Рішення

від 20.06.2019 по справі 202/1964/18

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/1964/18

Провадження №2/202/241/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 червня 2019 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Некрасової А.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив №276 , про визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2018 року позивач звернувся до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_3 , треті особи: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив №276 , про визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за законом .

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5 , який за життя був членом Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив №276 з 12 червня 1979 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 та за ним була закріплена квартира АДРЕСА_1 корпус АДРЕСА_2 , якою він весь час користувався, пайовий внесок в розмірі 8367 карбованців був внесений ним в повному обсязі станом на 01 січня 1990 року. Після сплати пайового внеску батько позивача правовстановлюючий документ на дану йому в користування квартиру не отримував. Після смерті батька позивач у встановлений законодавством шестимісячний термін, а саме 30травня 2016 року подала до Шостої дніпровської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом, і на підставі цієї заяви даною державною нотаріальною конторою 30 травня 2016 року було заведено спадкову справу №336/2016. Крім позивача з заявою про прийняття спадщини звернулася дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_3 , яка перебувала в шлюбі з ним з жовтня 1972 року. Постановою Шостої дніпровської державної нотаріальної контори від 22 травня 2017 року позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири АДРЕСА_3 у зв`язку з тим, що в позивача відсутні документи на спадкове майно. Оскільки спадкодавець станом на 01 січня 1990 року повністю сплатив пайовий внесок за квартиру, то він з 01 січня 1990 року став фактичним власником цієї квартири, тому в даному випадку спадщина відкрилася на квартиру АДРЕСА_1 АДРЕСА_3 . З урахуванням того, що членом кооперативу батько став з 12 червня 1979 року, тобто вже після реєстрації шлюбу, то спірна квартира має статус спільної сумісної власності подружжя, так як пай в кооператив вноситься за рахунок спільних коштів батька позивача, як члена кооперативу, та члена його сім`ї - його дружини ОСОБА_3 . З урахуванням рівності часток подружжя кожному з них належало по Ѕ частці квартири, що вказує на те, що в даному випадку спадщина відкрилася на Ѕ частку спірної квартири.

Враховуючи викладене, просила суд визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_5 право власності на ј частку квартири АДРЕСА_1 АДРЕСА_3 , загальною площею 65,5 кв.м., житловою 46,8 кв.м.

Ухвалою судді від 24 квітня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі, справу призначено до розгляду в загальному позовному провадженні в підготовче судове засідання на 22 травня 2018 року.

Ухвалою Індустріального районного суду від 22 травня 2018 року витребувані докази по справі.

22 серпня 2018 року позивачем подано уточнену позовну заяву та визначено сторони по справі, оскільки спадкоємцями померлого ОСОБА_5 , крім дочки позивача по справі та відповідача - дружини померлого, є син від другого шлюбу ОСОБА_4 та мати ОСОБА_6 , яка відмовилася від прийняття спадщини після смерті сина на користь його дружини - ОСОБА_3 . Та з урахуванням викладеного, просила судвизнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_5 право власності на 1/8 частку квартири АДРЕСА_1 АДРЕСА_3 , загальною площею 65,5 кв.м., житловою 46,8 кв.м.

Ухвалою суду від 12 листопада 2018 року підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідач ОСОБА_4 відбуває покарання в Пятихатській ВК-122 та Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 25 квітня 2019 року було доручено начальнику Пятихатської ВК-122 вручити судові документи та повістку під розписку та надати суду пояснення ОСОБА_4

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали уточнені позовні вимоги та просили суд їх задовольнити. Вказали, що оскільки відповідно до відомостей КП ДМБТІ за адресою: м. Дніпро (до перейменування Дніпропетровськ), вул. Янтарна, буд.77 а, значиться житловий будинок літ. А-9, що складається з двох під`їздів, в яких квартири не дублюються та значиться одна квартира під № АДРЕСА_1 та не має корпусів в будинку, тому просили суд не зазначати корпус квартири.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася. Про час і місце слухання справи повідомлялася належним чином. Відповідно до поданої 25.04.2019 року представником відповідача - адвокатом Байшою Н.В. заяви просили суд розглядати справу за відсутності відповідача та представника відповідача та відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач в уточненій позовній заяві вірно визначила розмір спадкової частки, однак питання про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом має вирішуватися через нотаріальну контору. Вказали, що оскільки позивач погоджувалася на пропозицію відповідача отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріуса, тому розгляд справи відкладався, однак піти до нотаріальної контори позивачка відмовилася. Звернули увагу суду на те, що обраний позивачем спосіб захисту її порушеного права та залучення у якості відповідачів осіб, обсяг прав та обов`язків яких законом не регламентовано вчиняти ряд дій для реалізації права осіб спадкоємців є помилковим і неправильними. Вважають, що позовні вимоги позивача є незаконними та необґрунтованими та визначних законом підстав для їх задоволення не має, як і відсутні правові підстави для стягнення з відповідача судових витрат по справі ( а.с.152-153).

Відповідач ОСОБА_4 , надав суду письмову заяву відповідно до якої, позовні вимоги позивача не визнав. Вказав, що з позивачем не знайомий, її ніколи не бачив. Під час хвороби батька ОСОБА_5 вона допомоги не надавала, як не приймала участі в організації та витратах на поховання. Просив в позові відмовити та розглядати справу без його участі.

Представник третьої особи - Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив № 276 в судове засідання не з`явився. Про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином. Відповідно до заяви просив розглядати справу без їх участі ( а.с.110).

Представник третьої особи - Шостої дніпровської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився. Відповідно до листів просив суд розглядати справу за відсутності представника третьої особи.

19.06.2019 року від представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_7 надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що договір про надання правової допомоги укладено 19.06.2019 року, та те що відповідач особисто не може бути присутньою в судовому засіданні. Підставою укладання договору є знаходження іншого адвоката Байші Н.В. у відпустці. В судове засідання адвокат не з`явилася. Однак, як вбачається із матеріалів справи відповідач ОСОБА_3 була особисто присутня в судових засіданнях, які відбувалися 22.05.2018 року, 20.06.2018 року, 24.07.2018 року. Відповідач вже втретє змінила захисника, захисниками були адвокати: Ільїн О.М., Байша Н.В. та неодноразово подавалися заяви про відкладення слухання справи. Суд бере до уваги, що 25 квітня 2019 року адвокатом Байша Н.В. була подана заява про розгляд справи за відсутністю відповідача та її представника та надано відзив на позовну заяву. Отже, надаючи оцінку поданій адвокатом Шаповал Н.Л. заяві про відкладення слухання справи та беручи до уваги раніше подану адвокатом Байша Н.В. заяву про розгляд справи за відсутності, суд доходить висновку про зловживання відповідачем своїми правами, та вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи, а тому не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, щобатьком ОСОБА_1 (до одруження ОСОБА_8 ) є ОСОБА_5 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 , виданого Заводським районним у місті Дніпродзержинську відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 20 травня 2016 року (а.с.7). Згідно з листом голови правління ОК ЖБК № 276 від 15.11.2017 року вих. №18 ОСОБА_5 був членом Обслуговуючого Кооперативу ЖБК № 276 згідно з Рішенням Дніпропетровської міської ради народних депутатів №333 від 31.05.1979 року, з 12 червня 1979 року до 07 грудня 2015 року. За ОСОБА_5 була закріплена квартира АДРЕСА_3 , якою він і користувався. ОСОБА_5 сплатив пайовий внесок за квартиру в розмірі 8367 карбованців у повному обсязі. ОСОБА_5 правовстановлюючий документ на надану йому у користування квартиру не отримував.

ОСОБА_5 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 20 жовтня 1972 року.

Відповідно повторного свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 , виданого Заводським районним у місті Дніпродзержинську відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з довідкою ОК ЖБК №276 від 30.05.2016 року за №87, виданої ОСОБА_3 разом з нею за адресою: АДРЕСА_4 зареєстровані: чоловік ОСОБА_5 та син ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_9 відкрилася спадщина, на належну йому за життя частину квартири АДРЕСА_3 . Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є чотири особи: дружина ОСОБА_3 , мати ОСОБА_6 , донька ОСОБА_1 та син ОСОБА_4 .

Отже, спадкодавець ОСОБА_5 та ОСОБА_3 набули право власності на квартиру АДРЕСА_3 (до перейменування м АДРЕСА_5 ), що розташована в Обслуговуючому кооперативі Житлово-будівельний кооператив № 276 , але не зареєстрували його у відповідності до вимог діючого на той час законодавства.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до спадкової справи №336/2016, заведеної Шостою дніпровською державною нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_5 з заявою про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 відмовилася від прийняття спадщини після смерті сина на користь його дружини ОСОБА_3 . ОСОБА_10 ОСОБА_4 був зареєстрований на день смерті за адресою: АДРЕСА_4 . Однак свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_3 спадкоємцям не видавалось.

Постановою державного нотаріуса Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Карлової Т.Г. від 22 травня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири АДРЕСА_6 (до перейменування - місто АДРЕСА_5 ) після її батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із тим, що у спадкоємця відсутні документи на спадкове майно.

Згідно із ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 „Про судову практику у справах про спадкування" якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включаються і кооперативні квартири.

Згідно ст. 15 Закону України Про власність , який діяв на час виниклих правовідносин, член житлово-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за кооперативну квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на це майно.

Відповідно до ст.16 Закону України Про власність , майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Здійснення ними цього права регулюється цим Законом і Кодексом про шлюб та сім`ю України.

Як роз`яснено в п.п. б п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності (зі змінами), при повному внесенні пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, у особи, яка має право на частку в пайових внесках, виникає право власності на відповідну частку квартири, дачі, гаража чи іншої будівлі.

Таким чином, член ЖБК, який повністю вніс свій пай за квартиру, надану йому для проживання, набуває право власності на це майно і вправі розпоряджатись ним на свій розсуд - продавати, заповідати, здавати в оренду, обміняти, вчиняти відносно нього інші угоди, що не заборонені законом.

Згідно з п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності (зі змінами), розглядаючи позови, пов`язані з спільною власністю громадян, суди повинні виходити з того, що відповідно до чинного законодавства спільною сумісною власністю є: майно, нажите подружжям за час шлюбу (ст.16 Закону "Про власність", ст.22 Кодексу про шлюб та сім`ю України. Частки визначаються рівними.

Відповідно до технічної інвентаризації поверхового плану КП ДМБТІ наданого державному нотаріусу Шостої дніпровської державної нотаріальної контори загальна площа трикімнатної квартиру АДРЕСА_3 складає 65,5 кв.м., житлова 46,8 кв.м. ( а.с.14-17).

Оскільки подружжям ОСОБА_5 та ОСОБА_3 повністю внесено пай за квартиру АДРЕСА_3 , надану їм для проживання, то в силу ст. 15 Закону України Про власність (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) подружжя набуло право власності на це майно та частки в силу ст.16 Закону України Про власність (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) їх є рівними.

Отже, спадкодавець ОСОБА_5 як член ЖБК, який повністю вніс пайовий внесок за квартиру, в силу ст. 15 Закону України Про власність (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) набув право власності на Ѕ частину квартиру АДРЕСА_3 , що розташована в Обслуговуючому кооперативі Житлово-будівельний кооператив № 276 , та Ѕ частина квартири є спадщиною, яка відкрилася після його смерті.

Позивач, будучи донькою померлого, згідно ст. 1261 ЦК України, є спадкоємцем першої черги.

Суд критично відноситься до твердження представника відповідача, що обраний позивачем спосіб захисту її порушеного права та залучення у якості відповідачів спадкоємців є помилковим і неправильними, оскількипозивач позбавлена можливості отримати на належну їй частку квартири (як на спадкове майно) свідоцтво про право на спадщину за законом через нотаріальну контору, а тому свої спадкові права вона може захистити лише в судовому порядку у відповідності зі ст. ст. 4,5 ЦПК України та ст. 16 ЦК України, що і здійснено нею.

З приводу твердження представника відповідача щодо можливості позасудового вирішення спору, то як встановлено в судовому засіданні, мирне вирішення між сторонами неможливе, оскільки право на спадщину за законом за позивачем не визнається відповідачем ОСОБА_4 .

Враховуючи викладене, та беручи до уваги, що після смерті ОСОБА_5 спадковим майном є Ѕ частка квартири АДРЕСА_3 , та є чотири спадкоємці першої черги, суд доходить висновку, що вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, законні та підлягають задоволенню, та вважає, що за позивачем слід визнати право власності на 1/8 частину квартири АДРЕСА_3 , що розташована в Обслуговуючому кооперативі Житлово-будівельний кооператив № 276 .

Відповідно до ст.141 ЦПК України із відповідачів підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати по 675,25 грн. з кожного (1350,50 грн. : 2 = 675,25 грн.)

Керуючись: Постановою Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року №7 ст.ст. 15,16 Закону України Про власність , ст. ст. 15,16,1218,1258,1261,1268,1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 4, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП: НОМЕР_4 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП: НОМЕР_5 ), треті особи: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (49081, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд.8, ЄДРПОУ: 02891026), Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив №276 (49108, м. Дніпро, вул. Янтарна, буд.77-а, ЄДРПОУ:23642037), про визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) право власності в порядку спадкування за законом на 1/8 частку квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 65,5 кв.м., житловою 46,8 кв.м, що розташована в Обслуговуючому кооперативі Житлово-будівельний кооператив №276 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_5 .

Стягнути зі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі по 675,25 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01.07.2019 року.

Суддя Л.П. Слюсар