Справа № 495/10888/18
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
29 травня 2019 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого-одноособово судді Боярського О.О.
при секретарі Рачицькій І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровському в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Монашівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідачів та просить суд визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 5,82 га для ведення селянського фермерського господарства на території Монашівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (акт зареєстровано в Книзі реєстрації Державних актів на право приватної власності на землю № 5) та право власності на корпоративні права на юридичну особу - селянське (фермерське) господарство Добринський в порядку спадкування за законом після смерті батька позивача ОСОБА_4, який помер 22.02.2002 року.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3, актовий запис № 4 від 24.02.2003 року. Факт батьківства підтверджується рішенням Приморського районного міста Одеса від 27.10.2003 року справа № 2-7204/2003. За життя ОСОБА_4 належали на праві приватної власності земельна ділянка площею 5,82 га для ведення селянського фермерського господарства на території Монашівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю, виданого 24.06.1993 року Монашівською сільською радою народних депутатів, акт зареєстровано в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю № 5.
Також батьку позивача належали корпоративні права на юридичну особу Селянське (фермерське) господарство Добринський , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.07.2017 року № 23017968, виданий реєстраційною службою Білгород-Дністровської районної державної адміністрації. На день смерті позивач проживала разом зі своїм батьком за адресою: вулиця Бессарабська, 16, місто Білгород-Дністровський, Одеська область, що підтверджується довідкою від 09.11.2018 року № 173, виданою КП ЖЕО-1 та актом від 07.11.2018 року. Однак, позивач, незважаючи на це весь час до дня смерті позивач фактично користувалась належною батькові земельною ділянкою. Позивач від спадщини не відмовлялась та весь час фактично нею розпоряджалась, що у відповідності до статті 1268 ЦК України, свідчить про прийняття позивачем спадщини.
Відповідачі відзивів на позовну заяву не надавали.
04.12.2018 року було відкрито провадження по справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17.12.2018 року судом витребувано від Саратської районної державної нотаріальної контори та від Одеського державного нотаріального архіву інформацію про осіб, які звертались до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини , що відкрилась після смерті ОСОБА_4, який помер 22.03.2003 року та відомості наявні в спадковому реєстрі.
07.02.2019 року до суду надійшла копія спадкової справи щодо померлого ОСОБА_4 та інформаційні довідки зі спадкового реєстру (а.с. 35-65
21.03.2019 року до суду надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про залучення в якості співвідповідача ОСОБА_2 (сина позивача) (а.с. 76-78).
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25.03.2019 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача - ОСОБА_2 та закрито підготовче провадження.
У відповідності з ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
До суду позивач ОСОБА_1 надала заяву, відповідно до якої просила розглянути справу у її відсутність. Позовні вимоги підтримала повністю.
Відповідач ОСОБА_2 надав заяву, відповідно до якої позовні вимоги визнав повністю та просить розглянути справу у його відсутність.
До суду від представника відповідача Монашівської сільської ради надійшла заява, відповідно до якої позовні вимоги ОСОБА_1 визнав та просить розглянути справу у його відсутність.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд вважає за можливе задовольнити позовну заяву з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 (а.с. 9).
За життя померлому ОСОБА_4 належала земельна ділянка площею 5,82 га розташована на території Монашівської сільської ради народних депутатів Білгород-Дністровського району Одеської області на підставі рішення Монашівської сільської ради народних депутатів Білгород-Дністровського району Одеської області (акт зареєстровано в Книзі реєстрації Державних актів на право приватної власності на землю № 5).
Крім того, ОСОБА_4 належали корпоративні права на юридичну особу Селянське (Фермерське) господарство Добринський (код ЄДРПОУ).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_4 є засновником зазначеної юридичної особи.
Згідно з довідкою відділу статистики у Білгород-Дністровському району Головного управління статистики від 07.04.2017 року № 22-115/85 керівником Фермерського господарства Добринський є ОСОБА_4.
Згідно ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкоємство здійснюється за заповітом і за законом.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Померлим ОСОБА_4 був складений заповіт 29 січня 2000 року, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу, відповідно до якого він заповів селянське (фермерське) господарство, розташоване на території Монашівської сільської ради площею 5,82 га ОСОБА_2 (а.с. 56).
У заяві, наданої до суду, відповідач ОСОБА_2 зазначив, що відповідно до заповіту спадкове майно у вигляді земельної ділянки він не приймав. Визнав позовні вимоги ОСОБА_1 (а.с 84).
Відповідно до довідки № 173 від 09.11.2018 року, виданою КП ЖЕО-1 , позивач ОСОБА_1 та її батько ОСОБА_4 (на день смерті) мешкали за адресою: вулиця Бессарабська, 16, місто Білгород-Дністровський, Одеська область (а.с. 10).
З акту складеного 07.11.2018 року ОСОБА_4 на день смерті мешкав по вулиці Бессарабській, в місті Білгород-Дністровський, Одеської області. Факт проживання за вказаною адресою підтверджують сусіди, зазначені в акті (а.с.11).
Позивач є донькою померлого ОСОБА_4, що підтверджується рішенням Приморського районного суду міста Одеса від 27.10.2003 року № 2-7204/2003 (а.с. 4).
Відповідно до статті 1261 ч.1 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч.1, 5 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Як вбачається з матеріалів справи позивач проживала з померлим, вела спільне господарство, що підтверджується довідкою № 173 від 09.11.2018 року, виданою КП ЖЕО-1 .
Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.41 Конституції України кожний громадянин має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності отримується в порядку, визначеному законом.
Інші спадкоємці, які б мали право на обов'язкову частку у спадковому майні померлого або прийняли спадщину відсутні.
Таким чином, судом встановлено, що позивач є спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті батька та має право на отримання спадщини та вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, оскільки на момент смерті останнього проживала разом із ним та у строк встановлений ст. 1270 ЦК України не заявляла про відмову від неї.
Таким чином права позивача, як спадкоємця підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 8, 11, 16, 1216, 1217 , 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 5, 10, 12, 19, 247, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, вулиця Бессарабська, 16, місто Білгород-Дністровський, Одеська область) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_2, АДРЕСА_1), Монашівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, вулиця Бессарабська, 16, місто Білгород-Дністровський, Одеська область) право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, на земельну ділянку площею 5,82 га для ведення селянського фермерського господарства, розташованої на території Монашівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області в межах згідно з планом, державний акт зареєстровано в Книзі реєстрації Державних актів на право приватної власності на землю № 5 та право власності на корпоративні права на юридичну особу Селянське (Фермерське) господарство Добринський (код ЄДРПОУ 22497053, місцезнаходження вулиця Бессарабська, 16, місто Білгород-Дністровський, Одеська область).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі в 30денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя
Суд | Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2019 |
Оприлюднено | 03.07.2019 |
Номер документу | 82741573 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Боярський О. О.
Цивільне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Боярський О. О.
Цивільне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Боярський О. О.
Цивільне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Боярський О. О.
Цивільне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Боярський О. О.
Цивільне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Боярський О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні