Рішення

від 01.07.2019 по справі 918/412/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/412/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання Б. Рижого , розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Глобус - Транс"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Векторі Продуктс"

про стягнення в сумі 61 862,08 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У червні 2019 року Приватне підприємство "Глобус - Транс" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Векторі Продуктс" (відповідач) про стягнення за договором № 06/12/18 про надання транспортних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні 31 567, 00 грн основного боргу, 30 295,08 грн пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань в розмірі 1% від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Ухвалою суду від 14.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 01.07.2019 року.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Як вбачається з позовної заяви, 06.12.2018 року між ПП "Глобус-Транс" (позивач, перевізник) та ТОВ "Векторі Продуктс" (відповідач, замовник) укладено договір №06/12/18 про надання транспортних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні, за умовам якого позивач зобов`язався доставити довірений йому вантаж до пункту призначення та видати його одержувачу, а замовник зобов`язався сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

На виконання умов зазначеного договору позивач надав послуги з перевезення вантажу в міжнародному сполученні за маршрутом Україна - Нідерланди на суму 1 000,00 євро, що еквівалентно 31 567, 00 грн, проте послуги, надані з перевезення вантажу у міжнародному сполученні, відповідачем не оплачені.

Заразом відповідач надав позивачу гарантійний лист про оплату заборгованості до кінця квітня 2019 року, проте своїх зобов`язань не виконав, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення основного боргу в сумі 31 567, 00 грн.

Крім того, за період прострочення виконання відповідачем зобов`язань позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача, крім основного боргу, 30 295,08 грн пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань в розмірі 1% від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ч. 1 ст. 32 Конвенції КДПВ, ст. 307 ГК України та ст.ст. 625, 901, 903 ЦК України.

Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ухвалою суду від 14.06.2019 року, не надав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.

Заяви і клопотання сторін, результат їх розгляду.

26.06.2019 року на адресу суду від позивача на виконання ухвали суду від 14.06.2019 року надійшов супровідний лист з долученням до матеріалів справи документів та клопотання про розгляд справи без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши надані докази, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

06.12.2018 року між ПП "Глобус-Транс" (позивач, перевізник) та ТОВ "Векторі Продуктс" (відповідач, замовник) укладено договір №06/12/18 про надання транспортних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні (далі - договір), згідно з умовами якого визначено порядок взаємовідносин між сторонами, що виникають при плануванні, організації, здійсненні та розрахунку за міжнародні автомобільні перевезення вантажів транспортними засобами перевізника за заявками замовника.

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. договору в межах цього договору відповідно до вимог чинного законодавства України, Конвенції КДПГ та МДІ та інших Конвенцій і угод в галузі міжнародних перевезень та інших законодавчих та нормативних актів, що регулюють правові відносини в галузі перевезень вантажів в міжнародному сполученні, перевізник бере на себе зобов`язання доставити довірений йому вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право отримання цього вантажу, а замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. У межах вказаного договору перевізник може за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу (транспортне експедирування).

Згідно з розділом 2 договору за дорученням замовника і відповідно до цього договору перевізник надає одну чи декілька з таких послуг:

- організовує і здійснює перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні;

- розсилає товарно - транспортну документацію;

- приймає участь в складані актів у випадках, передбачених чинним законодавством, вирішує з Замовником претензійні питання (п. 2.1. договору).

Конкретні умови (кількість, вага, маршрут, ціна та інші) по кожному окремому замовленню обумовлюються в заявці (додаток №1), яка складається, підписується директором і засвідчується печаткою замовника і направляється перевізнику. Допускається отримання перевізником заявки по факсимільному зв`язку. Заявка є невід`ємною частиною цього договору. Заявка є прийнятою до виконання перевізником, якщо вона підписана і засвідчена печаткою перевізника та надіслана замовнику. Допускається отримання замовником прийнятої до виконання заявки по факсимільному зв`язку (п.п. 2.2., 2.3. договору).

За умовами п. 3.1. договору перевізник зобов`язався, зокрема, підтвердити прийняття заявки до виконання, забезпечити подачу під завантаження транспортного засобу, придатного і цілком готового до перевезення обумовленого вантажу у погоджений сторонами термін. При завантаженні/розвантажені звірити кількість і стан вантажу, завантаженого на транспортний засіб, кількістю і станом вантажу, занесеному в товарно-транспортну накладну. Забезпечити оформлення необхідної документації, що гарантує безперешкодний проїзд через куби відправлення, призначення, а також транзитні. Доставити довірений відправником вантаж в обумовлений термін у пункт призначення і видати його одержувачу, зазначеному в міжнародній товарно - транспортній накладній (СМR).

У свою чергу, замовник зобов`язався, зокрема, заздалегідь інформувати перевізника про графіки готовності вантажів до відправлення, забезпечити навантаження (вивантаження) транспортного засобу, його митну обробку і митне оформлення всіх необхідних документів, протягом 48 годин з моменту прибуття автомобіля під завантаження - розвантаження як на території України, так і за її межами, передати перевізнику номер п/п протягом 8 годин з моменту прибуття транспортного засобу на митний перехід. Забезпечити своєчасне оформлення товарно - транспортних документів, необхідних для здійснення перевезень і видачі вантажу одержувачу, вчасно, у терміни, обумовлені в кожному конкретному випадку, здійснювати розрахунки з перевізником (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 10.1. договору цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2018 року чи до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.12.2018 року між сторонами погоджено заявку № 3 до договору на перевезення вантажу автомобільним транспортом, якою обумовлено маршрут - Рівне (Україна) - Veenedaal (Нідерланди), найменування та вагу вантажу, марку і номер автомобіля, митний перехід - Ягодин, дати навантаження та розвантаження вантажу, вартість перевезення - 500 євро, умови оплати - 25 днів після отримання оригіналів документів, штрафні санкції тощо.

На виконання вказаної заявки перевізником здійснено міжнародне перевезення вантажу, що

підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 014658.

29.12.2018 року позивач скерував на адресу відповідача, а 08.01.2019 року відповідач отримав рахунок-фактуру № 2874 від 14.12.2018 року на суму 15 767,00 грн, Акт надання послуг № 2874 від 14.12.2018 року, податкову накладну № 15 від 14.12.2018 року, міжнародну товарно-транспортну накладну CMR № 014658, про що свідчить експрес-накладна Нової пошти 20 4001 1441 7102 від 29.12.2018 року та відстеження по сайту Нової пошти.

24.01.2019 року між сторонами погоджено заявку № 4 до договору на перевезення вантажу автомобільним транспортом, якою обумовлено маршрут - Рівне (Україна) - Veenedaal (Нідерланди), найменування та вагу вантажу, марку і номер автомобіля, дату, митний перехід - Ягодин, дати навантаження та розвантаження вантажу, вартість перевезення - 500 євро, умови оплати - 25 днів після отримання оригіналів документів, штрафні санкції тощо.

На виконання вказаної заявки перевізником здійснено міжнародне перевезення вантажу, що

підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 026391.

11.02.2019 року позивач скерував на адресу відповідача, а 05.03.2019 року відповідач отримав рахунок-фактуру № 143 від 26.01.2019 року на суму 15 800,00 грн, Акт надання послуг № 143 від 26.01.2019 року, податкову накладну № 2 від 26.01.2019 року, міжнародну товарно-транспортну накладну CMR № 026391, про що свідчить експрес-накладна Нової пошти 20 4001 1894 7178 від 11.02.2019 року та відстеження по сайту Нової пошти.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив обумовлені перевезення вчасно та без зауважень.

Пунктами 4.4.,4.5. договору обумовлено, що оплата послуг перевізника здійснюється замовником на розрахунковий рахунок перевізника на підставі належним чином оформлених оригіналу або копії товарно - транспортних документів (СМR) з відповідними відмітками про одержання вантажу і оригіналів рахунку, акту виконаних робіт, податкової накладної протягом 10 календарних днів з дати направлення документів на адресу замовника, вказану замовником в договорі. Заявкою може змінюватися лише термін (строк) оплати послуг перевізника.

28.03.2019 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 14728 від 28.03.2019 року, в якій просив перерахувати грошові кошти в розмірі 49 767,00 грн, що стверджується експрес-накладною Нової пошти 20 4001 2439 7933 від 28.03.2019 року.

У відповідь на претензію відповідач надав позивачу гарантійний лист, де визнав, зокрема заборгованість по рахунку № 2874 від 14.12.2018 року на суму 15 767,00 грн та по рахунку № 143 від 26.01.2019 року на суму 15 800,00 грн, яку гарантував погасити до кінця квітня 2019 року.

У зв`язку з відсутністю оплати боргу з боку відповідача позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 31 567,00 грн заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу у міжнародному сполученні.

При цьому суд зауважує, що вартість перевезення за заявкою № 3 станом на дату розвантаження за курсом НБУ складає 15 843,79 грн (при заявленому - 15 767,00 грн), а за заявкою № 4 - 15 756,35 грн (при заявленому - 15 800,00 грн), а всього - 31 600,14 грн (при заявленому - 31 567,00 грн), однак враховуючи, що заявлена сума основного боргу не перевищує фактичну, відтак зазначені розбіжності суттєвого значення для вирішення спору не мають.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань позивачем нараховано та заявлено до стягнення 30 295,08 грн пені.

За п. 8.1. договору у випадку порушення замовника термінів оплати, відповідач зобов`язаний сплатити перевізнику пеню в розмірі 1% від узгодженої суми фрахту за перевезення за кожен день затримки платежу.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані перевезення вантажу у міжнародному сполученні, а також із відповідальністю за неналежне виконання зобов`язань із оплати наданих послуг, регулювання яких здійснюється Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, Законом України Про автомобільний транспорт , ГК України та ЦК України.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Статтею 1 Закону України Про автомобільний транспорт передбачено, що перевезення вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону є міжнародні перевезення вантажів.

До будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін, застосовується Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів, яка підписана в м. Женеві 19.05.1956 року.

За приписами ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України , чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Законом України Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (далі - Конвенція) закріплено, що Україна приєдналася до зазначеної Конвенції, яка набрала чинності для України 17.05.2007 року.

У ст. 4 Конвенції встановлено, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника (ч. 1 ст. 5 Конвенції).

Вимоги до вантажної накладної встановлені у ст. 6 Конвенції.

У силу вимог ч. 1 ст. 9 Конвенції вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 306 ГК України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Відносини, пов`язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Частинами 1, 2 ст. 307 ГК України унормовано, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

За ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч.ч. 1-3 ст. 909 ЦК України).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом із фактичних обставин справи встановлено надання позивачем послуг з перевезення вантажу у міжнародному сполученні автомобільним транспортом на підставі письмового договору, заявок та СМR, настання строків оплати (за заявкою № 3 - 05.02.2019 року, а за заявкою № 4 - 02.04.2019 року), відсутність доказів оплати з боку відповідача, а отже наявність підстав для стягнення основного боргу в розмірі 31 567,00 грн.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань позивачем нараховано та заявлено до стягнення 30 295,08 грн пені.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).

У силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1. ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначалося, за п. 8.1. договору у випадку порушення замовника термінів оплати, відповідач зобов`язаний сплатити перевізнику пеню в розмірі 1% від узгодженої суми фрахту за перевезення за кожен день затримки платежу.

Заразом Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", зокрема ст. ст. 1, 3 передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перерахувавши пеню з урахуванням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", ст. 254 ЦК України, суд установив, що її розмір за заявкою № 3 становить 1 879,08 грн, за заявкою № 4 - 1 010,33 грн, а всього - 2 889,41 грн (при заявленому - 30 295,08 грн) (розрахунок додається), відтак пеня підлягає частковому задоволенню.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, а отже про наявність підстав для часткового задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 31 567,00 грн основного боргу та 2 889,41 грн пені.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 1 921,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено частково, відтак судовий збір в розмірі 1 070,00 грн покладається на відповідача, а решта - на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства "Глобус-Транс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Векторі Продуктс" про стягнення в сумі 61 862,08 грн, з яких: 31 567,00 грн основного боргу та 30 295, 08 грн пені, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Векторі Продуктс" (37433, Рівненська область, Корецький район, с. Сапожин, вул. Нараївка, 14, ідентифікаційний код 41232247) на користь Приватного підприємства "Глобус - Транс" (43020, м. Луцьк, вул. Захарова, 7-В, ідентифікаційний код 38527379) 31 567,00 грн основного боргу та 2 889,41 грн пені.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 27 405,67 грн пені відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Векторі Продуктс" (37433, Рівненська область, Корецький район, с. Сапожин, вул. Нараївка, 14, ідентифікаційний код 41232247) на користь Приватного підприємства "Глобус - Транс" (43020, м. Луцьк, вул. Захарова, 7-В, ідентифікаційний код 38527379) 1 070,00 грн судового збору.

Позивач: Приватне підприємство "Глобус - Транс" (43020, м. Луцьк, вул. Захарова, 7-В, ідентифікаційний код 38527379).

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Векторі Продуктс" (37433, Рівненська область, Корецький район, с. Сапожин, вул. Нараївка, 14, ідентифікаційний код 41232247)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/ .

Повне судове рішення складене та підписане 02.07.2019 року.

Суддя О.Андрійчук