Ухвала

від 02.07.2019 по справі 511/1195/19

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

УХВАЛА

Справа № 511/1195/19

Номер провадження: 6/511/26/19

02.07.2019 Роздільнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого Іванової О.

за участю секретаря судового засідання Кирилової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна подання заступника начальника відділу Роздільнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мірошник О.А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

02.07.2019 року подання заступника начальника відділу Роздільнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мірошник О.А. звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 , до виконання виконавчого документу щодо стягнення з СБК "Україна" на користь ОСОБА_4 залишку заборгованості по заробітній платі у розмірі 56 731,59грн.

В обґрунтування подання вказує , що на виконанні Роздільнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області знаходиться виконавче провадження № 56681090 з виконання виконавчого листа № 511/3264/14ц виданого 23.07.2015 року Роздільнянським районним судом Одеської області про стягнення з СБК "Україна" на користь ОСОБА_4 залишку заборгованості по заробітній платі у розмірі 56 731,59грн. За вказаним виконавчим документом боржником є СБК Україна , код ЄДРПОУ: 03767883. Виконавцем 02.07.2018р., 20.09.2018р., 21.11.2018р., на адресу керівника СБК Україна ОСОБА_1 надсилалися виклики, щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1. на виклики не з`явився, причини неявки не повідомив. Вжитими виконавцем заходів було встановлено, що боржнику належать на праві власності 11 тракторів та 1 екскаватор, але рішення ним до теперішнього часу не виконано, він ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо його виконання за рахунок належного йому майна і доходів. У зв`язку з цим, державний виконавець просить у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 .

Згідно ч. 4 ст. 441 ЦПК України, ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Заступник начальника відділу Роздільнянського міжрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області Мірошник О.А. про день та час слухання подання сповіщена належним чином, в судове засідання не з`явилася, причини неявки не повідомила.

В судове засідання ОСОБА_1 не викликався.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Розглянувши матеріали подання, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи подання, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду даного питання, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення подання державного виконавця за наступних підстав.

Згідно ч.3 ст.441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Згідно із ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21 січня 1994 року Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері. Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника до виконання своїх зобов`язань.

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст. 6 цього Закону, громадянинові України у випадку, якщо діють неврегульовані договірні зобов`язання, то до виконання зобов`язань або розв`язання спору може бути відмовлено у видачі паспорта для виїзду за кордон.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п. п. 1-9 ч. 1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.

Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання таких зобов`язань. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.

Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, підлягає з`ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі або частково.

Слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Також, у поданні відсутні документи, які б свідчили про здійснення відповідних виконавчих дій щодо сплати боржником суми заборгованості. Судом не встановлено будь-яких свідомих дій боржника, спрямованих на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, оскільки в матеріалах подання відсутні відомості про те, що боржник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження та взагалі знає про його існування.

До подання заст. начальника відділу додано два виклику та одне поштове повідомлення, яке отримав за довіреністю Попловський, більше з доданих до подання матеріалів викликів не долучено, відомості про отримання викликів ОСОБА_1 , які б вказували про його обізнаність про наявність виконавчого провадження, наявнсть боргових зобов`язань та попередження про добровільне відшкодування тощо відсутні.

Крім того, слід зазначити, що у поданні не вказано підстав та доказів того, що ОСОБА_1 має намір виїхати за межі України, а навпаки зазначено що закордонного паспорту боржник не має, а за відповіддю Головного центру обробки спеціальної інформації за № 2166 від 13.02.2019 року відомостей про перетинання державного кордону ОСОБА_1 з дня видачі виконавчого листа (23.07.2015року) в базі даних не виявлено, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє Відділ ДВС правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 року Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України .

Аналізуючи зазначене, враховуючи вимоги Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд дійшов висновку, що державним виконавцем не надано всі необхідні докази, які б свідчили про ухилення боржника від виконання зобов`язання, а також не вбачається наявності обґрунтованого припущення, що вирішення питання про заборону боржникові виїзду за кордон сприятиме виконанню зобов`язання, у зв`язку з чим, подання є необґрунтованим , та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 33 Конституції України,ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , ст.260-261, ст.441 ЦПК України , суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні начальника відділу Роздільнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мірошник О.А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції через Роздільнянський районний суд Одеської області за правилами, встановленими в ст.ст.354-356 ЦПК України відповідно, з урахуванням положень п.15.5 ч. 1 розділу VII Перехідні положення цього Кодексу.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя : Іванової О. В