Рішення

від 01.07.2019 по справі 920/525/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.07.2019 Справа № 920/525/19

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

за участю секретаря судового засідання Мудрицької С.Ю.,

Розглядається в порядку спрощеного позовного провадження справа № 920/525/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" (вул. Космічна, 21, офіс 1002, м. Харків, 61145),

до відповідача Відділу культури і туризму Лебединської районної державної адміністрації (пл. Інтернаціональна, 32, м. Лебедин, Сумська область, 42200),

про стягнення 37750 грн 19 коп. заборгованості відповідно до договору постачання природного газу (для споживачів, які не є побутовими) № 17-488, укладеного між сторонами 16.03.2018,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Куценко О.М. (довіреність від 27.06.2019);

28.05.2019 позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 37750 грн 19 коп. заборгованості за поставлений природний газ відповідно до договору постачання природного газу (для споживачів, які не є побутовими) № 17-488, укладеного між сторонами 16.03.2018. Позивач також просить стягнути з відповідача 1921 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, 4000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу; під час ухвалення судового рішення вирішити питання про повернення надмірно сплаченого судового збору за подання позову.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 06.06.2018 відкрите провадження у справі № 920/525/19, відповідачу наданий п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; позивачу наданий п`ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив.

21.06.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 4982), в якому визнає заборгованість перед позивачем в сумі 37 750 грн. 19 коп. Разом з цим відповідач зазначає, що не міг сплатити кошти, оскільки був пов`язаний вимогами закону щодо процедури закупівель та розрахунків у цей період. Заборгованість виникла не з вини відповідача, Відділ культури і туризму Лебединської районної державної адміністрації є бюджетною установою, фінансування якої здійснюється відповідно до затвердженого кошторису видатків, у зв`язку з чим відповідач заперечує проти заявлених до стягнення судових витрат.

25.06.2019 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 5090), в якій підтримує позовні вимоги та зазначає, що можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту, в тому числі досудового врегулювання. Позивач просить суд розглядати справу без участі представника позивача.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

16.03.2018 між сторонами укладено договір № 17-488 відповідно до умов якого позивач зобов`язався постачати природний газ відповідачу в обсягах та порядку, передбачених договором для забезпечення потреб останнього. Відповідач зобов`язався своєчасно сплачувати позивачу вартість природного газу в розмірі, строки та в порядку, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.6. договору, облік обсягів газу, що постачається на умовах договору, здійснюється оператором ГРМ згідно з договором розподілу природного газу, укладеного між споживачем та оператором ГРМ.

Згідно з п. 3.7. договору, фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті споживачем, підтверджується підписаним між споживачем та оператором ГРМ актом наданих послуг.

Акти приймання-передачі природного газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (п. 2.10 договору).

Відповідно до п. 4.4. договору, оплата за природний газ який постачається в грудні місяці здійснюється споживачем: до 31 числа звітного місяця шляхом перерахування на розрахунковий рахунок (зазначений в рахунку-фактурі) постачальника суми, визначеної двостороннім актом прийому-передачі газу, який складають уповноважені представники сторін з 23 по 25 числа звітного місяця; до 10 числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок (зазначений в рахунку-фактурі) постачальника залишку суми, визначеної двостороннім актом прийому-передачі газу, який складають уповноважені представники сторін з 01 по 03 числа наступного за звітним місяця, виходячи з кількості газу поставленого у звітному місяці.

У випадку недоплати вартості природного газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше п`ятого числа місяця, наступного за розрахунковим.

У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк після збільшення цього обсягу (п. 4.5. договору).

Відповідно до п. 10.1 договору, останній набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31 грудня 2018 року, а в частині проведення розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Згідно з додатковою угодою № 8 від 29.12.2018 відповідно до п. 5 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі сторони погодили продовжити дію договору №17-488 від 16.03.2018 до 31.03.2019, на строк, достатній для проведення процедури закупівлі та в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми договору. Дана угода може бути достроково розірвана в момент підписання договору з переможцем процедури закупівлі відповідно до Закону України Про публічні закупівлі . Очікувана сума угоди становить 60246,38 грн. Виконання зобов`язань щодо закупівлі обсягу предмета закупівлі у межах 20% залежатиме від затвердження видатків на початку року у встановленому порядку.

Матеріалами справи, зокрема актами прийому - передачі природного газу №104 від 31.01.2019 та № 104/1 від 31.01.2019 підтверджується факт поставки позивачем відповідачу у січні 2019 року 6,718 тис.м 3 природного газу на загальну суму 97996,56 грн з ПДВ.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого природного газу, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 37750 грн. 19 коп.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи регулюють розроблені на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України "Про ринок природного газу" Правила постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2496.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Правил, підставою для постачання природного газу споживачу є, в тому числі наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов.

За приписами п. 10 розділу ІІ Правил, споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання.

Споживач та його постачальник мають право на коригування протягом розрахункового періоду підтверджених обсягів природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу.

Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об`ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу.

Судом встановлено, що факт передачі позивачем та отримання відповідачем природного газу за договором у січні 2019 року на суму 97996,56 грн підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема актами прийому-передачі природного газу від 31.01.2019, підписаними представниками сторін та скріпленим печатками. Також у листі від 27.03.2019 ПАТ Сумигаз (оператор ГРМ) підтверджує, що Відділу культури і туризму Лебединської районної державної адміністрації було проведено фактичного розподілу природного газу за січень 2019 року в обсязі 6,719 тис. куб.м постачальником природного газу ТОВ УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП .

Відповідач за природний газ повністю не розрахувався, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

У відзиві на позовну заяву (вх. № 4982 від 21.06.2019) відповідач визнав заборгованість перед позивачем в сумі 37750 грн 19 коп.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань щодо повної оплати поставленого позивачем природного газу, оскільки відповідач доказів сплати боргу не подав, суму боргу визнав, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 37750 грн. 19 коп. заборгованості правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідача 1921 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, 4000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу; під час ухвалення судового рішення вирішити питання про повернення надмірно сплаченого судового збору за подання позову.

За подання позовної заяви позивачем згідно з платіжним дорученням № 757 від 02.05.2019 сплачений судовий збір в сумі 2762 грн. 14 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 грн. 00 коп.

За приписами п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з ціни позову, за подання до господарського суду позовної заяви підлягає сплаті судовий збір в сумі 1921 грн. 00 коп.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі викладеного, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у зв`язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, судовий збір, сплачений платіжним дорученням № 757 від 02.05.2019 в розмірі 841 грн. 14 коп. (2762,14 грн - 1921грн), підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України, оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову платіжним дорученням № 757 від 02.05.2019, в сумі 960 грн. 50 коп. підлягають поверненню позивачу з державного бюджету.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 960 грн. 50 коп. покладаються на відповідача.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 5 статті 129 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд, при визначенні суми відшкодування адвокатських витрат має виходити з критерію реальності понесення витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 4000 грн. 00 коп. підтверджується платіжним дорученням № 768 від 06.05.2019, договором про надання послуг з правової (адвокатської) допомоги № 01/06-05 від 06.05.2019, додатком № 1 до договору, в якому визначено розмір гонорару за надання адвокатських послуг, актом приймання-передачі наданих послуг № 1 від 06.05.2019, ордером серії ЧН № 065575 від 06.05.2019, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000476 від 17.08.2018.

Разом з цим, за наявності заперечень відповідача щодо стягнення судових витрат, враховуючи ціну позову, виходячи з критерію розумності, господарський суд зменшує заявлений до стягнення ТОВ "Укртранссервіс-груп" розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката (4 000 грн, що складає 10,60% від ціни позову), які підлягають розподілу між сторонами до 2000 грн 00 коп.

Що стосується рішення Ради адвокатів Харківської області від 21.03.2018 №17, яким вставлено рекомендовані (мінімальні) ставки адвокатського гонорару, суд зазначає, що за своєю юридичною природою таке рішення носить рекомендаційний характер, тому останнє може прийматись судом до уваги, але не є обов`язковим до застосування, оскільки суд визначає орієнтовну вартість послуг адвоката з урахуванням конкретних обставин справи, кваліфікації та досвіду останнього, фінансового стану клієнта та інших істотних обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відділу культури і туризму Лебединської районної державної адміністрації (пл. Інтернаціональна, 32, м. Лебедин, Сумська область, 42200, код ЄДРПОУ 02230299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" (вул. Космічна, 21, офіс 1002, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39869593) 37750 грн 19 коп. заборгованості за поставлений природний газ, 960 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору, 2000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" (вул. Космічна, 21, офіс 1002, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39869593) з державного бюджету України (отримувач коштів: УК у м. Сумах/м. Суми/22030101; код за ЄДРПОУ: 37970593; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: 34311206083032; код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір в сумі 1801 грн. 64 коп., сплачений платіжним дорученням № 757 від 02.05.2019.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Відповідно до пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складене 02.07.2019.

Суддя Є.А. Жерьобкіна