Рішення

від 01.07.2019 по справі 826/9734/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 липня 2019 року № 826/9734/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Капітал-Трейд до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000441201 від 26.05.2017 року -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Капітал-Трейд (01103, м. Київ, вул. М. Бойчука, б.28, код ЄДРПОУ38544394) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул.Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві від 26.05.2017 року № 0001441201 ГУ ДФС України в м. Києві.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 26.05.2017 року № 0001441201 на підставі неправомірно поведеної перевірки, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки невчасна реєстрація податкових накладних відбулась не за вини позивача, а в результаті незаконних дій відповідача.

Відповідач із вимогами позивача не погоджується, подав до суду заперечення на адміністративний позов, в яких виклав підстави щодо правомірності винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. В задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 09 серпня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з мотивів, зазначених у запереченнях на адміністративний позов.

В судовому засіданні 26.10.2017 року, за згодою представників сторін, суд перейшов до письмового провадження у справі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

20 лютого 2017 року на підставі п.1 та п.3 ст. 10 Закону України Про Державну податкову службу в Україні , п. 75.1. ст. 75 Податкового Кодексу України, головним державним інспектором ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві Циганок Ю.М., було проведено у приміщенні ДПІ у Печерському району ГУ ДФС у м. Києві камеральну перевірку даних Єдиного реєстру податкових накладних та податкової декларації з податку на додану вартість за звітній податковий період листопад 2016 року, з відповідними додатками до неї Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Капітал-Трейд .

За результатами камеральної перевірки було складено акт від 20.02.2017 року № 507/26-55-12-01, в якому зроблено висновок, що позивачем було порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних, визначених відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, а саме: податкової накладної № 4 від 16.11.2016 року ТОВ Рубікон-Ионоліт на суму 493239,00 грн (в т.ч. ПДВ 20% 8221,50 грн) - на 21день та податкової накладної № 5 від 24.11.2016 року ТОВ ТІН Імпекс на суму 472315,46 грн (в т.ч. ПДВ 20% 78719,24 грн) - на 13 днів. За дане правопорушення платник несе відповідальність згідно зі ст. 120-1 розділу ІІ Податкового Кодексу України.

На підставі акту камеральної перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 03.03.2016 року № 0005071201 на загальну суму штрафу 9516,22 грн.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся зі скаргою від 24.03.2017 року вих № 130 до Головного управління ДФС у м. Києві.

За результатами розгляду скарги прийнято рішення № 11859/10/26-15-1-01-35 від 11.05.2017 року, яким податкове повідомлення-рішення від 03.03.2017 року було скасовано, а скаргу задоволено частково. Відповідно до зазначеного рішення, прийнято нове податкове повідомлення-рішення за № 0001441201 від 26.05.2017 року, яким накладено штраф у розмірі 9516,22 грн.

Позивачем на вказане рішення було подано скаргу до Державної фіскальної служби України № 137 від 22 травня 2017 року на податкове повідомлення-рішення від 03.03.2017 рок, на рішення ГУ ДФС у м. Києві від 11.05.2017 року та скаргу № 140 від 12.06.2017 року на податкове повідомлення-рішення від 26.05.2017 року.

За результатами розгляду скарг прийняте рішення за вих № 14211/6/99-99-11-03-01-25 від 03.07.2017 року, яким залишено податкове повідомлення-рішення віл 26.05.2017 року без змін, а скаргу позивача -без задоволення.

Крім адміністративного оскарження винесених податкових повідомлень-рішень, позивач звертався 22.11.2016 року до Державної установи Урядовий контактний центр , про що мається копія витягу із сайту, в якому просив відреагувати на проблему розірвання договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку та прийняти відповідні міри для її вирішення.

На вказаний запит відповідачем надана відповідь від 01.12.2016 року, в якій запропоновано звернутися до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві для врегулювання спірних питань.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням встановлених обставин, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до положень п.14.1.60 ст.14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

При цьому, як визначено положеннями п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) /пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України.

Приписами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (у редакції, що діє з 01 січня 2017 року, на підставі Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів та 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів.

Верховним Судом у справі № 804/5153/17 (постанова від 18.01.2018) зроблений висновок, що у разі вчинення платником податку з метою своєчасної реєстрації податкової накладної всіх необхідних дій, натомість її реєстрація була здійсненна з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, то в такому разі відсутні підстави для застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної.

Також, 14 серпня 2018 року в рамках справи № 803/1583/17, адміністративне провадження №К/9901/49627/18 (ЄДРСРУ № 75932783) та від 28 серпня 2018 року по справі № 806/1965/16, адміністративне провадження №К/9901/39361/18 (ЄДРСРУ № 76138384) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду підтвердив висновок, який викладено у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 815/2745/17 та від 30.01.2018 у справі № 816/390/17 про те, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, лише за наявності його вини.

Як вбачається із матеріалів справи позивач намагався в період з 18.11.2016 року по 22.12.2016 року відповідно до вимог чинного законодавства здійснити своєчасну реєстрацію податкових накладних, що підтверджується квитанціями про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, з відміткою часу та дати такої реєстрації. Вказані документи долучені до матеріалів справи, їм надана оцінка судом.

Крім того, судом встановлено, що позивач не мав змогу своєчасно здійснити реєстрацію податкових накладних № 4 від 16.11.2016 року та № 5 від 24.11.2016 року, так як ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві було заблоковано в односторонньому порядку договір про визнання електронних документів № 150620151 від 15.06.2015 року. З аналізу квитанцій про намагання зареєструвати податкові накладні вбачається, що у реєстрації відмовлено (документ не прийнято) із зазначенням підстави: можливо розірвано договір про визнання електронної звітності.

Спроба позивача зареєструвати новий договір про визнання електронних документів від 21.11.2016 року, з метою своєчасної реєстрації податкових накладних, не відбулась, оскільки квитанцією № 1 від 21.11.2016 року документ не було прийнято. Як підставу для відмови у реєстрації зазначено: діє договір про визнання електронних документів від 15.06.2015 року № 150620151 .

Таким чином, позивач здійснив всі можливі дії по вчасній реєстрації податкових накладних, однак з причин, які не залежали від позивача, таку реєстрацію здійснити у строки, встановлені законодавством, не вдалося.

Суд наголошує на тому, що відповідач не надав обґрунтованих доводів щодо ситуації, яка склалась стосовно неприйняття податкових накладних до реєстрації, ані у рішеннях про розгляд скарг від 11.05.2017 року, від 03.07.2017 року, ані у запереченнях на адміністративний позов, ні в судовому засіданні, яке відбулось 26.10.2017 року.

З огляду на встановлені обставини, виходячи із меж заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача.

Згідно пункту 1 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Норми статті 19 Конституції України зобов`язують органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.

З положень частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до змісту статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу .

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог повністю.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України , при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу , стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2 , 6 , 8 , 9 , 77 , 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Капітал-Трейд (01103, м. Київ, вул. М. Бойчука, б.28, код ЄДРПОУ 38544394) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в м. Києві від 26.05.2017 року № 0001441201;

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Капітал-Трейд (01103, м. Київ, вул. М. Бойчука, б.28, код ЄДРПОУ 38544394) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот грн) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в м. Києві.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293 , 295-297 КАС України , шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги)

Суддя Н.Г. Вєкуа