Рішення

від 02.07.2019 по справі 120/1972/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 липня 2019 р. Справа № 120/1972/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку визначеному статтею 287 КАС України справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АНГАР-БУДСЕРВІС" до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобовязання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АНГАР-БУДСЕРВІС" (далі - ТОВ "АНГАР-БУДСЕРВІС", товариство, позивач) звернулось в суд з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент, відповідач) про визнання незаконним та скасування повідомлення, зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування заявленої правової позиції позивач зазначив, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.08.2018 у справі №802/1619/18-а задоволено адміністративний позов ТОВ "АНГАР-БУДСЕРВІС". На виконання цього рішення, судом 22.03.2019 видано виконавчий лист №802/1619/18-а. 08.05.2019 товариством на адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направлено заяву про відкриття виконавчого провадження та вказаний виконавчий лист. Повідомленням державного виконавця від 22.05.2019 №20.1-59174194/13 виконавчий документ повернуто без виконання. Причиною для повернення визначено, що у виконавчому листі не зазначено ім`я та по-батькові посадової особи, яка його видала, а лише прізвище та ініціали - Томчук А.В . Не погоджуючись з вказаними діями державного виконавця, позивач звернувся до суду з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мазура Г.І. від 22.05.23019 № 20.1-59174194/13 про повернення без виконання виконавчого листа Вінницького окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року № 802/1619/18-а;

- зобов`язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання виконавчий лист Вінницького окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року № 802/1619/18-а про зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю АНГАР-БУДСЕРВІС № 15 від 01.08.2017 року, № 26 від 31.10.2017 року, № 27 від 01.11.2017 року, № 28 від 02.11.2017 року, № 34 від 30.11.2017 року та розпочати примусове виконання рішення суду на підставі виконавчого документа.

- зобов`язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням у цій справі подати до суду звіт про виконання судового рішення;

- стягнути з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь Позивача судові витрати.

Ухвалою суду від 24.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку визначеному статтею 287 КАС України та призначено судове засідання на 02.07.2019.

Про судове засідання сторони повідомлялись відповідно до положень статті 268 КАС України.

У судове засідання учасники справи не прибули.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідач явку повноважного представника до суду не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду заяви повідомлявся відповідно положень статті 268 КАС України. Відзиву до суду не направив.

Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у суді.

Розглянувши справу в порядку письмового провадження, дослідивши надані та зібрані докази, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.08.2018 в адміністративній справі №802/1619/18-а, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019, задоволено позов ТОВ "АНГАР-БУДСЕРВІС". Вирішено визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №560911/35824035 від 17.01.2018 року. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №730736/35824035 від 29.05.2018 року, №730735/35824035 від 29.05.2018 року, №730716/35824035 від 29.05.2018 року, №730737/35824035 від 29.05.2018 року. Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю "АНГАР-БУДСЕРВІС" №15 від 01.08.2017 року, №26 від 31.10.2017 року, №27 від 01.11.2017 року, №28 від 02.11.2017 року, №34 від 30.11.2017 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На виконання цього рішення Вінницьким окружним адміністративним судом 22.03.2019 видано виконавчий лист №802/1619/18-а.

У травні 2019 року позивач направив до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про примусове виконання цього виконавчого листа, додавши виконавчий лист №802/1619/18-а.

Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мазур Г.І., розглянувши подану заяву, встановив, що у пред`явленому до виконання виконавчому документі не зазначено прізвище та ім`я посадової особи, яка його видала. У зв`язку з цим направив позивачеві повідомлення від 22.05.2019 №20.1-59174194/13 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п.6 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження".

Отримавши вказане повідомлення 06.06.2019, та не погодившись з ним, ТОВ "АНГАР-БУДСЕРВІС", звернулось до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог в контексті даної спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" наведений перелік виконавчих документів, на підставі яких відповідно до цього Закону рішення підлягають примусовому виконанню. До нього віднесено зокрема виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону).

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Пунктом 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за №489/20802 (далі - Інструкція №512/5), визначено, що органом державної виконавчої служби є зокрема Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень.

Згідно з частинами 1, 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За правилами частини 5 статі 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з пунктом 6 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

У частині 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" передбачені обов`язкові вимоги до виконавчого документа.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зокрема зазначаються назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Суд, перевіряючи доводи відповідача про невідповідність вимогам закону виконавчого листа, виданого з метою примусового виконання рішення ВОАС від 14.08.2018 в адміністративній справі №802/1619/18-а, виходить з норм Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній на час видачі цього виконавчого листа.

Частиною 4 статті 372 КАС України передбачено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно частини 1 статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

В силу п.п.18.1 п.18 ч.1 Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів оформлення і видача виконавчих документів здійснюється в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (частина 3 статті 373 КАС України).

Інструкцією з діловодства в адміністративних судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 №174, зокрема регламентовано порядок звернення судових рішень до примусового виконання.

Відповідно до пунктів 6.2.1, 6.2.2, 6.2.3 цієї Інструкції для виконання судового рішення в адміністративній справі, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, особі, на користь якої воно ухвалено, за її письмовою заявою видається один виконавчий лист (додаток 15). Якщо судове рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину судового рішення треба виконати за кожним виконавчим листом.

Виконавчий лист видається за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, або їхніх представників після набрання судовим рішенням законної сили, а у справах, за якими рішення підлягає негайному виконанню, - у день ухвалення судового рішення. У справах за позовами органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси, виконавчі листи видаються за заявами таких органів чи осіб або осіб, в інтересах яких заявлено позов.

Виконавчий лист заповнюється чітко і грамотно. Помилки і виправлення у виконавчому листі не допускаються.

Судом встановлено, що у виконавчому листі, виданому 22.03.2019 в адміністративній справі №802/1619/18-а, зазначене найменування органу, який його видав - Вінницький адміністративний суд, як того вимагає п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження".

Цей виконавчий лист складений за формою, передбаченою Додатком 15 до Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 року №174, підписаний головуючим суддею у справі Томчуком А.В., а також помічником (секретарем судового засідання) Андруховою Б.О., як того вимагає ч. 3 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Суд зазначає, що передбачена пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" вимога про зазначення у виконавчому документі прізвища, ім`я, по батькові та посади стосується виконавчих документів, які видаються саме посадовими особами (це виконавчі документи, визначені пунктами 3, 5, 6, 9 частини 1 статті 3 цього Закону). Натомість для виконавчого листа, виданого судом на підставі судового рішення, обов`язковим є зазначення найменування суду, як органу, що видав цей виконавчий документ.

Отже, посилання державного виконавця в оскаржуваному повідомленні від 22.05.2019 № 20.1-59174194/13 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на те, що у виконавчому листі не зазначено ім`я та по батькові посадової особи, яка його видала, є безпідставним.

Згідно з частинами 1, 5 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції №512/5 виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з частиною 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, повідомлення органу державної виконавчої служби стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання є процесуальним документом виконавчого провадження, а також є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України та може бути предметом оскарження в судовому порядку.

Суд встановив, що винесене відповідачем повідомлення від 22.05.2019 №20.159174194/13 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання не відповідає принципам управлінської діяльності, закріпленим у частині 2 статті 2 КАС України, позаяк прийнято необґрунтовано, недобросовісно, всупереч повноваженням відповідача та вимогам чинного законодавства, що призвело до порушення прав позивача як стягувача у виконавчому провадженні.

Відтак, позов про визнання оскарженого повідомлення протиправним та його скасування слід задовольнити.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов`язання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання виконавчий лист та розпочати примусове виконання рішення суду на підставі виконавчого документа, суд дійшов до таких висновків.

Пунктом 5 розділу ІІІ Інструкції №512/5 передбачено, що у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Отже, прийняття до виконання виконавчого листа здійснюється шляхом винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження. Водночас, таку постанову виконавець виносить на підставі виконавчого документу, поданого стягувачем разом з заявою про примусове виконання рішення (п.1 ч.1, ч.5 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження").

Як свідчать матеріали справи, виконавчий лист від 22.03.2019 №802/16199/18-а наразі повернутий позивачеві з повідомленням від 22.05.2019 № 20.1-59174194/13, яке судом у цій справі визнано протиправним та скасовано.

За правилами частин 3, 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У спірних правовідносин обов`язок відповідача відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа залежить від умови пред`явлення цього виконавчого листа до виконання позивачем як стягувачем.

Між тим, частиною 7 статті 246 КАС України передбачено, що висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).

Тому у задоволенні позову в частині зобов`язання відповідача прийняти виконавчий документ до виконання та розпочати примусове виконання рішення суду слід відмовити.

Водночас, суд наголошує, що у разі повторного пред`явлення товариством виконавчого листа від 22.05.2019 № 20.1-59174194/13 до примусового виконання, відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом обставинам у цій справі.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням у цій справі подати до суду звіт про виконання судового рішення, суд зауважує наступне.

Згідно з частиною 1 статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, суд з метою захисту прав позивача та належного виконання судового рішення вважає за необхідне зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно пункту 2 статті 382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив з того, що відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 22.05.2019 №20.1-59174194/13 винесене головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мазуром Г.І.

Зобов`язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повторно розглянути заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АНГАР-БУДСЕРВІС" про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа виданого Вінницьким окружним адміністративним судом 22.03.2019 у справі №802/1619/18-а та прийняти рішення відповідно вимог Закону України "Про виконавче провадження" з урахуванням правової оцінки наданої судом у даному рішенні.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Зобов`язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подати до суду звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дати набрання цим рішенням законної сили.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АНГАР-БУДСЕРВІС" витрати зі сплати судового збору в сумі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн.) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. ст. 255, 272 КАС України.

Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АНГАР-БУДСЕРВІС" (вул. Фурманова, 28, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 35824035)

Відповідач: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622)

Повний текст рішення суду складено 02.07.2019

Суддя Томчук Андрій Валерійович