Рішення

від 29.05.2019 по справі 810/3558/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2019 року № 810/3558/18

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Мілієнко О.М., за участю представника позивача - ОСОБА_11 ., представника відповідача - Левчука С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу, рішення про застосування штрафних санкцій,

встановив:

ФОП ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплати боргу, рішення про застосування штрафних санкцій.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 позовну заяву залишено без руху.

23.08.2018 позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що висновки податкового органу про порушення нею вимог податкового законодавства не відповідають дійсності та не підтверджуються відповідними доказами.

Вказує, що господарські операції, що здійснювалися між нею та ТОВ Проджект Білдінг не мають ознак фіктивності та відповідають всім критеріям реальності їх проведення.

Зазначає, що порушення встановлені відповідачем без врахування даних бухгалтерського обліку та первинних документів позивача.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що оскаржувані рішення прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства.

Вказує, що в ході перевірки відображених в декларації про майновий стан та доходи показників за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 у загальній сумі 1858888,92 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення роздрібної торгівлі побутовими електротоварами та здійснення електромонтажних робіт в безготівковій формі розрахунків.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надавав відповідь на відзив. Просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві. Просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Допитана в якості свідка ОСОБА_3 , повідомила суду, що працює бухгалтером на ФОП ОСОБА_2 та веде бухгалтерський облік відповідно до вимог чинного законодавства. Вказала, що сама по собі помилка бухгалтера у період визнання витрат не може бути наслідком позбавлення позивача права на обґрунтоване включення сум до валових витрат.

Свідок підтвердила обставини викладені у позовній заяві та відповіді на відзив.

Допитані в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , повідомили суду, що працюють головними державними ревізорами-інспекторами відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Київській області та проводили перевірку ФОП ОСОБА_2

Свідки підтвердили обставини викладені у Акті перевірки.

Вказали, що позивач здійснювала діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди ТОВ Проджект Білдінг з метою штучного формування податкового кредиту та валових витрат.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 зареєстрована Обухівською районною державною адміністрацією Київської області від 04.09.2007 як фізична особа-підприємець, номер державної реєстрації НОМЕР_1 . Приватний підприємець перебуває на обліку в Обухівському відділенні Києво-Святошинському ОДПІ з 10.09.2007, номер взяття на облік 6669.

Місцезнаходження суб`єкта підприємницької діяльності відповідно до виписки з ЄДР фізичних осіб-підприємців: АДРЕСА_1

Видами економічної діяльності позивача є роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах (основний) (код КВЕД 47.54), неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90), електромонтажні роботи (код КВЕД 43.21).

Посадовими особами Головного управлінням ДФС у Київській області було проведено планову документальну виїзну перевірку з питань дотримання Позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та з питань нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ) за період діяльності з 01.01.2014 по 31.12.2016 (далі - Перевірка).

За результатом Перевірки Відповідачем складено Акт від 29.01.2018 № 55/10-36-13-09/3130222581 (далі - Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено наступні порушення Позивача:

1. пп. 2, пп.6, пп.8, пп.9, п. 6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.10.2013 за № 1686/24218 (надалі - Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат) та п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), в частині невірного відображення отриманого від здійснення господарської із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, суми фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, та суми чистого оподаткованого доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професійної діяльності (графи 6, 7, 8);

2. п. 167.1 ст. 167, п. 177.2 ст. 177 ПК України, в частині заниження суми чистого доходу за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 на загальну суму 879227,72 грн. без ПДВ, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності (далі - ПДФО) на суму 157552,60 грн.;

3. п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, в частині заниження чистого оподаткованого доходу від здійснення підприємницької діяльності за період 01.01.2015 по 31.12.2016 в сумі 879227, 72 грн. без ПДВ, що призвело до заниження військового збору від здійснення підприємницької діяльності в сумі 13188,42 грн.;

4. п. 2 ч. 1 ст. 7, ст. 8, ч. 2 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI (із змінами та доповненнями) (надалі - Закон № 2464-VI), в частині заниження чистого оподаткованого доходу з якого відраховується ЄСВ за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 на загальну суму 879227,72 грн. без ПДВ (з урахуванням максимальної величини в сумі 424547,59 грн.), що призвело до заниження ЄСВ від здійснення підприємницької діяльності, на який нараховується єдиний внесок в сумі 92458,72 грн.;

5. п. 187.1 ст. 187, п. 198.5 ст. 198 ПК України, в частині заниження ПДВ в сумі 19 262,00 грн. та завищення від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту в сумі 26421,00 грн.;

6. п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №265/95-ВР), в частині проведення розрахункових операцій без застосування РРО всього на суму 396899,25 грн.;

7. п. 12 ст. З Закону №265/95-ВР, в частині відсутності за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 в обліку придбаних товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 151767,61 грн.

На підставі висновків Акта перевірки відповідачем складено податкові повідомлення-рішення:

- від 19.03.2018 №0006191309 про сплату податку на доходи з фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 196940,75 грн (в т.ч. за податковим зобов`язанням 157552,60 грн., за штрафними санкціями 39388,15 грн.);

- від 19.03.2018 №0006201309 про сплату військового збору на загальну суму 16485,53 грн., (в т.ч за податковим зобов`язанням 13188,42, за штрафними санкціями 3297,11 грн.);

- від 19.03.2018 №0006231309 про сплату податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 24077,50 грн. (в т.ч. за податковим зобов`язанням 19262,00 грн., за штрафними санкціями 4815,50 грн.);

- від 19.03.2018 р. №0006241309 про сплату податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 26421,00 грн. (В4);

- від 19.03.2018 №0006251309 про сплату штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій на загальну суму 1,00 грн. (Ф С );

- від 19.03.2018 №0006261309 про сплату штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій на загальну суму 97264,62 грн. (Ф С ).

Також на підставі Акту перевірки відповідачем винесена вимога про сплату боргу від 19.03.2018 №0-0006211309 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску у сумі 92458,72 грн.;

Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 19.03.2018 №0006221309 про застосування штрафних санкцій за донарахування не нарахування єдиного внеску в розмірі 9671,18 грн.

27.04.2018, не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, Вимогою від 19.03.2018 №Ф-0006211309 та Рішенням від 19.03.2018 №0006221309, Позивач подав до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) відповідні скарги.

22.05.2018 Позивач подав до ДФС України доповнення до скарг.

Рішенням ДФС України від 29.05.2018 №77062/м/99-99-11-02-02-25 про результат розгляду скарги Позивача від 27.04.2018 № б/п Вимогу від 19.03.2018 №Ф-0006211309 та Рішення від 19.03.2018 р. № 0006221309 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Рішенням ДФС України від 25.06.2018 № 9082/м/99-99-11-02-01-14 (про результат розгляду скарги Позивача від 27.04.2019 № б/н податкові повідомлення-рішення від 19.03.2018 №№ 0006191309, 0006201309, 0006231309, 0006241309, 0006251309, 0006261309 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач, не погодившись з вказаними рішеннями податкового органу звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати їх.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням суд зазначає наступне.

Щодо податкового-повідомлення рішення від 19.03.2018 №0006191309 про сплату податку на доходи з фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 196940,75 грн (в т.ч. за податковим зобов`язанням 157 552,60 грн, за штрафними санкціями 39 388,15 грн.) суд зазначає наступне.

При проведенні аналізу залишків товарно-матеріальних цінностей, наданих до перевірки ФОП ОСОБА_2. та виявлених в ході проведення перевірки, встановлено реалізацію товару без відображення факту такої реалізації у податковому обліку та у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік.

Таким чином, перевіркою правильності визначення доходу за перевіряємий період відображеного в податкових деклараціях про майновий стан і доходи, у порівнянні з даними суми доходу, встановленими в ході перевірки, встановлено заниження доходу на загальну суму 396899,25 грн.

Перевіркою правильності визначення витрат, відображених платником у додатку 5 до розділу III податкової декларації про майновий стан і доходи Розрахунок податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності , безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу, з даними про суми витрат, встановленими в ході перевірки встановлено завищення витрат на загальну суму 482 328.47 грн., (у тому числі у 2015році розмірі 23 613 грн., у 2016 році - 458 715,47 грн.)

В додатку 4 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік до складу валових витрат, а саме в графі Вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції віднесено суму придбання товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 23613 грн., які не реалізовані протягом 2015 року, що підтверджено відповідними записами в книзі обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці.

В додатку 2 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік до складу валових витрат, а саме в графі Інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг віднесено суму витрат понесених на транспортні послуги на загальну суму 1060,00 грн., які фактично не оплачені, та по яким відсутні документальні підтвердження здійснення проплати на виконані транспортні послуги (фіскальний чек, або виписка з банківського рахунку) згідно актів виконаних робіт:

1) Акт №70 від 03.10.2016 року на суму 8000,00 грн.;

2) Акт №71 від 04.10.2016 року на суму 8000,00 грн.;

3) Акт №72 від 05.10.2016 року на суму 12000,00 грн.;

4) Акт №73 від 07.10.2016 року на суму 4000,00 грн.;

5) Акт №74 від 17.10.2016 року на суму 11500,00 грн.;

6) Акт №75 від 21.10.2016 року на суму 12000,00 грн.;

7) Акт №76 від 25.10.2016 року на суму 11500,00 грн.;

8) Акт №77 від 28.10.2016 року на суму 8000,00 грн.;

9) Акт №78 від 08.11.2016 року на суму 11500,00 грн.;

10) Акт №79 від 11.11.2016 року на суму 11500,00 грн.;

11) Акт №80 від 16.11.2016 року на суму 8000,00 грн.

Проте судом встановлено, що вище зазначені послуги фактично не оплачені, так як відсутні документальні підтвердження здійснення проплати на виконані транспортні послуги, а саме, згідно наданих до перевірки ФОП ОСОБА_2. банківських виписок про рух коштів у банку відсутні проплати за транспортні послуги на користь ФОП ОСОБА_12 , також оскільки ФОП ОСОБА_10 є платником податку на загальній системі оподаткування підтвердження оплати є фіскальний чек, або виписка з банківського рахунку.

При перевірці правильності визначення витрат, визначених ФОП ОСОБА_2 , з даними про суми витрат, визначених в ході перевірки, встановлено, що за період з 01.10.2016 по 31.12.2016, позивачем завищено валові витрати на загальну суму 352715,47 грн., за рахунок включення до їх складу сум придбання товаро-матеріальних цінностей, які відповідно до наданих документів та баз даних ДФС України мають відсутність їх економічного змісту та сумнівність господарських операцій у перевіряємому періоді.

Судом встановлено, що укладання цивільно-правових відносин та проведення господарської діяльності, спрямованих на здійснення операцій з контрагентами-покупцями з метою штучного формування витрат для контрагентів-покупців.

ФОП ОСОБА_2 в додатку 2 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016р. до вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції згідно поданої декларації про майновий стан і доходи за 2016р. по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками задекларовано валові витрати в сумі 352715,47 грн. без ПДВ по придбанню товарно-матеріальних цінностей використаних під час виконання електромонтажних робіт згідно акту №3/16 від 30.06.2016 та №5/16 від 21.07.2016 про прийняття-передачі виконаних електромонтажних робіт ТОВ Проджект Білдинг (код ЄДРПОУ 39828599).

Відповідно до документів позивач найману працю та інші трудові сили під час здійснення підприємницької діяльності не використовувала. Під час проведеного аналізу наявних трудових ресурсів під час виконання вищезазначених робіт: з однієї сторони - відсутність будь-якої інформації щодо кількості працюючих та з другої сторони значний обсяг фактично оформлених ФОП ОСОБА_2 операцій реалізації товару та послуг передбачає значно більшого обсягу трудовитрат, особистої участі персоналу із відповідними фаховими знаннями.

В зв`язку з цим позивач не могла фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна контрагента-покупця, віддаленості контрагентів один від одного.

У зв`язку з цим неможливо встановити та підтвердити відповідність наявних трудових ресурсів та ФОП ОСОБА_2 виконанню оформлених господарських операцій з 01.06.2016 по 21.07.2016 між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ Проджект Білдинг .

Таким чином, вбачається відсутність об`єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків господарських операцій з 01.06.2016 по 21.07.2016 по ланцюгу постачання від ФОП ОСОБА_2 до ТОВ Проджект Білдинг (код ЄДРПОУ 39828599).

Виходячи з вищенаведеного суд вважає, що відносини позивача з ТОВ Проджект Білдинг (код ЄДРПОУ 39828599) не мали реального господарського змісту.

Дані обставини підтверджують, що ФОП ОСОБА_2 фактично не виконувала електромонтажні роботи згідно актів №3/16 від 30.06.2016 та №5/16 від 21.07.2016, а відтак задекларовані операції з придбання товарно-матеріальних цінностей, які були використані під час здійснення електромонтажних робіт згідно актів №3/16 від 30.06.2016 та №5/16 від 21.07.2016 не можуть вважатися операціями, що дають право на віднесення до валових витрат згідно п. 177.4 ст.177 ПК України на загальну суму 352715,47 грн. без ПДВ.

Перевіркою правильності визначення суми чистого оподатковуваного доходу, відображеного в додатку 5 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014р., додатку 4 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015р. та додатку 2 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016р., встановлено заниження ФОП ОСОБА_2 суми чистого доходу в сумі 879227,72 гри., в т.ч.: за 2015 рік на загальну суму 23613,00 грн. без ПДВ, та 2016 рік на загальну суму 855614,72 грн. без ПДВ чим порушено п. 177.2 ст.177 ПК України, в результаті допущених порушень податкового законодавства, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 157552,60 грн.

За таких обставин суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.03.2018 №0006191309 винесено правомірно, а тому підстави для його скасування відсутні.

Щодо Рішення від 19.03.2018 №0006221309 про застосування штрафних санкцій за донарахування не нарахування єдиного внеску в розмірі 9671,18 грн. та вимоги від 19.03.2018 №Ф-0006211309 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на сумі 92458,72 грн. суд зазначає наступне.

Перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок встановлено заниження чистого оподаткованого доходу за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 в сумі 879227,72 грн. без ПДВ, в тому числі на 2015р. в розмірі 23613,00 грн. без ПДВ, та 2016р. - 855614,72 грн., (з урахуванням максимальної величина бази нарахування єдиного внеску в сумі 424547,59 грн., в тому числі 2015р.в розмірі 23613,00 грн. та 2016 р. - 400934,59 грн.).

Перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу від здійснення підприємницької діяльності, на який нараховується єдиний внесок встановлено, що позивач за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 занижено ЄСВ на загальну суму 92453,72 грн., за рахунок заниження чистого доходу з якого відраховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 424547,59 грн. без ПДВ (з урахуванням максимальної величина бази нарахування єдиного внеску).

За таких обставин суд вважає, що оскаржуване Рішення від 19.03.2018 №0006221309 та вимога від 19.03.2018 №Ф-0006211309 винесені правомірно, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Щодо податкового-повідомлення рішення від 19.03.2018 №0006231309 про сплату податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 24077,50 грн (в т.ч. за податковим зобов`язанням 19262,00 грн, за штрафними санкціями 4815,50 грн.) суд зазначає наступне.

Згідно додатку №5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкових декларацій з податку на додану вартість за червень 2016р. та липень 2016р. поданих ФОП ОСОБА_2 до Обухівського відділення Києво-Святошинської ОДГІІ ГУ ДФС у Київській області, в розділі І Податкові зобов`язання встановлено формування безтоварних операцій податкових зобов`язань за рахунок наступних операцій наданих контрагенту-покупцю ТОВ Прожект Білдінг (код ЄДРПОУ 39828599) по наданню електромонтажних робіт на загальну суму 625441,00 грн. з ПДВ, в т.ч. ПДВ 104240,16 грн.

Також, ФОП ОСОБА_2 протягом 2016 року в податкових деклараціях платника податку на додану вартість включено до податкового кредиту придбання товарно-матеріальних цінностей (матеріалів) використаних під час електромонтажних робіт згідно актів №3/16 від 30.06.2016 та №5/16 від 21.07.2016 на виконання умов договору №2 від 07.04.2016 на виконання електромонтажних робіт на загальну суму 352715,47 грн. без ПДВ (ПДВ становить в сумі 70543,09 грн.) в т.ч. за червень 2016р. в сумі 336333,36 грн. (ПДВ становить в сумі 67266,67 грн.) та липень 2016р. в сумі 16382,11 грн. (ПДВ становить в сумі 3276,42грн.), та встановлено, що дані товарно-матеріальні цінності не використовувалися ФОП ОСОБА_2 в підприємницькій діяльності.

Отже, враховуючи викладене вище, позивачем завищено податкові зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 521201,37 грн., в т.ч. за червень 2016р. в сумі 502534,70 грн. та за липень 2016р. в сумі 18666,67 грн., що призвело до завищення податку на додану вартість в сумі 104240,16 грн.

За таких обставин суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.03.2018 №0006231309 винесено правомірно, а тому підстави для його скасування відсутні.

Щодо податкового-повідомлення рішення від 19.03.2018 №0006241309 про сплату податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 26421,00 грн. суд зазначає наступне.

За період з 01.01.2014 по 31.12.2016 ФОП ОСОБА_2 задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 103041,00 грн.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 встановлено, що позивачем в порушення вимог підпункту г пункту 198.5 статті 198 ПК України не нараховано податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України, за товарами, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, та використання яких не пов 'язано із господарською діяльністю платника податку.

Таким чином позивачем в порушення вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 198.3 та пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1 статті 200 ПК України за перевіряємий період занижено загальну суму податку на додану вартість на 19262 грн. та завищення від`ємного значення по ПДВ у розмірі 26421 грн.

За таких обставин суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.03.2018 №0006241309 винесено правомірно, а тому підстави для його скасування відсутні.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 19.03.2018 №0006201309 про сплату військового збору на загальну суму 16485,53 грн, (в т.ч за податковим зобов`язанням 13188,42, за штрафними санкціями 3297,11 грн) суд зазначає наступне.

Оскільки виручкою фізичної особи-підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та негрошовій формі, то датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів.

До податкової декларації за звітний податковий період, включаються тільки прямі валові витрати, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу від визначеного виду діяльності та підтверджені документально.

Будь-які суми витрат фізичної особи - суб`єкта підприємницької діяльності до моменту одержання доходу від результату такої діяльності є його власним ризиком відповідно до статті 1 Закону України Про підприємництво .

Тобто, виключно факт одержання доходу може бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не всіх підряд витрат, а тільки тієї їх частини, яка прямо цьому доходу відповідає.

Судом встановлено, що позивачем за перевіряємий період в порушення вимог пунктів 177.2, 177.4 статті 177 ПК України занижений чистий доход на загальну суму 879227,72 грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у розмірі 157552,60 гривень.

Крім того, враховуючи вищевикладене ФОП ОСОБА_2., також, порушено вимоги пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України у частині не нарахування, не утримання та не сплати військового збору на загальну суму 13188,42 гривень.

За таких обставин суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.03.2018 №0006201309 винесено правомірно, а тому підстави для його скасування відсутні.

Щодо податкових-повідомлень рішень від 19.03.2018 №0006251309 про сплату штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій на загальну суму 1,00 грн. та від 19.03.2018 №0006261309 про сплату штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій на загальну суму 97264,62 грн. суд зазначає наступне.

Судом встановлено факт проведення розрахункових операцій без застосування РРО всього на суму 396899,25 грн., чим порушено вимоги п.1 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг із змінами та доповненнями (далі-Закон №265).

Проведеною перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 наявний факт відсутності в обліку придбаних товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 151767,61 грн., чим порушено вимоги п.12 ст.3 Закону №265.

Відповідно до п.п. 1,12 ст. 3 Закону №265, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням у встановленому порядку розрахункових книжок; вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Згідно з п. 1 ст. 17 Закону №265 за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведения розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більш ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки-загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення -100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом товарів (послуг).

Згідно ст. 20 Закону №265 до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Відповідно до акта про результати планової документальної виїзної перевірки від 29.01.2018 №55/10-36-13-09/3130222581 встановлено порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 7, ст. 8, ч. 2 ст. 9 Закону № 2464, а саме занижено суму єдиного внеску нарахованого з чистого оподатковуваного доходу, що є базою нарахування єдиного внеску за 2015 - 2016 роки на загальну суму 92458,72 грн. На підставі акта ГУ ДФС у Київській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.03.2018 № Ф-0006211309 та винесено рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 19.03.2018 № 0006221309, згідно вимог чинного законодавства.

Отже, перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок встановлено заниження чистого оподаткованого доходу за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 в сумі 879227,72 грн. без ПДВ (за 2015р. в розмірі 23613,00 грн. без ПДВ), та (2016р. - 855614,72 грн., (з урахуванням максимальної величина бази нарахування єдиного внеску в сумі 424547,59 грн., в тому числі 2015р.в розмірі 23613,00 грн. та 2016 р. - 400934,59 грн.)

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до акта №55/10-36-13-09/3130222581 встановлено порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 7, ст. 8, ч. 2 ст. 9 Закону №2464, а саме занижено суму єдиного внеску нарахованого з чистого оподатковуваного доходу, що є базою нарахування єдиного внеску за 2015 - 2016 рр. на загальну суму 92458,72 грн.

Відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", який набрав чинності з 01.01.2011, зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464), визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Частиною першою ст. 4 Закону № 2464 визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується, для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону № 2464 (у редакції, що діє з 01.01.2016 року) єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (ч. 2 ст. 9 Закону № 2464).

Згідно ч. З ст. 9 Закону № 2464 обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

За таких обставин суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19.03.2018 №0006251309 та від 19.03.2018 №0006261309 винесені правомірно, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

Отже, з урахуванням встановлених обставин, висновки податкового органу щодо порушень позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на нормах ПК України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 31 травня 2019 р.