Постанова

від 01.07.2019 по справі 910/14843/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2019 р. Справа№ 910/14843/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Доманської М.Л.

Верховця А.А.

за участю секретаря Корінної А.О.

та представників:

від позивача - Ясінська Н.В. - директор;

від відповідача 1 - Іськова Ю.П. - ордер КС№537652 від 01.07.2019р.;

від відповідача 2 - Мічуріна О.В. - ордер КВ№776763 від 01.07.2019р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність (далі - ТОВ) ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН

на рішення господарського суду м.Києва від 04.04.2019р.

(повний текст складено 17.04.2019р.)

у справі №910/14843/18 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом ТОВ ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН

до Товариства з обмеженою відповідальність (далі - ТОВ) Правничий дім Копірайт (відповідач 1), Приватного підприємства (далі - ПП) Українська музика (відповідач 2)

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва від 04.04.2019р. у справі №910/14843/18 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з винесеним рішенням суду, ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду м.Києва від 04.04.2019р., в якій просить скасувати оскаржуване рішенні і задовольнити повністю позовні вимоги ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН", а саме визнати ліцензійний договір про передачу суміжних прав №07/09/15 від 07.09.2015р., укладений між ТОВ "Правничий дім "Копірайт" та ПП "Українська музика" недійсним з моменту його укладення.

У відзивах на апеляційну скаргу ПП "Українська музика" та ТОВ "Правничий дім "Копірайт" просять відмовити ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду м.Києва від 04.04.2019р. у справі №910/14843/18 залишити без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019р. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" на рішення господарського суду м.Києва від 04.04.2019р. у справі №910/14843/18 та призначено її до розгляду на 10.06.2019р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2019р. розгляд справи №910/14843/18 було відкладено на 01.07.2019р. на підставі ст. 270 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

07.09.2015р. між ПП "Українська музика" (організація) та ТОВ „Правничий дім „Копірайт" (користувач) було укладено ліцензійний договір від 07.09.2015 року № 07/09/15 (далі - ліцензійний договір № 07/09/15), відповідно до предмету якого відповідач-2 надає відповідачу-1 на умовах, визначених цим договором, право/невиключну ліцензію/ на включення Фонограм, Виконань до складу Передачі та їх подальше використання у складі Передачі в обсязі передбаченому п.2.2 договору, а відповідач-1 зобов`язується виплатити винагороду відповідачу-2 відповідно до умов цього договору (а.с. 28-29).

Територією дії наданих за цим договором прав на використання Фонограм, Виконань - територія всього світу (далі - Територія). Строк надання прав, зазначених у цьому договорі - весь строк охорони майнових суміжних прав на Фонограми, Виконання (далі - Строк) (п. 2.1 ліцензійного договору № 07/09/15).

Передача - аудіовізуальний твір з робочою назвою українською мовою „Вгадай ящик" у складі якого будуть використані твори.

Твори - оприлюднені літературні, музичні твори з текстом або без тексту, що охороняються авторським правом, Фонограми та Виконання яких будуть використані у складі Фільму.

Виконання - представлення Творів виконавцем шляхом співу, гри на музичних інструментах та/або за допомогою технічних засобів, зафіксовані у Фонограмах, а також їх фрагменти.

Фонограми - правомірно виготовлені звукові записи на відповідних носіях Виконань, зведені, відредаговані, збалансовані, що відповідають по якості відповідним стандартам та технічним умовам, а також їх фрагменти.

Положеннями п. 2.2 ліцензійного договору № 07/09/15 визначено, що в рамках цього договору відповідач-2 надає відповідачу-1 нижчезазначені невиключні майнові суміжні права на використання Фонограм, Виконань наступними способами:

- відтворення Фонограм, Виконань на будь-яких носіях у складі Передачі будь-яким тиражем (п. 2.2.1 ліцензійного договору № 07/09/15);

- розповсюдження примірників Фонограм, Виконань на будь-яких носіях у складі Передачі (п. 2.2.2 ліцензійного договору № 07/09/15);

- імпорт примірників Фонограм, Виконань у складі Передачі у будь-яку частину Території в цілях розповсюдження (п. 2.2.3 ліцензійного договору № 07/09/15);

- прокат примірників Фонограм, Виконань у складі Передачі (п. 2.2.4 ліцензійного договору № 07/09/15);

- публічне виконання Фонограм, Виконань у складі Передачі за допомогою технічних засобів (радіо, телебачення чи інших технічних засобів), а також публічний показ Фонограм, Виконань у складі Фільму в місцях, відкритих для вільного відвідування, або місцях, де присутнє значне коло осіб, які не належать до кола сім`ї (п. 2.2.5 ліцензійного договору № 07/09/15);

- сповіщення Фонограм, Виконань у складі Передачі в ефір, в тому числі через супутник, тобто подання Фонограм, Виконань до загального відома (включаючи показ та виконання) по радіо та телебаченню (в тому числі шляхом ретрансляції) (п. 2.2.6 ліцензійного договору № 07/09/15);

- сповіщення Фонограм, Виконань у складі Передачі по кабелю, тобто подання Фонограм, Виконань до загального відома по радіо та телебаченню за допомогою кабелю, дроту, оптичного волокна чи аналогічних засобів (в тому числі шляхом ретрансляції (п. 2.2.7 ліцензійного договору № 07/09/15);

- подання Фонограм, Виконань у складі Передачі до загального відома (як на платній, так і на безоплатній основі, як одночасно зі сповіщенням в ефір, так і окремо від такого сповіщення), за допомогою будь-яких телекомунікаційних та інших мереж, в тому числі за допомогою всесвітньої комп`ютерної мережі Інтернет (п. 2.2.8 ліцензійного договору № 07/09/15);

- переробка та поділ Фонограм, Виконань в цілях включення Фонограм, Виконань або їх окремих частин до складу Фільму, в тому числі право вносити у Фонограми, Виконання зміни, скорочення, доповнення, здійснювати аранжування, монтаж, перемонтаж, накладення іншого графічного та музичного оформлення і тому подібне, а також використання Фонограм, Виконань з будь-якими іншими музичними, літературними чи драматичними творами (п. 2.2.9 ліцензійного договору № 07/09/15).

Пунктом 5.1 ліцензійного договору № 07/09/15 визначено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором. В частині наданих прав договір діє в межах Строку.

У матеріалах справи наявна копія додатку № 1 від 07.09.2015 року до ліцензійного договору № 07/09/15, з якої вбачається, що відповідач-2 надає права на включення та використання у складі Передачі наступних Фонограм, Виконань (а.с. 30):

- назва передачі - „Вгадай ящик", назва використаної фонограми - „Finding beauty", виконавець - Escala;

- назва передачі - „Вгадай ящик", назва використаної фонограми - „Macarena", виконавець - Los Del Rio;

- назва передачі - „Вгадай ящик", назва використаної фонограми - „La Bomba", виконавець - Ricky Martinc;

- назва передачі - „Вгадай ящик", назва використаної фонограми - „Drop it on me", виконавець - Ricky Martinс.

Позивачем в позовній заяві зазначено, що ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" є суб`єктом суміжного права та володіє виключними майновими правами інтелектуальної власності щодо наступних фонограм, а саме: "Finding beauty" , виконавець - Escala; "La Bomba", виконавець - Ricky Martin; "Масагепа", виконавець - Los Del Rio; "Drop it on me", виконавець - "Ricky Martin feat. Daddy Yanke and Taboo" на підставі Ліцензійного договору № 147-Д від 11.11.2016р., додатку №2 до нього від 11.11.2016р., укладених між ТОВ "ІОНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" та ТОВ "Соні Мьюзік Ентертеймент" .

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Соні Мьюзік Інтертеймент", як ліцензіаром, та ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН", як ліцензіатом (позивач) було укладено ліцензійний договір від 11.11.2016р. № 147-Д (далі - ліцензійний договір № 147-Д, а.с.22-27), відповідно до предмету якого ліцензіар надає за винагороду (далі - роялті), а позивач отримує на умовах виключної ліцензії право використання Фонограм, вказаних в додатку № 2 до цього договору, кожним з вищевказаних способів використання, яке включає право здійснювати самостійно та/або дозволяти третім особам здійснювати по відношенню до таких Фонограм виключно відповідно до додатку № 2 та з метою їх використання у складі Передач на Телеканалах в межах Території та на протязі Строку (п. 2.1 ліцензійного договору № 147-Д) наступні дії:

- включення Фонограм у склад Передачі, тобто суміщення Фонограми з аудіовізуальним рядом Передачі (синхронізація) (п. 2.1.1 ліцензійного договору № 147-Д);

- технічна переробка/адаптація Фонограм з метою їх включення у склад Передачі та подальшого використання у складі Передачі згідно п. 2.1.4 цього договору (п. 2.12 ліцензійного договору № 147-Д);

- відтворення Фонограм у складі Передачі виключно для цілей виробництва Передачі 2.1.3 ліцензійного договору № 147-Д);

- подальше використання Фонограми у складі Передачі виключно в цілях (а) сповіщення Передачі для загального відома по телебаченню (включаючи кабельне телебачення) у складі Телеканалу (сповіщення по телебаченню), (б) доведення Передачі у складі Телеканалу до загального відома на офіційному власному сайті Телеканалу, без права завантаження та збереження Передачі кінцевим користувачем (2.1.4 ліцензійного договору № 147-Д).

Фонограма - виключно звукові записи виконання музичних творів (з текстом або без тексту), по відношенню до яких ліцензіар вправі на території України розпоряджатися виключним правом (виключними майновими суміжними правами) на такі фонограми (п. 1.2 ліцензійного договору № 147-Д).

Передача - аудіовізуальний твір та/або інший аудіовізуальний продукт, виготовлений на замовлення та /або за рахунок Телеканалу, та/або призначений для використання/був використаний Телеканалом (п. 1.5 ліцензійного договору № 147-Д).

Телеканал - телерадіокомпанія, зареєстрована компетентним органом України, як суб`єкт інформаційної діяльності у відповідності із законодавством України (п. 1.6 ліцензійного договору № 147-Д).

Територія - Україна (п. 1.4 ліцензійного договору № 147-Д).

Строк - період часу, на протязі якого позивач вправі використовувати Фонограми у складі Передач. Початок строку - 01.01.2010р., або дата оприлюднення Фонограми, якщо фонограма була оприлюднена після 01.01.2010р. Закінчення строку - 01.01.2020р. (п. 1.3 ліцензійного договору № 147-Д).

Пунктом 2.6 ліцензійного договору № 147-Д визначено, що з метою уникнення сумнівів сторони узгодили, що ніякі авторські права не є предметом дійсного договору.

Положеннями п. 6.1 ліцензійного договору № 147-Д передбачено, що дійсний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє на протязі Cтроку, але в любому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань.

Умовами п. 6.2 ліцензійного договору № 147-Д, зокрема, визначено, що виключна ліцензія, надана по даному договору розповсюджується на період часу, починаючи з 01.01.2010р, або з дати оприлюднення Фонограми, якщо Фонограма була оприлюднена після 01.01.2010р. та діє до 01.01.2020р.

Додатком № 2 ліцензійного договору № 147-Д, зокрема, передбачені наступні фонограми: "Finding beauty", виконавець - Escala; "La Bomba", виконавець - Ricky Martin; "Macarena", виконавець - Los Del Rio; "Drop it on me", виконавець - Ricky Martin feat. Daddy Yanke and Taboo.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на наступне:

- в червні 2016 року позивачу стало відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРАВНИЧИЙ ДІМ "КОПІРАЙТ" , в інтересах ТОВ "ГАУДІ СТУДІО" було укладено договір з ПП "УКРАЇНСЬКА МУЗИКА" щодо використання та надання дозволу на використання Об`єктів прав у складі окремого аудіовізуального твору "Вгадай ящик", виробником якого є ТОВ "ГАУДІ СТУДІО";

- відповідачами було проігноровано норми діючого законодавства, які призвели до завдання шкоди позивачу, так як, позивач, як власник виключних майнових суміжних прав, не в змозі одержати винагороду (роялті) за використання його прав;

- ліцензійний договір № 07/09/15 від 07 вересня 2015 року укладено з порушенням норм чинного законодавства, зокрема, ст. 203 та ст. 215, ст. 426 ЦК України, як наслідок цей Договір підлягає визнанню недійним.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ч. 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Місцевим судом було встановлено, що укладений між відповідачами правочин № 07/09/15 від 07 вересня 2015 року за своєю правовою природою є ліцензійним договором.

Відповідно до ст. 1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об`єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором. Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об`єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними. Права на використання об`єкта права інтелектуальної власності та способи його використання, які не визначені у ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату. У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використання об`єкта права інтелектуальної власності, дія ліцензії поширюється на територію України. Якщо в ліцензійному договорі про видання або інше відтворення твору винагорода визначається у вигляді фіксованої грошової суми, то в договорі має бути встановлений максимальний тираж твору. Умови ліцензійного договору, які суперечать положенням цього Кодексу, є нікчемними.

За статтями 6, 627 та 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін та погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суперечність договору положенням чинного законодавства означає врегулювання правовідносин сторін всупереч імперативним нормам законодавства.

Положеннями частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільного права може бути зокрема, визнання правочину недійсним.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачає що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як на підставу своїх доводів позивач посилається на ліцензійний договір №147-Д від 11.11.2016р., укладений між ним та ТОВ "Соні Мьюзік Ентертейнмент".

Місцевим судом було правильно встановлено, що станом на момент вчинення між відповідачами оспорюваного ліцензійного договору №07/09/15 від 07.09.2015р., останній жодним чином не порушував прав та законних інтересів позивача, оскільки на момент укладення оспорюваного правочину у позивача були відсутні права на спірні фонограми.

Умовами п. 6.2 ліцензійного договору №147-Д від 11.11.2016р., укладеного між позивачем та ТОВ "Соні Мьюзік Ентертейнмент", сторони передбачили, що виключна ліцензія, надана по даному договору розповсюджується на період часу, починаючи з 01.01.2010р., або з дати оприлюднення Фонограми, якщо Фонограма була оприлюднена після 01.01.2010р. та діє до 01.01.2020р.

Частиною 2 ст. 1113 ЦК України встановлено, що укладення договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності не впливає на ліцензійні договори, які були укладені раніше.

У п. 5.4. Постанови пленуму ВГСУ від 17.10.2012р. №912 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності" встановлено, що законом не передбачено необхідності одержання згоди ліцензіата (за наявності укладених раніше ліцензійних договорів) на передання виключних майнових прав інтелектуальної власності іншій особі. В силу положень ч. 2 ст. 1113 ЦК України, перехід виключного майнового права інтелектуальної власності до іншої особи не є підставою для зміни або розірвання раніше укладеного ліцензійного договору.

Таким чином, посилання позивача на положення ч 3 ст. 631 ЦК України щодо можливості встановлення сторонами, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, є помилковими та не можуть застосовуватися до вказаних правовідносин.

Також матеріали справи містять копію ліцензійного договору № 010115-1 від 01.01.2015р., укладеного між ПП "Українська музика" (Ліцензіат) та компанією "Riptide Music Group LLC" (Ліцензіар), відповідно до умов якого ПП "Українська музика" було отримало невиключну ліцензію (дозвіл) використання невиключних суміжних прав на Музичний твір для подальшого використання у складі рекламних роликів, в телевізійних програмах, фільмах та в якості фонової музики у місцях продажу (а.с. 31-147).

Відповідно до Акту передачі прав №5 від 01.09.2015р. до договору № 010115-1 від 01.01.2015р. (а.с. 148) ліцензіар передав ліцензіату невиключні суміжні права па Фонограми та Виконання "The Hit Crew" композицій "Finding Beauty", виконавець - Escala; "La Bomba", виконавець - Rickv Martin; "Масагепа", виконавець - Los Del Rio; "Drop It on me", виконавець - Ricky Martin feat. Daddy Yanke and Taboo.

Вищезазначений ліцензійний договір № 010115-1 від 01.01.2015р. станом на дату укладення оскаржуваного договору був чинним і недійсним у встановленому законом порядку не визнавався, оскільки докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Статтею 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Чинне господарське процесуальне законодавство ґрунтується на принципі змагальності сторін, а у ч. 2 ст. 74 ГПК України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Позивачем не надано доказів, які б підтверджували недодержання відповідачами в момент вчинення оспорюваного правочину вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Тому місцевий суд законно і обґрунтовано відмовив ТОВ ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН у задоволенні позовних вимог, оскільки правові підстави для визнання ліцензійного договору № 07/09/15 від 07 вересня 2015 року недійсним відсутні.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 240, 270, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН залишити без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 04.04.2019р. по справі №910/14843/18 - без змін.

Справу №910/14843/18 повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складений та підписаний 03.07.2019р.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді М.Л. Доманська

А.А. Верховець