Рішення

від 02.07.2019 по справі 483/186/19

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/186/19

Провадження № 2/483/301/2019

РІШЕННЯ

Іменем України

02 липня 2019 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Казанлі Л.І.,

за участю секретаря Гречки С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ТОВ АВТО-ОЛИМП про визнання договору недійсним та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

06 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах ОСОБА_2 із зазначеним позовом. Свої вимоги обґрунтовувала тим, 27 листопада 2018 року між сторонами було укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу, за умовами якого відповідач зобов`язався передати позивачеві транспортний засіб марки LADA, модель LARGUS, 2015 року випуску, а останній перерахував на рахунок відповідача в якості передплати 30 000 грн, однак до теперішнього часу відповідач часу своїх зобов`язань за договором не виконав - транспортний засіб позивачеві не передав, основний договір не уклав та не повернув внесені позивачем кошти. Посилаючись на те, що відповідач здійснював нечесну підприємницьку діяльність, допустивши порушення принципів добросовісності та справедливості при укладенні попереднього договору , а також на Закон України Про захист прав споживачів , просила визнати недійсним попередній договір купівлі-продажу, стягнути з відповідача на користь позивача 30 000 грн в рахунок повернення коштів за вказаним договором , а також 5 000 грн - в рахунок моральної шкоди, що полягає в моральних стражданнях та негативних емоціях внаслідок введення позивача в оману та неможливості реалізувати свої плати за допомогою коштів, що були сплачені відповідачеві .

Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Представник позивача надала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, в якій зазначила, що повністю підтримує заявлені вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідача було повідомлено шляхом направлення судових повісток за адресою місцезнаходження юридичної особи, зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вказаною в договорі як юридична адреса підприємства, а тому відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов такого.

В судовому засіданні встановлено, що 27 листопада 2018 року між ТОВ АВТО-ОЛИМП , з однієї сторони, та ОСОБА_2 , з другої сторони, був укладений попередній договір за № 0161 купівлі-продажу транспортного засобу, що підтверджується копією цього договору (а. с. 7-8).

Відповідно до п.п. 1.1.-1.6 вказаного договору продавець - ТОВ АВТО-ОЛИМП зобов`язався поставити покупцю - ОСОБА_2 товар - автомобіль марки LADA, модель LARGUS, 2015 року випуску, з наступними характеристиками: 1,6 МТ + НОМЕР_1 , синій + МРЄО, вартістю 62 000 грн, який являтиметься предметом Основного договору. Сторони зобов`язалися укласти Основний договір 27 листопада 2018 року за умови повного виконання п. 2.1 попереднього договору, яким визначено, що в момент укладення попереднього договору покупець перераховує на рахунок продавця аванс в розмірі 30000 грн.

Крім того, відповідно до п. 1.5 попереднього договору, якщо на зазначену вище дату, тобто 27 листопада 2018 року, майно не буде придбано продавцем з метою його відчуження покупцеві, то основний договір буде укладено на 5-й день після придбання продавцем майна, про що останній зобов`язується повідомити продавця в письмовому вигляді із зазначенням конкретної календарної дати, часу і місця укладення основного договору. В такому випадку кінцевим терміном укладення основного договору є 27 листопада 2018 року.

З аналізу наведених положень договору вбачається, що зазначені пункти попереднього договору не пов`язані між собою, є суперечливими, що призводить до неоднозначного розуміння обов`язків продавця щодо укладення основного договору та передачі товару.

З огляду на положення ч. 8 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів про те, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача, суд виходить з того, що після сплати авансового платежу мав бути укладений основний договір, а товар переданий покупцеві

В судовому засіданні встановлено, що платіж в розмірі, визначеному в п. 2.1 попереднього договору, був сплачений позивачем в день укладення цього договору, тобто 27 листопада 2018 року, що підтверджується копією квитанції № 25 (а. с. 10).

Враховуючи, що відповідачем не було спростовано тверджень позивача про те, що основний договір укладено не було, автомобіль не був йому переданий, а сплачений аванс у розмірі 30 000 грн на час розгляду справи не повернуто, суд вважає ці факти доведеними в силу вимог ст. 81 ЦПК України .

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Правовідносини, з яких виник спір, регулюються загальними нормами ЦК України щодо правочинів та нормами Закону України Про захист прав споживачів , які є спеціальними.

Зі змісту попереднього договору вбачається, що, встановивши обов`язки покупця щодо обов`язкової сплати авансу у розмірі 30 000 грн, покупець звільнив себе від будь-якої відповідальності за непостачання товару, а також не визначив жодних юридичних наслідків в частині отриманого від покупця авансу.

Положеннями ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів визначено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача, зокрема, про виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця; надання можливості продавцю не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. У разі, коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача договір може бути визнаним недійсним у цілому.

Крім викладеного вище, суд звертає увагу на наступне.

Частиною 1 ст. 19 Закону Про захист прав споживачів нечесну підприємницьку практику заборонено. Нечесна підприємницька практика - будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції. Нечесна підприємницька практика включає, зокрема, будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману. Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно основних характеристик продукції, таких як: її наявність, метод і дата виготовлення або надання, поставка, специфікація, географічне або інше походження.

Частиною 6 ст. 19 Закону Про захист прав споживачів визначено, що правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України ). Недодержання в момент вчинення правочину стороною зазначених вимог є відповідно до ч. 1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину.

Отже, з комплексного аналізу положень Закону України Про захист прав споживачів та ЦК України випливає, що невідповідність змісту договору вимогам спеціального закону може мати наслідком визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків його недійсності відповідно до положень ст. 216 ЦК України та Закону України Про захист прав споживачів .

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Згідно з ч. 9 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів , якщо в результаті застосування умов договору, що обмежують права споживача, споживачеві завдано збитків, вони повинні відшкодовуватися винною особою у повному обсязі.

З урахуванням викладеного та з огляду на те, що зміст укладеного сторонами та осопорюваного позивачем договору не відповідає вимогам Закону України Про захист прав споживачів , містить несправедливі умови, створює істотний дисбаланс прав та обов`язків на шкоду споживача, а дії продавця свідчать про застосування нечесної підприємницької практики, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову про визнання такого договору недійсним та стягнення сплаченого авансу.

Крім того, частиною 2 ст.215 ЦК України визначено, що якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

За змістом положень ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Обґрунтовуючи позов в частин вимог про відшкодування моральної шкоди, позивач зазначив, що недобросовісна поведінка відповідача спричинила йому моральні страждання та негативні емоції внаслідок введення в оману, неможливості реалізувати свої плати за допомогою коштів, що були сплачені відповідачу, приниження його честі, гідності, престижу та репутації. З урахуванням викладеного, суд вважає, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди є співмірним із завданими йому моральними стражданнями, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням того, що позивач при зверненні до суду з вказаним позовом від сплати судового збору звільнений на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави, виходячи з того, що позивачем заявлено три позовні вимоги, з яких одна - немайнового характеру, а дві - майнового.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263- 265ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ТОВ АВТО-ОЛИМП про визнання договору недійсним та стягнення коштів - задовольнити повністю.

Визнати недійсним попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу № 0161 від 27 листопада 2018 року, укладений між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю АВТО-ОЛИМП .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю АВТО-ОЛИМП (ЄДРПОУ 42511092, юридична адреса: 49044, м. Дніпро, пр-т. Дмитра Яворницького, будинок 27А, офіс 302) на користь ОСОБА_2 - 30 000 (тридцять тисяч) гривень в рахунок сплаченого авансу за попереднім договором купівлі-продажу транспортного засобу № 0161 від 27 листопада 2018 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю АВТО-ОЛИМП (ЄДРПОУ 42511092, юридична адреса: 49044, м. Дніпро, пр-т. Дмитра Яворницького, будинок 27А, офіс 302) на користь ОСОБА_2 - 5 000 (п`ять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю АВТО-ОЛИМП (ЄДРПОУ 42511092, юридична адреса: 49044, м. Дніпро, пр-т. Дмитра Яворницького, будинок 27А, офіс 302) в дохід держави в рахунок відшкодування судового збору 1 536 (одну тисячу п`ятсот тридцять шість) гривень. 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .

Головуючий: