Рішення

від 01.07.2019 по справі 600/519/19

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 600/519/19

Справа № 2/600/414/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2019 року Козівський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Чорного І.А. за участю секретаря судового засідання Фещак Г.М., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в смт. Козова цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Теофіпільської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

31 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Теофіпільської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме на земельні ділянки, які розташовані на території Теофіпільської сільської ради Козівського району Тернопільської області загальною площею 2,43 га., які належали померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 01.09.2005 року. За життя ОСОБА_2 розпорядився своїм майном та 27.03.2001 року склав заповіт, згідно якого все належне йому майно заповів позивачці.

Для переоформлення земельних ділянок позивачкою 06.05.2019 року одержано Витяг з Державного земельного кадастру, згідно якого одна із земельних ділянок, яка вказана в вищезгаданому державному акті, а саме земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,3012 га. розміщена на території Вікторівської сільської ради Козівського району Тернопільської області з кадастровим номером НОМЕР_2 .

Маючи намір оформити спадщину, позивач звернулася до нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку у зв`язку з тим, що існують розбіжності у зазначенні місця розташування та кадастрового номера земельної ділянки.

Посилаючись на викладені обставини позивачка просила суд визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,3012 га., кадастровий номер НОМЕР_2 , що розташована на території Вікторівської сільської ради Козівського району Тернопільської області.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 05 червня 2019 року відкрито провадження в указаній справі.

В підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, подала до суду клопотання від 01.07.2019 року, в якому позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити та справу слухати у її відсутності.

Представник відповідача Теофіпільської сільської ради Козівського району Тернопільської області у підготовче засідання не з`явився, подав до суду лист від 01.07.2019 року, в якому просить справу розглядати без його участі, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданим 29.10.2018 року Теофіпільською сільською радою Козівського району Тернопільської області.

27.03.2001 року ОСОБА_2 розпорядився своїм майном та склав заповіт, згідно якого все належне йому на день смерті майно заповів ОСОБА_1 . Даний заповіт було посвідчено 27.03.2001 року секретарем Теофіпільської сільської ради Козівського району Тернопільської області та зареєстровано в реєстрі за № 32.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до якої серед іншого входили земельні ділянки, які розташовані на території Теофіпільської сільської ради Козівського району Тернопільської області, площею 2,13 га., кадастровий номер НОМЕР_4 та площею 0,30 га., кадастровий номер НОМЕР_5 , які належала йому згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 01.09.2005 року.

Як вбачається із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6109661122019 від 06.05.2019 року, ОСОБА_2 на підставі Державного акту серії НОМЕР_1 від 01.09.2005 року належить на праві приватної власності земельна ділянка, площею 0,3012 га., кадастровий номер НОМЕР_2 , що розташована на території Вікторівської сільської ради Козівського району Тернопільської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ОСОБА_1 спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла своєчасно, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 75/2019. Відомості про прийняття спадщини іншими особами відсутні.

Однак, у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,3012 га., розташовану на території Теофіпільської сільської ради Козівського району Тернопільської області, кадастровий номер НОМЕР_2 позивачці відмовлено, у зв`язку з наявними розбіжностями у зазначенні місця розташування та кадастрового номера земельної ділянки, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 364/02-31 від 07.05.2019 року.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (надалі ЗК України) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину (ч.1 і ч.2 ст. 126 ЗК).

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008р. Про судову практику у справах про спадкування , у відповідності до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності з п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Судом встановлено, що такі умови для одержання в нотаріуса свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку у позивачки відсутні з причин, зазначених вище, тому її вимоги щодо визнання права власності на спадкове майно за нею при таких обставинах є обгрунтованими. Ці вимоги доведені вищевказаними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 200, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1217, 1218, 1223, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Теофіпільської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,3012 га., кадастровий номер НОМЕР_2 , що розташована на території Вікторівської сільської ради Козівського району Тернопільської області.

Рішення може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (підпункт 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України).

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 .

Відповідач: Теофіпільська сільська рада Козівського району Тернопільської області, 47652, вул. Мічуріна, 31, с. Теофіпілка, Козівського району Тернопільської області, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 04395581.

Суддя І.А.Чорний