Постанова

від 25.06.2019 по справі 908/1523/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 908/1523/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Грузицька І. В.,

за участю представників:

позивача - Гришка І. І.,

відповідача - не з`явилися,

третьої особи - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2019 (судді: Верхогляд Т. А., Чередко А. Є., Парусніков Ю. Б.) і рішення Господарського суду Запорізької області від 03.10.2017 (суддя Азізбекян Т. А.) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Єлизаветівське"

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приморської районної державної адміністрації Запорізької області,

про визнання договору оренди землі поновленим,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У липні 2017 року Приватне акціонерне товариство "Єлизаветівське" (далі - ПрАТ "Єлизаветівське") звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - ГУ Держгеокадастру), в якому просило визнати укладеним між ПрАТ "Єлизаветівське" і ГУ Держгеокадастру із дня набрання чинності рішенням суду договір оренди землі від 17.04.2007 № 166/54 (далі - договір від 17.04.2007), зареєстрований у Приморському районному відділі Запорізької регіональної філії Державного підприємства "Центр ДЗК" (далі - Приморський РВ ЗРФ ДП "Центр ДЗК"), запис у Державному реєстрі земель від 17.04.2007 № 040727800174, вважаючи укладеною додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 01.01.2017 у редакції, яка підписана ПрАТ "Єлизаветівське" та відповідає вимогам Закону України "Про оренду землі", а земельну ділянку - такою, що передана, з моменту набрання чинності судовим рішенням на умовах, визначених цим договором:

"Додаткова угода

про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 17 квітня 2007 р. № 040727800174)

м. Приморськ

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код за ЗДРПОУ 39820689) в особі першого заступника начальника - в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Дикобаєвої Яни Володимирівни, яка діє на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29.09.2016, іменованому в подальшому "Орендодавець", з одного боку, та Приватне акціонерне товариство "Єлизаветівське" (Запорізька обл., Приморський р-н, с. Єлизаветівка, вул. Шкільна, 21, код за ЄДРПОУ 00852200) в особі директора Сафонова Анатолія Миколайовича, який діє на підставі статуту, іменований в подальшому "Орендар", з другого боку, керуючись ст. 792 Цивільного кодексу України, ст. 33 Закону України "Про оренду землі", за домовленістю сторін уклали цю додаткову угоду про нижченаведене.

1. Поновити на 10 років договір оренди землі № 166/54 від 17.04.2007 зареєстрований у Приморському РВ ЗРФ ДП "Центр ДЗК", запис в державному реєстрі земель № 040727800174 від 17.04.2007 (надалі - Договір оренди), укладений між Орендодавцем та Орендарем на тих самих умовах.

2. Всі інші умови вищевказаного договору залишаються без змін.

4. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною Договору оренди та набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації.

5. Орендар сплачує орендну плату за період від дня закінчення дії Договору оренди до дня поновлення його дії у порядку та розмірах, встановлених Договором оренди.

6. Орендодавець та Орендар встановили, що відповідно до п. 3 ст. 631 ЦК України умови цієї додаткової угоди щодо терміну дії Договору оренди застосовуються до правовідносин між ними, які виникли до моменту поновлення Договору оренди.

Додаткова угода укладена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у Орендодавця, другий у Орендаря".

Позовні вимоги обґрунтовано належним виконанням позивачем обов`язків орендаря за договором від 17.04.2007, дотриманням ним вимог щодо порядку реалізації переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачених умовами договору та положеннями статті 33 Закону України "Про оренду землі". Позивач стверджував, що звертався до ГУ Держгеокадастру та Приморської районної державної адміністрації (далі - Приморська РДА) із листами-повідомленнями щодо поновлення спірного договору та проєктом додаткової угоди, заперечень у визначені статтею 33 Закону України "Про оренду землі" строки від ГУ Держгеокадастру не надходило, орендар продовжує користуватися земельною ділянкою. Позивач також зазначив, що лист-повідомлення відповідача від 15.12.2016 є таким, що за своїм змістом не відповідає вимогам статті 33 Закону України "Про оренду землі" та акцентував наявність у цьому випадку правових підстав для визнання поновленим договору від 17.04.2007 згідно з положеннями частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

1.2. У відзиві на позов ГУ Держгеокадастру просило відмовити у його задоволенні, зазначаючи, що позивач звернувся до нього з листом-повідомленням від 29.11.2016 № 275 про поновлення договору від 17.04.2007 із пропуском строку; відповідач у листі-повідомленні від 15.12.2016 заперечив стосовно поновлення спірного договору оренди землі; між ГУ Держгеокадастру і ПрАТ "Єлизаветівське" не було досягнуто згоди щодо орендної плати та інших істотних умов договору, тому переважне право орендаря на укладення договору оренди припинилося. Відповідач також наголосив, що позивач не довів факту належного виконання ним умов спірного договору як умови для його поновлення.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.10.2017 (суддя Азізбекян Т. А.) позов задоволено. Визнано укладеним між ПрАТ "Єлизаветівське" та ГУ Держгеокадастру з дня набрання чинності рішенням суду договір оренди землі від 17.04.2007, зареєстрований у Приморському РВ ЗРФ ДП "Центр ДЗК", запис у державному реєстрі земель від 17.04.2007 № 040727800174, вважаючи укладеною додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 01.01.2017 у редакції, яка підписана ПрАТ "Єлизаветівське" та відповідає вимогам Закону України "Про оренду землі", а земельну ділянку такою, що передана, з моменту набрання чинності судовим рішенням на умовах, визначених цим договором, наведено у резолютивній частині судового рішення редакцію зазначеної додаткової угоди. Здійснено розподіл судових витрат.

Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що фактичні обставини справи свідчать про виконання позивачем вимог частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" стосовно реалізації свого переважного права, а отже наявні юридичні факти, з якими пов`язується поновлення договору оренди від 17.04.2007 відповідно до положень цієї норми законодавства. Суд також зазначив, що позивач належним чином виконує умови спірного договору оренди та продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, а отже наявні всі юридичні факти, з якими пов`язується поновлення цього договору оренди відповідно до частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Суд дійшов висновку, що заперечень від відповідача в порядку, передбаченому частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" упродовж місяця з моменту отримання листів від 29.11.2016 № 275, № 276 чи в порядку, передбаченому частиною 6 статті 33 зазначеного Закону, протягом місяця після 17.04.2017 - дати закінчення терміну дії договору позивач не отримав. Отже, за висновком місцевого господарського суду договір оренди вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2019 (судді: Верхогляд Т. А., Чередко А. Є., Парусніков Ю. Б.) рішення Господарського суду Запорізької області від 03.10.2017 залишено без змін. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги на рішення суду покладено на ГУ Держгеокадастру. Стягнуто з ГУ Держгеокадастру на користь ПрАТ "Єлизаветівське" витрати на правову допомогу у сумі 7 000,00 грн.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у цій справі щодо наявності підстав для поновлення договору оренди землі згідно з частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Суд апеляційної інстанції наголосив, що після закінчення строку дії договору від 17.04.2007 позивач продовжує користуватися земельною ділянкою, належним чином виконує умови договору оренди, відповідач не надав доказів того, що протягом місяця із дня закінчення строку дії договору він повідомив позивачеві про заперечення щодо поновлення зазначеного договору, а також того, що він звертався до позивача із вимогою звільнити земельну ділянку; листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди, який відповідач повинен був би направити позивачеві упродовж місяця із дня закінчення строку дії договору відповідно до частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", у матеріалах справи також немає. Крім цього, суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача суми витрат на оплату послуг адвоката за їх доведеністю.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із висновками господарських судів, ГУ Держгеокадастру подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2019 і рішення Господарського суду Запорізької області від 03.10.2017 та прийняти нове рішення про відмову у позові повністю.

Підставами для скасування оскаржених судових рішень ГУ Держгеокадастру вважає неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме положень статті 33 Закону України "Про оренду землі", та неправильне встановлення обставин справи. Зокрема, скаржник акцентує, що позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру із листом-повідомленням від 29.11.2016 № 275 про поновлення спірного договору із пропуском встановленого строку; у зв`язку із ненаданням позивачем витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ГУ Держгеокадастру не мало можливості визначити розмір орендної плати за орендовану земельну ділянку, про що зазначено у листі-повідомленні відповідача від 15.12.2016, направленому позивачеві у визначені законом строки, у цьому листі відповідач також заперечив стосовно поновлення спірного договору оренди землі; відповіді від позивача на зазначений лист ГУ Держгеокадастру не отримало. Скаржник стверджує про недосягнення між сторонами згоди щодо істотних умов договору під час його поновлення та акцентує, що положення частин 1-5 і частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" містять дві окремі правові підстави реалізації орендарем свого переважного права на поновлення договору оренди землі, які не можуть бути застосовані одночасно, оскільки є різними за своєю правовою природою, механізмом застосування та правовими наслідками. Крім цього, скаржник наголошує на недоведеності у цьому випадку правових підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн.

3.2. Від ПрАТ "Єлизаветівське" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить залишити без змін оскаржені рішення і постанову у справі як законні та обґрунтовані, а касаційну скаргу - без задоволення; наголошує, зокрема, на наявності у цьому випадку обставин, передбачених статтею 33 Закону України "Про оренду землі", як підстави для поновлення спірного договору оренди землі; послався на правомірність стягнення судом апеляційної інстанції з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 7 000,00 грн. Водночас позивач у відзиві на касаційну скаргу просив здійснити розподіл судових витрат з урахуванням витрат позивача на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді касаційної інстанції, у сумі 10 000,00 грн за рахунок відповідача.

3.3. Від ПрАТ "Єлизаветівське" 18.06.2019, 25.06.2019 надійшли клопотання про долучення до матеріалів справи доказів з метою вирішення питання про розподіл судових витрат, в якому позивач просив долучити до матеріалів цієї справи докази згідно з переліком додатків; здійснити розподіл судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу, пропорційно до розміру задоволених вимог.

4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

4.2. Як установлено господарськими судами попередніх інстанцій і підтверджено матеріалами справи, 17.04.2007 року між Приморською РДА - орендодавцем і Відкритим акціонерним товариством "Єлизаветівське" (далі - ВАТ "Єлизаветівське") - орендарем укладено договір оренди землі № 166/54, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно з планом, який є невід`ємною частиною цього договору, у стані, придатному для її цільового призначення, розташовану на території Єлизаветівської сільської ради. Цей договір зареєстровано у Приморському РВ ЗРФ ДП "Центр ДЗК", про що в державному реєстрі земель зроблено запис від 17.04.2007 № 040727800174.

Згідно з пунктом 2 цього договору в оренду передається земельна ділянка (не витребувана частка (пай)) сільськогосподарського призначення (угіддя-рілля) площею 75,6952 га, розташована на території Єлизаветівської сільської ради.

Договір укладено до 31.12.2016; після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 договору від 17.04.2007).

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 43 зазначеного договору).

Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів (протокол від 21.04.2011 № 4) найменування ВАТ "Єлизаветівське" було змінено на Публічне акціонерне товариство "Єлизаветівське".

Відповідно до рішення чергових (річних) загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариство "Єлизаветівське" (протокол від 29.04.2014 № 7) змінено тип акціонерного товариства та найменування товариства на ПрАТ "Єлизаветівське".

За даними розділу "Відомості про оренду, суборенду" витягу із державного земельного кадастру про земельну ділянку, орендарем спірної земельної ділянки є ВАТ "Єлизаветівське"; дата державної реєстрації речового права - 17.04.2007; строк дії речового права - 10 років.

ПрАТ "Єлизаветівське" з метою реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди від 17.04.2007 звернулося до Приморської РДА і ГУ Держгеокадастру з листами від 26.11.2016 № 275, № 276 щодо поновлення договору, до яких було долучено проєкти додаткової угоди про поновлення строку дії спірного договору та внесення до нього змін.

У листі від 15.12.2016 ГУ Держгеокадастру поінформувало позивача про неможливість визначення розміру орендної плати за землю у зв`язку із ненаданням позивачем витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та зазначило про відсутність правових підстав для поновлення (продовження) договору оренди землі від 17.04.2007 та укладення додаткової угоди до нього.

В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 23.06.2017 № 249/91-17, акті обстеження земельної ділянки від 23.06.2017 № 250/91-17, складених головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Бердянському, Приазовському, Приморському, Чернігівському районах та у м. Бердянську Управління контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру за наслідками проведеної позапланової перевірки додержання вимог земельного законодавства при використанні ПрАТ "Єлизаветівське", у тому числі спірної земельної ділянки, зазначено, зокрема, про закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки та продовження її використання позивачем.

4.3 . Як убачається із матеріалів справи та установлено судами, ПрАТ "Єлизаветівське" звернулося із позовом у цій справі до ГУ Держгеокадастру, в якому просило визнати (з дня набрання чинності рішенням суду) укладеним між ПрАТ "Єлизаветівське" і ГУ Держгеокадастру договір оренди землі від 17.04.2007, вважаючи укладеною додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 01.01.2017 у редакції, яка підписана ПрАТ "Єлизаветівське" та відповідає вимогам Закону України "Про оренду землі", а земельну ділянку такою, що передана, з моменту набрання чинності судовим рішенням на умовах, визначених цим договором, у редакції, наведеній у позовній заяві.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Ухвалюючи судові рішення у справі, суди попередніх інстанцій позов задовольнили, зазначили про наявність у наведеному випадку обставин, з якими положення частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" пов`язують поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк і на тих самих умовах.

5.2. Однак наведені висновки попередніх судових інстанцій слід визнати передчасними з огляду на таке.

5.3. За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

5.4. Водночас колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно зі статтею 2 Земельного кодексу України об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

За змістом положень Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроєктована в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців. Статус невитребуваних нерозподілені земельні ділянки набувають вже після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок.

Разом із тим на відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначено в умовних кадастрових гектарах.

Отже, земельні ділянки державної або комунальної власності та земельні частки (паї) є різними об`єктами земельних відносин і мають різний правовий режим.

Статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Чинна редакція статті 13 зазначеного Закону унормовує, що нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю). Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості). Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

5.5. Проте суди попередніх інстанцій залишили наведене поза увагою; при вирішенні спору по суті питання правового статусу спірної земельної ділянки не з`ясовували та не досліджували; наявності чи відсутності у наведеному випадку (у цих спірних правовідносинах) у ГУ Держгеокадастру компетенції та повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою, яка є предметом спору у цій справі (згідно з пунктом 2 договору від 17.04.2007 - невитребувана земельна частка (пай)), у тому числі й щодо поновлення/непоновлення договору оренди такої земельної ділянки на новий строк, господарські суди не перевіряли, а отже передчасно визначили статус зазначеної особи як належного орендодавця за спірним договором, про поновлення якого заявлено цей позов.

Без встановлення та дослідження таких обставин висновки попередніх судових інстанцій про наявність підстав для задоволення позову не можна визнати законними та обґрунтованими.

5.6. Таким чином, суду для правильного вирішення цього спору необхідно урахувати наведене, достеменно з`ясувати правовий статус спірної земельної ділянки, дійсні права сторін щодо предмета спору, надати оцінку правомірності вимог позивача, звернених до відповідача, та з огляду на установлене, застосувати ті норми права, якими регулюються спірні правовідносини.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 300 зазначеного Кодексу).

6.2. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

6.3. Зважаючи на викладене, ухвалені у справі судові рішення слід скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду, касаційну скаргу задовольнити частково.

7. Розподіл судових витрат

7.1. У зв`язку зі скасуванням рішення і постанови у справі, передачею справи на новий розгляд розподіл судових витрат здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області задовольнити частково.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2019 і рішення Господарського суду Запорізької області від 03.10.2017 у справі № 908/1523/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді К. М. Пільков

Ю. Я. Чумак