Ухвала

від 02.07.2019 по справі 920/470/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.07.2019 Справа № 920/470/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Осокіній А.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу № 920/470/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КС Одеса , м. Одеса

до відповідача Приватного підприємства А.Р.Б. , смт. Краснопілля Сумської області

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

15.05.2019 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просив суд зобов`язати Приватне підприємство А.Р.Б. відкоригувати податковий кредит з податку на додану вартість, що був сформований у березні 2019 року та задекларований Товариством з обмеженою відповідальністю КС Одеса шляхом реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 1508508,59 грн, у тому числі податок на додану вартість 251418,10 грн. та сягнути з відповідача 1921,00 грн. судового збору.

Ухвалою суду від 20.05.2019 відкрито провадження у справі № 920/470/19, постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.

Від сторін заяв по суті спору не надходило, про розгляд справи вони повідомлені належним чином.

Суд, розглянувши матеріали справи, зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю КС Одеса (позивачем у справі) були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних чотири податкові накладні, в яких помилково було зазначено, що отримувачем (покупцем) товару є Приватне підприємство А.Р.Б. (відповідач у справі), а саме: податкова накладна №2 від 14.03.2019 на суму 276 848,48 грн., у тому числі ПДВ 46 141,41 грн.; податкова накладна №3 від 14.03.2019 на суму 424 105,38 грн., у тому числі ПДВ 70 684,23 грн.; податкова накладна №4 від 14.03.2019 на суму 451 854,83 грн., у тому числі ПДВ 75 309,14 грн.; податкова накладна №9 від 14.03.2019 на суму 355 699,90 грн., у тому числі ПДВ 59 283,32 грн. (на загальну суму 1 508 508,59 грн., у тому числі ПДВ 251 418,10 грн.).

Як зазначає позивач у позовній заяві, між сторонами відсутні будь-які господарські правовідносини, договори не укладалися, послуги не надавалися, роботи не виконувалися, товари не поставлялися, акти не підписувались, кошти не перераховувались.

28.03.2019 позивачем складено та надіслано відповідачеві розрахунки коригування до помилково зареєстрованих податкових накладних №2 від 14.03.2019, №3 від 14.03.2019, №4 від 14.03.2019, які отримані останнім 29.03.2019.

09.04.2019 позивачем складено та надіслано відповідачу розрахунок коригування до помилково зареєстрованої податкової накладної №9 від 14.03.2019, який отримано ним 09.04.2019.

11.04.2019 позивачем було надіслано за місцезнаходженням ПП А.Р.Б. лист вux. №11-04/19 від 11.04.2019 з проханням зареєструвати розрахунки коригування до помилково зареєстрованих податкових накладних №2 від 14.03.2019 на суму 276848,48 грн., №3 від 14.03.2019 на суму 424 105,38 грн., №4 від 14.03.2019 на суму 451 854,83 грн., №9 від 14.03.2019 на суму 355 699,90 грн. Даний лист був повернутий позивачу з відміткою закінчення терміну зберігання .

22.04.2019 позивач подав до ДФС податкову декларацію з ПДВ, до якої в тому числі було додано Додаток 8 до декларації з ПДВ (скаргу на відповідача) відповідно до п. 201.10 cт. 201 Податкового кодексу України у зв`язку з порушеннями термінів реєстрації розрахунків коригування щодо трьох розрахунків коригування, термін реєстрації яких минув станом на дату подання декларації по ПДВ.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Статтею 192 Податкового кодексу України визначено особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту). Так, відповідно до пункту 192.1 даної статті якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов`язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Згідно з положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 -1 .3 статті 200 -1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200 -1 .3 статті 200 -1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 після складення розрахунку коригування, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), та накладення на нього постачальником (продавцем) електронного цифрового підпису відповідно до абзаців першого - шостого цього пункту такий розрахунок коригування надсилається для реєстрації отримувачу (покупцю), який накладає на нього власний електронний цифровий підпис у порядку, передбаченому для постачальника (продавця).

Тобто, відповідно до чинного законодавства, реєстрація розрахунків коригування це обов`язок відповідача, крім того строк виконання відповідачем зобов`язань із реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних (15 календарних днів) є таким, що настав:

1) з 13.04.2019 щодо розрахунків коригування до податкових накладних №2 від 14.03.2019 на суму 276 848,48 грн.: №3 від 14.03.2019 на суму 424 105,38 грн., №4 від 14.03.2019 на суму 451 854,83 грн.

2) з 24.04.2019 щодо розрахунку коригування до податкової накладної№9 від 14.03.2019 на суму 355 699,90 грн.

Тож виключно відповідач може зареєструвати розрахунки коригування до помилково зареєстрованих податкових накладних №2 від 14.03.2019 на суму 276848,48 грн., №3 від 14.03.2019 на суму 424 105,38 грн., №4 від 14.03.2019 на суму 451 854,83 грн.; №9 від 14.03.2019 на суму 355 699,90 грн.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції судів залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним і Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Має значення також і суб`єктний склад саме сторін правовідносин та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства.

Наведена норма права підлягає застосуванню, якщо позов подано внаслідок помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду у випадках, коли предмет спору чи суб`єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією господарських судів, або коли право чи інтерес не підлягають судовому захисту.

Як зазначено вище, предметом позову у цій справі є обов`язок відповідача відкоригувати податковий кредит з податку на додану вартість, що був сформований у березні 2019 року та задекларований позивачем шляхом реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 1508508,59 грн, у тому числі податок на додану вартість 251418,10грн., що, на думку позивача, є необхідним для усунення безпідставного збільшення податкових зобов`язань позивача з ПДВ перед бюджетом, а також зменшення реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ на суму 251418,10 грн.

Суд зазначає, що у разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Даний спір виник внаслідок невиконання відповідачем обов`язку відкоригувати податковий кредит з податку на додану вартість, що був сформований у березні 2019 року та задекларований позивачем шляхом реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому відповідач не вчинив на вимогу позивача дій щодо виправлення допущеного ним порушення в установлений законом спосіб.

Отже, зобов`язання відповідача відкоригувати податковий кредит з податку на додану вартість, що був сформований у березні 2019 року та задекларований позивачем шляхом реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, виникає саме з податкового законодавства, а не з договірних відносин, тому є податковим, а не господарським зобов`язанням.

Суд також звертає увагу, що обов`язок покупця зареєструвати розрахунок коригування є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед продавцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати продавцю збитків. Тому позовна вимога продавця про зобов`язання покупця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом обов`язку щодо, в тому числі, і відкоригувати податковий кредит з податку на додану вартість.

Зазначена правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 (провадження № 12-52гс19).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Тому, з урахуванням зазначених обставин, суд дійшов висновку закрити провадження у даній справі, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Керуючись статтями 20, п. 1 ч. 1 ст. 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Провадження у справі № 920/470/19 закрити.

Дана ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено 02.07.2019.

Суддя В.Л. Котельницька