Ухвала

від 03.07.2019 по справі 908/1168/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/69/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

03.07.2019 справа № 908/1168/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Носівець В.В., розглянувши матеріали справи № 908/1168/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОВЕСТІК-ДНІПРО» (49130, м. Дніпро, пр. Миру, 3, кв. 81)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод гумотехнічних виробів» (69063, м. Запоріжжя, вул. Миколи Ласточкіна, 16)

про стягнення 185000,00 грн.,

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позовні вимоги про стягнення 185000,00 грн. основного боргу за поставлений за договором поставки № 11 від 15.02.2017 товар. Також позивач просив стягнути з відповідача 18000,00 грн. витрат, понесених на правову допомогу адвоката. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на приписи ст.ст. 526, 612, 712 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2019 справу № 908/1168/19 передано на розгляд судді Носівець В.В.

Ухвалою суду від 20.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/1168/19, присвоєно справі номер провадження 18/69/19, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

В обґрунтування позовних вимог у позовній заяві позивач вказував, що ТОВ «Запорізький завод гумотехнічних виробів» (покупець) та ТОВ «ОВЕСТІК-ДНІПРО» (постачальник) 15.02.2017 укладено договір поставки товару № 11, на підставі якого позивачем передано відповідачу товар, визначений специфікацією до договору № 27 від 12.12.2018, згідно видаткової накладної № 211 від 13.12.2018 на суму 275529,96 грн.; відповідач оплату товару здійснив частково у сумі 90529,96 грн. Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором призвело до утворення у останнього заборгованості, яка складає 185000,00 грн. Посилаючись на приписи ст.ст. 526, 712 ЦК України, позивач просив позов задовольнити.

Від позивача до суду 05.06.2019 надійшла заява, в якій він повідомив, що відповідач здійснив повне погашення суми основного боргу у розмірі 185000,00 грн. згідно платіжних доручень: № 1045 від 17.05.2019 на суму 10000,00 грн., № 3415 від 21.05.2019 на суму 35000,00 грн., № 1054 від від 22.05.2019 на суму 20000,00 грн., № 3421 від 22.05.2019 на суму 5000,00 грн., № 1080 від 24.05.2019 на суму 35000,00 грн., № 1093 від 29.05.2019 на суму 40000,00 грн., № 3440 від 30.05.2019 на суму 40000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками. Позивач у зв`язку з повним погашенням боргу відповідачем не підтримав своїх позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості у сумі 185000,00 грн., зазначив, що спір в цій частині відсутній, а провадження саме в цій частині підлягає закриттю. В той же час, посилаючись на приписи ч. 3 ст. 130 ГПК України позивач просив присудити стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, сплачених у вигляді судового збору у сумі 1921,00 грн. та витрат на оплату правової допомоги адвоката у сумі 18000,00 грн.

Від відповідача 14.06.2019 надійшов відзив, в якому повідомляється, що основна сума боргу відповідачем сплачена, на підтвердження чого надано копії платіжних доручень; просив зменшити суму витрат на правову допомогу, що підлягають стягненню з відповідача, в разі задоволення зазначеної вимоги, у зв`язку з тим, що їх розмір є неспівмірним щодо складності справи та виконаних адвокатом робіт, вважає, що в акті виконаних робіт передчасно зазначено такий вид послуги як Вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи в суді та на стадії примусового виконання рішення .

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Матеріали справи свідчать, що 15.02.2017 товариством з обмеженою відповідальністю «ОВЕСТІК-ДНІПРО» (постачальник, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод гумотехнічних виробів» (покупець, відповідач у справі) укладено договір поставки товару № 11, згідно якого предметом постачання є каучук синтетичний.

На підставі договору позивачем передано відповідачу товар, на підставі специфікації до договору № 27 від 12.12.2018, згідно видаткової накладної № 211 від 13.12.2018 на суму 275529,96 грн.

Відповідач здійснив лише часткову оплату товару згідно умов договору поставки товару № 11 від 15.02.2017 у сумі 90529,96 грн., у зв`язку з чим залишок несплаченої заборгованості склав 185000,00 грн.

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій громадян і організацій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Разом з тим, після пред`явлення позову до суду відповідач сплатив суму заборгованості у загальному розмірі 185000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 1045 від 17.05.2019 на суму 10000,00 грн., № 3415 від 21.05.2019 на суму 35000,00 грн., № 1054 від від 22.05.2019 на суму 20000,00 грн., № 3421 від 22.05.2019 на суму 5000,00 грн., № 1080 від 24.05.2019 на суму 35000,00 грн., № 1093 від 29.05.2019 на суму 40000,00 грн., № 3440 від 30.05.2019 на суму 40000,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження у справі за позовом про стягнення 185000,00 грн. заборгованості слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Відповідно до частини 4 статті 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно ч. 3 ст. 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Враховуючи наведені приписи ГПК України, оскільки відповідачем вимоги про стягнення 185000,00 грн. задоволені після пред`явлення позову, судовий збір на підставі частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

У позовній заяві та заяві про закриття провадження у справі клопотанні від 03.06.2019 позивач також просив стягнути з відповідача на його користь 18000,00 грн. витрат на оплату правової допомоги адвоката.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. і ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За визначенням ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно положень ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в сумі 18000,00 грн. позивачем до позовної заяви додано:

- договір про правову допомогу від 03.05.2019, відповідно до якого адвокат Лоза Віктор Миколайович зобов`язався перед ТОВ «ОВЕСТІК-ДНІПРО» за винагороду здійснити дії, що визначені у п. 1.1 договору, на умовах цього договору;

- довіреність від 03.05.2019, видану ТОВ «ОВЕСТІК-ДНІПРО» Лозі В.М.;

- акт приймання-передачі наданих послуг від 13.05.2019 до договору № б/н від 03.05.2019 на суму 18000,00 грн.;

- квитанцію до прибуткового касового ордера № 02-05 від 13.05.2019 на суму 18000,00 грн. щодо сплати гонорару згідно договору;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 507 від 16.05.2008 адвоката Лоза В.М.

Суд дійшов висновку, що вказаними вище документами підтверджено статус адвоката Лози Віктора Миколайовича, якому здійснено оплату коштів у розмірі 18000,00 грн., фактична сплата коштів на підставі договору, а відтак правова природа зазначених витрат позивача є витратами на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розумінні статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Детальний опис наданих послуг викладений в Акті приймання-передачі наданих послуг від 13.05.2019, в якому визначено такі послуги: вивчення та огляд документів та інших доказів за їх місцезнаходженням (5 год. 10 хв.); проведення заходів досудового врегулювання спору, проведення переговорів на предмет повернення боргу (2 год. 00 хв.); підготовка пакету документів, необхідних для звернення до суду, підготовка позовної заяви, проведення арифметичних розрахунків (12 год. 00 хв.); вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи в суді та на стадії примусового виконання рішення суду (16 год. 00 хв.).

Разом з тим, суд зауважує, що доказів проведення заходів досудового врегулювання спору, проведення переговорів на предмет повернення боргу (2 год. 00 хв.) суду не надано.

Щодо послуги по підготовці пакету документів, необхідних для звернення до суду, підготовка позовної заяви, проведення арифметичних розрахунків (12 год. 00 хв.), суд враховує типовість поданої позовної заяви про стягнення заборгованості на підставі договору поставки, здійснення розрахунків на підставі однієї видаткової накладної та тринадцяти платіжних документів.

Що стосується вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи в суді та на стадії примусового виконання рішення суду (16 год. 00 хв.) - суд зауважує, що позивачем визначено та прийнято такий вид послуги передчасно, враховуючи, що судові засідання не проводились, примусового виконання рішення суду ще не відбулось; до зазначеного виду послуги суд вважає за можливе віднести лише подання заяви про закриття провадження у справі.

Приймаючи до уваги нескладність спору між сторонами, незначний обсяг доказів, невеликий обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (відповідно до акту здачі-прийняття наданих послуг від 13.05.2019), наданих доказів на підтвердження витрат, приймаючи до уваги відсутність судових засідань, суд дійшов висновку, що розмір адвокатських витрат в сумі 18000,00 грн. є не співрозмірним категорії спору, наданому об`єму адвокатських послуг.

Доводи відповідача, приведені ним в обґрунтування заперечень проти заяви щодо стягнення витрат на правничу допомогу, та прохання зменшити зазначені витрати господарський суд враховує та приймає до уваги.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат на послуги адвоката в розмірі 6228,61 грн., яку суд вважає співрозмірною з урахуванням обставин справи та їх розумною необхідністю. При розрахунку суд враховує наступне: вартість години послуги складає 511,80 грн.; вивчення та огляд документів та інших доказів за їх місцезнаходженням (5 год. 10 хв.) + підготовка пакету документів, необхідних для звернення до суду, підготовка позовної заяви, проведення арифметичних розрахунків (6 год. 00 хв.) + вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи в суді та на стадії примусового виконання рішення суду (1 год. 00 хв.), що у сумі дорівнює 12 год. 10 хв.; 12,17 год. х 511,80 грн. = 6228,61 грн.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати на правничу допомогу в розмірі 6228,61 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 129, 130, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ОВЕСТІК-ДНІПРО» про закриття провадження у справі задовольнити.

2. Провадження у справі № 908/1168/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОВЕСТІК-ДНІПРО» до товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод гумотехнічних виробів» про стягнення 185000,00 грн. - закрити.

3. Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод гумотехнічних виробів» (69063, м. Запоріжжя, вул. Миколи Ласточкіна, 16, ідентифікаційний код 40989955) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОВЕСТІК-ДНІПРО» (49130, м. Дніпро, пр. Миру, 3, кв. 81, ідентифікаційний код 40521711) 6228,61 грн. (шість тисяч двісті двадцять вісім грн. 61 коп.) витрат на професійну правничу допомогу адвоката та 2775,00 грн. (дві тисячі сімсот сімдесят п`ять грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили (ст.ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвала підписана 03.07.2019.

Суддя В.В. Носівець