Рішення

від 01.07.2019 по справі 826/9430/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 липня 2019 року № 826/9430/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВЄТЕК-КИЇВ до Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЄТЕК- КИЇВ " (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, б. 18/7, офіс 419, код ЄДРПОУ 39560368) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), в якому просить визнати неправомірними дії ГУ ДФС у м. Києві зі зверненням з запитом до ТОВ ВЄТЕК-КИЇВ (вих № 17482/10/26-15-14-04-04-14 від 20 червня 2017 року) про надання пояснень та їх документальних підтверджень, без зазначення в його тексті інформації, що підтверджує підстави для його надіслання та зобов`язати ГУ ДФС у м. Києві утриматись від проведення позапланової документальної перевірки, у зв`язку з відмовою ТОВ ВЄТЕК-КИЇВ у наданні пояснень та їх документальних підтверджень на запит ГУ ДФС у м. Києві вих № 17482/10/26-15-14-04-04-14 від 20 червня 2017 року.

Позивач в обґрунтування позовної заяви зазначив, що вважає запит відповідача про надання інформації протиправним, в ньому не зазначена інформація, яка б підтверджувала підставу для звернення до платника податків, тому просить визнати дії відповідача з надіслання вказаного запиту протиправними.

Відповідач, на виконання вимог ст. 162 КАС України, відзив на позовну заяву не надав.

В звязку із клопотання позивача про розгляд справи без його участі та неявку представників сторін у судове засідання, 29.01.2018 року суд вирішив прийняти рішення у письмовому провадженні.

Розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

10 липня 2017 року позивач отримав запит № 17482/10/26-15-14-04-04-14 від 20 червня 2017 року від ГУ ДФС у м. Києві про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень).

Відповідно до змісту запиту підставами для звернення та надання інформації зазначено п.п.16.1.5 та 16.1.7 ст. 16, п.п. 20.1.2 п.20.1 ст. 20, п.1 та 3 абзацу 3 п.п.73.3 ст. 73, п.п. 78.1.4 ст. 78 Податкового Кодексу України.

З тексту запиту вбачається, що відповідачем виявлено факти, які свідчать про недостовірність визначення підприємством даних податкового кредиту у сумі 20 317 230 грн по взаємовідносинах з ТОВ Вікторія Техніка , що містяться у податковій декларації підприємства з ПДВ за березень 2017 року.

Про зазначене вказують результати аналізу показників, що містяться у податковій декларації з ПДВ, поданої платником податків за відповідний період та податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до ст.ст. 72,73,74 Податкового Кодексу України, що відповідно до п. 74.1 ст. 74 Податкового Кодекс України використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань, а саме даних Єдиного реєстру накладних, а також податкової звітності ТОВ Вікторія Техніка .

Як зазначає відповідач, відповідно до вказаних даних з`ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення, оскільки згідно Єдиного реєстру податкових накладних, ТОВ Вікторія Техніка виписано на адресу ТОВ Вєтек-Київ податкові накладні на поставку товару (насіння соняшнику, тощо) , разом з тим, придбання ТОВ Вікторія Техніка вказаного товару у сільськогосподарських постачальників не встановлено, крім того, відсутня можливість фактичного надання ТОВ Вікторія Техніка вказаних поставок товару наявним трудовим ресурсом та з використанням наявних на балансі основних засобів.

Вказане свідчить про недотримання ТОВ Вєтек-Київ норм п.п. а п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України та ч.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні , п.2.1. та 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

В звязу із вказаним, відповідач просив надати засвідчені копії документів, які стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з ТОВ Вікторія Техніка у період з 01.03.2017 року по 31.03.2017 року, а також щодо використання у власній господарській діяльності товарів, придбання яких документально оформлене у відносинах із ТОВ Вікторія Техніка .

Листом вих № 166 від 28.07.2017 року позивач відмовив у наданні пояснень та відповідного документального підтвердження господарських операцій з ТОВ Вікторія Техніка , мотивуючи відмову тим, що запит відповідача складено з порушенням вимог абз 1,2 п.73.3 ст. 73 Податкового Кодексу України.

Проаналізувавши запит відповідача та відповідь на нього, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача з огляду на наступне.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених вказаним Кодексом, а фактичні перевірки вказаним Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником податків отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого вказаним Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язків письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення вказаним платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого вказаним Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу витягнутої руки під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків відповідних документів; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 11 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим-п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Процедуру складання та оформлення запитів контролюючими органами врегульовано Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 (по тексту - Порядок).

Відповідно до пунктів 9, 10, 12 Порядку органи державної податкової служби мають право звернутися до суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв`язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.

Запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Письмовий запит про подання інформації надсилається суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених Податковим кодексом України .

Таким чином, звернення контролюючого органу до суб`єкта господарювання із письмовим запитом про надання певної інформації обумовлено наявністю підстав.

При цьому, сам запит повинен містити посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Відповідно до змісту підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків та підстави для їх надання.

Норми підпункту 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України зобов`язують платника податків подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Судом досліджено направлений відповідачем позивачу запит від 20.06.2017 року № 17482/10/26-15-14-04-04-14 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень), що був надісланий позивачу та встановлено, що він складений відповідно до приписів пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, містить підстави для його направлення. У ньому зазначено, в яких податкових деклараціях та за який період виявлено недостовірність даних та в чому це полягає, перелік конкретних порушень формування податкового кредиту, які були допущені позивачем при здійсненні господарських відносин з контрагентом, а також обставини, які свідчать про наявність сумнівів щодо реальності господарських операцій. Зазначене, у свою чергу свідчить про обов`язок позивача надати пояснення та їх документальні підтвердження на отриманий запит.

За встановлених обставин, доводи позивача щодо невідповідності запиту контролюючого органу вимогам закону не знайшли свого підтвердження та спростовуються дослідженими судом доказами.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеній у постанові від 27.01.2015 у справі № 21-425а14, виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення необґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена. Суб`єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді. У такому спорі суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб`єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову оскільки, податковий орган як суб`єкт владних повноважень діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений законами та Конституцією України. Оскільки, позивач не надав пояснень та їх документальне підтвердження на письмовий запит контролюючого органу та не спростував наведену відповідачем інформацію, вбачається висновок про наявність підстав, визначених статтею 78 Податкового кодексу України для призначення документальної позапланової виїзної перевірки, що свідчить про безпідставність вимог позивача про утримання від проведення такої перевірки.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч.2 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта.

Відповідно до п.п.1, 3 ч.2 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку про доведеність відповідачем - суб`єктом владних повноважень правомірності свого рішення, відповідність якого вимогам законодавства встановлена під час розгляду справи. З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв`язку із відмовою у задоволенні позову відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242, 243, 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЄТЕК- КИЇВ " (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, б. 18/7, офіс 419, код ЄДРПОУ 39560368) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України , та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України .

Суддя Н.Г. Вєкуа