КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
1[1]
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
представника власника майна ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 квітня 2019 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 квітня 2019 року задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та накладено арештна тимчасово вилучені в ході проведення обшуку 31.01.2019 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва документи, предмети та речі за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська-Борщагівка, вул. Лісна (Лісова), буд. 50, та на об`єктах нерухомого майна розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485901:01:019:5023, а саме: акт №261/298 від 19.05.2011 з податковим повідомленням-рішенням та квитанціями на 6 арк.; лист із ДПІ м. Ірпінь від 14.01.2005 на 1 арк.; листування з Ірпінською ОДПІ на 11 арк.; прокотол №640/343 про адмін-правопорушення; печатка tag1 printer R 40, синього кольору з відтиском ТОВ «ФОРМА»; відтиск печатки ФОП « ОСОБА_9 »; відтиск печатки ТОВ «Апогей-ЕвроЛінії»; відтиск печатки Садового товариства СТ «Ходоров»; металевий відтиск печатки ТОВ «Євро Сервіс»; відтиск печатки ТОВ «Вояж»; відтиск печатки ТОВ «Бенс Експрес»; відтиск печатки для документів; посвідчення пенсіонера МВС України на ім`я ОСОБА_7 ; аркуш А4 з відтиском зразків печаток.
Зазначене рішення мотивовано тим, що слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав, передбаченихст. 170 КПК України, для накладення арешту на майно, оскільки в даному кримінальному провадженні вилучені печатки та документи відповідають критеріям, визначеним вст. 98 КПК України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 квітня 2019 року, скасувати її та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого у нього майна в ході проведення обшуку 31.01.2019 року.
В обґрунтування доводів щодо поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження апелянт зазначає, що ухвалу слідчого судді постановлено без належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи та за відсутності власника майна. Копію оскаржуваного рішення отримано його захисником 05.06.2019 року під час ознайомлення з матеріалами справи.
Мотивуючи апеляційні вимоги апелянт зазначає, що оскаржуване рішення слідчого судді прийнято з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки залишено поза увагою те, що обшук у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 проведено без дозволу слідчого судді.
Окрім того апелянт звертає увагу на те, що в порушення вимог ч.5 ст.171 КПК України прокурор звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно під час обшуку, проведеного 31.01.2019 року, лише 02.02.2019 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, поясненняпредставника власника майна захисника ОСОБА_6 , яка підтримала клопотання про поновлення строку та апеляційну скаргу та просила їх задовольнити, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечив проти задоволення клопотання про поновлення строку та апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до положень ч. 1. ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Оскільки з матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто слідчим суддею без участі ОСОБА_7 , копію оскаржуваної ухвали зі слів апелянта отримано захисником 05.06.2019 року,що не спростовано матеріалами провадження, тобто строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді пропущено з поважних причин, у зв`язку з чим такий строк підлягаєпоновленню.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів клопотання,Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000001932 від 10.08.2018 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
У рамках вказаного кримінального провадження здійснюється досудове розслідування за фактом незаконного відчуження невстановленими особами аеродрому «Чайка» та його приаеродромної території, з метою подальшої забудови за попередньою змовою з посадовими особами Підприємства об`єднання громадян «Центральний аероклуб «Товариства сприяння обороні України ім. Антонова», Петропавлівсько - Борщагівської сільської ради Києво Святошинського району Київської області, ПП «Євро Сервіс» (ЄДРПОУ 32753962) та Девелоперської Компанії ТОВ «ОМОКС» (ЄДРПОУ 23154102), які здійснили відчуженням земельних ділянок на користь третіх осіб для забудови приаеродромної території аеродрому «Чайка» за ознаками кримінального правопорушення.
В ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаного злочину причетні службові особи Петропавлівсько - Борщагівської сільської ради Києво Святошинського району Київської області, які за попередньою змовою з посадовими особами Підприємства об`єднання громадян «Центральний аероклуб «Товариства сприяння обороні України ім. Антонова», ПП «Євро Сервіс» (ЄДРПОУ 32753962), Девелоперської Компанії ТОВ «ОМОКС» (ЄДРПОУ 23154102) та іншими невстановленими особами здійснили відчуження вказаних земельних ділянок на користь третіхосіб для забудови приаеродромної території аеродрому «Чайка».
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/1190/19-к від 14.01.2019 надано дозвіл на проведення обшуку в домоволодінні за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві власності зареєстроване за останнім, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого 5 ст. 191 КК України.
31.01.2019 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва проведено обшук об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , та на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485901:01:019:5023, у ході якого виявлено та вилучено: Акт №261/298 від 19.05.2011 з податковим повідомленням-рішенням та квитанціями на 6 арк; Лист із ДПІ м. Ірпінь від 14.01.2005 на 1 арк; Листування з Ірпінською ОДПІ на 11 арк; Прокотол №640/343 про адмін-правопорушення; Печатка tag1 printer R 40, синього кольору з відтиском ТОВ «ФОРМА»; Відтиск печатки ФОП « ОСОБА_9 »; Відтиск печатки ТОВ «Апогей-ЕвроЛінії»; Відтиск печатки Садового товариства СТ «Ходоров»; Металевий відстик печатки ТОВ «Євро Сервіс»; Відтиск печатки ТОВ «Вояж»; Відтиск печатки ТОВ «Бенс Експрес»; Відтиск печатки для документів; Посвідчення пенсіонера МВС України на ім`я ОСОБА_7 ; Аркуш А4 з відтиском зразків печаток.
Постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_10 від 01.02.2019 року вилучені у ході обшуку 31.01.2019 предмети та речі визнано речовими доказами.
05.02.2019 прокурор першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучено 31.01.2019 в ході проведення обшуку об`єктів нерухомого майна за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська-Борщагівка, вул. Лісна (Лісова), буд. 50, та на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485901:01:019:5023.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.04.2019 року клопотання прокурора задоволено.
Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження за № 42018000000001932 від 10.08.2018 слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на майно, оскільки в даному кримінальному провадженні майно відповідає критеріям, визначеним вст. 98 КПК України.
Колегія суддів погоджується з таким рішенням слідчого судді з огляду на такі обставини.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно дост. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався, встановивши належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Крім того слід звернути увагу, що Постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_10 від 01.02.2019 року вилучені у ході обшуку 31.01.2019 предмети та речі визнано речовими доказами.
Наведене свідчить,що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтересиОСОБА_7 ,оскільки невжиття даних заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна призведе до його відчуження,а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінюватидокази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 173 КПК України, наклав арешт намайно,врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Викладені у апеляційній скарзі доводи щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваної ухвали слідчого судді є непереконливими, оскільки рішення слідчого судді ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом.
Іншізазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла остаточного висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, слідчий суддя суду першої інстанції правомірно наклав арешт на зазначене в клопотанні прокурора майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 квітня 2019 року задовольнити.
Поновити ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 квітня 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 квітня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та накладено арештна тимчасово вилучені в ході проведення обшуку 31.01.2019 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва документи, предмети та речі за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська-Борщагівка, вул. Лісна (Лісова), буд. 50, та на об`єктах нерухомого майна розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485901:01:019:5023, а саме: акт №261/298 від 19.05.2011 з податковим повідомленням-рішенням та квитанціями на 6 арк.; лист із ДПІ м. Ірпінь від 14.01.2005 на 1 арк.; листування з Ірпінською ОДПІ на 11 арк.; прокотол №640/343 про адмін-правопорушення; печатка tag1 printer R 40, синього кольору з відтиском ТОВ «ФОРМА»; відтиск печатки ФОП « ОСОБА_9 »; відтиск печатки ТОВ «Апогей-ЕвроЛінії»; відтиск печатки Садового товариства СТ «Ходоров»; металевий відтиск печатки ТОВ «Євро Сервіс»; відтиск печатки ТОВ «Вояж»; відтиск печатки ТОВ «Бенс Експрес»; відтиск печатки для документів; посвідчення пенсіонера МВС України на ім`я ОСОБА_7 ; аркуш А4 з відтиском зразків печаток, - без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11сс/824/3790/2019 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_11
Категорія ст.170 КПК Доповідач ОСОБА_1
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2019 |
Оприлюднено | 17.02.2023 |
Номер документу | 82757379 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Юрдига Ольга Степанівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні