Рішення

від 01.07.2019 по справі 815/2329/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2329/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління ДФС України в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю Саніба про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Головного управління ДФС України в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю Саніба в якому позивач просить:

підтвердити обґрунтованість повного адміністративного арешту майна ТОВ Саніба , згідно рішення ГУ ДФС в Одеській області.

Позов вмотивовано наступним .

25.04.2018 року Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято наказ №2798 Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Саніба .

На підставі даного наказу, направлень на перевірку від 25.04.2018 року № 917, № 918, відповідно до пп. 19.1.4. п. 19 1ст. 19 пп. 19 1 .1.14 п. 19 1ст. 19 1 , ст. 20, пп. 80.2.5 п.80.2.5. ст.80 ПК України з метою здійснення контролю за дотриманням вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення касових операцій, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, свідоцтв здійснено вихід за адресою господарської одиниці: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11.

25.04.2018 року о 15:00 годині представником за довіреністю ТОВ Саніба - Чернийчук С.М. відмовлено посадовим особам ГУ ДФС в Одеській області від підпису у направленнях на проведення фактичної перевірки від 25.04.2018 року №917, №918, що підтверджується актом про відмову від підпису у направленні на перевірку від 25.04.2018 року №446/15-32-40-03/41610922, а також відмовлено від допуску до перевірки, про шо складено акт від 25.04.2018 року №447/15-32-40-03/41610922 та відмовлено від підпису акту не допуску до перевірки, що підтверджується актом 448/15-32-40-03/41610922№314 від 25.04.2018 р.

26.04.2018 року о 14:55 начальником ГУ ДФС в Одеській області прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ Саніба .

Статтею 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин - платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Аналогічні вимоги містить у собі Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків , затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 року № 632, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2017 р. за №948/30816.

Крім того, вказаним Порядком, а саме розділом IV визначено, що керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Враховуючи той факт, що відповідачем відмовлено від допуску посадових осіб органу ДФС до перевірки, наявні всі правові підстави для застосування адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю Саніба .

Процесуальні дії

04.06.2018 р. провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно ст.162 КАС України відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження по справі отримано представником відповідача (ТОВ Саніба ) 07.06.2018 року, що підтверджується підписом ОСОБА_2 про отримання копії ухвали (а/с. 30).

21.06.2018 року за вх. № 17729/18 через канцелярію суду представником відповідача надано відзив на позовну заяву.

Відзив вмотивовано наступним.

26 квітня 2018 року о 14:55 начальником Головного управління ДФС в Одеській області було прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту майна та рахунків платника податків ТОВ САНІБА , код ЄДРПОУ 41610922.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що 25 березня 2018 року о 15 год. 00 хв. представник ТОВ Саніба , код ЄДРПОУ 41610922, Чернийчук С.М. відмовилась від проведення фактичної перевірки.

Відповідно до фактичних обставин справи, 25 квітня 2018 року Головним управлінням ДФС в Одеській області було прийнято наказ №2798 Про проведення фактичної перевірки ТОВ Саніба (код ЄДРПОУ 41610922) з метою здійснення контролю за дотриманням вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, порядком здійснення готівкових розрахунків, ведення касових операцій, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, на підставі пп. 19 1 .1.4, 19 1 .1.14 п. 19 1 .1 ст. 19 1 , ст. 20, пп. 80.2.5 п. 80.2, ст. 80 ПК України.

Вказаний наказ, обґрунтований п.80.2.5 ПК України, тобто проведення фактичних перевірок з питань обігу підакцизних товарів. Разом з тим, сам наказ містить мету здійснити перевірку також порядку здійснення готівкових розрахунків, ведення касових операцій, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв.

Вказані та чи інша мета перевірки мають самостійні підстави встановлені Податковим кодексом України та не охоплюються п.80.2.5 ПК України, який зазначено в оскаржуваному наказі.

Крім того, згідно з підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Проте, відповідачем не вказано, яка інформація ним була отримана щодо порушень з боку позивача, коли та ким така інформація надана, а також відповідачем не надано взагалі жодного доказу отримання такої інформації/звернення.

Крім того, відповідачем не надано будь-яких доказів наявності підстав для проведення перевірки позивача, що визначені статтею 80 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Отже, конкретної підстави, за наявності якої може проводитись фактична перевірка, в наказі від 25 квітня 2018 року за №2798 не було зазначено, а лише перераховано норми Податкового кодексу України. До того ж, в наказі взагалі не зазначено, яку саме інформацію отримало Головне управління ДФС в Одеській області, що стала у подальшому підставою для його прийняття в частині проведення фактичної перевірки ТОВ Саніба , що свідчить про формальний підхід фіскального органу до підстав перевірки та спроби втрутитись в господарську діяльність підприємства поза встановленими повноваженнями контролю.

Також варто зазначити, що начальником Головного управління ДФС в Одеській області вже були раніше прийняти накази від 21 лютого 2018 року за №1305 (скасовано Одеським окружним адміністративним судом, але рішення ще не набрало законної сили), від 22 березня 2018 року №1953 про проведення фактичної перевірки ТОВ Саніба з метою здійснення контролю за дотриманням вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, порядком здійснення готівкових розрахунків, ведення касових операцій, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, на підставі пп. 191.1.4, 191.1.14 п. 191.1 ст. 191, ст. 20, пп. 80.2.5 п. 80.2, ст. 80 ПК України, які на теперішній час оскаржено в Одеському окружному адміністративному суді, як безпідставний та протиправний.

Контролюючий орган знову приймає наказ про проведення фактичної перевірки ТОВ Саніба №2798 від 25 квітня 2018 року, нехтуючи наслідками оскарження попередніх аналогічних наказів. Тому, після того, як ТОВ Саніба стало відомо про намагання контролюючого органу ще раз здійснити протиправну перевірку, було прийнято рішення оскаржити наказ №2798 від 25 квітня 2018 року, який не відповідає законодавству України, та також скасований Одеським окружним адміністративним судом у справі 815/1979/18, але рішення ще не набрало законної сили.

Така надмірна зацікавленість з боку контролюючого органу є не що іншим, як незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності ТОВ Саніба , що прямо заборонене чинним законодавством України (ч. 5 ст. 19 ГК України).

Статтею 94 ПК передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Підпункт 94.4 ст. 94 ПК визначає, що арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

А в рішенні контролюючого органу від 26 квітня 2018 року міститься вимога про застосування повного адміністративного арешту майна та рахунків платника, для яких передбачені різні процедури прийняття.

Законність вимоги щодо арешту коштів на рахунках платника податку на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України пов'язана з наявністю, правомірністю та обґрунтованістю рішення керівника податкового органу щодо застосування арешту майна платника податків.

Відповідно до п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Згідно з пп. 94.19.1 п. 94.1 ст. 94 ПК України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Враховуючи вимоги ст. 94 ПК України, які визначають арешт коштів на рахунках платника податків у якості складової загального арешту майна, що відрізняється виключно процедурою застосування, застосування арешту коштів є можливим лише у разі існування арешту майна, застосованого згідно з п. 94.2 ст. 94 ПК України.

При цьому, накладення арешту на кошти платника податків у банку обмежено сумою податкового боргу такого платника.

Ухвалою суду від 22.06.2018 року провадження по справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі №815/1979/18, у якій ТОВ Саніба оскаржило наказ №2798 від 25.04.2018 року Про проведення фактичної перевірки ТОВ Саніба , однак рішення законної сили не набрало.

11.06.2019 року провадження по справі поновлено та призначено судове засідання на 25.06.2019 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

25.04.2018 року Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято наказ №2798 Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Саніба .

На підставі даного наказу, направлень на перевірку від 25.04.2018 року №917, №918, відповідно до пп. 19.1.4. п. 19 1ст. 19 пп. 19 1 .1.14 п. 19 1ст. 19 1 , ст. 20, пп. 80.2.5 п.80.2.5. ст. 80 ПК України з метою здійснення контролю за дотриманням вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення касових операцій, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, свідоцтв здійснено вихід за адресою господарської одиниці: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11.

25.04.2018 року о 15:00 годині представником за довіреністю ТОВ Саніба - Чернийчук С.М. відмовлено посадовим особам ГУ ДФС в Одеській області від підпису у направленнях на проведення фактичної перевірки від 25.04.2018 року №917, №918, що підтверджується актом про відмову від підпису у направленні на перевірку від 25.04.2018 року №446/15-32-40-03/41610922, а також відмовлено від допуску до перевірки, про що складено акт від 25.04.2018 року №447/15-32-40-03/41610922 та відмовлено від підпису акту не допуску до перевірки, що підтверджується актом 448/15-32-40-03/41610922№314 від 25.04.2018 р.

26.04.2018 року о 14:55 начальником ГУ ДФС в Одеській області прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ Саніба .

Рішенням у справі № 815/1979/18, яке набрало законної сили 16.08.2018 р. визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС в Одеській області №2798 від 25.04.2018 року Про проведення фактичної перевірки ТОВ Саніба .

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені у статті 94 Податкового кодексу України.

За визначенням, наведеним у пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються за наявності однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника контролюючого органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

З аналізу наведеного правового регулювання суд приходить до такого висновку:

арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 ПК України та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

У спірних правовідносинах підставою для прийняття рішення про застосування адміністративного арешту став недопуск до проведення перевірки на підставі №2798 Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Саніба .

Наказ ГУ ДФС в Одеській області №2798 від 25.04.2018 року Про проведення фактичної перевірки ТОВ Саніба визнаний протиправним та скасований в судовому порядку, а отже відпала і правова підстава для застосування адміністративного арешту.

Крім того, згідно розділу IV Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, визначено, що обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин.

Непідтверження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в судовому порядку не обмежує право податкового органу на звернення до суду про застосування арешту коштів на рахунках відповідача, але за умови наявності відповідних підстав, визначених Податковим кодексом України.

Вказана правова позиція висловлена у Постанові ВС від 27.11.2018 р. по справі №820/1929/17

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. керуючись ст. ст. 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС України в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю Саніба про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна платника податків відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головне управління ДФС України в Одеській області - адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646, телефон: (048) 725-83-58, електронна пошта: od.official@sfs.gov.ua

Товариство з обмеженою відповідальністю "Саніба" - адреса: вул. Фонтанська дорога, буд. 11, м. Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 41610922, телефон: НОМЕР_1

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.