Рішення

від 27.06.2019 по справі 320/2233/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2019 року м.Київ справа № 320/2233/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту, скасування запису про державну реєстрацію державного акту

Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Зазимської сільської ради Броварського району та Головного управління Держгеокадастру у Київській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Зазимської сільської ради позачергової - V сесії від 10.04.2010 за №1959-40 "Про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1200 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1 в с.Зазим`є";

- визнати недійсним Державний акт серії НОМЕР_2 на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_1 , який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №322128781800421 04.03.2011 р.;

- скасувати запис в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №322128781800421 про державну реєстрацію Державного акта серія НОМЕР_2 ;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області скасувати запис у Поземельній книзі про реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 за ОСОБА_1 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №320/2233/19, витребувано докази по справі від сторін та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 30.05.2019.

30.05.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 06.06.2019 у зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

06.06.2019 до суду надійшла заява представника позивача від 06.06.2019 про відмову від позову в частині позовних вимог.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту, скасування запису про державну реєстрацію державного акту та зобов`язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Київській області скасувати запис у Поземельній книзі про реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 за ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наприкінці березня 2019 року позивач, який з 28.10.2016 року є членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, отримав лист-повідомлення від Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції про виявлення факту не відображення у поданій позивачем декларації за 2017 рік відомостей про земельну ділянку загальною площею 0,12 га, розташовану у с. Зазим`я, Броварського району Київської області, з кадастровим номером НОМЕР_1 .

Позивач стверджує, що до березня 2019 року йому нічого не було відомо про належність йому такої земельної ділянки, до органів місцевого самоврядування щодо її відведення на своє ім`я він ніколи не звертався, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку та будь-якої інформації щодо неї не отримував.

Позивач вказує, що інформація про реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку на ім`я позивача відсутня у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що також позбавляло позивача можливості дізнатися про факт набуття її у власність.

Проте, у зв`язку з відображенням на Публічній кадастровій карті за даними Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, як належну ОСОБА_1 на праві постійного користування з обмеженнями, зареєстрованими 15.03.2010 року, адвокат в інтересах позивача звернувся з адвокатськими запитами до Міськрайонного управління Держгеокадастру у Броварському районі та м. Бровари ГУ Держгеокадастру у Київській області та Зазимської сільської ради з проханням надання документів, які стали підставою для внесення до Державного земельного кадастру інформації стосовно належності позивачу речових прав на земельну ділянку.

З наданої Зазимською сільською радою відповіді на адвокатський запит позивач з`ясував, що 16 квітня 2010 року на позачерговій V сесії Зазимської сільської ради було прийнято рішення № 1959-40 про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1200 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1 в с.Зазим`є. Також з відповіді позивачу стало відомо, що рішення про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1 приймалося на підставі розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 34-ом громадянам згідно списку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с. Зазим`є, який зберігається у Міськрайонному управлінні Держгеокадастру у Броварському районі та м.Бровари ГУ Держгеокадастру у Київській області. Також з відповіді слідує, що заява ОСОБА_1 про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки площею 0,12 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с. Зазим`є відсутня.

З відповіді ГУ Держгеокадастру у Київській області за вих. № 29-10-0-331-4569/2-19 від 04.04.2019 позивач дізнався, що у місцевому фонді документації із землеустрою документація із землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 не виявлена. Разом з тим, надано копію державного акта серія НОМЕР_2 на земельну ділянку, виданого на ім`я ОСОБА_1 , який 04.03.2011 зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322128781800421.

Позивач вважає, що вищенаведені обставини вказують на те, що у 2010 році без відома позивача, йому було відведено та надано у власність земельну ділянку площею 0,12 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1 в с. Зазим`є, видано державний акт на право власності на земельну ділянку, а також до Державного земельного кадастру внесені відомості про належність земельної ділянки позивачу.

Водночас позивач наполягає, що про прийняття вказаного рішення сільради і видачу державного акту він повідомлений не був.

Стверджуючи про те, що позивач не звертався до Зазимської сільської ради Броварського району з клопотанням про отримання безоплатно у власність земельної ділянки на території сільради та ніколи не мав таких намірів, не отримував державний акт на право власності на земельну ділянку, не був обізнаний про факт його видачі та про відведення земельної ділянки, позивач вважає відсутніми підстави для прийняття Зазимською сільською радою Броварського району спірного рішення № 1959-40 від 16.04.2010, що є підставою для задоволення позовних вимог про визнання такого рішення протиправним та його скасування.

Оскільки, рішення Зазимської сільської ради Броварського району № 1959-40 від 16.04.2010 є протиправним та підлягає скасуванню, то відповідно і виданий на його підставі державний акт підлягає визнанню недійсним на підставі положень ст.ст. 152 та 155 ЗК України, що своєю чергою є також підставою для скасування запису в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі про державну реєстрацію такого державного акта.

Позивач у позовній заяві просить поновити строк для звернення до адміністративного суду, оскільки пропуск позивачем строку звернення до суду зумовлений об`єктивними обставинами, які не залежали від його волі.

Так, звернення до суду із позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Зазимської сільської ради № 1959-40 від 16.04.2010 та виданого на його підставі державного акта, потребувало від позивача надання оригіналу або копії оспорюваного акта, або, принаймні, повідомлення реквізитів цих документів. Оскільки про факт ймовірної належності позивачу земельної ділянки останній був повідомлений листом НАЗК у березні 2019 року, про рішення Зазимської сільської ради щодо передачі у власність земельної ділянки та оформлення державного акта позивачу стало відомо лише після отримання відповідей на адвокатські запити 9 та 12 квітня 2019 р.

Відповідач - Зазимська сільська рада Броварського району Київської області подав відзив на позовну заяву, яким позов визнав, зазначивши, що рішення позачергової V сесії Зазимської сільської ради щодо передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,12 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1 в с. Зазим`є №1959-40 від 16.04.2010 року разом з протоколами по 01.01.2016 р. передано на постійне зберігання до архівного сектору Броварської районної державної адміністрації, що підтверджує акт передачі, який додано до відзиву.

Зазимська сільська рада Броварського району Київської області також вказує, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку у відповідача не зберігаються. Другий примірник державного акту про право власності на спірну земельну ділянку зберігався в ДП Київський регіональний центр ДЗК у 2010 році.

Відповідач зазначає, що на підставі розробленого проекту землеустрою про відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд в с.Зазим`є та згідно із списком з кількістю 34-и громадянина було прийнято рішення про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1 . Як стверджує відповідач зазначені документи зберігаються у Міськрайонному управлінні у Броварському районі та м.Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Відповідач також вказує, що заява ОСОБА_1 про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки площею 0,12 га для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд в с.Зазим`є відсутня, про що свідчить копія акта про вилучення для знищення, додана до відзиву.

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Київській області проти позову заперечує, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що Головне управління Держгеокадастру у Київській області відповідно до покладених на нього завдань здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку, здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмеження у їх використанні, скасування такої реєстрації.

Згідно Положення Про Міськрайонне управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області останнє є структурним підрозділом Головного управління Держгеокадастру у Київській області, юрисдикція якого поширюється на територію Броварського району та міста Бровари, та не є юридичною особою.

Відповідач зазначає, що за інформацією, наданою Міськрайонним управлінням згідно відомостей Державного земельного кадастру за ОСОБА_1 обліковується на праві власності земельна ділянка площею 0,1200 га з кадастровим номером НОМЕР_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Документація із землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , у місцевому фонді документації із землеустрою Міськрайонного управління не виявлена, крім того наявний державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 .

Стосовно заявлених позовних вимог відповідач вказує, що з набуттям чинності змін до Закону України "Про Державний земельний кадастр", "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", повноваження територіальних органів Держгеокадастру у частині державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) земель, права сервітуту, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови земельної ділянки (суперфіцій), які передбачалися Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 №1021 "Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі", яка втратила чинність, з 1 січня 2013 року припинилися. Натомість, Держгеокадастр та його територіальні органи здійснюють державну реєстрацію земельних ділянок, а не прав на них.

Отже вважає, що правові підстави щодо скасування запису в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі стосовно державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку Головним управлінням, є неможливими.

Відповідач вважає, що у разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Отже, за твердженням відповідача формування інформації про зареєстровані права здійснюється за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав, відомості про сформовані або скасовані права в розділі Національної кадастрової системи надходять до Державного земельного кадастру про власників земельної ділянки тільки після формування інформації у Державному реєстрі прав. Повідомлення про зареєстровані або припинені речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в тому числі і за рішенням суду надходять з органів реєстру прав, у порядку взаємообміну між реєстрами: Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Державним земельним кадастром, лише після чого відомості вносяться у Поземельну книгу.

Відтак, відповідач вважає, що після внесення відомостей про скасування права власності та після взаємообміну між реєстрами державний кадастровий реєстратор на місцях відповідно до підпункту 3 пункту 6 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10. 2012, який визначає повноваження державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів, зокрема, до яких належать здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації, вносить відомості до Державного земельного кадастру відповідно до законодавства.

Отже, після вчинення дій реєстратором в частині скасування речового права кадастровим реєстратором буде вжито заходи щодо внесення інформації до Державного земельного кадастру. Тобто, скасувавши речове право недоцільно скасовувати об`єкт цивільних прав.

Також відповідач акцентує увагу суду на тому, що скасування земельної ділянки не передбачено законодавством України, тобто іншого порядку скасування державної реєстрації земельної ділянки або скасування та поновлення кадастрових номерів, законами України або прийнятими на їх підставі підзаконними нормативно-правовими актами не передбачено. А отже, нормами законодавства не передбачено скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі рішення суду та в програмному забезпеченні Державного земельного кадастру відсутні функціональні можливості для скасування чи поновлення реєстрації земельної ділянки на підставі рішення суду.

Також зазначає, що за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, діяльність ГУ Держгеокадастру є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

У судовому засіданні 30.05.2019 та 06.06.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

У судовому засіданні 30.05.2019 та 06.06.2019 представник Головного управління Держгеокадастру у Київській області проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову.

Представник Зазимської сільської ради Броварського району в судові засідання по справі 30.05.2019 та 06.06.2019 не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та телефонограма.

У судовому засіданні 06.06.2019 представник позивача подав до суду клопотання про здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження, проти якого представник Головного управління Держгеокадастру у Київській області не заперечував.

Відповідно до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги неявку у судове засідання представника Зазимської сільської ради Броварського району Київської області, а також подане представником позивача клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, у витребуванні додаткових доказів суд прийшов до висновку здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Протокольною ухвалою суду від 06.06.2019 року постановлено здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Суд зазначає, що позивачем в якості відповідача по справі у позовній заяві вказано Зазимську сільську раду Броварського району, в той час як згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1005426239 від 10.06.2019, зробленого на запит суду від 10.06.2019, правильним найменуванням відповідача є Зазимська сільська рада Броварського району Київської області (ідентифікаційний код 04363876, місцезнаходження: 07415, Київська область, Броварський район, село Зазим`є, вулиця Широка, буд. 6).

Приймаючи до уваги відсутність потреби заміни відповідача, суд вважає необхідним змінити найменування відповідача та вважати правильним найменуванням відповідача - Зазимська сільська рада Броварського району Київської області.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Франківським РВ УМВС України у Львівській області 27 лютого 1996 року, зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 (з 15.01.2004 року) (а.с.124-127).

ОСОБА_1 з 28.10.2016 року по 14.06.2019 був членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, про що свідчить інформація з офіційного веб-сайту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ІНФОРМАЦІЯ_3/ .

З отриманого наприкінці березня 2019 року листа Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції від 19.03.2019 №41-01/20626/19 позивач дізнався про те, що Національне агентство з питань запобігання корупції у зв`язку з проведенням повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, просить надати пояснення та документи або їх завірені копії щодо невідображення в декларації: в розділі 3 Об`єкти нерухомості декларації за 2017 рік, відомостей про земельну ділянку загальною площею 1200,00 кв.м., розташовану за адресою: с. Зазим`я, Броварський район, Київська область, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка належить позивачу на праві власності, дата набуття права 16.04.2010, що підтверджується відомостями з Державного земельного кадастру (а.с.13-15).

Як зазначає позивач в позовній заяві до березня 2019 року позивачу нічого не було невідомо про належність йому такої земельної ділянки, до органів місцевого самоврядування щодо її відведення на своє ім`я він ніколи не звертався, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку та будь-якої інформації щодо неї не отримував.

Позивач вказує, що інформація про реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку на ім`я позивача відсутня у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що також позбавляло можливості позивача дізнатися про факт набуття її у власність.

Так, дійсно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25.03.2019 №160907789 слідує, що за параметрами запиту по кадастровому номеру земельної ділянки НОМЕР_1 інформація відсутня (а.с.16).

Водночас, за даними Державного земельного кадастру, відображеними на Публічній кадастровій карті, сформованими у вигляді відомостей про земельну ділянку, вказана земельна ділянка належить позивачу - ОСОБА_1 на праві постійного користування земельною ділянкою з обмеженнями, зареєстрованими 15.03.2010 (а.с.17).

Судом встановлено, що представником позивача - адвокатом Климюк В.Ю. в інтересах позивача направлено адвокатські запити до Міськрайонного управління Держгеокадастру у Броварському районі та м. Бровари ГУ Держгеокадастру у Київській області № 5 від 27.03.2019 та Зазимської сільської ради Броварського району № 6 від 27.03.2019 з проханням надати документи, які стали підставою для внесення до Державного земельного кадастру інформації стосовно належності позивачу речових прав на земельну ділянку (а.с.18-22).

З відповіді Зазимської сільської ради Броварського району Київської області на адвокатський запит за вих. № 266/02-24 від 02.04.2019 слідує, що надати рішення Зазимської сільської ради №1959-40 позачергової - V сесії від 16 квітня 2010 року про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1200 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1 в с. Зазим`є не має можливості, оскільки протоколи сесій по 01.01.2016 передані на постійне зберігання до архівного сектору Броварської РДА.

Також з відповіді слідує, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку в сільській раді не зберігаються, у 2010 році другий примірник державних актів на право власності на земельні ділянки зберігався в ДП Київський регіональний центр ДЗК .

Крім того, у листі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області зазначено, що рішення про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1 приймалося на підставі розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 34-ом громадянам згідно списку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с. Зазим`є, який зберігається у Міськрайонному управлінні у Броварському районі та м. Броварах ГУ Держгеокадастру у Київській області.

З приводу надання заяви ОСОБА_1 про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки площею 0,12 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с. Зазим`є, повідомлено про відсутність такої можливості, надано копію акту про вилучення для знищення (а.с.23).

Судоми встановлено, що Головне управління Держгеокадастру у Київській області у своїй відповіді за вих. № 29-10-0-331-4569/2-19 від 04.04.2019 зазначило, що за інформацією Міськрайонного управління у Броварському районі та м.Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області у місцевому фонді документації із землеустрою документація із землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 не виявлена.

Разом з тим, Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області у відповідь на адвокатський запит надано копію державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданого на ім`я ОСОБА_1 (а.с.24).

Під час розгляду справи представник позивача надав суду копію листа Броварської районної державної адміністрації Київської області від 27.05.2019 №1389/01-11 у відповідь на запит від 16.05.2019 №11, яким представнику позивача надано належним чином завірену копію протоколу сорокової позачергової сесії V скликання Зазимської сільської ради від 16 квітня 2010 року і копію рішення №1959 Про передачу земельних ділянок у власність 34-ом громадянам в с. Зазим`є , прийнятого на вищевказаній сесії.

Дослідивши надані докази, судом встановлено, що згідно пункту 8.4 порядку денного сорокової позачергової сесії V скликання Зазимської сільської ради Броварського району Київської області включено питання про передачу земельних ділянок у власність 34-ом громадянам в с. Зазим`є, що підтверджується наданим суду протоколом від 16.04.2010 №40 (а.с.153-157).

З протоколу сорокової позачергової сесії V скликання Зазимської сільської ради Броварського району Київської області від 16.04.2010 №40 по питанню 8.4 порядку денного слідує, що доповідала землевпорядник сільської ради ОСОБА_2 , яка ознайомила із виготовленим проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок 34-ом громадянам згідно списку ( ОСОБА_3 ) для будівництва та обслуговування жилого будинку і споруд в с. Зазим`є Зазимської сільської ради, проект землеустрою погоджений відповідними службами. Голосували: за - одноголосно, проти - немає, утр. - немає. Вирішено прийняти рішення сесії сільської ради V скликання №1959.

В рішенні Зазимської сільської ради Броварського району Київської області від 16.04.2010 №1959-40 позачергової V сесії Про передачу земельних ділянок у власність 34-ом громадянам в с. Зазим`є зазначено, що розглянувши клопотання директора ТОВ Меридіана ОСОБА_4 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, розроблений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 34-ом громадянам згідно списку ( ОСОБА_3 ) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с. Зазим`є Зазимської сільської ради Броварського району Київської області погоджений відповідним службами.

Рішенням Зазимської сільської ради Броварського району Київської області від 16.04.2010 №1959-40 Про передачу земельних ділянок у власність 34-ом громадянам в с. Зазим`є затверджено розроблений ТОВ Меридіана проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 34-ом громадянам згідно списку ( ОСОБА_3 ) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с. Зазим`є Зазимської сільської ради Броварського району Київської області (п.1 рішення).

Пунктом 2 вказаного рішення передано безоплатно у власність земельні ділянки загальною площею 6,2600 га (сіножаті) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с. Зазим`є за рахунок земель запасу громадянам, зокрема, ОСОБА_1 - площею 0,1200 га (діл. НОМЕР_10 згідно з схемою поділу), кадастровий номер: НОМЕР_1 (а.с.158-160).

Досліджені судом протокол сорокової позачергової сесії V скликання Зазимської сільської ради Броварського району Київської області від 16.04.2010 №40 та рішення Зазимської сільської ради Броварського району Київської області від 16.04.2010 №1959-40 засвідчені завідувачем архівного сектору Броварської районної державної адміністрації Київської області.

Відповідно до копії наданого суду державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданого на ім`я ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Зазимської сільської ради 40 сесії 05 скликання №1959 від 16.04.2010, позивач є власником земельної ділянки площею 0,1200 га у межах згідно з планом, яка розташована: Київська область, Броварський район, с. Зазим`я. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: НОМЕР_1 (а.с.25-26).

При цьому суд зазначає, що у матеріалах справи наявна ксерокопія державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , надана представнику позивачу Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області у відповідь на адвокатський запит у незасвідченому вигляді, тобто у вигляді ксерокопії документу.

Заперечуючи факт відведення та передачі у власність вказаної земельної ділянки площею 0,1200 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1 в с. Зазим`є та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданого на ім`я ОСОБА_1 , позивач звернувся із даним позовом до суду.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог суд виходить з такого.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Згідно з пунктом б статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України, в редакції станом на дату прийняття спірного рішення), до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, серед іншого, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР (в редакції станом на дату прийняття спірного рішення) визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з частиною 2 статті 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з частиною шостою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Частина сьома статті 118 ЗК України передбачає, що районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до положень частини восьмої та дев`ятої статті 118 ЗК України розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою (далі - Комісія).

Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Таким чином, за нормами Земельного кодексу України, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, процедура одержання громадянином безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд розпочинається із подання громадянами відповідного клопотання, до якого додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства); і лише після отримання клопотання разом із необхідними документами таке клопотання розглядається відповідною місцевою адміністрацією чи радою, яка дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Докази, які б свідчили, що позивач особисто або через уповноваженого ним представника звертався до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області з клопотанням, в якому б виразив свою зацікавленість в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), в матеріалах справи відсутні.

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою, регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування визначає Закон України Про землеустрій від 22.05.2003 № 858-IV (тут і далі в редакції станом на дату прийняття спірного рішення).

Відповідно до п. д частини 2 статті 25 Закону України Про землеустрій проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок є одним з видів документації із землеустрою.

Згідно зі статтею 50 Закону України Про землеустрій проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державний фонд документації із землеустрою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 № 1553 (тут і далі в редакції станом на дату прийняття спірного рішення) державний фонд документації із землеустрою (далі - Державний фонд) формується на основі збирання, обробки, обліку матеріалів, отриманих у результаті проведення землеустрою незалежно від місця розташування земельних ділянок та форми власності на них, для використання їх органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями і громадянами.

Пункт 3 Положення про Державний фонд документації із землеустрою визначає, що державний фонд складається з:

Головного фонду документації із землеустрою (далі - Головний фонд);

регіональних фондів документації із землеустрою (далі - регіональні фонди) - Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя;

місцевих фондів документації із землеустрою (далі - місцеві фонди) - адміністративних районів та міст обласного значення.

Відповідно до пункту 6 Положення про Державний фонд документації із землеустрою місцевий фонд створюється, формується і ведеться районним (міським) відділом (управлінням) земельних ресурсів Держкомзему.

Місцевий фонд призначений для обліку та зберігання документації із землеустрою, проведеного на місцевому рівні.

Відповідно до пункту 9 Положення про Державний фонд документації із землеустрою залежно від виду документації та рівня проведення землеустрою розробник цієї документації безоплатно передає копії матеріалів виконаних робіт до місцевого фонду - із землеустрою, проведеного на місцевому рівні.

Згідно наданого суду листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 22.05.2019 №9-10-0.62-6926/2-19 на виконання ухвали суду про витребування доказів від 07.05.2019 повідомлено, що відповідно до інформації, наданої Міськрайонним управлінням у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області, згідно відомостей Державного земельного кадастру за гр. ОСОБА_1 обліковується земельна ділянка площею 0,1200 га з кадастровим номером НОМЕР_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Документація із землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , у місцевому фонді документації із землеустрою Управління не виявлена (а.с.73).

Етапність проведення робіт, пов`язаних з розробкою проектів землеустрою щодо розмежування земель, їх погодженням і затвердженням визначають Методичні рекомендації з розробки проекту землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності, затверджені наказом Держкомзему від 18.07.2008 № 177 (який був чинним на період виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 4.12, 4.13 вказаних Методичних рекомендацій Проект землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності виготовляється в 3-х примірниках на паперових і магнітних носіях. Перший примірник зберігається в архіві відповідно Рескомзему Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, міських (районних) управлінь (відділів) земельних ресурсів, другий - у замовника проекту, а третій - у його розробника.

З`ясовуючи під час розгляду справи питання наявності примірників проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 34-ом громадянам згідно списку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с. Зазим`є Зазимської сільської ради Броварського району Київської області, затвердженого спірним рішенням Зазимської сільської ради Броварського району Київської області від 16.04.2010 №1959-40 Про передачу земельних ділянок АДРЕСА_2 , судом встановлено, що позивач категорично заперечує факт подачі заяви про виділення йому спірної земельної ділянки, а відповідно й факт наявності у нього, як замовника, такого проекту землеустрою.

Як встановлено судом примірник проекту землеустрою у місцевому фонді документації із землеустрою в Міськрайонному управлінні у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області не виявлений.

З`ясовуючи питання щодо можливого перебування третього примірнику проекту землеустрою, який має зберігатися у розробника документації із землеустрою, суд зазначає. що з рішення Зазимської сільської ради Броварського району Київської області від 16.04.2010 №1959-40 Про передачу земельних ділянок АДРЕСА_2 слідує, що проект землеустрою був розроблений ТОВ Меридіана , проте жодних інших ідентифікуючих ознак цього товариства, як-то ідентифікаційний код чи адреса місцезнаходження оспорюване рішення не містить.

Під час судового розгляду справи, приймаючи до уваги наявність доступу у суду до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, було здійснено пошук інформації у вказаному реєстрі за найменуванням розробника проекту землеустрою - ТОВ Меридіана .

За інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зі згаданим найменуванням - ТОВ Меридіана , в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване одне Товариство з обмеженою відповідальністю Меридіана , з ідентифікаційним кодом 35611986, яке було зареєстровано 20.12.2007, місцезнаходження: 07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна, буд.26, що підтверджується витягом з ЄДР №1005392838 від 30.05.2019, зробленого на запит суду від 30.05.2019 (а.с.114-117).

Основним видом діяльності даного товариства відповідно до відомостей в ЄДР є: 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах. Товариство не знаходиться в процесі припинення.

Відповідно до інформації з відкритих джерел, розміщених в реєстрі платників ПДВ 31.08.2016 анульовано свідоцтво платника ПДВ ТОВ Меридіана (причина анулювання: вiдсутнiсть поставок та ненадання декларацій) (https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/pdv).

Представником позивача на виконання вимог протокольної ухвали суду від 30.05.2019 було з`ясовано, що за адресою місцезнаходження ТОВ Меридіана вказане товариство не знаходиться, про що свідчить акт від 04.06.2019 року, складений адвокатом Костенок А.М., який діє на підставі ордеру серія КВ №361035 від 21.05.2019 р., з якого слідує, що за адресою: АДРЕСА_2 розташована багатоповерхова будівля, приміщення якої здаються в оренду, в ході проведення опитування працівників вказаних установ встановлено, що ТОВ Меридіана за вказаною адресою не перебуває і інформація щодо місцезнаходження вказаного товариства їм невідома. До акту додані матеріали фотофіксації будівлі за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.145-150).

Представником позивача адвокатом Седлер О.І. направлено адвокатський запит в інтересах ОСОБА_1 від 31.05.2019 №14 на адресу місцезнаходження ТОВ Меридіана , наявну в ЄДР, а також на адресу директора цього Товариства ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 ), яка міститься у відкритих джерелах, проте відповідей на час розгляду справи судом позивачем не отримано (а.с.138-144).

За відсутності інших відомостей щодо ймовірного розробника документації із землеустрою, суд виходить із того, що встановити наявність у ТОВ Меридіана третього примірнику проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 34-ом громадянам згідно списку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с. Зазим`є не виявилось за можливе.

Враховуючи викладене суд зазначає, що під час розгляду справи судом не встановлено факту наявності проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 34-ом громадянам згідно списку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с. Зазим`є, і, зокрема, позивачу, в матеріалах якого могла би зберігатися заява позивача про виділення йому спірної земельної ділянки.

Відповідно до вимог частин 1, 4 та 5 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Зазимська сільська рада Броварського району Київської області у поданому суду відзиві на позовну заяву, яким позов визнала, зазначила, що заява ОСОБА_1 про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки площею 0,12 га для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд в с.Зазим`є відсутня, про що свідчить копія акта про вилучення для знищення, додана до відзиву.

Надана суду відповідачем копія акту №5 від 27.10.2011 приймання-передачі документів на постійне зберігання із описом №1 справ постійного зберігання за 2002, 2006, 2007-2010 роки фонд №8 свідчить, що відповідачем передано до архівного відділу Броварської РДА документи фонду №8, серед яких, зокрема, за 2010 рік протоколи 38-40 сесій 5 скликання і рішення сільської ради за 2010 рік (а.с.107-109).

Згідно наданої суду копії акту від 17.03.2016 Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду , складеного Зазимською сільською радою Броварського району Київської області, зокрема, Журнал реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян за 2006-2012 роки, заяви, скарги громадян з особистих питань і матеріали щодо їх розгляду за 2006-2012 роки знищено шляхом спалення (а.с.110-111).

Отже, зібраними під час розгляду справи доказами факт подання позивачем заяви про виділення йому земельної ділянки площею 0,1200 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), в с. Зазим`є Броварського району Київської області, не підтверджується, що не було спростовано відповідачем.

Приймаючи до уваги, що факт звернення позивача із заявою про виділення йому земельної ділянки площею 0,1200 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Зазим`є Броварського району Київської області не підтверджений, а дій відповідача, які б суперечили закону чи порушували чиї-небудь права, свободи або інтереси судом не встановлено, суд приймає визнання позову відповідачем, що своєю чергою є підставою для задоволення позову в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Зазимської сільської ради Броварського району Київської області сорокової позачергової сесії V скликання від 16.04.2010 за №1959-40 "Про передачу земельних ділянок у власність 34-ом громадянам в с.Зазим`є" в частині, що стосується затвердження розробленого ТОВ Меридіана проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с. Зазим`є Зазимської сільської ради Броварського району Київської області і передачі безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,1200 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с. Зазим`є за рахунок земель запасу.

При цьому суд виходить з того, що під час звернення до суду позивач не мав на руках примірнику рішення, щодо оскарження якого подано цей позов, а копія оскаржуваного рішення була надана вже під час розгляду справи в суді, тому суд не приймає до уваги зазначення позивачем неточної дати прийняття оскаржуваного рішення та його назви, що зумовлено об`єктивними причинами, зокрема, відсутністю у позивача примірнику чи копії рішення Зазимської сільської ради Броварського району Київської області від 16.04.2010 за №1959-40.

Отже, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Зазимської сільської ради Броварського району Київської області сорокової позачергової сесії V скликання від 16.04.2010 за №1959-40 "Про передачу земельних ділянок у власність 34-ом громадянам в с.Зазим`є" в частині, що стосується затвердження розробленого ТОВ Меридіана проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с. Зазим`є Зазимської сільської ради Броварського району Київської області і передачі безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,1200 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с. Зазим`є за рахунок земель запасу, що має наслідком задоволення позову в цій частині.

При цьому суд зазначає, що доводи позивача про відсутність волевиявлення позивача, спрямованого на отримання земельної ділянки на території с. Зазим`я, не були спростовані належними доказами.

Натомість представник позивача, доводячи неналежність позивачу на будь-якому правовому титулі спірної земельної ділянки, в судовому засіданні надав суду інформацію з відкритих джерел, зокрема, роздруківки фотографій земельної ділянки, з урахуванням координат земельної ділянки згідно Поземельної книги щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_11 , за допомогою сервісу Google Earth Pro, яка є програмним продуктом компанії Google, що дозволяє переглядати зображення земної поверхні за минулі періоди, що створений на підставі супутникових фотографій високої роздільної здатності екрану.

З наданих фотографій спірної земельної ділянки, роздрукованих за допомогою сервісу Google Earth Pro станом на 08.06.2010 року, спірна земельна ділянка знаходиться на поверхні Землі на певній відстані від водойми, в той же час фотографії спірної земельної ділянки, роздруковані за допомогою сервісу Google Earth Pro станом на 03.10.2016 року і далі свідчать про те, що спірна земельна ділянка повністю затоплена і знаходиться під водою (а.с.134-137).

Оцінюючи надані докази на предмет належності та допустимості суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ч.2 ст. 72 КАС України).

Стаття 73 КАС України визначає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Вимоги до допустимості доказів встановлені у статті 74 КАС України, яка передбачає, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними згідно зі статтею 75 КАС України є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Досліджуючи питання законності оспорюваного рішення сільської ради № 1959-40 від 16.04.2010 суд виходив з того, що доводи щодо відсутності волевиявлення позивача, спрямованого на отримання земельної ділянки на території с. Зазим`я не були спростовані.

При цьому суд зауважує, що не має можливості дослідити проектну документацію із землеустрою щодо спірної земельної ділянки у зв`язку із відсутністю такої через сплив часу та неможливістю однозначно визначити, хто саме був розробником такої проектної документації.

В той же час, виходячи з предмету доказування по справі та приймаючи до уваги твердження позивача про те, що він не має до цієї ділянки ніякого відношення і не звертався до відповідача із заявою про її виділення, суд не позбавлений можливості дослідити питання щодо існування земельної ділянки як об`єкту матеріального світу, та встановити чи користується цією земельною ділянкою позивач.

Факт існування земельної ділянки як об`єкту матеріального світу і користування нею позивачем могли би поставити під сумнів твердження позивача про те, що він не має до цієї земельної ділянки ніякого відношення.

Правила допустимості доказів встановлюють пряму заборону при розгляді та вирішенні адміністративної справи для суду брати до уваги докази з порушенням законної процедури їх одержання, тобто докази, які є нелегітимними чи сфальсифікованими, в той же час надані представником позивача для підтвердження заявлених вимог докази переконують суд у їх належності, оскільки надані фотографії підтверджують обставини справи щодо неналежності земельної ділянки позивачу.

У частині четвертій статті 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власність зобов`язує.

Статтею 91 ЗК України визначено цілий ряд обов`язків, які законодавець покладає на власників земельних ділянок, які позивач, не будучи обізнаний про факт набуття земельної ділянки у власність, з об`єктивних причин не виконував.

Крім того, будучи членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в силу Закону України Про запобігання корупції позивач зобов`язаний вказувати наявність земельної ділянки у своїй декларації, проте через необізнаність про факт набуття земельної ділянки, позивач не виконав вказаного обов`язку з незалежних від нього обставин.

Слід прийняти до уваги, що прийняте поза волею позивача рішення про виділення йому земельної ділянки також обмежує право останнього в подальшому скористатися передбаченими ст. 121 ЗК України нормативами безоплатної передачі земельних ділянок у власність.

Судом були витребувані від позивача письмові пояснення про те, чи уповноважував ОСОБА_1 інших осіб на вчинення дій щодо звернення до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області про виділення земельної ділянки позивачу в період, коли приймалось оскаржуване рішення та видавався державний акт.

Із наданих особисто позивачем письмових пояснень від 16 травня 2019 року позивач засвідчив, що самостійно не звертався до Зазимської сільської ради з будь-яким заявами/клопотаннями/проханнями/зверненнями про виділення у власність чи користування земельної ділянки та не уповноважував інших осіб на вчинення таких дій, будь-яких документів з цього приводу не підписував. Позивач також засвідчує, що самостійно не звертався до будь-яких органів та/чи посадових осіб щодо оформлення та видачі державного акту на право власності на земельну ділянку, особисто (нарочно) чи шляхом поштового зв`язку не отримував державний акт серії НОМЕР_2 на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_1 , який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №322128781800421 04.03.2011 р. та не уповноважував інших осіб на вчинення таких дій, будь-яких документів з цього приводу не підписував.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Отже відсутність прямих доказів звернення позивача із заявою про виділення йому земельної ділянки у поєднанні із доказами, наданими позивачем, які опосередковано доводять твердження позивача про неналежність йому спірної земельної ділянки приводить суд до переконання про наявність підстав для визнання оспорюваного рішення сільської ради протиправним, оскільки воно прийняте без наявності на те правових підстав у зв`язку з відсутністю волевиявлення позивача та є таким, що порушує права позивача, у зв`язку з чим таке рішення підлягає скасуванню, що має наслідком задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним державного акту серії НОМЕР_2 на земельну ділянку, виданого на ім`я ОСОБА_1 , який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №322128781800421 04.03.2011 р., суд зазначає таке.

Як вже встановлено судом відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданого на ім`я ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення Зазимської сільської ради 40 сесії 05 скликання №1959 від 16.04.2010, позивач є власником земельної ділянки площею 0,1200 га у межах згідно з планом, яка розташована: Київська область, Броварський район, с. Зазим`я. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: НОМЕР_1 (а.с.25-26).

Згідно з ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

У спорах, що пов`язані з правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як рішення, на підставі яких видно відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

До того ж, видача державного акта на права власності на земельну ділянку без визначеної законом, зокрема, ч. 1 ст. 116 ЗК України, підстави є неправомірною, а державний акт, виданий з порушеннями вимог статей 116, 118 ЗК України - недійсним.

Суд зазначає, що підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 слугувало рішення № 1959 від 16.04.2010 р., яким, зокрема, позивачу передано у власність земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_12 площею 0,12 га в с. Зазим`є.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Приймаючи до уваги визнання судом протиправним та скасування рішення № 1959-40 від 16.04.2010 Зазимської сільської ради Броварського району Київської області в частині, що стосується затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с. Зазим`є Зазимської сільської ради Броварського району Київської області і передачі безоплатно у власність земельної ділянки, суд вважає позовну вимогу про визнання недійсним державного акту серії НОМЕР_2 на земельну ділянку, виданого на ім`я ОСОБА_1 , похідною, відтак виданий державний акт серії про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 має бути визнаний недійсним, на підставі положень статей 152 та 155 ЗК України.

Так, частиною 3 статті 152 ЗК України (в редакції станом на момент видачі державного акту) захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з частиною 1 статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Приймаючи до уваги викладене, позовні вимоги про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданого на ім`я ОСОБА_1 , є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про скасування запису в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №322128781800421 про державну реєстрацію державного акта серія НОМЕР_2 , суд зазначає таке.

Позивач у позові стверджує, що не звертався до Зазимської сільської ради Броварського району з клопотанням про отримання безоплатно у власність земельної ділянки на території сільради та ніколи не мав таких намірів, не отримував державний акт на право власності на земельну ділянку, як і не був обізнаний про факт його видачі та про відведення земельної ділянки.

Зазимська сільська рада Броварського району Київської області у відзиві на позовну заяву вказує, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку у відповідача не зберігаються. Другий примірник державного акту про право власності на спірну земельну ділянку зберігався в ДП Київський регіональний центр ДЗК у 2010 році.

Суд акцентує увагу, що позивач категорично заперечує отримання державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданого на його ім`я.

Додана до матеріалів справи копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 надана представнику позивачу Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області у відповідь на адвокатський запит у незасвідченому вигляді, тобто у вигляді ксерокопії. Іншої, засвідченої належним чином копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , матеріали справи не містять.

Відповідно до наявної в матеріалах справи ксерокопії державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданого на ім`я ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Зазимської сільської ради 40 сесії 05 скликання №1959 від 16.04.2010, позивач є власником земельної ділянки площею 0,1200 га у межах згідно з планом, яка розташована: Київська область, Броварський район, с. Зазим`я. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: НОМЕР_1 (а.с.25-26).

Зі змісту наявної в матеріалах справи ксерокопії державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 слідує, що державний акт складено у двох примірниках, один з яких передано власникові земельної ділянки, другий зберігається в Управлінні Держкомзему у Броварському районі.

Також в наявній в матеріалах справи ксерокопії державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 зазначено, що Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №322128281000421, та проставлена дата 28.05.2010, а також підпис голови Зазимської сільської ради, на якому проставлений відбиток печатки Зазимської сільської ради.

При цьому нижче вказаного запису в наявній в матеріалах справи ксерокопії державного акту міститься підпис начальника управління Держкомзему у Броварському районі, скріплений печаткою вказаного органу із проставлянням дати - 01.06.2010.

Ще нижче від наведених записів в наявній в матеріалах справи ксерокопії державного акту наявний підпис ОСОБА_6 , проставлена дата 04.03.2011, проте відсутня печатка на підписі Реєстратора.

Отже, датою складання державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 є 28.05.2010, а датою його реєстрації, виходячи зі змісту наявної в матеріалах справи ксерокопії державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 - 04.03.2011.

Так відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції Закону України від 05.03.2009 № 1066-VI, яка не змінювалась з 2009 року) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначає Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 №1952-IV (тут і далі в новій редакції, згідно Закону України від 11.02.2010 № 1878-VI, який набрав чинності 16.03.2010 і не змінювався до 08.08.2012, далі - Закон №1952-IV).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1952-IV цей Закон регулює відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону №1952-IV у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав;

нерухоме майно - земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 19 Закону №1952-IV, яка передбачає підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень, державна реєстрація прав проводиться на підставі державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 126 Земельного кодексу України, яка визначає документи, що посвідчують право на земельну ділянку, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 193 Земельного кодексу України Державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Згідно з частиною першою статті 194 Земельного кодексу України призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Складовими частинами державного земельного кадастру згідно зі статтею 196 Земельного кодексу України є: а) кадастрове зонування; б) кадастрові зйомки; в) бонітування ґрунтів; г) економічна оцінка земель; ґ) грошова оцінка земельних ділянок; д) державна реєстрація земельних ділянок; е) облік кількості та якості земель.

Державна реєстрація земельних ділянок, будучи складовою частиною Державного земельного кадастру, згідно з частиною другою статті 202 Земельного кодексу України, складається з двох частин:

а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;

б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Суд зазначає, що самого порядку проведення державної реєстрації земельних ділянок Земельний кодекс України не визначає.

Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах "Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель" № 174 від 02.07.2003, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 р. за № 641/7962 (який був чинним на період виникнення спірних правовідносин, та втратив чинність згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.07.2012 №408), затверджений Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель, а також затверджено форму книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі у складі наступних розділів: розділ 1 - Записи державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку фізичних осіб; розділ 2 - Записи державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку юридичних осіб; розділ 3 - Записи державної реєстрації державних актів на право постійного користування земельною ділянкою; розділ 4 - Записи державної реєстрації договорів оренди землі (далі - Тимчасовий порядок).

Відповідно до пункту 1.2 Розділу 1 Тимчасового порядку Державний реєстр земель - це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою Автоматизованої Системи ДЗК.

Згідно з пунктом 1.2 Розділу 1 Тимчасового порядку Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (далі - книга реєстрації) - це документ суворого обліку, який є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.

Реєстратори державного реєстру земель (далі - реєстратори) - структурні підрозділи Центру ДЗК, які мають доступ та вносять відомості до бази даних АС ДЗК, ведуть Поземельну книгу, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, а також ведуть книгу реєстрації (п. 1.2. Розділу 1 Тимчасового порядку).

Відповідно до пункту 4.2 розділу 4 Тимчасового порядку державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

Положеннями п. 4.3 розділу 4 Тимчасового порядку передбачено, що у книзі реєстрації реєструються:

- державні акти на право власності на земельну ділянку;

- державні акти на право постійного користування земельною ділянкою;

- договори оренди землі.

Згідно з пунктом 4.5 розділу 4 Тимчасового порядку державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі у книзі реєстрації здійснює оператор (реєстратор), у межах повноважень якого є земельна ділянка.

Відповідно до пункту 4.10 розділу 4 Тимчасового порядку Книга реєстрації є документом довічного зберігання. Знищення та вилучення частини книги або її розділів забороняється.

В матеріалах справи наявний лист Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 21.06.2019 №29-10-0.223-8297/2-19, відповідно до якого за інформацією, наданою Міськрайонним управлінням у Броварському районі та м.Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі по Зазимській сільській раді Броварського району Київської області за 2011 рік в архіві Управління не виявлена, тому документально підтвердити проведення реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 не вбачається за можливе (а.с.177).

Отже, з наведеного слідує, що єдиним належним доказом на підтвердження проведення реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , складеного 28.05.2010, може бути тільки запис в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі по Зазимській сільській раді Броварського району Київської області, в той же час матеріалами справи підтверджується відсутність такої Книги в архіві Міськрайонного управління у Броварському районі та м.Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області, що підтверджується наведеним вище листом відповідача.

Приймаючи до уваги, що матеріали справи не містять достовірних доказів отримання позивачем державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 площею 0,1200 га за адресою: Київська область, Броварський район, с. Зазим`я для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером НОМЕР_1 , та за умови відсутності засвідченої належним чином копії такого державного акту в матеріалах справи, встановити факт проведення реєстрації вказаного державного акту не можливо.

Відтак, матеріалами справи підтверджується відсутність належних та допустимих доказів проведення реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , що у сукупності з відомостями наявної в матеріалах справи ксерокопії такого державного акту, який не містить відбитку печатки відповідного реєстратора філії ДП ЦДЗК на державному акті, дає підстави суду для висновку про те, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданий на ім`я ОСОБА_1 , не зареєстрований у встановленому порядку, що своєю чергою свідчить про те, що право власності на підставі такого державного акту у позивача не виникло.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що право власності позивача, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 28.05.2010, не було зареєстровано у встановленому законом порядку, а матеріали справи не містять належних доказів того, що позивач є власником земельної ділянки, адже право власності виникає з моменту його реєстрації у встановленому законом порядку.

Надана Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області копія Поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 , яку було відкрито 09.06.2016, що містить відомості про спірну земельну ділянку (а.с.91-100), а також витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 (а.с.101-103), свідчать лише про державну реєстрацію самої земельної ділянки, як об`єкту матеріального світу, і не спростовує висновків суду про відсутність належних та допустимих доказів реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 28.05.2010.

Таким чином у задоволенні позовних вимог про скасування запису в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №322128781800421 про державну реєстрацію державного акта серії НОМЕР_2 від 28.05.2010, суд відмовляє через недоведеність самого факту реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 04.03.2011 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі по Зазимській сільській раді Броварського району Київської області.

Щодо клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якого позивач зазначає, що інформацію про належність йому на праві власності спірної земельної ділянки отримав лише з листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 19.03.2019 №41-01/20626/19, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Матеріалами справи встановлено, що про існування оспорюваного у справі рішення Зазимської сільської ради № 1959-40 від 16.04.2010, та виданого на його підставі державного акту серії НОМЕР_2 від 28.05.2010, позивачу стало відомо лише після отримання відповідей на адвокатські запити, направлені в березні 2019 року.

Доказів, які б спростовували вказані твердження, матеріали справи не містять, а відтак строк звернення до суду із даним позовом позивачем не пропущений і поновленню не підлягає.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача про незаконність рішення Зазимської сільської ради Броварського району Київської області сорокової позачергової сесії V скликання від 16.04.2010 за №1959-40 "Про передачу земельних ділянок у власність 34-ом громадянам в с.Зазим`є" в частині, що стосується позивача, відповідачі як суб`єкти владних повноважень, не надали.

Беручи до уваги, що Зазимська сільська рада Броварського району Київської області визнала позов, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У позові позивачем заявлено чотири позовні вимоги немайнового характеру, за які станом на момент подачі позову належало сплатити 3073,60 судового збору (1941х0,4х4).

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 3073,60 грн., що підтверджується квитанцією про сплату від 02 травня 2019 року №25799, сплату проведено з порталу http://court.gov.ua/ (а.с. 3).

Приймаючи до уваги, що провадження у справі в частині однієї позовної вимоги закрито ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 у зв`язку з відмовою позивача від позову, а в задоволенні іншої позовної вимоги у задоволенні позову відмовлено, з огляду на вимоги статей 139, 140 КАС України, стягненню на користь позивача за рахунок Зазимської сільської ради Броварського району Київської області підлягають судові витрати у вигляді судового збору на суму 1536,80 грн.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Зазимської сільської ради Броварського району Київської області сорокової позачергової сесії V скликання від 16.04.2010 року №1959-40 "Про передачу земельних ділянок у власність 34-ом громадянам в с.Зазим`є" в частині, що стосується затвердження розробленого Товариством з обмеженою відповідальністю Меридіана проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с. Зазим`є Зазимської сільської ради Броварського району Київської області і передачі безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,1200 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с. Зазим`є за рахунок земель запасу.

3. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 28.05.2010, виданий на ім`я ОСОБА_1 .

4. У задоволенні позовної вимоги про скасування запису в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №322128781800421 про державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 у позові відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок Зазимської сільської ради Броварського району Київської області (місцезнаходження: 07415, Київська область, Броварський район, с. Зазим`є, вулиця Широка, будинок 6) судовий збір у розмірі 1536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість грн. 80 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення суду складено 27.06.2019 року.

Суддя Кушнова А.О.