Ухвала

від 03.07.2019 по справі 904/33/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

03.07.2019 м. Дніпро Справа № 904/33/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Білецької Л.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВАЛСЕМ"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2019 року (суддя Первушин Ю.Ю.), повний текст якого складено 21.03.2019р., у справі № 904/33/19

за позовом Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВАЛСЕМ", м. Дніпро;

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення плати за договором про пайову участь

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛСЕМ" про стягнення плати за договором про пайову участь. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідачем не виконано умови договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра в частині сплати пайових внесків.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2019 року у справі № 904/33/19:

- позов задоволено в повному обсязі;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВАЛСЕМ" (ідентифікаційний код: 20216601; місцезнаходження: 49000, місто Дніпро, вулиця Шевченка, будинок 49) на користь Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код: 37988155; місцезнаходження: 49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 75, р/р НОМЕР_1 , МФО 805012, КБК 24170000, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпро) 68462,20 гривень - пені;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВАЛСЕМ" (ідентифікаційний код: 20216601; місцезнаходження: 49000, місто Дніпро, вулиця Шевченка, будинок 49) на користь прокуратури Дніпропетровської області (49044, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету 2800) 11331,94 гривень витрати на оплату судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ВАЛСЕМ" із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2019 року у справі № 904/33/19 та прийняти нове рішення, яким залишити позовну заяву Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВАЛСЕМ" без розгляду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2019р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "ВАЛСЕМ" строк подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2019 року у справі № 904/33/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВАЛСЕМ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2019 року у справі № 904/33/19 у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи.

29.05.2019 до суду апеляційної інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "ВАЛСЕМ" подано клопотання про зупинення провадження у справі № 904/33/19.

В обґрунтування клопотання відповідач звертає увагу на те, що в своїй апеляційній скарзі та письмових поясненнях він неодноразово зазначав, що в позовній заяві не дотримано прокурором процедури представництва інтересів держави (органу місцевого самоврядування) в суді та правильності визначення прокурором позивача, прокуратурою не надано належних доказів на підтвердження того, що Дніпровською міською радою не здійснювались або неналежним чином здійснювались повноваження віднесені до компетенції міської ради. В підтвердження цього посилається на правові висновки Верховного Суду, зокрема, постанови у справах № 910/4345/18, № 924/1237/17, № 925/226/18. У висновках наведених постанов зазначалось, що захист інтересів держави покладено безпосередньо на відповідних суб`єктів владних повноважень. Прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Заявник вказує на те, що зазначене свідчить про неоднакове застосування судами статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у подібних правовідносинах. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного Цивільного суду від 06.02.2019 справу №587/430/16-ц за позовом Сумської місцевої прокуратури Сумської області до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду для необхідності формування єдиної правозастосовної практики при неоднаковому застосуванні статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Посилаючись на пункт 7 частини першої та частину третю статті 228 Господарського процесуального кодексу України заявник просить зупинити провадження у справі № 904/33/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц.

Предметом розгляду у цій справі є вимоги про стягнення плати за договором про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра.

Підставами для таких вимог, як зазначає прокурор, є порушення інтересів держави, яке полягає у ненадходженні коштів пайової участі забудовника на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури міста до міського бюджету, чим завдається істотної шкоди економічній основі місцевого самоврядування.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог прокурора, відповідач посилався, поміж інших доводів, на необхідність дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі, та вказував, що статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено порядок представництва прокурором інтересів громадянина або держави в суді.

Так частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором в суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Втім, як вважає відповідач, в позовній заяві не дотримано прокурором та судом процедури представництва інтересів держави (органу місцевого самоврядування) в суді, оскільки в позовній заяві, всупереч приписам статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурором не наведено конкретних та обґрунтованих підстав для представництва інтересів держави в суді, натомість зроблено лише посилання загального характеру на статтю 131-1 Конституції України та пункт 2 статті 2 Закону України "Про прокуратуру". За твердженням відповідача вищевказаний факт є підставою для безспірного повернення позовної заяви на підставі пункту 3 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України або пункту 1 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесені, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та диспозитивність.

Виходячи із цих вказаних принципів, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Так, відповідно до частин 2 і 3 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

За приписами частини 4 та 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Під час розгляду матеріалів апеляційної скарги судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Великої Палати Верховного суду від 11.03.2019 у справі №587/430/16-ц прийнято до розгляду питання щодо неоднакового застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України визначено, що провадження у справі у випадку, встановленому п.7 ч.1 ст.228 цього Кодексу, зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку справи у подібних правовідносинах.

Враховуючи викладене, встановивши, що обставини даної справи підлягають обов`язковій правовій оцінці судом апеляційної інстанції на предмет дотримання прокурором процедури представництва інтересів держави (органу місцевого самоврядування) в суді, тобто в правовідносинах подібних до тих, що розглядаються Великою Палатою Верховного Суду у справі № 587/430/16-ц, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження за апеляційною скаргою, поданою у цій справі (№ 904/33/19), до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднакового застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у справі № 587/430/16-ц.

Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВАЛСЕМ" про зупинення апеляційного провадження у справі № 904/33/19.

Зупинити провадження за апеляційню скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВАЛСЕМ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2019 року у справі № 904/33/19 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц у подібних правовідносинах.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та у двадцятиденний термін може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Л.М. Білецька