Рішення

від 03.07.2019 по справі 904/2163/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2019м. ДніпроСправа № 904/2163/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Запоріжкокс", м. Запоріжжя

до Акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця", м. Дніпро

про стягнення шкоди, завданої нестачею вантажу у сумі 1 953,92 грн.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Запоріжкокс" звернулось 27.05.2019 до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" шкоди, завданої нестачею вантажу у сумі 1953,92 грн.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12.12.2018 у межах договору № 0103/11436 від 15.09.2014, укладеного з ПрАТ Металургійний комбінат Азовсталь , а також специфікації № 344 від 11.12.2018 на адресу Приватного акціонерного товариства "Запоріжкокс" за залізничною накладною № 42469551 було направлено високосірчисте коксівне вугілля у вагоні № 63163067. Після прибуття зазначеного вагону на станцію призначення - Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці 20.12.2018 було складено комерційний акт № 460005/2125, яким зафіксована нестача вугілля у прийнятому до перевезенні вагоні у кількості 950 кг.

Вартість нестачі вантажу, заявлену до стягнення у сумі 1953,92 грн., позивач визначив з урахуванням 1% норми недостачі та вартості 1 тонни вантажу у сумі 6348,04 грн. (без ПДВ), посилаючись при цьому на рахунок-фактуру ПрАТ Металургійний комбінат Азовсталь № 91502900 від 12.12.2018.

Правовими підставами позову позивач зазначає статті 110, 113, 114, 129 Статуту залізниць України, статті 526, 924 Цивільного кодексу України.

Провадження у справі відкрито ухвалою господарського суду від 03.06.2019.

Враховуючи приписи частини тринадцятої статті 8, статті 12, частини першої статті 247 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги малозначний характер справи, її розгляд було вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку письмового провадження.

На пропозицію суду надати у визначений строк заяви по суті справи ні відповідач, ні позивач не відреагували.

З огляду на викладене та згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.09.2014 року між Приватним акціонерним товариством "Запоріжкокс" (далі - покупець, позивач) та Приватним акціонерним товариством Металургійний комбінат Азовсталь (далі - постачальник) укладено договір купівлі-продажу № 0103/11436 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується передати, а покупець - прийняти та оплатити на умовах цього договору сировинні, паливо-енергетичні, матеріально-технічні ресурси.

Згідно зі специфікацією № 344 від 11.12.2018 (далі - специфікація) до цього договору сторони домовились щодо купівлі-продажу наступних ресурсів - високосірчистого коксівного вугілля Toms Creek (Афільований підрозділ ТОВ Парамонт Контура , країна походження США) у кількості 6911,85 тонн (+/- 10%) за ціною 6348,04 грн. за тонну (без ПДВ) на загальну суму 52652040,32 грн. (з ПДВ).

Оплата зазначеного вугілля здійснена позивачем на підставі рахунку-фактури постачальника № 91502900 від 12.12.2018, що підтверджується банківською випискою за 26.02.2019 (а.с.14, 16).

12.12.2018 на виконання умов договору та специфікації на адресу позивача зі станції відправлення Чорноморськ-Порт-експорт Одеської залізниці до станції призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці за залізничною накладною № 42469551 у вагоні № 63163067 вантажопідйомністю 70,0 тонн було направлено високосірчисте коксівне вугілля масою вантажу 69350 кг, навалом, маркований вапняком, завантажений відправником - ДП Морський торговельний порт Чорноморськ .

17.12.2018 вантаж прибув на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці та виданий одержувачу зі складанням комерційного акту № 460005/2125 від 20.12.2018.

У комерційному акті зафіксовано, що вагон № 63163067 вантажопідйомністю 70 тонн прибув на станцію призначення 17.12.2018 поїздом № 2473. Вагон у технічному стані справний. На підставі акту загальної форми № 38688 від 17.12.2018 станцією Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці у складі прийомоздавальника поїздів Дементьєвої Г.М., прийомоздавальника заводу Нікуліної М.І., слідчого Заводського ВП Ніколаєвої Е.В., у присутності заступника начальника станції Тетері О.М. була проведена комісійна видача вантажу, що прибув груповою відправкою, зі зважуванням вагону на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача № 085, повірка - 06.11.2018.

За документом значиться: тара з документа 23 850 кг, нетто 69 350 кг. Фактично виявилось: брутто 92 250 кг, тара з документу 23 850 кг, нетто 68 400 кг, що менше документу на 950 кг. У комерційному відношенні навантаження нижче рівня бортів 20-40 см, нерівномірне. За документом вантаж маркований вапном, фактично маркування відсутнє. Над 2-5 люками - виїмка ковшом довжиною 600 см, шириною 280 см, глибиною 50-80 см. У технічному відношенні вагон справний, двері цільнометалеві, люки зачинені, просипання вантажу нема. Відсутній вантаж у вагоні поміститися міг. При повторному зважуванні дані не змінилися.

Позивач вважає, що нестача вантажу у вагоні виникла з вини відповідача, який не забезпечив збереження вантажу під час перевезення, що й стало причиною звернення з позовом до суду.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (стаття 924 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини третьої статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому мають регулюватися також Статутом залізниць України (далі - Статут), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (із змін. і доп.) та визначає обов`язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

Згідно зі статтею 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Указані в комерційному акті № 460005/2125 від 20.12.2018 відомості свідчать про незбереження вантажу під час перевезення.

З огляду на викладене та приймаючи до уваги, що вагон з вантажем був прийнятий залізницею до перевезення без зауважень до відправника, вантаж прибув у технічно справному вагоні, враховуючи дані, наведені в комерційному акті щодо порушення маркування вантажу, а також цілісності вантажу, відповідальність за його збереження з часу прийняття до перевезення й до моменту видачі одержувачу покладається на залізницю.

Відповідно до статті 114 Статуту що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно з пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. № 862/5083), норма природної втрати ваги для спірного вантажу становить 1% маси вантажу.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (стаття 115 Статуту).

Вартість нестачі вантажу визначена позивачем у сумі 1953,92 грн. з урахуванням нестачі вантажу у кількості 950 кг., природної втрати ваги 1% - 693,50 кг (693,50 х 1% = 693,50), відповідальної недостачі вантажу - 256,5 кг (950 - 693,50 = 256,5) та вартості 1 тонни вантажу у сумі 6348,04 грн. без ПДВ.

Перевіркою здійсненого розрахунку порушень не встановлено (256,50х6348,04/1000 = 1628,27 грн. (без ПДВ); 1628,27х20% = 325,65 грн. (ПДВ); 1628,27+325,65 = 1953,92 грн.).

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір у сумі 1921,00 грн. покладається на відповідача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Запоріжкокс" до Акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" про стягнення шкоди у сумі 1 953,92 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815; місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40081237; місцезнаходження: 49602, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, буд. 108) на користь Приватного акціонерного товариства "Запоріжкокс" (ідентифікаційний код 00191224; місцезнаходження: 69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 4) шкоду, заподіяну нестачею вантажу, у сумі 1 953,92 грн., судовий збір у сумі 1921,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 20-ти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 03.07.2019.

Суддя І.І.Колісник