ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
13.05.2019Справа № 910/910/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали господарської справи
за позовом комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація
до приватного підприємства Фірма В.М.С.
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 33300,76 грн.,
Представники:
від позивача Богданевич Ю.В. (за дов.)
від відповідача не прибув
від третьої особи не прибув
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом комунальне підприємство Київжитлоспецексплуатація до приватного підприємства Фірма В.М.С. про розірвання договору оренди № 1166-1 від 29.07.2016 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, виселення та стягнення 33300,76 грн., з яких: 23966,77 грн. заборгованості по орендній платі, 905,40 грн. заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, 5911,05 грн. пені, 521,56 грн. трьох процентів річних, 1995,98 грн. інфляційних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконував належним чином договірні зобов`язання в частині здійснення платежів з орендної плати та компенсації витрат за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди.
Суд (суддя ОСОБА_1) своєю ухвалою від 18.02.2019 відкрив провадження в справі № 910/910/19, постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження, залучив до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 , з посади, проведено повторний автоматичний розподіл судової справи.
Автоматизована система документообігу суду визначила головуючим суддею Ковтуна С.А.
Відповідач відзив на позов не подав. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 165 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
29.07.2016 Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), приватне підприємство Фірма В.М.С. (орендар), комунальне підприємство Київжитлоспецексплуатація (підприємство) уклали договір № 1166-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Договір).
Орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежилі приміщення загальною площею 66,90 кв.м. за адресою: м. Київ, просп. Правди, 66-А, літ. А (акт приймання-передачі від 22.12.2016 знаходиться в матеріалах справи).
Згідно з п.п. 3.1, 3.1.1, 3.6 Договору, за користування об`єктом оренди орендар сплачує на рахунок комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація орендну плату та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди, починаючи з дати підписання цього договору.
Відповідно до п.п. 3.7, 4.2.3 Договору, відповідач зобов`язаний сплачувати незалежно від наслідків господарської діяльності орендну плату та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою своєчасно та в повному обсязі (щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця).
Відповідно до п. 9.1. Договору, строк дії договору встановлено до 27.07.2019.
Відповідач не виконав свої зобов`язання за Договором, у зв`язку з чим в нього виникла заборгованість:
- 23966,77 грн. - з орендної плати за період з 01.10.2018 по 31.12.2018;
- 905,40 грн. - з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за період з 01.10.2018 по 31.12.2018.
Станом на день розгляду справи в суді відповідач 24872,17 грн. боргу не погасив.
Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості по орендній платі у розмірі 23966,77 грн. та заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у розмірі 905,40 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.
Відповідно до п. 6.2 Договору, за несвоєчасну сплату орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.
За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 5911,05 грн. пені.
Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 1995,98 грн. інфляційних та 521,56 грн. трьох процентів річних.
Відповідно до пункту 6.7 Договору, при невиконанні або порушенні однією із сторін умов договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.
Пунктом 9.6 Договору передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Ця умова передбачена також ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна .
Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору, допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки порушення виконання зобов`язання відповідачем є істотним в розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України, суд вважає позовні вимоги про розірвання Договору обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (частина перша статті 785 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна , у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Відповідно до п. 7.5 Договору, у разі закінчення/припинення дії договору або при його розірванні, відповідач зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути об`єкт позивачу у стані, не гіршому ніж в якому перебував об`єкт на момент передачі його в оренду з урахуванням усіх здійснених поліпшень, які неможливо відокремити від об`єкта без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.
Таким чином, з розірванням договору відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки інші докази щодо підтвердження права користування спірним приміщенням відсутні, вимога позивача про виселення відповідача з орендованого приміщення є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Задовольнити повністю позов комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація до приватного підприємства Фірма В.М.С. .
Розірвати договір від 29.07.2016 № 1166-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, укладений між приватним підприємством Фірма В.М.С. , Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та комунальним підприємством Київжитлоспецексплуатація .
Виселити приватне підприємство Фірма В.М.С. з нежилих приміщень загальною площею 66,90, кв. м, в т.ч. підвал - 17,10 кв. м, 1 поверх - 49,80 кв. м в будинку № 66 А літ. А на просп. Правди у м. Києві .
Стягнути з приватного підприємства Фірма В.М.С. (проспект Правди, 66-А, м. Київ, 04208, код 31172145) на користь комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація (вул. Володимирська, буд. 51-А, м. Київ, 01001, код 03366500) 23966,77 грн. заборгованості з орендної плати, 905,40 грн. заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, 5911,05 грн. пені, 521,56 грн. 3% річних, 1995,98 грн. інфляційних, 5763,00 грн. судового збору.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України .
Рішення підписано 02.07.2019
Суддя С.А. Ковтун
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2019 |
Оприлюднено | 03.07.2019 |
Номер документу | 82771699 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Ковтун С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні