спірним договором підтверджується актом прийому - передачі земельної ділянки від 01.05.2012, відповідно до якого освітній заклад передає фермерському селянському господарству земельні ділянки площею: ріллі - 3,4625 га та пасовищ -3,5401 га, які ФСГ Вікторія належало засівати починаючи з 2014 року.

Відповідно до положень ст. 1130 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Частиною 1 ст.1133 ЦК України встановлено, що вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність. За домовленістю сторін у договорі про спільну діяльність визначається досягнута домовленість сторін діяти спільно з метою отримання прибутку, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, вклади сторін, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови.

За змістом положень глави 77 ЦК України сторони договору про спільну діяльність прагнуть досягти спільної мети та не виступають стосовно один одного як боржник та кредитор. Договір про спільну діяльність характеризується спільністю мети, яку ставлять перед собою сторони, що домовляються. Предметом договору є спільна діяльність сторін для досягнення певної мети без створення юридичної особи.

Відповідно до ст. 3 ГК України, господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва -підприємцями.

Отже, сторонами такого договору можуть бути тільки суб`єкти підприємництва - фізичні особи та/або комерційні організації. Некомерційна організація може бути учасником такого договору, якщо така діяльність не суперечить її статутній меті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до Закону.

Натомість, Чаусівський НВК № 1 є неприбутковою установою.

Пунктом 1.5 Статуту Чаусівського НВК №1, затвердженого наказом відділу освіти Первомайської райдержадміністрації № 572 від 06.12.2010 (далі - Статуту), головною метою діяльності закладу є забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти.

Тобто, мета, яку переслідують Сторони договору, є різною, що неприпустимо для учасників спільної діяльності та суперечить змісту договору про спільну діяльність.

Відповідно до п. 133.4 ст.133 Податкового кодексу України, загальноосвітній навчальний заклад не є платником податків, оскільки є неприбутковим.

Крім того, п. 6.5 Статуту передбачено, що за рішенням засновника школи бухгалтерський облік може здійснюватися самостійно або через централізовану бухгалтерію. Установлено, що бухгалтерський облік у школі здійснюється відповідним підрозділом відділу освіти Первомайської райдержадміністрації на рахунок якого останнім перераховувались кошти за спірним договором.

За таких обставин, освітній заклад не може бути учасником спільної діяльності з метою отримання прибутку.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору про сумісне використання землі Чаусівський НВК № 1 зобов`язаний при необхідності забезпечити Виконавця допомогою в обробітку землі.

Водночас, за інформацією Чаусівського НВК № 1 матеріальна база, яка придатна для спільної діяльності по обробітку землі за вищевказаним договором у навчального закладу - відсутня.

Пунктом 3.7 Статуту визначено, що відволікання педагогічних працівників від виконання професійних обов`язків не допускається.

Крім того, за п. п. 3.9, 4.1, 4.6 Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом Чаусівського НВК № 1 на 2017-2021 роки, зареєстрованого УСЗН Первомайської райдержадміністрації 03.03.2017, адміністрація навчального закладу прийняла на себе обов`язок використовувати працю працівників і педагогічних працівників згідно з фахом, використовувати її виключно у робочий час та не вимагати від працівників виконання роботи, яка не обумовлена трудовим договором та посадовою інструкцією.

Вказане унеможливлює будь-яку участь освітнього закладу в сумісному використанні земельної ділянки, а отже і у досягненні мети Договору про сумісне використання землі.

Як вказувалось вище, Договором сумісного використання метою здійснення спільної діяльності визначено надання ФСГ Вікторія освітньому закладу послуг по вирощуванню сільськогосподарських культур на земельних ділянках загальною площею 7,0026 га, наданих учбовому закладу в оренду для дослідних і навчальних цілей.

Отже, у вказаних правовідносинах фермерське селянське господарство є виконавцем, а навчальний заклад - замовником робіт із сільськогосподарського обробітку землі.

Згідно ч. ч. 1,2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ч. ч. 1, 3 ст. 843 ЦК України).

Кінцевим етапом реалізації договору підряду, відповідно до положень ч.1 ст.853 ЦК України, є прийняття замовником роботи, виконаної підрядником відповідно до договору підряду.

Отже, договір підряду передбачає виконання підрядником за завданням замовника конкретних робіт та сплату останнім на користь виконавця коштів - відшкодування витрат і плату за виконану роботу, - за результатами її прийняття. Зміст договору визначає порядок і умови виконання певних робіт на замовлення іншої сторони.

У той же час, спірним договором не визначено, які саме роботи ФСГ Вікторія зобов`язано виконувати та, яким чином їх повинен приймати замовник - Чаусівський НВК №1.

Крім того, Договір сумісного використання зі змінами сплату коштів Чаусівським НВК (замовником) за виконану роботу на користь ФСГ Вікторія (підрядника) не передбачає. Більш того, такий договір передбачає сплату саме господарством на користь учбового закладу у твердій сумі в розмірі 10 000 грн. на рік.

Таким чином, укладений між сторонами договір зі змінами за своєю правовою природою не забезпечує оплачуване виконання робіт на користь замовника, а тому договором підряду також не являється.

Згідно ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Як вказувалось вище, порядок розрахунків за спірним договором передбачений п. п. 3.1., 3.2. Договору сумісного використання зі змінами, відповідно до яких щорічно з 01.01.2016 Замовнику належить 10000 грн. за умови, що всі затрати по вирощуванню сільськогосподарських культур несе Виконавець.

Освітньому закладу господарством щорічно перераховувалось 10000 грн., що підтверджується платіжним дорученням про перерахування таких коштів, що додані до позовної заяви.

Отже, фактично господарством проведено розрахунок за використання земельної ділянки, більш того, за 2019 рік кошти за користування землею перераховано закладу наперед, тобто до початку збору врожаю.

Крім того, визначення сум затрат та прибутку здійснюється у чітко визначеній сумі, яка вираховується виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки (без врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 3,5401 га), а тому є всі підстави стверджувати, що вказані розрахунки проведено за аналогією обчислення орендної плати за землю, що суперечить положенням ст.1139 ЦК України та свідчить про фактичне укладення між сторонами договору суборенди землі.

В підтвердження цього, в листі ФСГ Вікторія від 12.02.2019 начальнику відділу освіти Первомайської РДА зазначено, що грошові кошти перераховані господарством платіжним дорученням №185 від 20.08.2018 є орендною платою за використання земельної ділянки у 2019 році.

Із зазначеного витікає, що Договір сумісного використання землі укладено відповідачами з метою приховання іншого правочину - договору суборенди землі (оскільки ділянку передано на підставі акту прийому-передачі та визначено істотні умови такого правочину - об`єкт оренди, строк дії договору оренди; орендну плату із зазначенням її розміру, способу та умов розрахунків, порядку її внесення), тобто відповідно до ч.1 ст.235 ЦК України, є удаваним.

У п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06.11.2009 № 9, зазначено, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Аналогічна правова позиція висловлена у п. 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними .

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 8 Закону України Про оренду землі визначено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

У той же час, умовами договору оренди земельної ділянки від 06.02.2012 не передбачено можливість передачі такої земельної ділянки в суборенду, орендарю відповідно до положень розділу 11.3. надано право лише самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Крім того, згідно інформації Первомайської райдержадміністрації від 08.02.2019, райдержадміністрацією, як орендодавцем школі дозвіл на передачу орендованої землі в суборенду не надавався.

З огляду на викладене, Чаусівський НВК №1, як користувач земельної ділянки державної власності, не наділений правами передавати ці землі в користування третім особам.

У той же час, освітній заклад у порушення вимог чинного земельного законодавства та з перевищенням обсягу прав, які він мав на спірні землі, укладено договір сумісного використання землі від 01.05.2012.

Крім того, всупереч вимогам ч. 2 ст. 8 Закону України Про оренду землі , умови Договору сумісного використання не обмежені та суперечать умовам договору оренди землі, укладеного закладом освіти з райдержадміністрацією.

Так, розмір орендної плати за Договором сумісного використання, починаючи з 2016 року становив 10 000 грн., в той час, як відповідно до договору оренди землі орендна плата становить: за земельну ділянку площею 3,4625 га - 53,94 грн. на рік, площею 3,5401га - 8,57 грн. в рік, тобто загальна орендна плата такі землі на рік становить 62,51 грн.

Отже, така істотна умова договору оренди землі, як орендна плата, у Договорі сумісного використання є значно більшою за визначену договором оренди землі, що свідчить про недодержання вимог законодавства щодо форми і змісту договору суборенди.

Частиною 5 ст. 8 Закону України Про оренду землі встановлено, що договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. Передача права користування земельною ділянкою іншій особі оформляється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Проте, Договір сумісного використання, який фактично є договором суборенди землі, - укладений між Чаусівським НВК №1 та ФСГ Вікторія, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зареєстровано не було, про що свідчить витяг з Державного реєстру від 11.02.2019.

Враховуючи, що освітнім закладом незаконно передано землі у користування на умовах суборенди господарству в порушення умов договору оренди землі, а також без проведення реєстрації права користування, Договір сумісного використання землі підлягає визнанню недійсним.

Вказане повністю узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного суду від 21.03.2018 у справі №915/188/17.

Крім того, внаслідок укладення спірного договору фактично змінено цільове призначення земель, що не належить до повноважень навчального закладу.

Згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306, спірна земельна ділянка є землею сільськогосподарського призначення (має код 01 та підрозділ 09 - для дослідних і навчальних цілей). Вказане підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та умовами договору оренди землі.

Між тим, господарство за змістом положень ст. 22 ЗК України та згідно визначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видів економічної діяльності не може використовувати землю, призначену для дослідних і навчальних цілей, оскільки для таких цілей земля може використовуватись тільки сільськогосподарськими науково-дослідними установами та навчальними закладами.

Більш того, спірний Договір укладено з метою вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках, жодних положень щодо цільового користування земельною ділянкою для навчально-дослідних цілей, як того вимагає основний договір оренди з Первомайською РДА, Договір сумісного використання не містить.

Статтею 1 Закону України Про сільськогосподарський перепис визначено, що виробниками сільськогосподарської продукції є юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи-підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності.

Відповідно до класифікації видів економічної діяльності, основним видом діяльності ФСГ Вікторія є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11).

Відтак, фермерське господарство згідно Договору використовує земельну ділянку для ведення товарного сільгоспвиробництва (код КВЦПЗ 01.01), тоді як земельна ділянка навчальному закладу передана для дослідних і навчальних цілей (код КВЦПЗ 01.09).

За таких обставин, внаслідок укладення спірного договору фактично змінено цільове призначення земельної ділянки з дослідних і навчальних цілей на товарне сільгоспвиробництво.

Частиною 1 ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із вимогами п. п. 1,5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, у тому числі, шляхом визнання угоди недійсною.

Враховуючи викладене, а також те, що Чаусівським НВК №1 незаконно передано землю у користування іншій особі - ФСГ Вікторія - в порушення умов договору оренди землі та без додержання обмежень, визначених умовами договорів оренди землі, а також без проведення державної реєстрації переходу права користування, Договір про сумісне використання землі підлягає визнанню недійсним.

Частиною 1 статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, а також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

Відповідно до ст.ст. 319, 386 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі шляхом звернення до суду.

Статтею 17 ЦК України передбачено, що орган державної влади здійснює захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом. Рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду.

Враховуючи, що Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області не є стороною правовідносин щодо оренди землі навчальним закладом та Договору про сумісне використання землі з ФСГ Вікторія , належним способом захисту є зобов`язання останнього повернути спірні земельні ділянки, з використанням правового механізму передбаченого ст. 1212 ЦК України, орендарю Чаусівського НВК №1 для дослідних і навчальних цілей.

Указане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 17.02.2016 та 02.03.2016.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладена функція представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено також ст. 23 Закону України Про прокуратуру та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до ч. З ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, у зв`язку із чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Згідно ст. 14 Конституції України та ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 2 Закону України Про охорону земель визначено, що об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

З контексту викладеного вище рішення Конституційного суду України, враховуючи положення чинного законодавства, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно з урахуванням публічного інтересу. Держава зацікавлена у дотриманні процедур набуття прав на землю, так само як і у дотриманні норм чинного законодавства. Додержання вимог закону не може не являти публічного інтересу, оскільки є проявом управлінської функції держави та спрямоване на забезпечення єдиного підходу до врегулювання тих чи інших правовідносин, впровадження системності та прозорості у набутті і реалізації прав громадянами і юридичними особами, принципу конституційної рівності суб`єктів цивільних правовідносин.

Законність відчуження прав на землю та її раціональне використання становлять посилений суспільний інтерес. Додержання законності при набутті прав користування земельними ділянками є невід`ємними складовими земельної реформи. Протидія незаконному заволодінню правами на землі державної власності має важливе значення для економіки та безпеки держави.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України від 02.11.2004 категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес .

Надання земель державної форми власності за відсутності відповідного погодження орендодавця та зареєстрованого договору суборенди землі призводить до необлікованого використання земель. Наведене, у свою чергу, сприяє тінізації аграрного сектору економіки та втраті з боку держави загалом контролю над процесами оренди земельних угідь і виробництва сільгосппродукції в країні, може негативно позначитись на родючості землі.

Внаслідок передачі земельної ділянки в суборенду відбулась фактична зміна цільового призначення земельної ділянки з для дослідних і навчальних цілей на ведення товарного сільгоспвиробництва, що суперечить положенням ст. 20 ЗК України та змісту державної політики у земельній сфері.

Отже, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Зі змісту положень ч. 4 ст. 53 ГПК України, ч. З ст. 23 Закону України Про прокуратуру вбачається, що прокурор, звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, яким не здійснюється або неналежним чином здійснюється захист цих інтересів.

Згідно правової позиції Верховного суду, висловленої в ухвалі від 10.07.2018 у справі №812/1689/16, а також у постанові від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Згідно зі ст. 15 1 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Підпунктом 13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, встановлено, що вказаний орган розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Отже, органом, який на даний час розпоряджається земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності на території області є Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Як вказувалось вище, за приписами ст. ст. 15, 16, 17, 319, 386 ЦК України власник має право володіти, користуватись і розпоряджатись своїм майном та захищати свої порушені права, в тому числі у судовому порядку.

Враховуючи викладене, Головне управління Держгеокадастру в області має право звернутись до суду за захистом порушеного права як власник та розпорядник земель сільськогосподарського призначення.

Первомайською місцевою прокуратурою 12.02.2019 та 20.02.2019 на адресу ГУ Держгеокадастру у області скеровано листи про порушення вимог земельного законодавства при використанні земель, які надані в користування Чаусівському НВК №1.

Проте, у відповідях ГУ Держгеокадастру в області вказано про відсутність порушень саме земельного законодавства при укладенні спірного договору та необхідності вжиття з боку Головного управління заходів до усунення вищевказаних порушень і повернення спірної земельної ділянки. Навпаки, наявні порушення законодавства органом контролю заперечуються.

Викладене вказує на усвідомлену пасивну поведінку органу державної влади, свідчить про не здійснення ним захисту інтересів держави та є підставою для пред`явлення цього позову прокурором в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області.

Зважаючи на те, що Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, як розпорядник землями державної власності сільськогосподарського призначення та орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, протягом тривалого часу не здійснює захист інтересів держави та реалізацію наданих законом повноважень щодо визнання недійсним договору про сумісну діяльність, який укладено з порушеннями вимог чинного законодавства, що призводить до порушення майнових інтересів держави щодо володіння, розпорядження та користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, є всі правові підстави для звернення прокурора з позовом до суду у межах своєї компетенції, передбаченої ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ч. ч. 2, 3 ст. 4 ГПК України.

Керуючись наведеними міркуваннями, господарський суд погоджується з твердженнями прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається,

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 ст. 130 ГПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що відповідачами позовні вимоги визнано у повному обсязі до прийняття рішення судом, суд вважає необхідним повернути Прокуратурі Миколаївської області з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1921,00 грн.

Решту витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідачів порівну.

Керуючись ст. ст. 129, 130, 177-185, 196, 201-221, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір про сумісне використання землі від 01.05.2012, укладений між Чаусівським НВК №1 та ФСГ Вікторія з внесеними до нього змінами відповідно до додаткової угоди від 01.01.2016.

3. Зобов`язати ФСГ Вікторія повернути земельну ділянку, що розташована в межах території Чаусівської сільської ради Первомайського району, загальною площею 7,0026 га, з них: ріллі - 3,4625 га, пасовищ -3,5401 га, вартістю 118790,22 грн. Чаусівському НВК №1.

4. Стягнути з Чаусівського навчально-виховного комплексу №1 «дошкільного навчального закладу І-ІІІ ступенів» Первомайської районної ради Миколаївської області на користь прокуратури Миколаївської області (р/р 35215058000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) 960, 50 грн. витрат по сплаті судового збору.

5. Стягнути з ФСГ «Вікторія» на користь прокуратури Миколаївської області (р/р 35215058000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) 960,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

6. Повернути Прокуратурі Миколаївської області (вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030) зі спеціального фонду Державного бюджету України (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО банку 899998, рахунок 34313206083007, одержувач: УК у м. Миколаїв 22030101, ЄДРПОУ 37992781, код класифікації доходів: 22030101, Назва коду класифікації доходів: судовий збір, назва суду: Господарський суд Миколаївської області) 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову за платіжним дорученням №472 від 28.03.2019, що становить 1921,00 грн.

7. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

8. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

9. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

позивач: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404)

відповідач: Чаусівський навчально-виховний комплекс №1 «дошкільного навчального закладу І-ІІІ ступенів» Первомайської районної ради Миколаївської області (вул. Молодіжна, 12, с. Чаусове, Первомайський район, Миколаївська область, 55200, код ЄДРПОУ 20904577);

відповідач: ФСГ «Вікторія» (вул. Антонова, 69, с. Чаусове, Первомайський район, Миколаївська область, 55234, код ЄДРПОУ 13869449),

Повний текст судового рішення буде складено і підписано 01 липня 2019 року.

Суддя В.О.Ржепецький