Рішення

від 18.06.2019 по справі 160/3261/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року Справа № 160/3261/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортес Групп" до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ :

11.04.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортес Групп" з позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA10110/2019/00011 та рішення про коригування митної вартості товарів № 110000/2019/300004/2 від 05.02.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту № К_6/2018 від 09.01.2018 року, укладеного з фірмою WENZHOU CITY SITE AUTOMOBILE PARTS CO., LTD, придбано товар: фільтр топливний (fuel filter) 96335719 - 2000 шт.; фільтр топливний (fuel filter) 96335719NW - 3500 шт. Для декларування товару ТОВ "Фортес Групп" 24.01.2019 р. подано до митного органу митну декларацію № UA110110/2019/301062, в якій заявлено до митного оформлення товар за ціною контракту. На підтвердження заявленої ціни товару до декларації були надані всі необхідні документи, які підтверджують заявлену ціну товару відповідно до умов контракту. Позивач вказує, що в оскаржуваному рішенні не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене позивач вважає, що рішення № 110000/2019/300004/2 від 05.02.2019 року про коригування митної вартості товарів є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 16.04.2019 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідно до вимог ч. 6 ст. 12, ч. 2 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 КАС України. Також, сторонам був встановлений строк для подання до суду відзиву на позову, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив, відповідно.

10.05.2019 року відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що при перевірці поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортес Групп" митної декларації № UA110110/2019/301062 та документів, долучених до декларації, митним органом здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В результаті такого контролю було встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності. Враховуючи, що декларант відмовився надавати додаткові документи, рішення про коригування митної вартості товарів № 110000/2019/300004/2 від 05.02.2019 року цілком обґрунтоване, а підстави для задоволення позову відсутні.

16.05.2019 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому просить відхилити доводи відповідача, викладені у відзиві, посилаючись на те, що інформація, що міститься у інвойсі дублюється у наданому разом з митною декларацією додатку № 2 від 30.11.2018 р. та специфікації № 2 від 30.11.2018 р. до контракту, що погоджений та підписаний сторонами контракту. Додаток № 2 та Специфікація № 2 містять інформацію про виробника та відправника товару, країну походження товару та погоджені сторонами Контракту, про що свідчать підписи сторін. Окрім того, згідно пакувального листа від 30.11.2018 р., товар було відправлено для доставки на борт судна в порту NINGBO в той же день коли було підписано додаток № 2 від 30.11.2018 р. та специфікацію № 2 від 30.11.2018 р. до Контракту № К_6/2018 від 09.01.2018 р. У наданому до митного оформлення інвойсі, що є розрахунково-платіжним документом, в якому виставляється сума до сплати покупцю, міститься вся необхідна інформація для визначення митної вартості товару за ціною договору. Доводи відповідача про те, що до митного оформлення декларантом не надана заявка продавцю на поставку партії товару не відповідають дійсності, оскільки декларантом разом з листом № 04/02-01 від 04.02.2019 р. було надано заявку на поставку продукції (замовлення 000000019) від 10.09.2018 р. З приводу твердження відповідача, що в складі документів, які надані до митного оформлення разом з МД відсутні документи: сертифікати походження, сертифікати якості та інші документи, що підтверджують якість товару, позивач зазначає, що надав відповідачу пояснення (лист № 29/02 від 29.01.2019р.), що відомості про виробника товару зазначені у п.3 Додатку № 2 від 30.11.2018р. до Контракту, згідно якого виробником є сам постачальник WENZHOU CITY SITE AUTOMOBILE PARTS CO., LTD. Сертифікат якості на імпортований товар виробником не надається. Окрім того, законодавство України не зобов`язує надавати підтвердження якості імпортованого товару, зокрема, автозапчастини фільтру топливного. Також вказує на те, що позивачем було надано разом з МД сертифікат походження на конкретну партію товару (Certificate of origin) № 18С4401А1264/14790. З приводу твердження відповідача, що надані декларантом до митного оформлення документи не містять відомостей щодо вартості витрат по транспортуванню вантажу вказано, що сторонами Контракту було погоджено поставку товару на умовах FOB NINGBO згідно Інкотермс 2010, що означає поставку товару на борт судна в порту NINGBO (Китайська Народна Республіка), тобто, транспортування товару на судно в порту NINGBO не передбачає додаткових витрат з боку покупця та не є окремою послугою, тобто, вартість товару включає в себе завантаження постачальником товару на борт судна в порту NINGBO. Вартість витрат на транспортування товару від порту NINGBO (Китайська Народна Республіка) до митного посту "Південний" Дніпропетровської митниці ДФС становить 2353,16 грн., що було підтверджено довідкою про транспортні витрати від 18.01.2019р. від ТОВ "ДАО Лоджистикс" №01, калькуляцією витрат на доставку вантажу від 18.01.2019 р. №18/01 від "ТОВ "ФОРТЕС ГРУПП", рахунком № 7 від 24.01.2019р. та платіжним дорученням № 137 від 29.01.2019р. Товар задекларований за МД № UA110110/2019/301062 від 24.01.2019 р. вагою 972,50 кг брутто перевозився в одному контейнері №FCIU3970615 разом з іншими товарами від 4-х інших вантажовідправників (продавців). В сукупності товар, що перевозився у цьому контейнері мав вагу 5743,90 кг брутто, про що зазначається у заявці на перевезення від 05.12.2018 р. Згідно довідки про транспортні витрати від 18.01.2019 р. № 01, виданої перевізником ТОВ "ДАО Лоджистикс", вартість транспортних витрат на перевезення збірного вантажу у контейнері № FCIU3970615 складає 13898,53 грн. На підставі цієї довідки декларантом було зроблено калькуляцію витрат на доставку вантажу за кожним окремим коносаментом у співвідношенні до маси вантажу (972.50 кг брутто). З приводу твердження відповідача, що до митного оформлення декларантом не надано документів щодо страхування вантажу та вартості страхування, позивач зазначає, що відповідно до абз. 8 ч. 2 ст. 53 МК України, зазначені документи можуть бути надані декларантом лише у випадку здійснення такого страхування. Оскільки, позивач не здійснював страхування товару, тобто, витрат на страхування товару не було понесено, про що надано до Дніпропетровської митниці довідку №29/02 від 29.01.2019р., до митного оформлення декларантом не могло бути надано документів щодо страхування вантажу. Також вказує, що позивачем було надано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною Контракту відповідає вимогам ст. 58 МК. Натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч. З ст. 53. ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 МК та всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу. Отже, зазначення відповідачем в якості розбіжності не обумовлений в інвойсі строк поставки та інформації про виробника товару, відсутність сертифікату якості, що відповідно до чинного законодавства не є ціноутворюючим фактором, відсутність цієї інформації не може свідчити про заниження митної вартості товару.

22.05.2019 року відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив, які містять доводи, аналогічні відзиву на позов.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали, справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортес Групп" (код ЄДРПОУ 41009942) зареєстроване як юридична особа у встановленому законом порядку, про що в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи міститься запис № 12241020000079392, дата запису 07.12.2016 року.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортес Групп" та фірмою WENZHOU CITY SITE AUTOMOBILE PARTS CO., LTD (Китай), контракт № К_6/2018 від 09.01.2018 року, за яким продавець поставляє автомобільні запчастини в асортименті, за номенклатурою та кількістю, визначеними у специфікації до контракту (товар).

До вказаного контракту сторонами погоджено додаток 2 від 30.11.2018 року, згідно якого продавець продає товар на умовах FOB Ningbo; відправником товару є WENZHOU CITY SITE AUTOMOBILE PARTS CO., LTD; виробником товару є WENZHOU CITY SITE AUTOMOBILE PARTS CO., LTD; країна походження товару Китай; продавець зобов`язується поставити товар на загальну суму 3460,00 дол.США: фільтр топливний (fuel filter) 96335719 - 2000 шт. на суму 1220,00 дол.США; фільтр топливний (fuel filter) 96335719NW - 3500 шт. на суму 2240,00 дол.США.

Сторонами до вказаного контракту затверджено специфікацію № 3 від 30.11.2018 року, згідно якої продавець зобов`язується поставити товар на загальну суму 3460,00 дол.США: фільтр топливний (fuel filter) 96335719 - 2000 шт. на суму 1220,00 дол.США; фільтр топливний (fuel filter) 96335719NW - 3500 шт. на суму 2240,00 дол.США.; постачання товару здійснюється на умовах FOB Ningbo, за 100% передплатою.

24.01.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортес Групп" подано до Дніпропетровської митниці ДФС митну декларацію № UA110110/2019/301062 на товар: частини та пристрої для ремонту та обслуговування транспортних засобів цивільного призначення. Обладнання для фільтрування палива чи мастил для двигунів внутрішнього згоряння автомобілів: fuel filter/ паливний фільтр: 96335719 - 2000 шт., 96335719NW - 3500 шт.

Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, становить 3460,00 дол.США, що визначена за ціною, обумовленою контрактом. Вартість товару була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується.

Для митного оформлення позивачем були подані наступні документи:

- контракт № К_6/2018 від 09.01.2018 року;

- додаток № 2 від 30.11.2018 року до контракту № К_6/2018 від 09.01.2018 року;

- специфікація № 2 від 30.11.2018 року;

- рахунок-фактуру (інвойс) № 20181009 від 30.11.2018 року;

- коносамент (Bill of Lading) DXG1812319F від 15.12.2018 року;

- сертифікат про походження товару № 18С4401А1264/14790 від 30.11.2018 року;

- калькуляція транспортних витрат № 18/01 від 18.01.2019 року;

- договір про надання послуг митного брокера № 33/2017 від 26.07.2017 року;

- договір про перевезення № 01 від 10.07.2017 року.

За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 110000/2019/300004/2 від 05.02.2019 року, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товару із застосуванням методу: резервного методу, що ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органом доходів та зборів митній вартості товару, враховуючи країну виробництва та експорту, опис товару та призначення, характер угоди та вагові характеристики за ЕМД від 22.01.2019 року № UA100120/2019/187719 на рівні 7,15 дол.США/кг (7150,00 дол. США.).

Судом встановлено, що вказане рішення вмотивовано:

1. в складі документів, які надані до митного оформлення разом з МД відсутні документи: сертифікати якості та інші документи, що підтверджують якість товару; наданий сертифікат походження 18С4401А1264/14790 від 30.11.2018 року не підтверджує якість товару та не містить відомості щодо виробника;

2. відповідно до п.4.3. контракту від 09.01.2018 р. № К_6/2018, оплата товару здійснюється на підставі на умовах, зазначених у інвойсі або додатку (специфікації) шляхом банківського переказу. Відповідно до наданого до митного оформлення інвойсу від 30.11.2018 р. № 20181009 умовами оплати визначено 100% передплату. Банківські платіжні доручення декларантом до митного оформлення не надано;

3. відповідно до п.2.2. контракту від 09.01.2018 р. № К6/2018, продавець зобов`язується поставити товар, а покупець прийняти та оплатити на умовах, передбачених контрактом товар у кількості, асортименті та строки визначені в інвойсі, який являється невід`ємною частиною Контракту. В інвойсі до контракту вказуються: повне найменування товару, виробник, країна походження, кількість, вартість за одиницю, загальна вартість, номер та дата контракту, умови поставки, строк поставки, умови оплати, найменування продавця, найменування покупця, найменування та реквізити вантажовідправника та отримувача, місто призначення вантажу та інші узгоджені сторонами умови. У наданому декларантом до митного оформлення інвойсі від 30.11.2018 р. № 20181009 та додатково наданому інвойсі від 19.11.2018 р. № 20182011 відомості щодо виробника товару відсутні, що викликало сумніви щодо здійснення поставки товару саме від виробника, оскільки дана поставка заявлена декларантом до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту з виробником. Відповідно до Відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, декларується під кодом 4104. Декларантом контракт від 09.01.2018 року № К 6/2018 в гр. 44 МД від 24.01.2019 року № UA110110/2019/301062 задекларовано під кодом 4104;

4. відповідно до п.2.3 контракту від 09.01.2018 р. № К 6/2018 покупець направляє заявку продавцю на поставку партії товару для її погодження продавцем. Під час декларування спірного товару 24.01.2019 р. декларантом вищезазначена заявка не надана;

5. відповідно до п.4.1 контракту від 09.01.2018 р. № К 6/2018 вартість товару та витрати по його транспортуванню вказуються у додатках до контракту. Додатки додаються до кожної поставки товару. Наданий декларантом до митного оформлення додаток від 30.11.2018 р. № 2 та специфікація від 30.11.2018 р. № 2 не містять відомостей щодо вартості витрат по транспортуванню вантажу;

6. відповідно до п.3.1 контракту від 09.01.2018 р. № К6/2018, поставка товару заявлена до митного оформлення на комерційних умовах поставки FOB - Ningbo. Відповідно до Інкотермс 2010, термін FOB означає наступне: FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження), що означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з нього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Отже, за вказаними умовами поставки до ціни контракту не включені витрати на транспортно-експедиційне обслуговування;

7. з метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом до митного оформлення надано договір транспортного експедирування від 10.07.2017 р. № 01, укладений ТОВ "ДАО Лоджистикс" з ТОВ „Фортес Групп", довідку про транспортні витрати від 18.01.2019 р. № 01, калькуляцію витрат на доставку вантажу від 18.01.2019 р. № 18/01, видану ТОВ „Фортес Групп''. Відповідно до п.1.1 договору від 10.07.2017 р. № 01, експедитор зобов`язаний за рахунок клієнта організувати транспортно-експедиційне обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів клієнта, а також надати інші транспортно-експедиційні послуги клієнту. Відповідно до п.1.2 договору від 10.07.2017 р. № 01 експедитор надає клієнту транспортно-експедиційні послуги у відповідності до вимог Закону України від 01.07.2004 № 1955-1V "Про транспортно-експедиторську діяльність". Наданий до митного оформлення договір від 10.07.2017 р. № 01 не містить умови визначені Законом України від 01.07.2004 р. № 1955-1V "Про транспортно-експедиторську діяльність". До митного оформлення декларантом в якості підтвердження числового значення не надані документи, що містять вищезазначену інформацію. Згідно п.п.3.1, 3.2, 3.3 договору від 10.07.2017 р. № 01, вартість послуг експедитора, погоджена сторонами, може вказуватися у Додатках к даному договору, в окремих Договорах - Заявках... рахунках, які є невід`ємною частиною даного договору. Декларантом Додатки, Заявки та рахунки до договору від 10.07.2017 р. № 01 до митного оформлення не надано. Надана декларантом до митного оформлення калькуляція витрат на доставку товарів від 18.01.2019 р. № 18/01 видана ТОВ „Фортес Групп", яке не є перевізником.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (стаття 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Наказом Державної митної служби України № 689 від 11.09.2015 року затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу, здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України (у відповідній редакції) метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Формато-логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов`язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.

Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, на виконання вимог, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Пунктом першим частини 3 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Відповідно до частини першої та другої 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа, (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості виходив з того, що подані документи містять розбіжності.

Стаття 57 Митного кодексу України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

- основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

- другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 58 Митного кодексу України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).

Відповідно до положень статті 60 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Розглядаючи заявлений спір, суд зазначає, що відповідно до умов контракту № К_6/2018 від 09.01.2018 року, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортес Групп" з фірмою WENZHOU CITY SITE AUTOMOBILE PARTS CO., LTD (Китай), останній (продавець) поставляє автомобільні запчастини в асортименті, за номенклатурою та кількістю, визначеними у специфікації до контракту (товар).

Судом встановлено, що згідно додатку № 2 від 30.11.2018 р. та специфікації № 2 від 30.11.2018 р. до контракту № К_6/2018 від 09.01.2018 року, сторони погодили поставку наступних позицій товару: фільтр топливний (fuel filter) 96335719 - 2000 шт. та фільтр топливний (fuel filter) 96335719NW - 3500 шт. загальною вагою брутто 972,50 кг на загальну суму 3460,00 доларів США на умовах FOB Ningbo; відправником товару є WENZHOU CITY SITE AUTOMOBILE PARTS CO., LTD; виробником товару є WENZHOU CITY SITE AUTOMOBILE PARTS CO., LTD; країна походження товару Китай. Таким чином, загальна вартість контракту складає З460,00 доларів США.

На виконання даного контракту сторонами було узгоджено умови поставки, як в додатку № 2 від 30.11.2018 р., так і в специфікації № 2 від 30.11.2018 р. до контракту № К_6/2018 від 09.01.2018 р.

Відповідно до Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою, та чинні з 01.01.2011 року, умови поставки FOB (Free On Board (...named port of shipment) Франко борт (...назва порту відвантаження) означають, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець.

Отже, за умовами поставки FOB покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов`язані з доставкою товару до порту призначення.

Судом встановлено, що поставлений товар супроводжувався, як експедитором, ТОВ "ДАО Лоджистикс" від порту Ningbo до митного посту "Південний" Дніпропетровської митниці ДФС на підставі договору транспортного експедирування № 01 від 10.07.2017 року, укладеного з експедитором ТОВ "ДАО Лоджистикс". На підтвердження транспортних витрат до документів митного оформлення позивачем було надано: довідку ТОВ "ДАО Лоджистикс" від 18.01.2019 року № 01 про транспорті витрати, за якою вартість транспортних витрат (морський фрахт) з доставки вантажу, згідно коносаменту № DXG1812319F в контейнері FCIU3970615 за маршрутом Нингбо, Китай - Одеса, Україна склала 13898,53 грн.; заявка на перевезення від 05.12.2018 року, рахунок № 7 від 24.01.2019 р. на сплату фрахту за маршрутом Нингбо, Китай - Одеса, Україна, вантажно-розвантажувальні роботи (імпорт), лінійний сервіс, агентські послуги, портове експедирування, організація автоперевезення за маршрутом Одеса-Дніпро, організація зважування, організація зберігання в порту, всього на суму 49046,77 грн. та платіжне доручення № 137 від 29.01.2019 року.

Також суд зазначає, що коносамент (Bill of Lading) - документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу.

В момент відправлення вантажу морським транспортом відправник повинен укласти договір перевезення із морським перевізником, визначивши пункт призначення, умови перевезення та оплати. Виписуванням коносаменту перевізник підтверджує укладання такого договору, при цьому всі основні умови цього договору переносяться в коносамент.

Коносамент виписується (підписується капітаном або агентом перевізника) винятково в момент прийняття вантажу на борт. Таким чином підписаний коносамент одночасно виступає і документом, що підтверджує факт передачі вантажу для доставки (замінює акт приймання-передачі).

Коносамент виконує три основні функції: свідчить про укладення договору перевезення вантажу морським шляхом, за яким перевізник зобов`язується доставити вантаж та видати отримувачу; засвідчує факт прийняття вантажу для перевезення; є товаросупровідним документом, оскільки дає право на одержання вантажу тому, на кого він виписаний.

Видача вантажу здійснюється проти пред`явлення коносаменту. Відправник зобов`язаний передати оригінал коносаменту отримувачу вантажу. Це надає можливості обігу коносаменту, а також є додатковим способом захисту прав (відправивши вантаж відправник може не передавати оригінал коносаменту отримувачу до моменту виконання зустрічного зобов`язання, наприклад, оплати). Відсутність оригіналу коносаменту позбавляє отримувача можливості отримати вантаж.

Також, позивачем у поданому позові вказано, що товар задекларований за МД № UA110110/2019/301062 від 24.01.2019 року перевозився в одному контейнері №FCIU3970615 разом з іншими товарами від 4-х інших вантажовідправників (продавців). У сукупності товар, що перевозився у цьому контейнері мав вагу 5743,90 кг брутто, про що також зазначається у заявці на перевезення від 05.12.2018 року.

З урахуванням зазначеного, позивачем підтверджено інформацію щодо вартості транспортних витрат на доставку товарів у контейнері в контейнері FCIU3970615 за маршрутом Нингбо, Китай - Одеса, Україна, на який є посилання, як у коносаменті № DXG1812319F, так і в довідці ТОВ "ДАО Лоджистикс" від 18.01.2019 року № 01 про транспорті витрати, що є складовими митної вартості.

З приводу інших зазначених розбіжностей суд вказує, що інформація, що міститься в інвойсі дублюється у наданому разом з митною декларацією додатку № 2 від 30.11.2018 р. та специфікації № 2 від 30.11.2018 р. до контракту № К_6/2018 від 09.01.2018 р., що погоджені та підписані сторонами контракту.

З приводу ненадання документів щодо страхування вантажу та вартості страхування слід вказати, що позивачем було надано відповідачу довідку №29/02 від 29.01.2019 р., згідно якої було повідомлено про те, що товар не застраховано, тобто, витрат на страхування товару не понесено.

Крім того, щодо відсутності у поданих позивачем документах інформації щодо страхування оцінюваного товару, суд вказує, що за офіційними правилами тлумачення торговельних правил ІНКОТЕРМС у редакції 2010 року термін FOB означає, що продавець здійснює поставку покупцю до названого порту відвантаження. Відповідно до умов FOB у покупця немає обов`язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому, страхування може бути здійснено продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватись. Отже, термін FOB передбачає можливість, а не обов`язок страхування товару.

На підставі викладеного суд робить висновок, що вимоги відповідача щодо надання документів про страхування товару є безпідставними.

Також слід вказати, що відповідно до умов контракту № К_6/2018 від 09.01.2018 р., витрати на маркування, пакування та транспортування товару включені продавцем в ціну товару, яка відображена у відповідних товаросупровідних документах, наданих митному органу для митного оформлення, з урахуванням чого додаткові витрати на страхування та транспортування товару на борт судна в порту NINGBO, товариство не несли, отже вимоги, відповідача про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей, є необґрунтованими.

Відсутність сертифікату якості не могла вплинути на визначення ціни товару, оскільки, останній не містить відомостей про вартість товару.

Крім того, сертифікат походження товару чи сертифікат якості товару не визначені статтею 53 Митного кодексу України, як документи, які підтверджують митну вартість товарів, на що відповідач належної уваги не звернув.

Крім того, позивачем було надано разом із митною декларацію сертифікат походження на конкретну партію товару (Certificate of origin) № 18С4401А1264/14790 від 30.11.2018 року, який не викликав суперечок або зауважень.

Щодо підтвердження відомостей щодо виробника суд зауважує, що як в додатку № 2 від 30.11.2018 р., так і в специфікації № 2 від 30.11.2018 р. до контракту № К_6/2018 від 09.01.2018 р., вказано, що виробником товару є WENZHOU CITY SITE AUTOMOBILE PARTS CO., LTD. Також, позивачем надано відповідачу лист № 29/03 від 29.01.2019 р., згідно якого відомості про виробника товару зазначені у п.3 додатку № 2 від 30.11.2018 р. до контракту № К_6/2018 від 09.01.2018 р., згідно якого виробником є сам постачальник - WENZHOU CITY SITE AUTOMOBILE PARTS CO., LTD (Китай), а сертифікат якості на імпортований товар виробником не надається.

Позивачем у поданому позові зазначається, що прайс-лист від постачальника WENZHOU CITY SITE AUTOMOBILE PARTS CO., LTD (Китай) складений на листопад 2018 року, тому позивачем при подачі митної декларації зазначено дату прайс-листа - 01.11.2018 р.

Судом встановлено, що зазначений прайс-лист містить перелік конкретних видів замовленого товару, його артикули із зазначенням вартості за 1 одиницю.

Щодо зазначення на пакувальному листі "shikoo" позивачем у позові пояснюється, що "shikoo" є торговою маркою, натомість виробником та продавцем товару є саме постачальник - WENZHOU CITY SITE AUTOMOBILE PARTS CO., LTD. З огляду на викладене судом не встановлено розбіжностей щодо виробника спірного товару - фільтр топливний (fuel filter) 96335719 та фільтр топливний (fuel filter) 96335719NW бренду "shikoo".

Судом встановлено, що оплата за товар здійснено шляхом проведення передплати, що підтверджено платіжним дорученням № 26 від 27.11.2018 року на суму 3460,00 дол.США. Вказане платіжне доручення містить посилання на контракт № К_6/2018 від 09.01.2018 року та відповідний інвойс - № 20181009 від 30.11.2018 року.

Судом в повній мірі досліджено, що позивачем було надано митниці безпосередньо контракт, а також специфікацію № 2 від 30.11.2018 р. до контракту № К_6/2018 від 09.01.2018 р., де чітко визначена ціна товару у розмірі 3460,00 дол.США. Зазначена ціна повністю співпадає з ціною зазначеною у інвойсі № 20181009 від 30.11.2018 р. Також немає розбіжностей між цими документами щодо назви товару, його технічних особливостей, виробника товару, кількості та умов поставки. Зазначена митна вартість в 3460,00 дол.США., повністю співпадає з митною вартістю, яку задекларовано Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортес Групп" під час експорту з країни відправлення (Китай), що підтверджується експортними митними деклараціями з відмітками митниці.

Отже, у ході судового розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

На підставі встановлених судом обставини, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішенням № 110000/2019/300004/2 від 05.02.2019 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем протиправно, отже є таким, що підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортес Групп" підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1921,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 163 від 08.04.2019 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1921,00 грн. підлягає стягненню з Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі викладеного, ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортес Групп" (пр. Богдана Хмельницького, буд. 115-М, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 41009942) до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 39421732) про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA10110/2019/00011 та рішення про коригування митної вартості товарів № 110000/2019/300004/2 від 05.02.2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортес Групп" (пр. Богдана Хмельницького, буд. 115-М, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 41009942) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 39421732).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 18.06.2019 року.

Суддя І.О. Лозицька