Постанова

від 11.02.2010 по справі 11/299-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Харківський апеляційний г осподарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2010 р. Справа № 11/299-0 9

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді ,

за участю представників с торін:

позивача - не з' явив ся

відповідача - не з' яв ився

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційно го господарського суду апеля ційну скаргу Товариства з об меженою відповідальністю аг рофірми "РОСТ" (с. Писарівка, Су мська область) (вх. № 3804 С/3) на рішення господарського с уду Сумської області від 24.11.2009р . по справі № 11/299-09

за позовом Фізичної ос оби - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

до Товариства з обме женою відповідальністю агро фірми "РОСТ" (с. Писарівка, Сумс ька область)

про стягнення 18877,74 грн. ,-

встановила:

Рішенням господарсь кого суду Сумської області в ід 24.11.2009р. по справі № 11/299-09 (суддя Ю .О. Зражевський) позовні вимог и задоволено повністю та стя гнуто з відповідача на корис ть позивача 14950,00 грн. боргу, 1796,34 гр н. пені, 1756,63 грн. інфляційних, 374,77 г рн. 3% річних, 188,78 грн. витрат з дер жмита та 236,00 грн. витрат на інфо рмаційно-технічне забезпече ння судового процесу.

Відповідач з даним рішення м суду першої інстанції не по годився, подав апеляційну ск аргу, в якій посилаючись на не повне з' ясування судом обст авин, що мають значення для сп рави, порушення та неправиль не застосування судом норм м атеріального та процесуальн ого права, просить рішення ск асувати, а судові витрати по с праві покласти на позивача.

Позивач письмових пояснен ь або заперечень по апеляцій ній скарзі не надав.

Сторони не скористались св оїм правом на участь у судови х засіданнях суду апеляційно ї інстанції 12.01.2010р. та 09.02.2010р., хоча належним чином були повідом лені про день, час та місце роз гляду справи, про що свідчать долучені до матеріалів спра ви повідомлення (№ № 6089015, 6089074, 06163371, 061 63380) про вручення копій ухвал Ха рківського апеляційного гос подарського суду про прийнят тя апеляційної скарги до про вадження та про відкладення розгляду справи уповноваже ним особам позивача та відпо відача.

Враховуючи те, що судом апел яційної інстанції належним ч ином створено всі необхідні умови для встановлення факти чних обставин справи і прави льного застосування законод авства, зокрема вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгл яду справи, а також з огляду на те, що явку представників ст орін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, пози цію відповідача викладено в апеляційній скарзі, і сторон и не були позбавлені права на дати суду апеляційної інстан ції письмові докази в обґрун тування своїх вимог і запере чень та мали на це достатньо ч асу, в зв' язку з чим колегія с уддів вважає за можливе розг лянути справу без участі пре дставників сторін за наявним и у ній матеріалами.

Обговоривши доводи апеляц ійної скарги в межах вимог, пе редбачених ст. 101 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, перевіривши наявні у с праві матеріали на предмет ї х юридичної оцінки судом пер шої інстанції, проаналізував ши правильність застосуванн я господарським судом норм м атеріального та процесуальн ого права при винесенні оска рженого рішення, колегія суд дів дійшла висновку про зали шення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наст упних обставин.

Як свідчать матеріали спра ви та правомірно встановлено господарським судом, 15 березн я 2008 року між позивачем та відп овідачем у справі укладено Д оговір за № 1/Х на послуги трак тора (далі - Договір), відповід но до пункту 1.1. якого позивач з обов' язався в порядку та ст роки, встановлені Договором, виконати роботи, а відповіда ч в свою чергу, взяв на себе зо бов' язання сплатити їх варт ість за умовами даного Догов ору.

Даний договір у відповідно сті з частиною 1 статті 174 Госп одарського кодексу України є підставою для виникнення у й ого сторін прав і обов'язків, в изначених ним, та за своєю пра вовою природою є договором п ро надання послуг, до якого по винні застосовуватись відпо відні положення Цивільного к одексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом Укра їни.

За приписами статті 901 Цивіл ьного кодексу України у дого ворі про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'яз ується за завданням другої с торони (замовника) надати пос лугу, яка споживається в проц есі вчинення певної дії або з дійснення певної діяльності , а замовник зобов'язується оп латити виконавцеві зазначен у послугу, якщо інше не встано влено договором.

Відповідно до розділу 2 Дого вору до обов' язків сторін, щ о його уклали, входить підпис ання акту виконаних робіт пі сля закінчення виконавцем (п озивачем) робіт, передбачени х Договором.

Матеріалами справи достем енно підтверджується, що на в иконання умов Договору пози вач надав відповідачеві посл уги трактора, котрі стосувал ись господарської діяльност і відповідача (замовника), а ос танній вказані роботи прийня в, про що свідчить підписаний обома сторонами та скріплен ий їх печатками акт прийому-п ередачі виконаних робіт та н аданих послуг за № 11/Х від 25.11.2008р. (а.с. 13). Цим обставинам суд перш ої інстанції надав належну п равову оцінку та у повному об сязі дослідив вказані докуме нти при розгляді справи по су ті.

Колегія суддів також визна чає, що господарським судом в ході розгляду справи належн им чином з' ясовано, що відпо відач повний розрахунок варт ості виконаних позивачем роб іт не провів, в зв' язку з чим у нього виникла заборгованіс ть, яка на момент розгляду спр ави по суті становила 14950,00 грн. і відповідачем сплачена не бу ла. Наявність заборгованост і та її розмір відповідач в а пеляційній скарзі не оспорює .

Із матеріалів справи також вбачається, що на підтвердже ння вимог по стягненню забор гованості позивач до позовно ї заяви надав акт звірки взає мних розрахунків за період з 01.11.2008р. по 01.10.2009р. з вивіреним саль до на кінець періоду на корис ть позивача в сумі 14950,00 грн. Дани й акт звірки підписаний упов новаженими представниками с торін у справі та містить від битки печаток позивача та пі дприємства відповідача.

Пунктом 3.1. Договору плата за роботу, виконану виконавцем (позивачем), здійснюється зам овником (відповідачем) шляхо м перерахування на розрахунк овий рахунок виконавця суми, зазначеної в акті виконаних робіт, протягом 10 (десяти) банк івських днів з моменту підпи сання акту виконаних робіт с торонами.

В силу приписів частини 1 ст атті 530 Цивільного кодексу Укр аїни, якщо у зобов' язанні, вс тановлений строк його викона ння, то воно підлягає виконан ню у цей строк, а відповідно до статті 525 цього ж Кодексу одно стороння відмова від викона ння зобов' язання не допуска ється. Згідно зі статтею 193 Гос подарського кодексу України суб'єкти господарювання та і нші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання н алежним чином відповідно до закону та договору, яке в силу вимог статті 599 Цивільного ко дексу України та статті 202 Гос подарського кодексу України припиняється виконанням, пр оведеним належним чином. Час тиною 3 статті 509 Цивільного ко дексу України встановлено, щ о зобов'язання має ґрунтуват ися на засадах добросовіснос ті, розумності та справедлив ості.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що оскільки акт виконаних робі т та наданих послуг № 11/Х до Дог овору підряду № 1/Х від 15.03.2008 року був підписаний сторонами 25.11.20 08 року, тому колегія суддів, по годжуючись із висновками гос подарського суду, також вваж ає, що кінцевий строк оплати в артості виконаних позивачем робіт настав для відповідач а 09.12.2008 року.

Однак відповідач в порушен ня умов Договору та норм чинн ого законодавства оплату вар тості виконаних позивачем ро біт у визначений Договором т ермін не здійснив та борг в су мі 14950,00 грн. не погасив, в зв' яз ку з чим позивач був змушений звернутись з даним позовом д о господарського суду за зах истом своїх прав та інтересі в.

Розглянувши заявлені пози вачем вимоги та проаналізува вши надані сторонами докази в їх сукупності, колегія судд ів вважає, що господарський с уд дійшов правильного виснов ку про задоволення позову що до стягнення з відповідача н а користь позивача 14950,00 грн. заб оргованості, оскільки зазнач ені позивачем доводи та нада ні на їх підтвердження докум ентальні матеріали не спрост овані відповідачем в порядку статті 33 Господарського проц есуального кодексу України, згідно з якою обов' язок док азування законодавчо поклад ений на сторони.

Згідно зі статтями 610, 611 Цивіл ьного кодексу України поруше нням зобов' язання є його не виконання або виконання з по рушенням умов, визначених зм істом зобов' язання (неналеж не виконання), а у разі порушен ня зобов' язання настають пр авові наслідки, встановлені договором або законом. Части ною 1 статті 612 Цивільного коде ксу України передбачено: бор жник вважається таким, що про строчив, якщо він не приступи в до виконання зобов' язання або не виконав його у строк, в становлений договором або за коном.

Пунктом 4.6. Договору сторона ми передбачено, що в разі прос трочення платежів відповіда ч сплачує позивачу пеню в роз мірі подвійної облікової ста вки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пені, від сум и заборгованості, за кожен де нь допущеного прострочення.

Враховуючи порушення з бок у відповідача строків оплати вартості наданих послуг, поз ивач на підставі пункту 4.6. Дог овору нарахував відповідаче ві пеню в розмірі 1796,34 грн. та зая вив вимогу про стягнення ціє ї суми.

Колегія суддів вважає, що го сподарський суд розглядаючи дану вимогу, повністю врахув ав та проаналізував з достат ньою повно тою законодавство , яке регулює застосуван ня сп еціальної позовної давності у спірних правовідносинах, в зв' язку з чим правомірно ви значився про задоволення вим ог позивача в цій частині. При цьому, господарським судом о бґрунтовано здійснено посил ання на те, що позивач правиль но здійснив розрахунок пені в сумі 1796,34 грн. за період з 10.12.2008р. п о 09.06.2009р. (182 дні прострочення) з ур ахуванням обмежень, встановл ених Законом України “Про ві дповідальність за несвоєчас не виконання грошових зобов' язань“, статтями 232 Господарсь кого кодексу України та 258 Цив ільного кодексу України, яки ми визначено, що розмір пені н е може перевищувати подвійно ї облікової ставки НБУ, а її на рахування припиняється чере з шість місяців від дня коли з обов' язання мало бути викон ано. Позиція заявника апеляц ійної скарги про нарахування позивачем пені поза межами ш естимісячного терміну не зна йшла свого підтвердження сер ед наявних у справі документ альних доказів і в процесі зд ійснення апеляційного прова дження ним не була не доведен а.

Крім того, колегія суддів ви значає, що господарський суд цілком правильно задоволено заявлені позивачем вимоги п ро стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 374,77 грн. та інфля ційних збитків в сумі 1756,63 грн. з а весь час прострочення (за 305 д нів), які нараховані позиваче м у відповідності з пунктом 2 с татті 625 Цивільного кодексу Ук раїни боржник. Вказаною норм ою передбачено, що боржник, як ий прострочив виконання грош ового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний спла тити суму боргу з урахування м встановленого індексу інфл яції за весь час простроченн я, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо і нший розмір процентів не вст ановлений договором або зако ном.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції заявн ик апеляційної скарги стверд жує, що розрахунок 3 % річних та інфляційних проведений пози вачем з порушенням частини 6 с татті 232 Господарського кодек су України, оскільки дані штр афні санкції по цьому розрах унку нараховані позивачем м айже за рік.

Однак вказані посилання не можуть бути підставами для с касування прийнятого у справ і цілком законного та обґрун тованого рішення, оскільки г осподарський суд при прийнят ті рішення в цій частині дав в ичерпну правову оцінку приро ді інфляційних та річних, які за своєю правовою природою н е є штрафними санкціями, а том у нараховуються за весь пері од прострочення. Між тим, коле гія суддів суду апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити, що інфляційні зби тки за своєю правовою природ ою є наслідком інфляційних п роцесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою част иною основного боргу, а нарах ування 3% річних по грошових ро зрахунках є визначеною закон ом платою боржника за корист ування грошовими коштами кре дитора. При цьому, передбачен е законом право кредитора ви магати сплати боргу з урахув анням індексу інфляції та пр оцентів річних є способами з ахисту його майнового права та інтересу, суть яких поляга є у відшкодуванні матеріальн их втрат кредитора від знеці нення грошових коштів внаслі док інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати ) від боржника за користуванн я утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на викладене, колег ія суддів апеляційного госпо дарського суду, діючи в межах повноважень, наданих суду ап еляційної інстанції у відпов ідності з приписами статті 10 1 Господарського процесуальн ого кодексу України, приходи ть до висновку, що господарс ький суд Сумської області ві дповідно до наданих йому сто ронами у справі документальн о оформлених доказів, забезп ечив додержання вимог статті 43 Господарського процесуаль ного кодексу України, а позив ач згідно з чинним цивільним та господарським законодавс твом документально обґрунту вав правомірність своїх позо вних вимог до відповідача та довів суду, що відповідачем, в порушення вимог чинного зак онодавства оплата вартості в иконаних робіт залишилась не здійсненою. Проте, відповід ач ні під час вирішення спору у господарському суді Сумсь кої області, ні під час розгля ду його апеляційної скарги н е надав жодного матеріальног о доказу обґрунтованості та правомірності як своїх запер ечень проти позову, так і висл овлених у своїй апеляційній скарзі тверджень. Наведені н им у своїй апеляційній скарз і доводи про порушення судом норм чинного законодавства нічим не обґрунтовані та не у згоджуються з наявними у спр аві матеріалами.

Приймаючи до уваги вищезаз начене, колегія суддів апеля ційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відп овідальністю агрофірми "РОС Т" (с. Писарівка, Сумська облас ть) позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, а рішення г осподарського суду Сумської області від 24.11.09р. по справі № 11/299-09 прийняте без порушень нор м матеріального та процесуал ьного права, в зв' язку з чим д оводи відповідача, з яких под ана апеляційна скарга про ск асування рішення, не можуть б ути підставою для його зміни чи скасування.

Окрім того, з урахуванням вс іх матеріалів справи, колегі я суддів вважає, що в даному ви падку має місце недобросовіс не використання посадовими о собами відповідача процесуа льних прав, наданих сторонам Господарським процесуальни м кодексом України, оскільки неявка представника в судов і засідання суду апеляційної інстанції 12.01.2010р. та 09.02.2010р. без по важних причин та без надання доказів на підтвердження не можливості його представник а приймати участь при розгля ді апеляційної скарги, вочев идь спрямована на штучне зат ягування судового процесу і такі дії відповідача супереч ать вимогам статті 6 Конвенці ї про захист прав людини і осн овоположних свобод 1950 року, уч асником якої є України, стосо вно права кожного на розгляд його справи судом впродовж р озумного строку.

На підставі викладеного та керуючись статтею 258, частино ю 3 статті 509, статтею 525, частино ю 1 статті 530, статтями 599, 610, 611, 612, час тиною 2 статті 625, статтею 901 Циві льного кодексу України, част иною 1 статті 174, статтями 193, 202, ча стиною 6 статті 232 Господарськ ого кодексу України, статтям и 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статт ею 105 Господарського процесуа льного кодексу України, коле гія суддів Харківського апел яційного господарського суд у, -

постановила:

Апеляційну скаргу То вариства з обмеженою відпові дальністю агрофірми "РОСТ" (с. Писарівка, Сумська область) з алишити без задоволення.

Рішення господарського су ду Сумської області від 24 лист опада 2009 року по справі № 11/299-09 за лишити без змін.

Постанова набирає чинност і з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого гос подарського суду України в м ісячний термін.

Головуючий су ддя

Судді