Рішення

від 03.07.2019 по справі 910/5828/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.07.2019Справа № 910/5828/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс (69095, м. Запоріжжя вул. Шкільна, 2)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Промпроект 2016 (04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 23)

про стягнення 882 556,06 грн.

за участі представників: згідно з протоколом судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Запорізьке комунальне підприємство міського електротранспорту Запоріжелектротранс звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Промпроект 2016 про стягнення 882 556,06 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок порушення відповідачем умов укладеного договору підряду №202 від 07.12.2017, а саме пунктів 3.4. та 4.3.4 в частині повної оплати за надані послуги, у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 882 556,06 грн, з яких: 827 371,54 грн. - основний борг, 3 672,17 грн - 3% річних, 7 446,34 грн - інфляційні втрати та 44 066,01 грн - пеня.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.06.2019.

У судовому засіданні 05.06.2019 судом встановлено, що відповідач належним чином був повідомлений про призначення підготовчого засідання, враховуючи відсутність з боку відповідача клопотань про відкладення та керуючись ст.ст. 177, 185, 234 Господарського процесуального кодексу України, постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого засідання у справі та призначення справи до розгляду по суті на 19.06.2019.

У судовому засіданні 19.06.2019 представником позивача заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи заяву про розрахунок витрат понесених позивачем, у зв`язку з чим судом оголошено перерву у судовому 03.07.2019.

Відповідач вкотре не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, яке призначене на 03.07.2019, про причини неявки суд не повідомив про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2019, не подав до суду відзиву на позовну заяву, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами.

01.07.2019 загальним відділом діловодства суду зареєстровано клопотання позивача про розгляд справи, призначеної на 03.07.2019 без участі уповноваженого представника за наявними у справі матеріалами, та зазначено про підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Таким чином, незважаючи на те, що відповідач не з`явився у судове засідання, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.ст. 165, 178 Господарського процесуального кодексу України, а неявка даного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Враховуючи положення ст.ст. 13 , 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представників сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

07 грудня 2017 року між Запорізьким комунальним підприємством міського електротранспорту Запоріжелектротранс (надалі - підрядник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Промпроект 2016 (надалі - замовник/відповідач) укладено договір підряду № 202 (надалі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов`язання виконати в межах договірної ціни будівельно-монтажні роботи по влаштуванню трамвайного шляху на об`єкті: Капітальний ремонт дорожнього покриття трамвайного переїзду по вул.. 8 Березня - вул. Шевченка у м. Запоріжжя, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити данні роботи.

Відповідно до п. 3.1. договору загальна сума договору складає 12 811 448,53 грн в т.ч. ПДВ 2 135 241,42 грн.

Пунктом 3.4. договору встановлено, що замовник зобов`язується здійснювати оплату виконаних підрядником роботи протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання актів здачі-приймання виконаних робіт (КБ-2в, КБ-3).

Перегляд договірної ціни оформляється сторонами шляхом укладання додаткових угод до даного договору (п. 3.3. договору).

Згідно з п. 2.2. договору підрядник виконує роботи, визначені у п. 1.1. даного договору у строки погоджені календарним графіком (додаток № 1).

Як вбачається із матеріалів справи, сторонами затверджено календарний графік, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 30.12.2017, яким визначено дату закінчення робіт до 31.12.2018 року.

Відповідно до п. 4.3.4 договору, замовник зобов`язується оплати виконані роботи, визначені п. 1.1. даного договору у розмірі та у строки, визначені даним договором.

У п. 4.3.5. договору, сторонами передбачено, що замовник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання від підрядника актів задачі-приймання виконаних підрядних робіт (типової форми КБ-2в, КБ-3), розглянути їх, підписати скріпити печаткою і один екземпляр повернути підряднику, або у такий же строк написати підряднику вмотивовану відмову від підписання відповідних актів. При відсутності вмотивованої відмови замовника від підписання актів здачі-приймання виконаних робіт, у визначений даним договором строк, акти вважаються прийнятими без зауваження і підлягають оплаті. У випадку вмотивованої відмови від прийняття робіт сторони складають акт з переліком робіт та встановлюють строки усунення підрядником виявлених недоліків.

Відповідно до п. 2.1. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 30.12.2017 цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2018.

За доводами позивача, підрядником поетапно виконувалися роботи за договором, по закінченню яких складалися відповідні акти КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, зокрема: акт № 10/12-2017 за грудень 2017, довідка за грудень 2017 на суму 149 934,91 грн; акт № 03/04-2018 за квітень 2018, довідка за квітень 2018 на суму - 8 288,75 грн та акт № 06/09-2018 за вересень 2018, довідка за вересень 2018 на суму 60 184,63 грн.

Відповідачем в свою чергу, вказані роботи прийняті без зауважень, про що свідчить підпис уповноваженого представника та скріплений печаткою підприємства на актах форми КБ-2а, та оплачені в повному обсязі, що підтверджується виписками з рахунку позивача.

В подальшому, за твердженням позивача, за результатами остаточного виконання робіт у грудні 2018 року, складено довідку про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3 за грудень 2018 року на суму 828 753,00 грн та акт № 10/12-2018 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018.

За доводами позивача, що підтверджується матеріалами справи, вказані довідка за грудень 2018 та акт № 10/12-2018 направлялися на адресу відповідача неодноразово, зокрема: 12.12.2018 здійснено відправлення через електрону пошту (cкріншот ел. пошти oks@zet.zp.ua); 28.12.2018 - листом № 24/1/-3370 від 28.12.2018 на юридичну адресу замовника, вказану у п. 10. Договору, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 18.12.2018 №0602.

16.01.2019 позивачем направлено на адресу відповідача претензія № 3/1-149 щодо сплати вартості виконаних робіт протягом 3-х банківських днів. Вказана претензія отримана відповідачем 29.01.2019.

Матеріалами справи також підтверджується, що 16.01.2019 за вх. № 052 позивачем отримано лист відповідача за № 269 від 16.01.2019, з додатками, в якому наведені письмові зауваження стосовно акта № 10/12-2018 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018. Зокрема, замовником, зазначено що до загальновиробничих витрат слід застосовувати коефіцієнти Н 38 =0,4123, Н 39 = 0,7821; до п. 2 акту надати підтверджуючі документи ( документи на право власності, товарно-транспортні накладні, путєві листи ), до п. 26 акту замінити розцінку згідно договірної ціни на Е 32-9-1; до п.п. 39-47 акту - роботи не передбачені КПК, належним чином оформити акти на додаткові роботи та до ІВР акту виключити СН201-410, послуги екскаватора надано підприємством замовника.

Позивачем надано відповідь на вказані зауваження відповідача, листом від 21.01.2019 № 24/1-191 з витребуваними документами.

Листом № 271 від 21.01.2019 замовник вимагав від підрядника надати заповнені Загальний журнал виконання робіт та Журнал зварювальних робіт , які повинні відповідати вимогам, переліченим у листі. На вказаний лист № 271 від 21.01.2019, позивачем надано відповідь № 3/1-210 від 23.01.2019.

В подальшому, 12 лютого 2019 року між представниками ТОВ ПРОМКОМПЛЕКТ 2016 , ЗКПМЕ Запоріжелектротранс та за участю ТОВ Системний Інноваційний сервіс - Запоріжжя були проведені переговори, за результатом яких складений протокол, який підписаний всіма учасниками переговорів (завірена копія протоколу міститься в матеріалах справи).

Зі змісту протоколу вбачається, що ході переговорів директору ТОВ ПРОМПРОЕКТ 2016 Кордан Н.В. надані для огляду журнали зварювальних робіт , а також представником ТОВ ПРОМКОМПЛЕКТ 2016 повідомлено, що при проведенні експертизи щодо проведення монтажних робіт була змінена договірна ціна за договором. Представником ЗКПМЕ Запоріжелектротранс зазначено про відсутність будь-яких звернень з боку замовника щодо укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни договору.

За результатом переговорів сторони вирішили найближчим часом зібратися в КП Управління капітального будівництва , який є замовником у генпідрядника ТОВ Системний інноваційний сервіс - Запоріжжя .

Проте, як зазначає позивача, до моменту подання позовної заяви до суду зустрічі не відбулись та спірне питання щодо сплати вартості виконаних робіт за Актом № 10/12-2018 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018р не вирішено.

А тому позивачем, на адресу відповідача супровідним листом від 15.02.2019 № 24/1-470 знову були направлені: Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2018р. (2 екземпляри); Акт № 10/12-2018 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018р. (2 екземпляри) для підписання. Вказаний лист було отримано відповідачем 19.02.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак станом на дату направлення позовної заяви до суду відповідач не надав ані примірник підписаних актів, ані будь-які заперечення.

Крім іншого, позивач зазначає, що при підготовці позовної заяви про стягнення заборгованості останнім було з`ясовано, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у відповідача відбулись зміни в статутних документах, а саме: змінився засновник, керівник та юридична адреса ТОВ ПРОМПРОЕКТ 2016 .

У зв`язку з виявленими змінами, на нову адресу відповідача були направлені супровідним листом від 21.03.2019 № 3/1-821 Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2018р. (2 екземпляри) та Акт № 10/12-2018 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018р. (2 екземпляри). Проте, вказаний лист не вручений під час доставки та повернуто на підприємство Запоріжелектротранс у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Крім іншого, позивач зазначає, що останнім належним чином виконані зобов`язання за договором, проте відповідачем в порушення умов договору, не підписано Акт № 10/12-2018 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018р. (отриманий 19.02.2019) та надано вмотивованих письмових зауважень, у зв`язку з чим в силу, п. 4.3. 5 договору акт вважається прийняти без зауважень та підлягає оплаті.

А тому, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 882 556,06 грн, з яких: 827 371,54 грн. - основний борг, 3 672,17 грн - 3% річних, 7 446,34 грн - інфляційні втрати та 44 066,01 грн - пеня.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем протягом грудня 2017 - квітня 2018 були виконані роботи та прийняті замовником, що підтверджується актом № 10/12-2017 за грудень 2017, довідкою за грудень 2017 на суму 149 934,91 грн; актом № 03/04-2018 за квітень 2018, довідкою за квітень 2018 на суму - 8 288,75 грн та актом № 06/09-2018 за вересень 2018, довідкою за вересень 2018 на суму 60 184,63 грн. Вказані роботи оплачені в повному обсязі з боку відповідач, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача у сумі 149 934,91 грн та 53 277,34 грн.

Також матеріалами справи підтверджується виконання підрядником робіт за договором на суму 828 753,00 грн, згідно з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2018 та Акту № 10/12-2018 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018.

Вказані акт та довідка неодноразово направлялися на адресу відповідача, в тому числі після проведення переговорів, за результатом яких складений протокол, що підписаний всіма учасниками переговорів. Зокрема, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем 19.02.2019 отримано листа № 24/1-470 від 15.02.2019 з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2018 (2 екземпляри) та Актом № 10/12-2018 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018.

Доказів надання вмотивованої відмови від підписання вказаних документів з боку відповідача, в тому числі у строки, визначені п. 4.3.5 договору, матеріали справи не містять.

Так, за приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до п. 6 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013р. №01-06/374/2013 Про практику вирішення спорів, пов`язаних із виконанням договорів підряду за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Відповідно до ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання виконаних робіт, зобов`язаний негайно розпочати за свій рахунок їх приймати. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою стороною.

Таким чином, замовник не має права відмовитися від прийняття робіт за договором будівельного підряду та їх оплати із-за недоліків, які можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою стороною.

Надіслані відповідачу та підписані позивачем (підрядником) акт приймання робіт по відповідач (замовник) не підписав, причини відмови від їх підписання не навів, дефектні акти з зазначенням відповідних недоліків чи зауважень не складав.

Суд також зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо зауважень з боку замовника стосовно якості виконаних робіт.

Зважаючи на те, що у відповідача відсутні зауваження щодо невідповідності виконаних позивачем робіт або наявності певних недоліків, останній в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно не надав позивачу підписаний зі своєї сторони Акт приймання-передачі робіт, а тому ТОВ Промпроект 2016 не звільняється від обов`язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи направлення позивачем та отримання відповідачем 19.02.2019 акта приймання-передачі виконаних робіт (у двох екземплярах), відсутність повідомлень чи заперечень щодо якості та вартості виконаних робіт, суд дійшов висновку, що строк виконання грошового зобов`язання по оплаті виконаних робіт за договором, на момент звернення позивача з позовом до суду, настав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу приписів ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Приймаючи до уваги зазначене та враховуючи, що відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов`язання щодо оплати виконаних позивачем робіт, як і доказів відсутності у останнього такого обов`язку, суд приходить до висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором підряду у розмірі заявленому позивачем 827 371,54 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та строк оплати є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 44 066,01 грн., 3% річних у розмірі 3 672,17 грн та інфляційні втрати у розмірі 7 446,34 грн за період прострочення з 25.02.2019 по 19.04.2019.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За змістом ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за поручення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У пункті 5.1. договору сторони передбачили, що за порушення строків оплати виконаних робіт, замовник сплачує на користь підрядчика пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також 3% річних та збитки від інфляції.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позивних вимог в цій частині, оскільки при розрахунку позивачем було допущено помилку під час визначення періодів нарахування, а саме дати початку прострочення заборгованості. Зокрема, позивачем не враховано положення п. 3.4. договору стосовно строків оплати, а відтак судом встановлено (з урахуванням умов договору, зазначені у п. 4.3.5 та п. 3.4. та дати отримання акта 19.02.2019), що останнім днем оплати за договором є 01.03.2019, а тому прострочення платежу, починається з наступного дня, а саме з 02.03.2019.

За розрахунком суду, обґрунтованою до стягнення є сума пені у розмірі 39 985,85 грн, розрахована наступним чином:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 827371.54 02.03.2019 - 14.03.2019 13 18.0000 % 0.099 %* 10608.49 827371.54 15.03.2019 - 19.04.2019 36 18.0000 % 0.099 %* 29377.36

Всього 39 985,85 грн (розрахунок трьох відсотків річних здійснено за допомогою системи Ліга:Закон).

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За розрахунком суду, обґрунтованими до стягнення 3% річних є сума у розмірі 3 332,15 грн, яка розрахована наступним чином

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 827371.54 02.03.2019 - 19.04.2019 49 3 % 3332.15 Всього 3 332,15 грн (розрахунок трьох відсотків річних здійснено за допомогою системи Ліга:Закон).

Згідно перерахунку суду, загальна сума нарахованих за вказаний позивачем період прострочення інфляційних втрат є більшою, тоді як заявлена до стягнення меншої суми є правом позивача, що є підставою для задоволення позову в цій частині відповідно до наданих позивачем розрахунків.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заперечення відповідача надані у судовому засіданні та наведенні у відзиві на позовну заяву не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, а також спростовуються обставинними наведеними вище та доказами наявними у матеріалах справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Промпроект 2016 (04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 23; ідентифікаційний код 40607107) на користь Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс (69095, м. Запоріжжя вул. Шкільна, буд. 2; ідентифікаційний код 03328379) заборгованість за договором у розмірі 827 371 (вісімсот двадцять сім тисяч триста сімдесят одна) грн 54 коп.; пеню у розмірі 39 985 (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн 85 коп.; 3% річних у розмірі 3 332 (три тисячі триста тридцять дві) грн 15 коп.; інфляційні втрати у розмірі 7 446 (сім тисяч чотириста сорок шість) грн 34 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 13 172 (тринадцять тисяч сто сімдесят дві) грн 04 коп.

3. В іншій частині вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.07.2019

Суддя Пукшин Л.Г.