Ухвала

від 07.03.2019 по справі 369/3046/19

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/3046/19

Провадження №1-кс/369/987/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2019 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019110200000798 від «16» лютого 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, який мотивує тим, що СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області розслідується кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019110200000798 від 16.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.02.2019 року до ЧЧ Києво-Святошинського ВП надійшла заява від директора ТОВ «Вітард» ОСОБА_4 про те, що 28.10.2015 року директор ТОВ «Ніса» ОСОБА_5 провела загальні збори, на яких засновником ТОВ «Вітард» ОСОБА_4 було прийнято рішення про відчуження АЗГС та АЗС, земельних ділянок, які перебувають у власності ТОВ «Ніса» та делеговано таке право здійснити директору ТОВ «Ніса» - ОСОБА_5 , але директор ТОВ «Вітард» ОСОБА_4 , який є засновником ТОВ «Ніса», не був присутнім під час проведення загальних зборів та не ставив свій підпис на протоколі №19 від 28.10.2015 року. В результаті цього ОСОБА_5 шляхом обману та зловживання довірою здійснила дії направлені на відчуження активів ТОВ «Ніса» не маючи на це будь-якого право та згоди директора ТОВ «Вітард» ОСОБА_4 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що 28.10.2015 року в смт.Макарів Київської області були проведені загальні збори, де були присутні учасники: директор ТОВ «Ніса» в особі ОСОБА_5 та директор ТОВ «Вітард» в особі директора ОСОБА_4 , на яких прийнято рішення про відчуження майна, а саме земельної ділянки та АЗГС, АЗС на користь ТОВ «ТІГРЕС» та укладено договори купівлі-продажу. Також під час проведення зазначених зборів директору ТОВ «Ніса» ОСОБА_5 надано повноваження на укладання договорів купівлі-продажу АЗС, АЗГС та земельної ділянки з ціною не більше 500000 гривень. По закінченню загальних зборів було складено протокол №19 загальних зборів учасників ТОВ «Ніса» та додатку №1 до протоколу №19 загальних зборів учасників ТОВ «Ніса».

На підставі вищевикладеного було здійснено відчуження (продаж) автозаправочної станції (АЗС) загальною площею 10,2 м2, з її складовими: операторна (А), навіс (Б), огорожа (1-3), убиральня (В), що розміщені за адресою: с.Калинівка, вул. Київська, 258-А Макарівського району Київської області, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 434250632227, договір купівлі-продажу, серія та номер: НВА 178928, НВА 178925від 27.09.2016 року та перейшла в приватну власність ТОВ «ТІГРЕС», код ЄДРПОУ: 39318026, що зареєстрована за адресою: м.Київ, вул.Ярославів Вал, 132-Б.

Крім того було відчужено автозаправочну станцію (АЗС), загальною площею 24,6 м2, складовими якої є операторна (Д), навіс (Б), дизельна (В), склад (ГСМ), огорожа (1-5), ємність для палива (I-V), які розміщені на земельні ділянці з кадастровим номером 3222788600:05:016:0055 за адресою:с. Юрів, вул. Київська, 258 Макарівського району Київської області, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 434250632227, договір купівлі-продажу, серія та номер:НВА 178927, НВА 178923 від 27.09.2016 року, та перейшла в приватну власність ТОВ «ТІГРЕС», код ЄДРПОУ: 39318026, що зареєстрована за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 132-Б.

Згідно показів потерпілого ОСОБА_4 , який є директором ТОВ «Вітард» та засновником ТОВ «Ніса» вбачається, що 28 жовтня 2015 року, були проведені загальні збори ТОВ «Ніса» на яких засновником ТОВ «Вітард» прийнято рішення щодо відчуження АЗС, АЗГС, та земельної ділянки, що перебувають у власності ТОВ «Ніса», та делеговано таке право здійснити директору ТОВ «Ніса» - ОСОБА_5 . Після ознайомлення з даним протоколом, а саме ним було виявлено, що підпис, який проставлений в протоколі №19 від 28.10.2015 року, йому не належить, згоду на укладення такого договору він не надавав та й взагалі не приймав участь у таких загальних зборах, про дану ситуацію він чув вперше.

12.09.2016 року в ході проведення тимчасового доступу до документів у приватного нотаріуса ОСОБА_6 в м.Київ по вул. Саксаганського, 120 було вилучено оригінал протоколу №19 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «НІСА» (код 32101913) укладеного в

смт. Макарів 28.10.2015 року та додатку №1 до протоколу №19 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «НІСА», які були надані приватному нотаріусу ОСОБА_6 під час укладення договору купівлі продажу земельної ділянки 29.10.2015 року між ТОВ «НІСА» та ТОВ «ОІЛ СИСТЕМ», укладення договору купівлі продажу нерухомого майна 29.10.2015 року між ТОВ «НІСА» та ТОВ «ОІЛ СИСТЕМ» директором ТОВ «Ніса» ОСОБА_5 для проведення почеркознавчої експертизи.

09.11.2016 року проведено експертом КНДЕКЦ МВС України почеркознавчу експертизу та встановлено, що підпис в протоколі №19 загальних зборів учасників ТОВ «НІСА» (Код 32101913) від 28.10.2015 року головою Загальних зборів в особі директора ТОВ «ВІТАРД», виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою; підпис в додатку №1 до Протоколу №19загальних зборів учасників ТОВ «НІСА» (Код 32101913) від 28.10.2015 року головою Загальних зборів в особі директора ТОВ «ВІТАРД», виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою.

Директор ТОВ «ВІТАРД» ОСОБА_4 , який є засновником ТОВ «НІСА» жодних заяв, дозволів, клопотань щодо відчуження (продажу), переоформлення не надавав будь-кому.

З вище викладеного вбачається, що автозаправочна станція (АЗС) загальною площею 10,2 м2, з її складовими: операторна (А), навіс (Б), огорожа (1-3), убиральня (В), що розміщені за адресою: с.Калинівка, вул. Київська, 258-А Макарівського району Київської області, автозаправочна станція (АЗС), загальною площею 24,6 м2, складовими якої є операторна (Д), навіс (Б), дизельна (В), склад (ГСМ), огорожа (1-5), ємність для палива (I-V), що розміщені на земельні ділянці з кадастровим номером 3222788600:05:016:0055 за адресою:с. Юрів, вул. Київська, 258 Макарівського району Київської області є об`єктом кримінально протиправних дій. А тому у відповідності до ст. 98 КПК України є речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Згідно положень ст. 170 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є накладення арешту на майно, який являє собою тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається в тому числі, з метою забезпечення збереження речових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). Слідчий, прокурор повинні вживати необхідні заходи з метою виявлення та розшуку майна, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у державних органів та органів місцевого самоврядування.

На даний час є підстави вважати, що особи, винні у вчиненні кримінального правопорушення, вживають заходів щодо подальшого незаконного розпорядження автозаправочною станцією (АЗС) з усіма складовими, що знаходяться за адресою: с.Калинівка, вул. Київська, 258-А Макарівського району Київської області, автозаправочною станцією (АЗС), що розміщена на земельні ділянці з кадастровим номером 3222788600:05:016:0055 за адресою: АДРЕСА_1 , продажу зазначеного нерухомого майна іншим особам, що дає підстави для заборони користування та розпорядження вказаним нерухомим майномТОВ «ВІТАРД».

У даному випадку виникла необхідність накладення арешту на наступне нерухоме майно, а саме:автозаправочну станцію (АЗС) загальною площею 10,2 м2, з її складовими: операторна (А), навіс (Б), огорожа (1-3), убиральня (В), що розміщені за адресою: с.Калинівка, вул. Київська, 258-А Макарівського району Київської області, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 434250632227; автозаправочну станцію (АЗС), загальною площею 24,6 м2, складовими якої є операторна (Д), навіс (Б), дизельна (В), склад (ГСМ), огорожа (1-5), ємність для палива (I-V), які розміщені на земельні ділянці з кадастровим номером 3222788600:05:016:0055 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 434250632227.

Метою арешту є збереження вказаного нерухомого майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

У даному випадку вказане нерухоме майно є об`єктом кримінально протиправних дій, а тому у відповідності до ст. 98 КПК України є речовим доказом у даному кримінальному провадженні та може бути використаний для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Згідно з вимогами ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до втрати, використання, перетворення, передачі майна.

Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаного речового доказу, реалізувати з метою забезпечення цивільного позову, однієї із сторін, третьої сторони для погашення заборгованості вимог за договором поставки та інших кредиторів, вчиняти щодо нього інші дії, та заборонити відчуження автозаправочної станції (АЗС) загальною площею 10,2 м2, з її складовими: операторна (А), навіс (Б), огорожа (1-3), убиральня (В), що розміщені за адресою: с.Калинівка, вул. Київська, 258-А Макарівського району Київської області, автозаправочної станції (АЗС), загальною площею 24,6 м2, складовими якої є операторна (Д), навіс (Б), дизельна (В), склад (ГСМ), огорожа (1-5), ємність для палива (I-V), що розміщені на земельні ділянці з кадастровим номером 3222788600:05:016:0055 за адресою:с. Юрів, вул. Київська, 258 Макарівського району Київської області, що є об`єктом протиправних дій.

Тому, слідчий просив накласти арешт на наступне нерухоме майно, а саме: автозаправочну станцію (АЗС) загальною площею 10,2 м2, з її складовими: операторна (А), навіс (Б), огорожа (1-3), убиральня (В), що розміщені за адресою: с.Калинівка, вул. Київська, 258-А Макарівського району Київської області, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 434250632227; автозаправочну станцію (АЗС), загальною площею 24,6 м2, складовими якої є операторна (Д), навіс (Б), дизельна (В), склад (ГСМ), огорожа (1-5), ємність для палива (I-V), які розміщені на земельні ділянці з кадастровим номером 3222788600:05:016:0055 за адресою:с. Юрів, вул. Київська, 258 Макарівського району Київської області, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 434250632227, що належить на праві приватної власності ТОВ «ТІГРЕС», ЄДРПОУ 39318026, м.Київ, вул. Ярославів Вал, 132-Б.

Розгляд клопотання проводити без повідомлення сторін, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

В судове засідання слідчий не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

У відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання розглядається без повідомлення представників власника майна оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом.

Стаття 170 КПК України визначає що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Стаття 171 КПК України визначає що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У відповідності до вимог ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту, а при вирішенні питання про арешт майна повинен враховуючи: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, вважає у задоволенні клопотання слідчого необхідно відмовити, оскільки слідчий не довів необхідність такого арешту та, що існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до перетворення, відчуження майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019110200000798 від «16» лютого 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.358 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1