Постанова

від 03.07.2019 по справі 916/267/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/267/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лавриненко Л.В.

суддів Аленіна О.Ю., Філінюка І.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ

на рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2019 р.

по справі № 916/267/19

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МАЛАХІТ-16" м. Одеса

про стягнення 29 169,75 грн.

суддя суду першої інстанції: Оборотова О.Ю.

час та місце ухвалення рішення: 09.04.2019 р., м. Одеса, пр. - т Шевченко, 29, Господарський суд Одеської області,

повний текст складено та підписано: 15.04.2019 р.

Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України м. Київ на рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2019 р. по справі № 916/267/19 та призначено її до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ розглянута в межах процесуального строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.

В лютому 2019 р. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МАЛАХІТ-16" м. Одеса про стягнення 29 169,75 грн., з яких:

- 19 172,91 грн. - пені;

- 2 739,01 грн. - 3 % річних;

- 7 257,83 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "МАЛАХІТ-16" м. Одеса зобов`язань за договором про постачання природного газу від 19.10.2016 р. № 3721/1617-ТЕ-23 щодо прострочення терміну оплати поставленого газу.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.04.2019 р. у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ відмовлено у повному обсязі.

Наведене рішення мотивне тим, що у зв`язку з набранням законної сили Законом України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , нараховані позивачем пеня, 3 % річних та інфляційні втрати не підлягають нарахуванню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ оскаржило його до Південно - західного апеляційного господарського суду.

В поданій апеляційній скарзі, позивач посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ зазначає про неправильне тлумачення Господарським судом Одеської області приписів Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії .

Також позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції, на той факт, що матеріали справи не містять доказів включення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МАЛАХІТ-16" м. Одеса до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, у зв`язку з чим є неправомірним застосування до спірних правовідносин ч. 3 ст. 7 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та тепло генеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії .

Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.10.2016 р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "МАЛАХІТ-16" м. Одеса укладено договір постачання природного газу № 3721/1617-ТЕ-23.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити споживачу у 2016 - 2017 р. р. природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Згідно з п. 5.2 наведеного договору ціна за 1000 куб.м. газу за договором становить - 4 942 грн., крім того ПДВ - 20 %, всього до сплати - 5 930,40 грн.

За приписами п. 6.1. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що у разі невиконання споживачем п. п. 6.1 договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 10.3. договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить 5 років.

Згідно з п. 12 договору, він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016 р. по 31.03.2017 р. включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання умов договору, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ поставило Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "МАЛАХІТ-16" м. Одеса природний газ на суму 726 758,65 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу за період з жовтня по грудень 2016 р. та з січня по березень 2017 р.

Оплата за поставлений природний газ здійснювалась відповідачем з 26.11.2016 р. по 26.04.2017 р.

В зв`язку з порушенням відповідачем вимог п. 6.1 договору від 19.10.2016 р. № 3721/1617-ТЕ-23 , в частині своєчасної сплати вартості одержаного у листопаді - грудні 2016 р. та січні - березня 2017 р. газу, позивачем нараховано Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "МАЛАХІТ-16" м. Одеса за період з листопада 2016 р. по березень 2017 р. (включно) пеню в сумі 19 172,91 грн., 3 % річних в сумі 2 739,01 грн., інфляційні втрати в сумі 7 257,83 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд послався на Закон Україн Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії від 03.11.2016 № 1730-VIIІ (зі змінами та доповненнями), яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно ст. 1 наведеного Закону, заборгованість, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" дія останнього поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

За приписами ч. 1 ст. 3 наведеного Закону для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" , на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом (до 30.11.2016 р.) , неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Як свідчать матеріали справи, остаточний розрахунок за поставлений природний газ за договором від 19.10.2016 р. № 3721/1617-ТЕ-23 Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "МАЛАХІТ-16" м. Одеса здійснено лише в квітні 2017 р.

Разом з тим, на підставі ч. 3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних в разі погашення заборгованості до набрання чинності цим Законом (до 30.11.2016 р.).

З огляду на те, що за умовами п. 6.1 договору обов`язок оплатити вартість поставленого позивачем природного газу за період: з листопада по грудень 2016 р. та з січня по березень 2017 р. виник у Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МАЛАХІТ-16" м. Одеса вже після 30.11.2016 р. , а остаточний розрахунок здійснено в квітні 2017 р., положення Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" щодо списання пені, 3% річних та інфляційних втрат на дані правовідносини не поширюються.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами статей 6, 627, 628 та 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу вимог ст. 610, ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

За приписами ч. 5 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.1. договору від 19.10.2016 р. № 3721/1617-ТЕ-23 оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем порушувались строки оплати за придбаний газ, придбаний у листопаді - грудні 2016 р., січні - березні 2017 р.

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

За приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частинами 2, 3 статті 549 ЦК України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ обґрунтовано здійснено нарахування Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "МАЛАХІТ-16" м. Одеса пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або не правильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2019 р. по справі № 916/267/19 підлягає скасуванню.

Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та апеляційний перегляд справи, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 272 - 282 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2019 р. по справі № 916/267/19 скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ задовольнити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МАЛАХІТ-16" (65029, м. Одеса, вул. Композитора Ніщинського, 16, код 36232381, відомості про рахунки відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ЄДРПОУ 20077720, відомості про рахунки відсутні) заборгованість в сумі 29 169,75 грн.: пеня - 19 172,91 грн., 3 % річних - 2 739,01 грн., інфляційні втрати - 7 257,83 грн.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МАЛАХІТ-16" (65029, м. Одеса, вул. Композитора Ніщинського, 16, код 36232381, відомості про рахунки відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ЄДРПОУ 20077720, відомості про рахунки відсутні) судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи судом першої інстанції в сумі 1921 грн. та за апеляційний перегляд справи в сумі 2 881,50 грн.

Доручити Господарському суд Одеської області видати накази, оформленні відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, в порядку та на умовах, передбачених ГПК України.

Головуючий суддя: Л. В. Лавриненко

Судді: О.Ю. Аленін

І.Г. Філінюк